Рішення від 18.07.2022 по справі 925/489/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/489/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія»

до Фізичної особи-підприємця Кухарського Віктора Олексійовича

про стягнення 119647,95 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Глорія» (вул. О. Левади, 2, с. Кривчунка, Уманський район, Черкаська область, 19215, код ЄДРПОУ 32644275) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кухарського Віктора Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 29.04.2021:

100000,00 грн - сума фінансової допомоги,

16426,03 грн - інфляційні втрати за період травень 2021 року - квітень 2022 року,

3221,92 грн - 3% річних за період 11.05.20241 - 06.06.2022,

крім того просить покласти на відповідача судові витрати - 2481,00 грн сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав грошових зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги, не повернув отриманої позики у строк, встановлений договором, яку позивач просить суд стягнути у судовому порядку та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (ЦК України) процентів річних та інфляційних втрат. Правовими підставами визначив ст. 525, 526, 530, 625, 610, 611, 628, ч. 2 ст. 640, ст. 1046, 1049 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України), посилаючись, зокрема, на обов'язковість умов укладеного між сторонами договору.

Ухвалою від 14.06.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; задовольнив клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 15.06.2022.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Між Приватним сільськогосподарським підприємством «Глорія» (позикодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кухарським Віктором Олексійовичем (позичальник, відповідач) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 29.04.2021 (договір), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбаченим договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 100000,00 грн без ПДВ (п. 2.1).

Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2).

Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем частинами. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання позичальником позикодавцю усної або письмової (на розсуд позичальника) заявки на одержання чергового траншу. Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника (п. 2.3).

Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до цілей його діяльності (п. 2.4).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 10.05.2021 (п. 3.1).

Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця в установі банку (п. 3.2).

У пункті 6.1 договору сторони погодили, що звільняються від відповідальності, якщо повне або часткове виконання являється наслідком обставин непереборної сили (землетрусу, пожежі, повені, епідемії), а також некласичних видів мажорних обставин, можуть мати місце на території України, таких як непередбачені політичні, екологічні катастрофи, воєнні дії, у тому числі бойові (учбові), страйки, національні та всемирні хвилювання, рішення органів влади, зміни національного законодавства, злочинні дії третіх осіб по відношенню до сторін, що виникли після укладення даного договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 8.1).

Договір підписаний сторонами, підписи посвідчені їх печатками.

Згідно з платіжним дорученням № 972 від 29.04.2021 позивач перерахував грошові кошти в сумі 100000,00 грн на рахунок відповідача із зазначенням у графі «призначення платежу»: «надання поворотної фінансової допомоги зг Дог № 3 від 29.04.2021 р. без ПДВ», тобто свої договірні зобов'язання позивач виконав належним чином.

У визначений договором строк перераховані кошти відповідач не повернув, чим порушив свої договірні зобов'язання.

Як доказ невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, позивач надав довідку за вих. № 16187-36-127 від 06 червня 2022 року, що видана AT «Креді Агріколь Банк» про те, що за період з 11.05.2021 по 03.06.2022 на його (позивача) поточний рахунок НОМЕР_2 відкритий у AT «Креді Агріколь Банк» не було надходжень від ФОП Кухарський Віктор Олексійович ІПН НОМЕР_1 .

У зв'язку з назначеним та з метою врегулювання спору у досудовому порядку позивачем було направлено на поштову адресу відповідача претензію (трек-номер 0313410394462) за вих. № 9 від 21.01.2022 з вимогою сплатити заборгованість з поворотної фінансової допомоги та виплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та штрафних санкцій згідно договору у строк до 10 лютого 2022 року.

Згідно з відомостями з офіційного веб-сайту AT «Укрпошта» (режим доступу: https://track.ukrposhta.ua/tracking UA.html) претензія була отримана відповідачем 28.01.2022. Але, як вбачається з матеріалів справи, у встановлений договором термін, відповідач не здійснив повернення позивачу коштів.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості, а також 16426,03 грн інфляційних нарахувань та 3221,92 грн 3% річних.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити частково з таких підстав.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Не містять матеріали справи належних та допустимих доказів спростування правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

За правовою природою укладений договір є договором позики, який підпадає під правове регулювання статей 1046-1050 Цивільного кодексу України.

У постанові від 02.02.2020 у справі № 381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду викладено, що поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.

Операції з позики грошових коштів оформлюються згідно з вимогами статті 1046 «Договір позики» глави 71 Цивільного кодексу України. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. З моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, договір позики вважається укладеним.

За визначенням, наведеним в абзаці 8 пункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій в вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

В силу приписів статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено та позивачем доведено факт виконання ним умов договору та перерахуванням відповідачу грошових коштів у загальному розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем отримані кошти у встановлений договором строк повернуті не були. Доказів оплати зазначеної заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Беручи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 100000,00 грн поворотної фінансової допомоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є обставиною, за наявності якої суб'єкт господарювання не несе відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, такого змісту:

у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, 15.03.2022 Верховна Рада України затвердила Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року № 133/2022, відповідно до якого воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. 21.04.2022 Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. 22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Враховуючи вищезазначені положення, суд зазначає, що строк повернення позики настав до введення в Україні воєнного стану, а відповідно до наданих розрахунків, компенсація нарахована позивачем у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період, визначений з наступного дня після настання строку повернення фінансової допомоги, до звернення позивача до суду із позовом - 06.06.2022. Отже, мають місце нарахування і після 24.02.2022, які підлягають списанню.

Беручи до уваги суму зобов'язання, визначивши період нарахування, суд самостійно здійснив розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та дійшов до висновку про можливість їх стягнення: 8062,53 грн - інфляційні втрати, 2367,12 грн - 3% річних.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору - 2 481,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, згідно з частиною дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на недобросовісність відповідача щодо виконання договірних зобов'язань, сплату позивачем судового розміру у мінімально визначених межах, судовий збір у сумі 2 481,00 грн покладається на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кухарського Віктора Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» (вул. О. Левади, 2, с. Кривчунка, Уманський район, Черкаська область, 19215, код ЄДРПОУ 32644275):

100000,00 грн суму фінансової допомоги,

8062,53 грн інфляційних втрат,

2367,12 грн 3% річних,

2481,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Чевгуз

Попередній документ
105278314
Наступний документ
105278316
Інформація про рішення:
№ рішення: 105278315
№ справи: 925/489/22
Дата рішення: 18.07.2022
Дата публікації: 19.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори