м. Вінниця
18 липня 2022 р. Справа № 120/661/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи за позовом Фермерського господарства "Ольвія-С" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Фермерського господарства "ОЛЬВІЯ-С" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій № 11018/02-32-09-04/35322725 від 30.11.2021 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.02.2022 року на адресу суду разом з відзивом на позовну заяву від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Визначаючись щодо обґрунтованості та доцільності розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд враховує наступне.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень КАС України.
У даному випадку, при вирішенні питання про відкриття спрощеного провадження, суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а позивачем, у свою чергу, не доведено зворотне.
У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін порушує право сторін на судовий розгляд, а віднесення даної справи до справ незначної складності, може вплинути в майбутньому на обсяг прав щодо оскарження рішення у касаційному порядку, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд врахував норми статті 12 КАС України, якими визначено, які справи для цілей цього Кодексу є справами незначної складності.
Як вбачається з предмету спору, дана справа не підпадає під визначення справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження, з огляду на що, віднесення її до справ незначної складності не може вважатися звуженням змісту та обсягу прав відповідача, оскільки процесуальним законодавством встановлено окремий порядок розгляду таких спорів.
Крім того, у випадку незгоди позивача із кваліфікацією судом першої інстанції справи як справи незначної складності та незгоди із судовими рішеннями у цій справі, він вправі у касаційній скарзі обґрунтовувати наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України підстав для перегляду судового рішення судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, а також враховуючи предмет розгляду даної справи та характер спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна