Справа № 357/262/22
2-а/357/50/22
18 липня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до: 1) Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області; 2) поліцейського СРПП ВПД-1 Білоцерківського РУП старшого сержанта Баласа Євгенія Олександровича, про скасування постанови,
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову серії ГАВ № 220186 у справі про адміністративне правопорушення, винесену стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що 11.05.2021 року працівниками поліції винесено стосовно ОСОБА_1 оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП, про складення якої позивач дізнався 28.12.2021 року у Білоцерківському районному відділі ДВС. Вказує, що 11.05.2021 року близько 19:00 год. біля будинку АДРЕСА_1 невідомі особи у поліцейських одностроях намагалися затримати його брата ОСОБА_2 із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів, у зв'язку з чим позивач викликав наряд поліції. По приїзду поліції протиправні дії щодо ОСОБА_2 припинились, спеціальні засоби з нього були зняті та брат не затримувався. Вказує про обов'язок уповноважених осіб збирати докази вчиненого правопорушення, які встановлюються поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, що мають функцію фото- і кінозйомки та ін., однак такі відсутні. Позивач вважає, що винесена постанова є необґрунтованою, незаконною та повинна бути скасована.
Разом з позовом позивачем подана заява про поновлення строку на оскарження постанови.
12.01.2022 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
07.02.2022 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі в якості співвідповідача поліцейського СРПП ВПД-1 Білоцерківського РУП старшого сержанта Баласа Євгенія Олександровича.
В матеріалах справи містяться відомості про отримання учасниками справи копії ухвали про відкриття провадження, а також копії позовної заяви з додатками відповідачами (10.02.2022 року).
Будь-яких інших заяв (заперечень) від учасників справи на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
11.05.2021 року поліцейським СРПП ВПД 1 Білоцерківського РУП старшим сержантом Баласом Євгенієм Олександровичем винесено постанову серії ГАВ № 220186, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 3 400 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 11.05.2021 року близько 19:47 год. в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 , після того як на його брата ОСОБА_3 були складені адміністративні матеріали, завідомо неправдиво викликав поліцію, повідомивши про протиправні дії поліцейських, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Вказана постанова не містить відомостей про долучення будь-яких доказів.
В матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця Білоцерківського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шульги М.Ю. про відкриття виконавчого провадження № 66498357 від 13.08.2021 року при примусовому виконанні оскаржуваної постанови, а також виклик державного виконавця на ім'я ОСОБА_1 про зобов'язання останнього, як боржника, з'явитись до органу ДВС на 28.12.2021 року для сплати боргу у розмірі 6 800 грн.
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, по даній справі законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
Копія оскаржуваної постанови не містить відомостей про її отримання позивачем, при цьому вказано про надіслання копії постанови «рекомендованим листом за вих. № 155/5 від 14.05.2021 року».
Позивач вказує, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, про її наявність він дізнався 24.12.2022 року в органі ДВС, куди його викликали повісткою, після чого вжив передбачених законом заходів для її оскарження.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять доказів надсилання та вручення оскаржуваної постанови позивачу, враховуючи доводи позивача про фактичне ознайомлення з постановою 24.12.2021 року, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк для звернення до суду із вказаним позовом з поважних причин, в зв'язку з чим вказаний строк підлягає поновленню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Матеріалами справи встановлено, що 11.05.2021 року о 19:47 год. в Білоцерківському районі с. Чепиліївка по вул. Новоянівській, громадянин ОСОБА_1 здійснив виклик на лінію «102». Ці обставини підтверджуються долученою до справи копією постанови по справі про адміністративне правопорушення та не заперечуються позивачем.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб у вигляді накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Крім того, згідно з частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проте, відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження скоєння позивачем конкретного адміністративного правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а.
Прохання у позовній заяві про відібрання пояснень у свідків, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на відсутність доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи заперечення та незгоду позивача з постановою інспектора поліції, внаслідок чого він звернувся до суду з адміністративним позовом, а також невиконання відповідачами встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне скасувати оскаржувану постанову.
Позивач також просить суд закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи зміст п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, що не регламентує підстави закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а також те, що в межах розгляду справи за правилами адміністративного судочинства суд здійснює перевірку законності рішення (постанови) інспектора поліції, а не розгляд по суті самої справи про адміністративне правопорушення, тому, скасувавши постанову інспектора поліції, суд вважає за необхідне закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі даної норми, тобто без вказівки, як просить позивач, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову поліцейського СРПП ВПД 1 Білоцерківського РУП старшого сержанта Баласа Є.О. серії ГАВ № 220186 від 11.05.2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до відповідальності за ст. 183 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення (підписання) до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов