61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
15.07.2022р. Справа №905/442/22 Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №905/442/22
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії Південно- Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт»
про: стягнення 10 550,00 грн
Стислий зміст і підстави позовних вимог
06.05.2022 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно - Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» (далі - ТОВ «Спец-Контакт») про стягнення 10 550,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо порядку складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №87 від 23.12.2019 за господарською операцією згідно видаткової накладної №527 від 23.12.2019 за договором поставки № ПЗ/НХ-191392/НЮ від 02.12.2019, що позбавило позивача права на віднесення суми ПДВ по господарській операції до складу податкового кредиту у розмірі 10 550,00 грн.
Процедура провадження у справі у господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2022 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.
Ухвалою суду від 16.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/442/22; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За змістом ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція учасників процесу
АТ «Українська залізниця» вказує, що відповідачем на виконання умов договору поставки № ПЗ/НХ-191392/НЮ від 02.12.2019, що укладений між сторонами у справі, згідно видаткової накладної №527 від 23.12.2019 поставлено позивачу, а останнім оплачено товар на загальну суму 63300,00грн, сума ПДВ становить 10 550,00 грн. Відповідач 23.12.2019 за фактом першої події (поставка товару) склав податкову накладну №87 на поставлене полотно неткане на суму 52 750,00 грн. без ПДВ, сума податку на додану вартість становить 10 550,00грн. Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України відповідач повинен був зареєструвати податкову накладну №87 від 23.12.2019 - до 15.01.2020 включно. Відповідачем вказана вище податкова накладна не зареєстрована, відповідні докази (квитанція про підтвердження реєстрації (прийняття) податкової накладної) відповідачем позивачу не надані, чим завдано позивачу збитків в сумі 10550,00грн у зв'язку з недоотриманням податкового кредиту на суму сплаченого позивачем податку на додану вартість на загальну суму 10 550,00грн, які позивач просить стягнути, а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду судові витрати.
Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 2, 4, 161-164 ГПК України, 173, 193, 216, 217, 218, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), 11, 15, 16, 22, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 198, 200, 201 ПК України.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №ПЗ/НХ-191392/НЮ від 03.12.2019 з додатками; видаткової накладної №527 від 23.12.2019; податкової накладної №87 від 23.12.2019, роздруківки з електронного кабінету АТ «Укрзалізниця» щодо зупинення реєстрації даної податкової накладної; рахунку на оплату №527 від 23.12.2019; платіжного доручення №2545091 (444418617901) від 07.02.2020; витягу з ЄДРПОУ на ТОВ «Спец-Контакт»; витягу з Положення про Регіональну філію «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця»; витягу з ЄДРПОУ на Регіональну філію «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
30.05.2022 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Спец-Контакт» направило до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач підтверджує факт виконання умов договору про закупівлю №ПЗ/НХ-191392/НЮ від 02.12.2019 - поставку товару «Полотно неткане» на загальну суму 63300,00грн за видатковою накладною №527. 23.12.2019 на виконання вимог ст.201 ПК України ТОВ «Спец-Контакт» складено та зареєстровано податкову накладну №87 від 23.12.2019 на загальну суму 63300,00грн (в тому числі ПДВ 20% - 10500грн), що підтверджується квитанцією №1 від 15.01.2020, реєстраційний номер 9330247697. Однак, 15.01.2020 ТОВ «Спец-Контакт» отримано квитанцію №1 (реєстраційний номер 9330247697) про доставку податкових накладних, в якій зазначено: документ прийнято, реєстрація зупинена.
Відповідач зазначає, що керуючись вимогами ст.201.1, ст.201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п.201.16 цієї статті) продавець/покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого продавця/покупця протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки та/або порушено граничні терміни реєстрації. Крім того, відповідач вказує, що до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. З дня надходження такої заяви зі скаргою з урахуванням вимог протягом 90 календарних днів, встановлених п.78.1.9 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
На думку відповідача, необхідним елементом стягнення збитків є доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних і підтвердження такого факту належним та допустимим доказом, а саме: актом (довідкою) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження бездіяльності відповідача щодо реєстрації податкової накладної, звернення до контролюючого органу та доказів неотримання податкового кредиту. Крім того, відповідач вказує, що позивач повністю розрахувався з відповідачем за поставлений товар не зважаючи на відсутність зареєстрованих податкових накладних, однак мав право на підставі п.4.1, 4.3 договору затримати оплату товару.
Також, відповідач у своєму відзиві зазначив, що поніс витрати у сумі 5000грн. на правничу (правову) допомогу у зв'язку з розглядом даної справи. Зокрема, між ТОВ «Спец-Контакт» та Адвокатським Бюро «Мінченко та Партнери» 24.07.2019 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №24-07/5/19. 18.05.2022 між цими ж сторонами було оформлено (підписано) замовлення №18-05/1/22 на надання правової допомоги, яким встановлений фіксований розмір суми витрат на професійну правову (правничу) допомогу у зв'язку з розглядом справи №905/442/22 у розмірі 5000грн. 26.05.2022 за результатами надання правових послуг за замовленням №18-05/1/22 сторонами складено акт наданих послуг №103, яким деталізовано опис наданих послуг та розмір гонорару (винагороди) за надані правничі послуги.
АТ «Українська залізниця» у відповіді на відзив зазначає, що той факт, що належним чином реєстрація податкової накладної №87 здійснена відповідачем не була, згідно квитанції №1 від 15.01.2020 остання була зупинена, не звільняє відповідача від його обов'язку зареєструвати податкову накладну №87 та надати її позивачу (п.6.3 договору), та відповідно не надає право позивачу на включення до податкового кредиту таких сум. Згідно Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, у разі зупинення реєстрації податкової накладної передбачено алгоритм дій для продавця товарів, зокрема відповідач повинен протягом 365 днів надати до контролюючого органу відповідні письмові пояснення та копії документів, а в разі відмови в реєстрації такої накладної оскаржити дії контролюючих органів в суді. Тоді як, як вбачається з роздруківки з електронного кабінету платника, статус податкової накладної №87 від 23.12.2019 - зупинена, жодних рішень щодо відновлення реєстрації або відмова в реєстрації даної податкової накладної контролюючим органом не приймалось, що свідчить про ненадання відповідачем необхідних для реєстрації податкової накладної документів. Крім того, позивач зазначає, що факт оплати позивачем за поставлений відповідачем товар, жодним чином не підтверджує реєстрацію останнім податкової накладної.
Також позивач у відповіді на відзив вказує, що в матеріалах справах відсутнє будь-яке обґрунтування обсягу робіт (послуг), які надавалися адвокатом (адвокатами) відповідачу, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також відсутні докази понесення (сплати) витрат на професійну правничу допомогу відповідачу, вважає, що визначений розмір - 5000грн. є неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ «Спец-Контакт» зазначає, що позивач звертаючись з вимогою про відшкодування збитків не надав жодних доказів понесення ним таких збитків (звернення до податкових органів з реєстрацією податкового кредиту, відмова у реєстрації, штрафних санкцій) та доказів того, що поведінка відповідача мала ознаки неправомірної. Зокрема, відповідач вказує, що права позивача в разі відмови відповідача у реєстрації податкової накладної підлягають захистові шляхом подання позивачем до податкової декларації за відповідний звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення. Документів на підтвердження звернення позивача до відповідного податкового органу зі скаргою не надано. Отже, на думку відповідача, позивачем не доведено факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкової накладної, відповідно вина відповідача не підтверджена належними та допустимими доказами. Також відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували надсилання позивачем на адресу відповідача листів, повідомлень чи претензій з метою досудового врегулювання спору.
Щодо витрат на правову допомогу відповідач вказує, що розмір винагороди встановлено у вигляді фіксованої суми, яка не буде змінюватися в подальшому в залежності від обсягу послуг, тобто підготовка та складання всіх процесуальних документів в судах першої та апеляційної інстанцій, тому витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 5000грн. є співмірними складності справи та обсягу наданих послуг. Одночасно, відповідач зазначив, що витрати останнього на правову (правничу) допомогу фактично відповідають наданим послугам, що підтверджується актом №103 від 26.05.2022.
Виклад обставин справи, встановлених судом
02.12.2019 між АТ«Українська залізниця» (Покупець) та ТОВ«Спец-Контакт» (Постачальник) укладено договір поставки №ПЗ/НХ-191392/НЮ, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується у 2019 поставити та передати у власність Покупцю продукцію (товар) відповідно до Специфікаціі №1 (Додаток 1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.
Договір №ПЗ/НХ-191392/НЮ підписаний уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплений печатками підприємств.
Відповідно до п.13.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно.
Пунктом 1.2 договору передбачено найменування товару: полотно неткане (2019 року випуску).
Згідно з п.3.2. договору загальна сума договору становить 63300,00грн, у тому числі ПДВ 20% 10550,00грн.
Відповідно до пункту 1.4 договору кількість та асортимент товару визначається у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору.
Сторонами договору підписано Специфікацію №1, в якій визначено найменування, технічні характеристики, одиницю виміру, кількість товару, ціну без ПДВ та загальну суму поставки. Зокрема, Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю товар, а саме, полотно неткане на загальну суму 63300,00грн(з ПДВ)у кількості 5000м.п.
Постачальник здійснює поставку товару - склад Покупця на умовах DDP (Київський головний матеріальний склад, Київська обл., Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Польова,5 (ст.Бобрик), (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС» у ред. 2010 р.)(п.5.1 договору).
Згідно п.5.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання Покупцем видаткової накладної або акта приймання-передачі.
Розділом 4 договору передбачений порядок здійснення оплати, а саме: оплата за кожну партію товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів після дати поставки товару, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію товару, обумовлену згідно з п.6.1 договору та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (п.4.1 договору).
Оплата за поставлений товар по даному договору проводиться Покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному податкових накладних. (п.4.3 договору).
Згідно з п.6.3 договору тільки після отримання звіту про доставку та квитанції про підтвердження реестрації (прийняття) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Постачальник відправляє таку податкову накладну разом з квитанцією про реєстрацію Покупцю в електронному вигляді за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення «М.Е.DocIS». Відправка Покупцю зареєстрованої податкової накладної Постачальником здійснюється не пізніше дня, наступного за днем отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної, але не пізніше 10 календарних днів від дати виписки податкової накладної/корегування податкової накладної.
ТОВ «Спец-Контакт» згідно видаткової накладної №527 від 23.12.2019 поставлено товар «Полотно неткане» у кількості 5000 метрів погонних на загальну суму 63300,00грн, сума ПДВ становить 10550,00грн. Товар отриманий позивачем 23.12.2019.
Матеріали справи містять рахунок №527 від 23.12.2019 на оплату вказаного товару.
За наслідками господарської операції відповідачем складено податкову накладну №87 від 23.12.2019 на суму 52750,00грн. без ПДВ, сума податку на додану вартість становить 10550,00грн.
Однак, як вбачається з квитанції №1 від 15.01.2020 (реєстраційний номер документу: 9330247697) з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України», реєстрація податкової накладної №87 від 23.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
07.02.2020 АТ «Українська залізниця» сплатило платіжним дорученням №2545091 (№444418617901) від 07.02.2020 ТОВ «Спец-Контакт» грошові кошти в розмірі 63300,00грн, призначення платежу: «оплата за полотно неткане згідно рахунку 527/24, 12, 19 тендер по договору ПЗ/НХ 191392» в тому числі ПДВ 10550,00грн.
З урахуванням викладеного позивач зазначає, що на момент подачі позову відповідачем не зареєстровано податкову накладну №87 від 23.12.2019, у зв'язку з чим позивач, за ствердженням останнього, втратив право на включення до податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 10550,00грн. Зазначене призвело до понесення позивачем збитків у вказаному розмірі, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, поданих запереченнях та письмових поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв'язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи зі змісту договору, судом встановлено, що укладений між АТ «Українська залізниця» та ТОВ «Спец-Контакт» договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств, не є розірваним, на час розгляду справи у судовому порядку недійсним не визнаний.
Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об'ємів поставки товару та її якості, а також ціною та строками виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з реєстрації податкової накладної №87 від 23.12.2019 з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом п.14.1.181. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до ст. 198.1. ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (ст.198.2 ПК України).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (ст.198.3 ПК України).
Пунктом 201.7. ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Виходячи з наведених норм права, з огляду на факт того, поставка товару передувала його оплаті, приймаючи до уваги п.п. 4.3,6.3 договору суд приходить до висновку, що зобов'язання з складання, реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та направлення податкової накладної позивачу покладено на Постачальника, тобто, відповідача.
Даний факт останнім не заперечується.
Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є, в свою чергу, для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією. (п.201.10 ст.201 ПК України).
Фактично відповідач за наслідками господарської операції з поставки товару, яка відбулась за видатковою накладною №527 від 23.12.2019, склав податкову накладну №87 від 23.12.2019 на суму 52750,00грн. без ПДВ, сума ПДВ 10550,00грн, направив її на реєстрацію, однак, як вбачається з квитанції №1 від 15.01.2020 (реєстраційний номер документу: 9330247697) з Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, реєстрація означеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Згідно п.10,11 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З квитанції №1 від 15.01.2020 вбачається, що відповідачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
Тобто, органи ДФС під час реєстрації податкової накладної вчинили обумовлену нормами закону дію з метою отримання пояснень та/або відповідних документів від заявника з метою встановлення законності операції, на підставі якої формується право на отримання податкового кредиту.
Відповідачем не надано суду доказів здійснення дій щодо усунення обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, зокрема, надання податковому органу документів, необхідних для здійснення такої реєстрації, письмових пояснень або письмового звернення до органів ДФС з метою з'ясування підстав зупинення реєстрації тощо.
Матеріали справи не містять інформації щодо прийняття комісією відповідного рівня рішення щодо здійснення подальшої реєстрації або відмову у здійсненні подальшої реєстрації податкової накладної.
На час звернення до суду з позовом реєстрація податкової накладної є зупиненою. Іншого не доведено.
Таким чином, суд встановив, що з боку відповідача має місце бездіяльність.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, в редакції, що діє, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначених в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, відповідно до вказаних положень пункту 198.6 статті 198 ПК України, виключно до завершення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної позивач має право, у випадку реєстрації відповідачем податкової накладної, включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст.225 ГК України).
Як визначено у п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Суд вбачає, що відповідно до статті 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця) на те, що це зобов'язання буде виконано, що зумовить віднесення таких сум до складу податкового кредиту.
При цьому, не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов'язковості їх реєстрації.
Зупинення органами ДФС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДФС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.
Тому той факт, що відповідач не подав копій документів або не здійснив будь-яких інших дій щодо подальшої реєстрації податкової накладної фактично унеможливило отримання позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.
Хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо наявності можливості у Покупця звернення зі скаргою у порядку п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки таке звернення Покупця товару зі скаргою на Продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою п.201.1 ст.201 ПК України обов'язку не надає Покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, можливість подання скарги на цього Продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Відповідно, звернення до контролюючого органу зі скаргою не приведе до відновлення порушеного права.
При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин судом, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, враховані висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Також безпідставним є посилання відповідача на факт оплати товару за наявності можливості у позивача не здійснювати останню внаслідок відсутності зареєстрованої податкової накладної, оскільки строк оплати товару визначений п.4.1 договору та обумовлюється 30 днями з моменту поставки товару, при цьому надання податкової накладної не є відкладальною умовою для здійснення оплати.
В цілому, з аналізу п.п.4.1,4.4,6.3 договору суд вбачає, що мета отримання податкової накладної позивачем від відповідача - це можливість отримання права на включення суми ПДВ до податкового кредиту.
Ствердження останнього, що позивач для підтвердження своїх вимог повинен надати докази неотримання податкового кредиту, суд не бере до уваги, оскільки факт того податкова накладна належним чином не зареєстрована відповідачем не оспорюється, підстави вказаного не наводяться, тому позивач вочевидь не мав права для включення суми 10550,00грн до податкового кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідачем, під час розгляду спору, не спростовані доводи позивача та встановлені судом обставини, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання останнім своїх податкових зобов'язань щодо своєчасного проведення реєстрації податкової накладної або доказів оскарження відповідачем дій податкового органу, тощо.
За результатами розгляду спору суд дійшов висновку про доведеність належними доказами всіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: не здійснення відповідачем реєстрації податкової накладної, у зв'язку з чим позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 10550,00грн, а тому в цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем для зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, що фактично є збитками позивача, які він має право відшкодувати.
Розподіл судових витрат
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір сплачений при зверненні з позовною заявою в сумі 2481,00грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судові витрати, які поніс відповідач, відповідно не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 248, 258 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії Південно - Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт» про стягнення 10550,00грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт" (адреса: 84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Центральна, 59, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 32019384) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 40075815) в особі регіональної філії «Південно - Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» ( адреса: 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 40081221) збитки в сумі 10 550,00грн, судовий збір в сумі 2481,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду підписане 15.07.2022.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.М. Устимова