вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/14/22
Справа № 356/184/21
11.07.2022 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретарів Бабінець Н. Г., Харченко Ж. В.
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області (орган опіки та піклування) про поділ спільного майна подружжя
До суду з позовом звернувся ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області (орган опіки та піклування) з позовом у якому просив визнати недійсним договору купівлі - продажу № 962 від 13.07.2011 посвідчений приватним нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Київської області Черниш О.Д.; визнати за позивачем право власності на Ѕ частину спільного майна подружжя, а саме на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 04.06.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Через канцелярію суду 29.06.2021 третя особа надала пояснення у яких викладено позицію про те, що позов є необґрунтованим та безпідставним, у його задоволенні слід відмовити.
22.12.2021 через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Сергієнка В. К., надійшла заява про зміну предмету позову в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України, у якій просив визнати спільною сумісною власністю подружжя 1/3 частину будинку з господарськими будівлями (домоволодіння), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями (домоволодіння) розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями (домоволодіння) розташованого за адресою, АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 24.04.1999 році уклав шлюб з ОСОБА_6 , про що Садівською сільською радою Баришівського району Київської області складено відповідний актовий запис № 01 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Шлюб розірваний згідно рішення Березанського міського суду Київської області від 02.02.2018. Під час шлюбу народились діти: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 придбали житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно договору купівлі- продажу №962 від 13.07.2021, саме 1/3 частина вказаного спірного майна придбана за спільні кошти і є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, та підлягає поділу. У позасудовому порядку вирішити питання поділу спірного майна відповідач ОСОБА_6 не бажає. В обґрунтування позиції посилався на ст.60-61, 69-72СК України, ст.368,372 ЦК України.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 22.12.2021 заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишено без руху.
23.12.2021 зазначені в ухвалі суду від 22.12.2021 недоліки були усунуті та ухвалою Березанського міського суду Київської області від 23.12.2021 розгляд справи продовжено.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 02.02.2022 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача - адвокат Сергієнко В. К. в судовому засіданні пред'явлений позов підтримав у повному обсязі з урахуванням змінених позовних вимог, обґрунтовуючи його доводами, наведеними в позовній заяві. Позов просив задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався (Т.1, а.с.62,66,69,72,90,125,126,160,161,202,203,213,234,237,240,241, Т.2, а.с. 5,6-відпустка,12,14,16,19,22).
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідачів, яке співпадає з адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, в судове засідання повторно не з'явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (Т.1, а.с.65,71,96-99,129-132,164,230, Т.2, а.с,15,21).
Третя особа- виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області (орган опіки та піклування), про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представника у судове засідання не направили, 20.09.2021 та 06.07.2022 через канцелярію суду надійшли заяви, в яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності (Т.1, а.с.73, Т.2, а.с.23).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
За таких обставин, керуючись ч. 8 ст. 178, ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України позивач проти такого порядку не заперечував, а належним чином повідомлені відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, відзив не подали та не повідомили причини своєї неявки.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин прийшов до наступних висновків.
Так, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Садівською сільською Радою Баришівського району Київської області, актовий запис № 01, 24.04.1999 між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було укладено шлюб (Т.1,а.с.10).
Від цього шлюбу сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_6 мають спільних дітей - неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 11.01.2006 Відділом реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції Київської області, актовий запис № 2, та повнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 17.12.1999 Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Березанської міської ради Київської області, актовий запис № 131 (Т.1,а.с.23-24).
В період перебуванні у шлюбі 13.07.2011 було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку (домоволодіння), посвідчений приватним нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Київської області Черниш О. Д. за № 962 від 13.07.2011, у відповідності до якого ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули у власність по 1/3 частині кожен жилого будинку з господарськими будівлями (домоволодіння), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 251967969 від 09.04.2021 (Т.1,а.с.22,134,150,191-192).
Дозвіл матері ОСОБА_6 та батьку ОСОБА_2 діяти як законним представникам від імені її малолітніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 при укладанні договору купівлі-продажу по 1/3 частці на кожну дитину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , надано рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради від 24.05.2011 № 91 (Т.1,а.с.78,153).
Пунктом 11.1 вказаного договору № 962 від 13.07.2011 передбачено, що дане домоволодіння набувається покупцями (як об'єкт спільної сумісної власності подружжя - 1/3 частина цього домоволодіння) за згодами чоловіка (батька) ОСОБА_2 , які (згоди) оформлені у вигляді заяв, справжність підпису на яких нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Київської області Черниш О. Д. 05.07.2011, р. №№ 840, 842, викладені на бланках ВРМ № 083901(3) (Т1,а.с.134).
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 02.02.2018 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано (Т.1,а.с.11).
За інформацією Березанського МВ ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) за вих. №№ 1130/21.26-24 та 1129/21.26-24 від 26.05.2021, 05.05.2018 ОСОБА_6 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_9 , змінивши після реєстрації шлюбу прізвище на « ОСОБА_10 », ОСОБА_7 28.10.2017 уклала шлюб з громадянином ОСОБА_11 , змінивши після реєстрації шлюбу прізвище на « ОСОБА_12 » (Т.1,а.с.55-60).
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 21листопада 2018 року у справі N 372/504/17 які суд у силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин які виникли між сторонами.
Як роз'яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.
Позивач в обґрунтуванням своєї позиції вказував, що спірним майном є саме 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та підлягає поділу.
З урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, за правилами ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Жодна зі сторін у справі не спростовувала презумпцію спільності майна подружжя на1/3 частину будинку.
Таким чином, суду не подано доказів, які б свідчили про підстави для відступу від засади рівності часток подружжя у спірному майні в розумінні ст. 70 СК України, та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності особистої приватної власності дружини, чоловіка в розумінні положень ст. 57 СК України.
З огляду на викладені обставини, придбана спірна частина будинку є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та належить їм на праві спільної сумісної власності .
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, спірна 1/3 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , була придбана в період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі є їх спільною сумісною власністю, а тому вбачається наявність правових підстав для визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на його половину, що складає 1/6, як частку в спільному сумісному майні подружжя.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зменшення позовних вимог позивачем, з відповідачів на його користь підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 816 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-83, 89, 141, 223, 258-259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області (орган опіки та піклування) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Визнати 1/3 частину житлового будинку з господарськими будівлями (домоволодіння), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Визнати у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями (домоволодіння), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями (домоволодіння), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складене 14.07.2022.
Суддя І. О. Капшученко