Справа № 569/6662/22
1-кс/569/2630/22
про накладення арешту на тимчасово вилучене майно
06 липня 2022 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, капітан Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №42022180000000040 від 27.05.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на матеріальні об'єкти вилучені 13 червня 2022 року у ході проведення огляду складу ПММ на території НОМЕР_1 загальновійськового полігону, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
В обґрунтування клопотання зазначає, що згідно інформації 5 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, службові особи Сарненської районної військової адміністрації спільно із невстановленими службовими особами ряду правоохоронних органів Рівненської області, а також військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та командуванням військових частин ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснили привласнення, розтрату та заволодіння 10 000 літрів дизельного пального та 5 000 літрів бензинку марки А-92, шляхом зловживання своїм службовим становищем, чим спричинили матеріальну шкоду державі Україна в особі Збройних Сил України на загальну суму близько 525 000 гривень.
Так, згідно інформації наданої у ході виконання доручення слідчого співробітниками 5 відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, встановлено, що командування ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою запобігання виявленню їх протиправної діяльності, створення видимості факту наявності пального, яке насправді було викрадене за вищевказаних обставин та імітування своєї законної діяльності забезпечило надходження на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 орієнтовно 8 000 літрів дизельного пального, яке було туди доставлено 07.06.2022, вже після проведення обшуку у даному приміщені. При цьому встановлено, що дане пальне незаконно вибуло зі складу паливно мастильних матеріалів НОМЕР_1 загальновійськового полігону Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на приміщення за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності належить державі Україна в Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 08404866).
13 червня 2022 слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому у ході проведення огляду складу паливно мастильних матеріалів (далі - ПММ), було виявлено та відібрано наступні зразки:
-Зразки бензину марки А-80 поміщені у три скляні ємності та окремо до сейф пакетів № М1003953, № М1003952, № М1003951;
-Зразки дизельного палива поміщені у три скляні ємності та окремо до сейф пакетів № М1003950, № М1003949, № М1003948.
13.06.2022 року вилучені матеріальні об'єкти визнані речовими доказами, оскільки зберегли на собі інформацію, яка може бути використана як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження про що винесена відповідна постанова.
До початку судового засідання, слідчий ОСОБА_3 надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі, вказав, що клопотання підтримує в повному обсязі.
Згідно із ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Розгляд клопотання здійснюється без його участі відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України.
З урахуванням заяви слідчого, неявки представника особи у якої вилучено майно, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому перебувають матеріали кримінального провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022180000000040 від 27.05.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191 КК України.
13.06.2022 року у ході проведення огляду складу ПММ на території НОМЕР_1 загальновійськового полігону, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), згідно протоколу обшуку, було виявлено та вилучено вищевказане майно, яке постановою слідчого визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч.3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, що було вилучене у ході проведення огляду складу ПММ на території НОМЕР_1 загальновійськового полігону, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження предмету, настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,395 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на матеріальні об'єкти вилучені 13 червня 2022 року у ході проведення огляду складу ПММ на території НОМЕР_1 загальновійськового полігону, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), а саме:
-Зразки бензину марки А-80 поміщені у три скляні ємності та окремо до сейф пакетів № М1003953, № М1003952, № М1003951;
-Зразки дизельного палива поміщені у три скляні ємності та окремо до сейф пакетів № М1003950, № М1003949, № М1003948.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1