ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.06.2022Справа № 910/16421/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтотранспроект" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська,117, ідентифікаційний номер 41893583)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (02094, м. Київ, вул. Віскозна,15, оф.9, ідентифікаційний номер 40028849)
про банкрутство
Суддя: Яковенко А.В.
секретар судового засідання Смігунов В.В.
Представники учасників:
від заявника - не з'явилися,
від боржника - Крамар Р.В.,
розпорядник майна - Комлик І.С.,
від ТОВ "Західна Нафтогазова Компанія" - Суярко М.О.,
від ПСП "Мрія" - Мирний Є.М.,
від ФГ "Золотий колос Поділля" - Синявська К.Ю.,
від Мазур В.М. - Клімов І.А.
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техавтотранспроект" звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 № 910/16421/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтотранспроект" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 22.11.2021.
26.10.2021 до суду надійшло клопотання заявника про долучення документів до матеріалів справи.
08.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (02094, м. Київ, вул. Віскозна,15, оф.9, ідентифікаційний номер 40028849). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техавтотранспроект" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 117, ідентифікаційний номер 41893583) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (02094, м. Київ, вул. Віскозна,15, оф.9, ідентифікаційний номер 40028849) 85 415,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (02094, м. Київ, вул. Віскозна,15, оф.9, ідентифікаційний номер 40028849). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (02094, м. Київ, вул. Віскозна,15, оф.9, ідентифікаційний номер 40028849) за номером 67774 від 03.12.2021р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (02094, м. Київ, вул. Віскозна,15, оф.9, ідентифікаційний номер 40028849) арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 130 від 04.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 26.01.2022 р.
10.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна про перерахування грошової винагороди за період з 22.11.2021 по 22.12.2021.
25.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про проведення удового засідання без участі розпорядника майна.
25.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна про перерахування грошової винагороди за період з 22.12.2021 по 22.01.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2022 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 21.02.2022.
21.12.2021 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси» про визнання кредитором боржника на суму 76 050,19 грн.
28.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Мрія" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 814 348,08 грн.
30.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Селянського/Фермерського господарства "Дукан" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 117 657,34 грн.
30.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фермерського господарства "Тихомиров" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 469 408,34 грн.
30.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 4 835 696,50 грн.
30.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фермерського господарства "Братениця" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 928 579,27грн.
31.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Степове-2001" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 562 892,81 грн.
31.12.2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фермерського господарства Крамар Валентини Олександрівни про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 731 361,20 грн.
04.01.2022 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фермерського господарства "Золотий колос Поділля" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 212 677,90 грн.
04.01.2022 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків "Колос" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 686 662,63 грн.
04.01.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК Агрос" про визнання кредитором боржника на суму 58 278 401,00 грн.
04.01.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагродобрива" про визнання кредитором боржника на суму 218 081 446,17 грн.
05.01.2022 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання кредитором боржника на суму 422 967,60 грн.
11.01.2022 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного сільськогосподарського підприємства "Діар" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 500 332,80 грн.
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 01.02.2022 прийнято вищезазначені заяви із кредиторськими вимогами до боржника та призначено їх розгляд у попередньому засіданні на 21.02.2022.
21.02.2022 до суду надійшли повідомлення розпорядника майна арбітражного керуючого Комлика І.С. за результатами розгляду заявлених грошових вимог до боржника.
21.02.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про долучення документів до матеріалів справи.
21.02.2022 до суду надійшла заява розпорядника майна про сплату винагороди за період з 22.01.2022 по 22.02.2022 у розмірі 18 000,00 грн.
Судове засідання, призначене на 21.02.2022, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Яковенко А.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2022 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, заяви розпорядника майна про сплату винагороди за період з 22.01.2022 по 22.02.2022 у розмірі 18 000,00 грн. на 20.06.2022.
04.04.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фермерського господарства "Наумець" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 206 304,93 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2022 прийнято заяву Фермерського господарства "Наумець" про визнання кредитором боржника на суму 206 304,93 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
04.04.2022 до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Мазура Валерія Михайловича про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 359 200,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2022 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Мазура Валерія Михайловича про визнання кредитором боржника на суму 359 200,00 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
04.04.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фермерського господарства "ТЦ Добробут" про визнання кредитором з грошовими вимогами на суму 224 500,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2022 прийнято заяву Фермерського господарства "ТЦ Добробут" про визнання кредитором боржника на суму 224500,00 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" про визнання кредитором боржника на суму 102 681 024,18 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК Агрос" про визнання кредитором боржника на суму 58 278 401,00 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагродобрива" про визнання кредитором боржника на суму 218 081 446,17 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2022 прийнято заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання кредитором боржника на суму 422 967,60 грн. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 20.06.2022.
31.05.2022 до суду надійшло повідомлення по справі від фізичної особи-підприємця Мазура В.М.
31.05.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення по справі від Фермерського господарства «ТЦ Добробут».
17.06.2022 до суду надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Комлика І.С. про долучення до матеріалів справи повідомлень про результати розгляду заявлених вимог до боржника.
20.06.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання фізичної особи-підприємця Мазура В.М. про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 20.06.2022, з'явилися представники учасників справи та заявлених кредиторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
У судовому засіданні, що відбулось 20.06.2022. судом розглянуто реєстр вимог кредиторів.
За наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів, визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» підлягає:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техавтотранспроект»
У ході попереднього засідання судом встановлено, що ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» від 22.11.2021 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техавтотранспроект» до боржника у розмірі 85 415,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення провадження у справі у розмірі 22 700,00 грн. та авансування винагороди арбітражного керуючого у розмірі 54 000,00 грн. - перша черга.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техавтотанспроект» підлягає визнанню кредитором по відношенню до боржника на загальну суму 162 115,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси» із грошовими вимогами до боржника у розмірі 76 050,19 грн. надійшла до суду 21.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.07.2021 у справі № 910/5254/21 задоволено позов ТОВ «Агронива-Черкаси» до ТОВ «Брітіш Петроліум» про стягнення грошових коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси» 71 576,90 грн. попередньої оплати, 448,60 грн. 3 % річних, 1 754,69 грн. збитків від інфляції, 2 270,00 грн. судового збору.
У подальшому заявником подано до виконання наказ Господарського суду м. Києва від 12.08.2021 у справі № 910/5254/21 про примусове виконання вищевказаного рішення.
Постановою Старшого державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухм Олександра Миколайовича від 21.10.2021 відкрито виконавче провадження № 67207693 з примусового виконання даного наказу.
Постановою від 03.11.2021 виконавче провадження № 67207693 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 67369869, яке знаходиться на виконанні у Деснянському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 76 050,19 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 80 590,19 грн.
Селянське/Фермерське господарство «Дукан»
Заява Селянського/Фермерського господарства «Дукан» про визнання кредитором боржника ан суму 117 657,34 грн. надійшла до суду 30.12.2021 та обґрунтована наступним.
Ршіенням Господарського суду м. Києва від 04.10.2021 по справі № 910/12114/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Селянського/Фермерського господарства «Дукан» заборгованість у розмірі 101 760,00 грн., штраф у розмірі 101,76 грн., 3 % річних у розмірі 1 455,31 грн., інфляційні у розмірі 5 078,08 грн., судовий збір у розмірі 2 268,09 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 994,10 грн., а всього 117 657,34 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Селянським/Фермерським господарством «Дукан» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Селянське/Фермерське господарство «Дукан» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 117 657,34 грн. з віднесенням 117 555,58 грн. до четвертої черги та 101,76 грн. до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Селянського/Фермерського господарства «Дукан», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 122 197,34 грн.
Фермерське господарство «Тихомиров»
Заява Фермерського господарства «Тихомиров» із вимогами до боржника на суму 469 408,34 грн. надійшла до суду 30.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.11.2021 у справі № 910/12115/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Фермерського господарства «Тихомиров» 427 392,00 грн. попередньої оплати за непоставлений товар, 427,39 грн. штрафу, 6 428,44 грн. 3 % річних, 21 327,92 грн. інфляційних втрат, 6 833,63 грн. судового збору, 6 998,96 грн. витрат на правову допомогу, а всього 469 408,34 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фермерським господарством «Тихомиров» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фермерське господарство «Тихомиров» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 469 408,34 грн. з віднесенням 468 980,95 грн. до четвертої черги та 427,39 грн. до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фермерського господарства «Тихомиров», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 473 948,34 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» із грошовими вимогами до боржника на суму 4 835 696,50 грн. надійшла до суду 30.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 по справі № 910/3365/21 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» заборгованість в розмірі 4 764 233,60 грн., судовий збір у розмірі 71 463,50 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 4 835 696,50 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна нафтогазова компанія», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 4 840 236,50 грн.
Фермерське господарство «Братениця»
Заява Фермерського господарства «Братениця» із грошовими вимогами до боржника на суму 928 579,27 грн. надійшла до суду 30.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 по справі № 910/18577/20 позовні вимоги Фермерського господарства «Братениця» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Фермерського господарства «Братениця» попередню оплату у сумі 880 433,34 грн., інфляційні втрати у сумі 6 111,78 грн., 3 % річних у сумі 8 876,50 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 13 431,33 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 19 726,32 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фермерським господарством «Братениця» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фермерське господарство «Братениця» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 928 579,27 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фермерського господарства «Братениця», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 933 119,27 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Степове-2001»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Степове-2001» із грошовими вимогами до боржника на суму 562 892,81 грн. надійшла до суду 31.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2021 у справі №910/7185/21 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Степове-2001» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Степове-2001» 369 428,78 грн. основного боргу, 279,74 грн. 3 % річних, 1 164,00 грн. інфляційних втрат, штраф у розмірі 169 212,02 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 8 101,27 грн., а також 14 707,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Степове-2001» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Степове-2001» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 562 892,81 грн. з віднесенням 393 680,79 грн. до четвертої черги та 169 212,02 грн. до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Степове-2001», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 567 432,81 грн.
Фермерське господарство Крамар Валентини Олександрівни
Заява Фермерського господарства Крамар Валентини Олександрівни із грошовими вимогами до боржника на суму 726 821,20 грн. надійшла до суду 31.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2021 по справі № 910/7473/21 задоволено позов Фермерського господарства Крамар Валентини Олександрівни. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Фермерського господарства Крамар Валентини Олександрівни 716 080,00 грн. попередньої оплати, 10 741,20 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фермерським господарством Крамар Валентини Олександрівни вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фермерське господарство Крамар Валентини Олександрівни підлягає визнанню кредитором боржника на суму 726 821,20 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фермерського господарства Крамар Валентини Олександрівни, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 731 361,20 грн.
Фермерське господарство «Золотий колос Поділля»
Заява Фермерського господарства «Золотий колос Поділля» із грошовими вимогами до боржника на суму 212 677,90 грн. надійшла до суду 04.01.2022 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.06.2021 по справі № 910/6049/21 позов Фермерського господарства «Золотий колос Поділля» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Фермерського господарства «Золотий колос Поділля» 193 723,00 грн. основного боргу, 1 575,67 грн. 3 % річних, 4 480,81 грн. інфляційних втрат, 2 996,70 грн. витрат по сплаті судового збору, а також 9 901,72 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фермерським господарством «Золотий колос Поділля» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фермерське господарство «Золотий колос Поділля» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 212 677,90 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фермерського господарства «Золотий колос Поділля», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 217 217,90 грн.
Сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків «Колос»
Заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» із грошовими вимогами до боржника на суму 682 122,63 грн. надійшла до суду 04.01.2022 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 по справі № 910/11607/21 позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» попередню оплату в розмірі 672 042,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 080,63 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків «Колос» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 682 122,63 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 686 662,63 грн.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Діар»
Заява Приватного сільськогосподарського підприємства «Діар» із грошовими вимогами до боржника на суму 500 332,80 грн. надійшла до суду 11.01.2022 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2021 по справі № 910/16184/21 позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Діар» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Діар» грошові кошти: попередньої оплати за недопоставлений товар - 500 332,80 грн. та судовий збір - 7 504,99 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Приватним сільськогосподарським підприємством «Діар» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Приватне сільськогосподарське підприємство «Діар» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 500 332,80 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Приватного сільськогосподарського підприємства «Діар», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 505 294,80 грн.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Мрія»
Заява Приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» із грошовими вимогами до боржника на суму 814 348,08 грн. надійшла до суду 28.12.2021 та обґрунтована наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2021 у справі № 910/10330/21 задоволено позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія» суму основного боргу у розмірі 766 080,00 грн., штраф у розмірі 766,08 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 11 502,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 36 000,00 грн.
08.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Гненним Д.А. було відкрито виконавче провадження № 67430886 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 26.10.2021 по справі № 910/10330/21.
16.12.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а виконавче провадження було завершене згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, за час вчинення виконавчих дій заборгованість погашена не була.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Приватним сільськогосподарським підприємством «Мрія» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Приватне сільськогосподарське підприємство «Мрія» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 814 348,08 грн. з віднесенням 813 582,00 грн. до четвертої черги та 766,08 грн. до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Приватного сільськогосподарського підприємства «Мрія», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 818 888,08 грн.
Фермерське господарство «Наумець»
Заява Фермерського господарства «Наумець» із грошовими вимогами до боржника на суму 206 304,93 грн. надійшла до суду 04.04.2022 та обґрунтована наступним.
20.03.2019 між ТОВ «Брітіш Петроліум» (надалі - постачальник) та ФГ «Наумець» (надалі - покупець) укладено договір постачання нафтопродуктів № 2014 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовлянням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту «Товар»: бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6 даного Договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 3.5 Договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено.
Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань з оплати за товар, заявником надано платіжне доручення № 267 від 26.11.2020 на суму 177 600,00 грн.
Окрім зазначеного розміру заборгованості по попередній оплаті, заявником також заявлено 177,60 грн. штрафу, нарахованого відповідно до п. 6.4 Договору.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З приводу нарахованих штрафних санкцій суд зазначає, що оскільки строк поставки товару встановлений п. 3.5 Договору (5 робочих днів після отримання від покупця заявки на поставки товару) пов'язаний саме із отриманням даної заявки на поставку, а заявником не долучено до заяви доказів звернення до боржника із відповідною заявкою, суд не може встановити строк поставки товару, а тому вимога в частині нарахованого штрафу задоволенню не підлягає.
Стосовно нарахованих Фермерським господарством «Наумець» в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних у розмірі 5 195,43 грн. та інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 18 369,90 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Як було установлено вище, боржник має грошове зобов'язання перед Фермерським господарством «Наумець» в сумі 177 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 267 від 26.11.2020.
З огляду на те, що боржник порушив вказане грошове зобов'язання, у заявника виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.
При цьому, як вже було встановлено судом, у зв'язку з тим, що заявником не долучено до заяви доказів звернення до боржника із відповідною заявкою (задля визначення моменту її отримання), суд не може встановити строк поставки товару за вказаним Договором.
За загальним правилом статті 530 ГПК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що заявник нарахував 3 % річних та інфляційні втрати на зобов'язання, строк виконання якого не встановлений, то кредитор вправі вимагати сплату таких нарахувань лише після пред'явлення відповідної вимоги в порядку статті 530 ГПК України.
Оскільки Фермерське господарство «Наумець» не надало доказів пред'явлення вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» про сплату заборгованості, заявлення нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є передчасним.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фермерським господарством «Наумець» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються частково.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фермерське господарство «Наумець» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 177 600,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фермерського господарства «Наумець», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 182 562,00 грн.
У визнанні іншої частини заявлених вимог суд відмовляє Фермерському господарству «Наумець».
Фізична особа-підприємець Мазур Валерій Михайлович
Заява фізичної особи-підприємця Мазура Валерія Михайловича із грошовими вимогами до боржника на суму 359 200,00 грн. надійшла до суду 04.04.2022 та обґрунтована наступним.
12.11.2018 між ТОВ «Брітіш Петроліум» (надалі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Мазуром В.М. (надалі - покупець) укладено договір постачання нафтопродуктів № 1810 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовлянням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту «Товар»: бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6 даного Договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 3.5 Договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено.
Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань з оплати за товар, заявником надано платіжне доручення № 111 від 17.03.2021 на суму 183 264,00 грн. із призначенням платежу - за дизельне паливо згідно рах № БР000000038 від 17.03.2021 у т.ч. ПДВ 20,00 % - 30 544,00.
Як зазначає заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» зобов'язувалося за сплачені кошти поставити Фізичній особі-підприємцю Мазуру В.М. 8 000 літрів палива.
Згідно з даними офіційного сайту АЗС «Окко» вартість дизельного палива станом на 17.03.2022 становить 44,90 грн., у зв'язку з чим, на думку заявника, заборгованість ТОВ «Брітіш Петроліум» за Договором постачання нафтопродуктів № 1810 від 12.11.2018 становить 359 200,00 грн.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши заяву із кредиторськими вимогами до боржника, а також долучені до неї докази на підтвердження наявності та розміру заявленої заборгованості, суд зазначає, що заявником обґрунтована наявність заборгованості за Договором № 1810 постачання нафтопродуктів від 12.11.2018 у розмірі 183 264,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 111 від 17.03.2021, у той час як доказів підтвердження заявленої суми у розмірі 359 200,00 грн. заявником суду не надано.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фізичною особою-підприємцем Мазуром В.М. вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються в частині.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фізична особа-підприємець Мазур Валерій Михайлович підлягає визнанню кредитором боржника на суму 183 264,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фізичної особи-підприємця Мазура Валерія Михайловича, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 188 226,00 грн.
У визнанні іншої частини заявлених вимог суд відмовляє Фізичній особі-підприємцю Мазуру Валерію Михайловичу.
Фермерське господарство «ТЦ Добробут»
Заява Фермерського господарства «ТЦ Добробут» із грошовими вимогами до боржника на суму 224 500,00 грн. надійшла до суду 04.04.2022 та обґрунтована наступним.
05.03.2018 між ТОВ «Брітіш Петроліум» (надалі - постачальник) та Фермерським господарством «ТЦ Добробут» (надалі - покупець) укладено договір постачання нафтопродуктів № 1810 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовлянням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту «Товар»: бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6 даного Договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 3.5 Договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено.
Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань з оплати за товар, заявником надано платіжні доручення № 705 від 02.12.2020 на суму 187 080,00 грн. (згідно рахунку № БР000004237 від 02.12.2020 за дизельне паливо в кількості 10 000 літрів) та платіжне доручення № 743 на суму 21 900,00 грн. (згідно рахунку № БР000000030 від 18.02.2021 за дизельне паливо в кількості 1 000 літрів).
Відповідно до видаткової накладної № 6362 від 17.12.2020 та товарно-транспортної накладної № БР6362 від 17.12.2020 боржником було поставлено заявнику дизельне паливо у кількості 6 000 літрів на загальну суму 112 248,00 грн.
Як зазначає заявник, Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» не виконано своїх зобов'язань в частині поставки 5 000 літрів дизельного палива.
Згідно з даними офіційного сайту АЗС «Окко» вартість дизельного палива станом на 17.03.2022 становить 44,90 грн., у зв'язку з чим, на думку заявника, заборгованість ТОВ «Брітіш Петроліум» за Договором постачання нафтопродуктів № 1380 від 05.03.2018 становить 224 500,00 грн.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши заяву із кредиторськими вимогами до боржника, а також долучені до неї докази на підтвердження наявності та розміру заявленої заборгованості, суд зазначає, що заявником обґрунтована наявність заборгованості за Договором № 1380 постачання нафтопродуктів від 05.03.2018 у розмірі 96 732,00 грн., що складає різницю між сплаченими заявником коштами за товар та сумою, на яку боржником товар був поставлений, у той час як доказів підтвердження заявленої суми у розмірі 224 500,00 грн. заявником суду не надано.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Фермерським господарством «ТЦ Добробут» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються в частині.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Фермерське господарство «ТЦ Добробут» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 96 732,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Фермерського господарства «ТЦ Добробут», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 101 694,00 грн.
У визнанні іншої частини заявлених вимог суд відмовляє Фермерському господарству «ТЦ Добробут».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Петрол»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Петрол» із грошовими вимогами до боржника на суму 102 681 024,18 грн. надійшла до суду 04.01.2022 та обґрунтована наступним.
Кредитор зазначив, що заборгованість ТОВ "Брітіш Петроліум" виникла на підставі наступних договорів: Договору №2108 постачання нафтопродуктів від 21 серпня 2019 року; Договору №0301 постачання нафтопродуктів від 03 січня 2020 року; Договору №030120 постачання нафтопродуктів від 03 січня 2020 року.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6 даного Договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 3.5 Договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено.
Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Відповідно до долучених доказів на підтвердження оплати товару за договорами, судом встановлено, що за Договором №2108 постачання нафтопродуктів від 21 серпня 2019 року ТОВ "РОЯЛ ПЕТРОЛ" здійснило оплату на загальну суму 55 753 264,00 грн., ТОВ "Брітіш Петроліум" здійснило поставку на загальну суму 10 803 772,51 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 44 949 391,49 грн.; за Договором №0301 постачання нафтопродуктів від 03 січня 2020 року ТОВ "РОЯЛ ПЕТРОЛ" здійснило оплату на загальну суму 20 544 664,09 грн., ТОВ "Брітіш Петроліум" здійснило поставку на загальну суму 2 698 515,64 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17 846 148,45 грн.; за Договором №030120 постачання нафтопродуктів від 03 січня 2020 року ТОВ "РОЯЛ ПЕТРОЛ" здійснило оплату на загальну суму 75 223 683,31 грн., ТОВ "Брітіш Петроліум" здійснило поставку на загальну суму 35 338 199,07 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 39 885 484,24 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Петрол» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял Петрол» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 102 681 024,18 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Петрол», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 102 685 986,18 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос» із грошовими вимогами до боржника на суму 58 278 401,00 грн. надійшла до суду 04.01.2022 та обґрунтована наступним.
Кредитор зазначив, що заборгованість ТОВ "Брітіш Петроліум" виникла на підставі наступних договорів: Договору №79 постачання нафтопродуктів від 01 листопада 2018 року; Договору №97 про надання поворотної фінансової допомоги від 01 січня 2019 року.
01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» укладено Договір № 79 постачання нафтопродуктів.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6 даного Договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 3.5 Договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено.
Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Дослідивши подані докази, судом встановлено, що заявник здійснив оплату товару за вищезазначеним договором №79 постачання нафтопродуктів від 01 листопада 2018 року на загальну суму 28 398 401,00 грн. (що підтверджується платіжними дорученнями), проте боржник не здійснив поставку товару за даним договором.
01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» (надалі - Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос» (надалі - Позикодавець) укладено Договір № 97 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що допомога надається в національній валюті України в межах суми 30 000 000,00 грн. шляхом перерахування Позикодавцем зазначеної суми на поточних рахунок Позичальника.
Відповідно до п. 2.4 Договору допомога надається строком до 01.08.2021 і за вимогою Позикодавця може бути повернена достроково.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Дослідивши долучені до заяви із кредиторськими вимогами до боржника копії платіжних доручень, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос» було перераховано на рахунок боржника за Договором № 97 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.01.2019 грошові кошти на загальну суму 29 880 000,00 грн.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 58 278 401,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік Агрос», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 58 283 363,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива»
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива» із грошовими вимогами до боржника на суму 218 081 446,17 грн. надійшла до суду 04.01.2022 та обґрунтована наступним.
09.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» укладено Договір № 0901-2020 постачання нафтопродуктів.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками Покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо в ній зазначено найменування, кількість, ціна товару та якщо вона була надіслана постачальнику письмово (факсом або електронною поштою). У разі вивезення товару транспортними засобами покупця в заявці також зазначається графік подачі транспортних засобів в рамках строку поставки, передбаченому п. 3.6 даного Договору. В разі вивезення товару транспортними засобами постачальника у заявці вказується пункт розвантаження транспортного засобу. Належним чином оформлена заявка є підставою для оформлення Постачальником рахунку-фактури. Постачання Товару підтверджується первинними документами (видатковою накладною), які підписані уповноваженими представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 3.5 Договору постачальник забезпечує поставку товару протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від покупця заявки на поставку товару.
Згідно з п. 4.1 Договору загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата покупцем вартості товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати вартості товару або фактичної оплати вартості поставленого товару. Порядок розрахунків по кожній партії товару вказується в додатковій угоді на отримання товару.
Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку умисного порушення строків поставки товару, постачальник на вимогу покупця сплачує штраф у розмірі 0,1 % вартості товару, поставку якого прострочено.
Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору, вважається автоматично пролонгованим на тих самих умовах.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Дослідивши подані докази, судом встановлено, що заявник здійснив оплату товару за вищезазначеним договором постачання нафтопродуктів на загальну суму 201 944 446,17 грн (що підтверджується платіжними дорученнями), проте боржник не здійснив поставку товару за даним договором.
01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» (надалі - Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива» (надалі - Позикодавець) укладено Договір № 0101 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що допомога надається в національній валюті України в межах суми 16 500 000,00 грн. шляхом перерахування Позикодавцем зазначеної суми на поточних рахунок Позичальника.
Відповідно до п. 2.4 Договору допомога надається строком до 01.08.2021 і за вимогою Позикодавця може бути повернена достроково.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Дослідивши долучені до заяви із кредиторськими вимогами до боржника копії платіжних доручень, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива» було перераховано на рахунок боржника за Договором № 0101 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.01.2019 грошові кошти на загальну суму 16 137 000,00 грн.
Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива» вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 218 081 446,17 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагродобрива», яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 218 086 408,17 грн.
Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС
Заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС із грошовими вимогами до боржника на суму 422 967,60 грн. надійшла до суду 05.01.2022 та обґрунтована наступним.
У ТОВ «Брітіш Петроліум» наявна заборгованість у вказаному розмірі, яка складається з: податку на додану вартість у розмірі 255 981,60 грн. (основне зобов'язання - 193 872,00 грн., штрафні санкції - 62 109,60 грн.); податку на прибуток у розмірі 166 476,00 грн. (основне зобов'язання - 133 181,00 грн., штрафні санкції - 33 295,00 грн.); податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. (штрафні санкції).
Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання декларації.
Дослідивши податкові повідомлення-рішення від 16.05.2019 № 00006661402, від 16.05.2019 № 00006671402, від 16.05.2019 № 00006681402, від 16.05.2019 № 000066514002, перевіривши нарахування пені, здійснені контролюючим органом в порядку ст. 129 Податкового кодексу України, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 255 981,60 грн.
Згідно з підпунктом 133.1.1 пункту 131.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Суб'єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.
Пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Згідно з п. 137.3 ст. 137 Податкового кодексу України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Згідно з п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи; г) фізичних осіб - підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу; ґ) суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу.
Так, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2019 № 00006641402 контролюючим органом на підставі акта 33919/6/99-99-11-04-01-25 від 18.07.2019 встановлено порушення у зв'язку з чим, Товариству з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» донараховано збільшення суми за зобов'язанням з податку на прибуток у розмірі 133 181,00 грн., а також нараховано пеню у розмірі 33 295,00 грн.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, передбачених ПКУ або іншим законодавством.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Так, згідно з податковим-повідомленням рішенням від 21.05.2019 № 0008804208 контролюючим органом на підставі акта перевірки 274/26-15-14-02-01/40028849 від 22.04.2019 встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України за платежем податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з чим на підставі п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України засновано штраф у розмірі 510,00 грн.
Зі сторони Боржника заперечень щодо заявлених Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС вимог не надходило, а згідно повідомлення розпорядника майна останнім вищезазначені грошові вимоги визнаються у повному обсязі.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС підлягає визнанню кредитором боржника на суму 422 967,60 грн. з віднесенням 327 053,00 грн. до третьої черги та 95 914,60 - до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.
Отже, загальна сума вимог Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника становить 427 929,60 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці), суду не подано.
Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.
Станом на 20.06.2022 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/16421/21 по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум":
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Техавтотранспроект" з грошовими вимогами на суму 162 115,00 грн., з яких: 76 700,00 грн. - вимоги першої черги, 85 415,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агронива-Черкаси" з грошовими вимогами на суму 80 590,19 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 76 050,19 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Селянське/Фермерське господарство "Дукан" з грошовими вимогами на суму 122 197,34 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 117 657,34 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фермерське господарство "Тихомиров" з грошовими вимогами на суму 473 948,34 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 469 408,34 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" з грошовими вимогами на суму 4 840 236,50 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 4 835 696,50 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фермерське господарство "Братениця" з грошовими вимогами на суму 933 119,27 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 928 579,27 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Степове-2001" з грошовими вимогами на суму 567 432,81 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 562 892,81 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фермерське господарство Крамар Валентини Олександрівни з грошовими вимогами на суму 731 361,20 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 726 821,20 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фермерське господарство "Золотий колос Поділля" з грошовими вимогами на суму 217 217,90 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 212 677,90 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків "Колос" з грошовими вимогами на суму 686 662,63 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 682 122,63 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Приватне сільськогосподарське підприємство "Діар" з грошовими вимогами на суму 505 294,80 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 500 332,80 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Приватне сільськогосподарське підприємство "Мрія" з грошовими вимогами на суму 818 888,08 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 814 348,08 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фермерське господарство "Наумець" з грошовими вимогами на суму 182 562,00 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 177 600,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фізична особа-підприємець Мазур Валерій Михайлович з грошовими вимогами на суму 188 226,00 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 183 264,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Фермерське господарство "ТЦ Добробут" з грошовими вимогами на суму 101 694,00 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 96 732,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Петрол" з грошовими вимогами на суму 102 685 986,18 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 102 681 024,18 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Нік Агрос" з грошовими вимогами на суму 58 283 363,00 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 58 278 401,00 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагродобрива" з грошовими вимогами на суму 218 086 408,17 грн., з яких: 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 218 081 446,17 грн. - вимоги четвертої черги задоволення;
- Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 427 929,60 грн., з яких: 4 962.00 грн. - вимоги першої черги, 327 053,00 грн. - вимоги третьої черги, 95 914,60 грн. - вимоги шостої черги задоволення.
2. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум", наявну дебіторську заборгованість.
4. Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.
5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 30.06.22.
6. Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.
7. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/16421/21 на 18.07.2022 о 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 3 (корпус Б).
8. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
9. Відмовити Фермерському господарству "Наумець" у визнанні кредитором боржника на суму 23 742,93 грн.
10. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Мазуру Валерію Михайловичу у визнанні кредитором боржника на суму 175 936,00 грн.
11. Відмовити Фермерському господарству "ТЦ Добробут" у визнанні кредитором боржника на суму 127 768,00 грн.
12. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 18.07.2022
Суддя А.В. Яковенко