58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
06 липня 2022 року Справа № 926/2230/22
За позовом Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз”
до відповідача Державного комунального підприємства Управління “Тепловодоканал”
про стягнення заборгованості в сумі 272 390,57 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Цибульський І.М.
СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Державного комунального підприємства Управління “Тепловодоканал” про стягнення заборгованості в сумі 272 390,57 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 01 січня 2016 року між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” та Державним комунальним підприємством Управління “Тепловодоканал” укладено договір розподілу природного газу, шляхом надання Відповідачем підписаної заяви-приєднання № 09420Е7JPWIT016 до умов договору розподілу природного газу.
Далі позивач стверджує, що ним забезпечувалось підтримання замовленої потужності на об'єкті відповідача та відповідно надано послуги з розподілу природного газу на суму 259 619,43 грн., а відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг у розмірі, в строки та в порядку визначеному Договором.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2022 року, судову справу № 926/2230/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06 липня 2022 року.
05 липня 2022 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовом та заперечує проти його задоволення.
У поданому відзив представник відповідача вказує, що відповідачем визнається факт наявності заборгованості, однак через збитковість (заборгованість держави, різниці в тарифах, заборгованість споживачів зі сплати спожитих послуг, зокрема і за надані послуги постачання теплової енергії бюджетним установам) та запроваджений воєнний стан, підприємство в скрутному становищі і не спроможне вчасно розрахуватись за отримані послуги з розподілу газу.
Крім цього, представник відповідача стверджу, що найближчим часом останній очікує на черговий транш надходження коштів і має на меті розрахуватись із Позивачем за спожиті послуги з розподілу природного газу. Так, відповідач просить частково відмовити у задоволенні позовних вимог, а саме в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач в судовому засідання 06 липня 2022 року звернувся до суду з усним клопотанням про визнання позову в повному обсязі та відстрочення виконання судового рішення до 01 жовтня 2022 року.
Так, заява відповідача про визнання позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає її.
Частиною 3 та 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 4 статті 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29 червня 2022 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до статті 3 Закону України “Про ринок природного газу”, одним з принципів функціонування ринку природного газу є вільна торгівля природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені.
Статтею 12 вказаного Закону унормовано, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 174 Господарського кодексу України унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Типовий договір).
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному вебсайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Так, 01 січня 2016 року між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Чернівцігаз” та Державним комунальним підприємством Управління “Тепловодоканал” укладено договір розподілу природного газу, шляхом надання Відповідачем підписаної заяви-приєднання № 09420Е7JPWIT016 до умов договору розподілу природного газу, для споживача, що не є побутовим.
Згідно пункту 1.4. Типового договору розподілу природного газу, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу в ключає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової незалежності обєкта Споживача.
Як вбачається зі змісту постанови НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2776, з 01 січня 2022 року тариф на послуги розподілу природного газу становить 1,99 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується, як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 6.6. Договору, розподілу природного газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ.
Пунктом 6.8. Договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРС.
Як вбачається з актів наданих послуг № ЧРЯ 82000161 від 31 січня 2022 року, № ЧРЯ 82004456 від 28 лютого 2022 року, № ЧРЯ 82008735 31 березня 2022 року, № ЧРЯ 82010454 від 30 квітня 2022 року, № ЧРЯ 82014476 від 31 травня 2022 року, Оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу, а Споживач прийняв їх, відповідно до величини замовленої потужності об'єктів споживача на загальну суму 432 699,01 грн.
Зазначені акти наданих послуг за період з січня по травень 2022 року підписані уповноваженими особами та скріплені печатками Сторін.
Згідно розрахунку суми заборгованості ДКП Управління Тепловодоканал, по договору № 09420Е7JPWIT016 від 01 січня 2016 року, останнім сплачено 173 079,58 грн. боргу, а відтак, заборгованість за послуги з розподілу природного газу відповідача перед позивачем становить 259 619,43 грн.
За період прострочення оплати за надані послуги з розподілу природного газу, за незалежне виконання зобов'язань, Позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 5 310,93 грн, 3 % річних в сумі 796,64 грн. та інфляційні втрати в сумі 6 663,57 грн.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічно, статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено правомірність заявлених вимог позивача, відтак беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку позов задовольнити.
Стосовно клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд вказує на наступне.
Згідно частини 1, 4, 5 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Законів України Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 23 серпня 2022 року.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на ступінь вини відповідача, скрутний матеріальний стан, військовий стан в державі, суд дійшов висновку відстрочити виконання судового рішення до 1 жовтня 2022 року.
Стосовно розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2022 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач визнав в повній мірі суму заборгованості перед позивачем та керуючись законодавчими нормами, суд вирішив судовий збір у розмірі 2 042,93 грн. покласти на відповідача та повернути позивачу з державного бюджету 2 042,93 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжних доручень № 11 від 17 травня 2022 року, № 3 від 07 червня 2022 року.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 185, 191, 193, 194, 196, 219, 222, 232, 233,236, 237,238, 240,331 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного комунального підприємства Управління "Тепловодоканал" (60236, Чернівецька обл. м. Новодністровськ, Промбаза, код ЄДРПОУ 14271932) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (58005, м. Чернівці, вул. Винниченка, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 03336166, поточний рахунок № НОМЕР_1 в АБ “Кліринговий Дім” МФО 300647) 272 390,57 грн. - заборгованості, з яких: 259 619,43 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу газу, 5 310,93 грн. - пені, 796,64 грн - 3% річних, 6 663,57 грн. - інфляційних втрат та 2 042,93 гри. - судового збору.
3. Відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 272 390,27 грн. до 01 жовтня 2022 року.
4. Повернути Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Чернівцігаз" (58005, м. Чернівці, вул. Винниченка, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 03336166, поточний рахунок № НОМЕР_2 в АБ "Кліринговий Дім" МФО 300647) з Державного бюджету України 2 042,93 гри. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №11 від 17 травня 2022 року.
Повний текст рішення складено та підписано - 15 липня 2022 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, мас право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк