ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2022Справа № 910/11002/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Калька Дмитра Олексійовича
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Скала"
до Фізичної особи-підприємця Калька Дмитра Олексійовича
про стягнення 32 633, 00 грн. та визнання договору недійсним,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 у задоволенні позову - відмовлено.
До Господарського суду міста Києва 06.07.2022 від Фізичної особи-підприємця Калька Дмитра Олексійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить суд стягнути з позивача 13 646,50 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що рішення суду у даній справі ухвалено 14.06.2022, то останнім днем п'ятиденного строку для подання відповідних доказів понесення витрат на правову допомогу є 20.06.2022.
Проте, надана відповідачем заява з доказами понесення витрат на правову допомогу подана 06.07.2022 з пропущенням встановленого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України строку.
Заявник вказує, що він отримав рішення у справі нарочно лише 05.07.2022.
Стосовно доводів заявника про те, що він не отримував копію рішення суду та не знав про дату його винесення, суд зазначає наступне.
Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, у разі якщо судове рішення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу (заявнику) було направлено копію рішення судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У свою чергу, конверт з рішенням суду, направлений на адресу відповідача, повернутий до суду відділенням поштового зв'язку із відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 99 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до пункту 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 року №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів відповідачем та повернення їх до суду з відміткою "повернуто відправнику в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.
При цьому, суд враховує, що відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Однак, відповідач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження.
Таким чином, заявником не наведено поважних причин пропущення строку для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а відтак підстави для поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення відсутні.
Крім того, відповідачем до відзиву в справі не надано попереднього розрахунку витрат на послуги адвоката.
Керуючись частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Калька Дмитра Олексійовича про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статями 118, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Калька Дмитра Олексійовича про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Ю. Кирилюк