вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.07.2022м. ДніпроСправа № 904/643/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчук В.О. за участю секретаря судового засідання Дробота А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал Альянс" (м. Дніпро),
ОСОБА_1 (смт Слобожанське, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором про надання гарантії
Представники:
від позивача: Драненко Я.В.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал Альянс", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 в розмірі 249144,01грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021. Оскільки відповідач-2 на підставі договору поруки №BGV/UA/03-2-03666/Р1 від 08.04.2021 поручився перед позивачем за належне виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору про надання гарантії, то позивач просить стягнути заборгованість з відповідачів як солідарних боржників.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2022 на виконання вимог ч.6 ст. 176 ГПК України витребувано у Адресно-довідковому бюро ГУ МВС України в Дніпропетровській області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (відома суду адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер платника податків НОМЕР_1 ).
18.04.2022 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції до господарського суду надійшов лист, яким повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.05.2022. Зобов'язано відповідачів протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.
У судове засідання 17.05.2022 відповідачі не забезпечили явку своїх представників та не надали відзивів на позовну заяву, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 відкладено підготовче засідання на 07.06.2022 та зобов'язано відповідачів надати до суду та направити позивачу відзиви на позовну заяву, з урахуванням статті 165 ГПК України.
У судове засідання 07.06.2022 відповідачі не забезпечили явку своїх представників та не виконали вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 в частині надання відзивів на позовну заяву, з урахуванням статті 165 ГПК України.
07.06.2022 до початку судового засідання представник відповідача-1, електронними засобами зв'язку, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату після закінчення військового стану.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2022 частково задоволено клопотання відповідача-1. Закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.06.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 відкладено розгляд справи по суті на 07.07.2022 у зв'язку з тим, що відповідачі не забезпечили явку своїх представників та не виконали вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 в частині надання відзивів на позовну заяву, з урахуванням статті 165 ГПК України.
06.07.2022 відповідач-2 подав до канцелярії суду, електронними засобами зв'язку, клопотання про відкладення розгляду справи.
07.07.2022 представник відповідача-1 подав до канцелярії суду, електронними засобами зв'язку, клопотання про відкладення розгляду справи в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату після закінчення військового стану.
З приводу дотримання прав відповідачів під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час (07.07.2022), ухвала суду від 20.04.2022 не була відправлена учасникам даної справи засобами поштового зв'язку.
В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 20.04.2022 була доставлена до електронних скриньок відповідачів-accountant@arialalliance.com, womiur.global@gmail.com - 20.04.2022.
Враховуючи вказане, відповідачі, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 20.04.2022 отримали ухвалу суду від 20.04.2022, що підтверджується довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідачів (а.с. 56 -57 том 1).
При цьому, суд зазначає, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022 та від 07.06.2022 були доставлені до електронних скриньок відповідачів - accountant@arialalliance.com, womiur.global@gmail.com. Зазначене підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 81-82, 97-99 том 1).
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2022 була надіслана засобами поштового зв'язку за адресами відповідачів.
Також, судом було повідомлено відповідача-1 про розгляд справи шляхом передачі телефонограми, яку отримано представником відповідача-110.05.2022, 08.06.2022та 22.06.2022 (а.с. 67, 100, 105 том 1).
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.
Доказом належного повідомлення відповідачів та їх обізнаність про розгляд справи підтверджується також наявними в матеріалах справи клопотаннями про відкладення розгляду справи, поданими неодноразово.
У судове засідання 07.07.2022 відповідачі, явку повноважних представників не забезпечили, відзиву на позов не надали.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідачів про судовий розгляд справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 07.07.2022 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
08.04.2021 між Акціонерним товариством "Український Будівельно-інвестиційний банк" (далі - гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аріал Альянс" (далі - принципал) укладено договір про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 (далі - договір гарантії).
Відповідно до п.1.1 договору гарантії гарант за дорученням принципала надає на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз", забезпечення виконання договору (в подальшому "Гарантію") на суму 225110,02грн (двісті двадцять п'ять тисяч сто десять гривень 02 коп.) згідно договору закупівлі, який має бути укладений між принципалом та бенефіціаром згідно з Повідомленням про намір укласти договір, оприлюднене на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro UA-2021-02-12-000859-а 01.04.2021 року за результатами відкритих торгів: "Гравій, пісок, щебінь, і наповнювачі (Пісок кварцовий)".
Згідно з п. 1.3договору гарантії гарантія надається на термін до 30.06.2022 включно і набуває чинності з 08.04.2021.
Забезпечення виконання зобов'язань принципала за цим договором є порука фізичної особи ОСОБА_1 . Договір поруки укладається одночасно з цим договором (п. 1.8 договору гарантії).
Пунктом 2.1.2 договору гарантії визначено, що гарант зобов'язується у разі настання гарантійного випадку та отримання письмової вимоги бенефіціара, розглянути вимогу разом з доданими до неї документами, перевірити достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.
Гарант зобов'язується за умови отримання вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, сплатити бенефіціару кошти за гарантією, сума яких не може перевищувати суму наданої гарантії, у встановлений у гарантії строк та за рахунок грошових коштів, перерахованих принципалом гаранту у відповідності до умов п. 2.2.6 цього договору (п.2.1.4 договору гарантії).
Відповідно до п. 2.1.5 договору гарантії гарант зобов'язується у разі невиконання принципалом умов п. 2.2.6 цього договору, щодо перерахування гаранту суми, належної до сплати за вимогою бенефіціара, сплатити бенефіціара суму вимоги, яка не може перевищувати суму наданої гарантії, за рахунок власних коштів, та повідомити принципала в письмовій формі про виконання зобов'язань за гарантією.
Згідно з п. 2.2.6 договору гарантії принципал зобов'язується протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку з корпією вимоги бенефіціара, разом з доданими до неї документами, перерахувати гаранту належну до сплати бенефіціара за умовами гарантії суму, згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку.
Принципал зобов'язаний у разі виконання гарантом зобов'язання за гарантією за рахунок власних коштів, у відповідності до п. 2.1.5, вважається, що відбулося кредитування принципала і принципал зобов'язаний сплачувати відсотки за платіж за гарантією в розмірі 28% (двадцять вісім відсотків) річних від сплаченої гарантом та невідшкодованої принципалом суми, до моменту повного відшкодування на користь гаранта сум, сплачених останнім за гарантією. Строк дії кредиту становить 7 календарних днів. Принципал зобов'язується повернути гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту. Керуючись ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони домовились, що у разі прострочення принципалом повернення суми кредиту за цим договором, принципал зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 28% (двадцять вісім відсотків) річних від прострочення суми за весь час прострочення (п. 2.2.7 договору гарантії).
Згідно з п. 2.3.2 договору гарантії гарант має право на зворотну вимогу до принципала в межах суми, сплаченої ним за гарантією, відсотками, нарахованими у випадку кредитування принципала згідно з п.2.2.7 цього договору, іншими витратами гаранта, що виникли під час обслуговування гарантії згідно з п. 2.2.2 цього договору, витрат інших банків, що виникли під час обслуговування гарантії з п. 2.2.3 цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору гарантії за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7, 2.2.8 цього договору принципал сплачує гаранту пеню у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) процентів від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Керуючись п.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання здійснюється на суму простроченого зобов'язання за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання.
Згідно з п. 5.6 договору гарантії усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром за зазначеними адресами сторін, або вручені уповноваженій особі принципала чи гаранта. Сторони домовилися вважати днем одержання повідомлення (вимоги) четвертий день з дати вказаної в квитанції, яка надається гаранту відділенням зв'язку або кур'єрській службі, при відправленні повідомлення, а при особистому врученні уповноваженій особі принципала чи гаранта дата їх вручення.
Відповідно до умов договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 гарантійний випадок - одержання банком-гарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Банк в повній мірі виконав свої зобов'язання надавши 08.04.2022 принципалу електронну банківську гарантію для подальшої передачі бенефіціару.
Зазначене підтверджується банківською гарантією, що є додатком №1 до договору гарантії (а.с. 17 том 1).
За умовами банківської гарантії гарант цим надає бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію, (далі - гарантія) та приймає на себе безвідкличне і безумовне зобов'язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 225110,02грн (двісті двадцять п'ять тисяч сто десять гривень 02 копійки), валюта платежу - гривня (UAH/980) (далі - сума гарантії) протягом п'яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара (далі -вимога), без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати спою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.
Строк дії гарантії - до 30 червня 2022року включно, і будь-яка вимога за гарантією має бути отримана гарантом не пізніше 17:00 годин за Київським часом цієї дати. Після 17:00 годин 30 червня 2022 року гарантія припиняє дію.
Ця гарантія підпорядковується Положенню про порядок здійснення банками операцій та гарантіями в національній валюті від 15.12.2004, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №639. Всі відносини по цій гарантії регулюються чинним законодавством України.
01.11.2021 Акціонерне товариство "Укртрансгаз", як бенефіціар, надіслало на адресу Акціонерного товариства "Український Будівельно-інвестиційний банк" лист №130/43652/2021 від 01.11.2021 разом з письмовою вимогою стосовно оплати грошових коштів за банківською гарантією №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021, в якому просило сплатити кошти в сумі 225110,02грн за банківською гарантією у зв'язку з тим, що ТОВ "Аріал Альянс" неналежно виконало свої зобов'язання за договором про закупівлю №2104000193 від 19.04.2021 (а.с. 20-21 том 1).
04.11.2021 позивач звернувся до відповідача-1 із повідомленням №17946/03-2 про отримання вимоги в якому просив сплатити гаранту 225110,02грн (а.с. 22 том 1).
Зазначене повідомлення було надіслано 05.11.2021 на адресу відповідача-1, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №103 (а.с. 23-24 том 1).
Згідно з платіжним дорученням №68819613 від 11.11.2021 позивач перерахував на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз"225110,02грн оплати по гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 на підставі письмової вимоги №101ВИХ-21-8214 від 28.10.2021 (а.с. 26 том 1).
12.11.2021 позивач звернувся до відповідача-1 з листом №18373/03-2про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021, у якій вимагав відшкодувати гаранту гарантійну суму у розмірі 225110,02грн.
Також, 08.04.2021 між Акціонерним товариством "Український Будівельно-інвестиційний банк" (далі - гарант) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № BGV/UA/03-2-03666/Р1 (далі - договір поруки), відповідно до п.2.1 якого, поручитель зобов'язується перед гарантом в повному обсязі відповідати всім належним йому майном за виконання принципалом зобов'язань, що випливають з договору гарантії, та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі тих, що будуть укладені в майбутньому), а саме:
- погашення основної суми гарантії у розмірі 225110,02грн (двісті двадцять п'ять тисяч сто десять гривень 02 копійки) у строк до 14.07.2022 року включно відповідно до умов договору гарантії;
- погашення процентів у розмірі 28,0% (двадцять вісім процентів) річних, у порядку та строки, що визначені договором гарантії;
- погашення комісій у розмірах, порядку та строки, що визначені договором гарантії;
- погашення штрафних санкцій, передбачених договором гарантії та витрат пов'язаних зі стягненням заборгованості за договором гарантії.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки, сторони домовляються про відсутність необхідності додаткового погодження з поручителем про внесення змін до договору гарантії, укладання додаткових договорів до договору гаранти та подальшого інформування поручителя про внесення змін до договору гарантії та укладені додаткові договори (у тому числі такі, внаслідок яких збільшується обсяг його відповідальності за цим договором).
Згідно з п. 4.1 договору поруки, у випадку невиконання принципалом взятих на себе зобов'язань по договору гарантії, поручитель несе солідарну відповідальність перед гарантом у тому ж обсязі, що і принципал, включаючи сплату повної суми гарантії за договором гарантії, нарахованих відсотків за користування коштами та неустойки, передбачених договором гарантії, витрат, що виникають у зв'язку зі стягненням боргу, та інших збитків гаранта, які викликані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань принципала.
У разі невиконання принципалом зобов'язань за договором гарантії у встановлені ним строки, поручитель зобов'язується оплатити заборгованість принципала в десятиденний строк з дати пред'явлення гарантом вимоги. Датою пред'явлення гарантом вимоги про оплату заборгованості принципала є або день вручення гарантом вимоги поручителю особисто, або четвертий день з дня здачі такої вимоги до установи зв'язку. До вимоги гаранта додається розрахунок суми заборгованості. Про одержання вимоги гаранта поручитель зобов'язаний повідомити принципала (п. 4.2 договору поруки).
Відповідно до п. 4.3 договору поруки, за порушення терміну погашення (перерахування) коштів, згідно з п. 4.2 цього договору, поручитель сплачує гаранту пеню (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня (неустойка), від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу. При розрахунку пені (неустойки) приймається календарна кількість днів в місяці та році. Облік пені (неустойки) згідно з цим договором здійснюється гарантом касовим методом.
Порука припиняється, якщо гарант в межах п'ятнадцятирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя у відповідності з п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (п. 6.2 договору поруки).
Цей договір вступає у силу з моменту його підписання сторонами та діє до закінчення п'ятнадцятирічного строку від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язання за договором гарантії (п. 7.11 договору поруки).
19.11.2021 позивач звернувся до відповідачів із повідомленнями (вимогами) про виконання порушених зобов'язань в яких просив відшкодувати фактично сплачену суму по банківській гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 бенефіціару на виконання договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 та договору поруки №BGV/UA/03-2-03666/Р1 від 08.04.2021 (а.с. 27-31 том 1).
Позивач зазначає, що ані принципалом, ані поручителем гарантійна сума не відшкодована, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання гарантії, строк дії договору, умови надання гарантії, строк та порядок повернення гарантії, сплати винагороди за гарантією, наявність прострочки щодо виконання зобов'язань, періоди прострочення, обставини укладення договору поруки, строк дії поруки, обсяг відповідальності поручителя.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.
Статтею 561 Цивільного кодексу України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно зі ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Згідно зі ст. 568 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
Статтею 569 Цивільного кодексу України визначено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
За договором поруки відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань, що випливають з договору про надання гарантії, укладеного між позивачем та відповідачем-1.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості у повному обсязі на суму 225110,02грн відповідачі не надали і доводи позивача щодо наявності боргу не спростували.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Таким чином, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача основного боргу в сумі 225110,02грн.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.1 договору гарантії за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7, 2.2.8 цього договору принципал сплачує гаранту пеню у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) процентів від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Керуючись п.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання здійснюється на суму простроченого зобов'язання за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 4.1 договору про надання гарантії позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів пеню за загальний період прострочення з 11.11.2021 по 04.02.2022 в сумі 8819,37грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені (а.с. 32-33 том 1), судом порушень не встановлено.
Таким чином, до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягає пеня у сумі 8819,37грн.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2.2.7 договору про надання гарантії принципал зобов'язаний у разі виконання гарантом зобов'язання за гарантією за рахунок власних коштів, у відповідності до п. 2.1.5, вважається, що відбулося кредитування принципала і принципал зобов'язаний сплачувати відсотки за платіж за гарантією в розмірі 28% (двадцять вісім відсотків) річних від сплаченої гарантом та невідшкодованої принципалом суми, до моменту повного відшкодування на користь гаранта сум, сплачених останнім за гарантією. Строк дії кредиту становить 7 календарних днів. Принципал зобов'язується повернути гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту. Керуючись ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України сторони домовились, що у разі прострочення принципалом повернення суми кредиту за цим договором, принципал зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 28% (двадцять вісім відсотків) річних від прострочення суми за весь час прострочення.
На підставі п. 2.2.7 договору про надання гарантії та статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів28% річних за період з 11.11.2021 по 04.02.2022 у сумі 14882,27грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 28% річних (а.с. 32-33 том 1), судом порушень не встановлено.
Таким чином, до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягають 28% річних у сумі 14882,27грн.
Також, за прострочення виконання зобов'язання з оплати 28% річних, на підставі пункту 4.1 договору про надання гарантії, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів пеню за несвоєчасно сплачені проценти у розмірі 332,35грн за період з 11.11.2021 по 04.02.2022.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені за несвоєчасно сплачені проценти (а.с. 32-33 том 1), судом порушень не встановлено.
Таким чином, до стягнення з відповідачів на користь позивача підлягає пеня за несвоєчасно сплачені проценти у сумі 332,35грн.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідачів249144,01грн, з яких 225110,02грн - основна заборгованість, 14882,27грн - проценти за користуванням кредиту, 8819,37грн - пеня, 332,35грн - пеня за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про зазначення в рішенні про нарахування 28% річних та пені з 05.02.2022 до моменту виконання рішення, оскільки розрахунок 28% річних та пені у позовній заяві здійснений по 04.02.2022.
Суд зазначає, що органу (особі), який проводитиме примусове виконання цього рішення необхідно здійснювати нарахування:
- процентів за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 на суму основного боргу в розмірі 225110,01грн з 05.02.2022 до моменту виконання цього рішення, за формулою: (СОБ х РП х КДП):360:100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу; РП - розмір процентів, 28% річних; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу; 360 - кількість днів у році;
- пені за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 з 05.02.2022 до моменту виконання цього рішення, за формулою: Пеня = С х 2ОСД х Д / 100, де: С - сума заборгованості за період; 2ОСД - розмір пені 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; Д - кількість днів прострочення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у розмірі 3737,16грн. Стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 1868,58грн, з відповідача-2 - частина в сумі 1868,58грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал Альянс", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 в розмірі 249144,01грн -задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал Альянс" (49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 22, оф. 4, ідентифікаційний код 39376931) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 8, ідентифікаційний код 26547581) заборгованість за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 в розмірі 249144,01грн, з яких: 225110,02грн - основна заборгованість, 14882,27грн - проценти за користуванням кредитом, 8819,37грн - пеня, 332,35грн - пеня за несвоєчасно сплачені проценти за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріал Альянс" (49000, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 22, оф. 4, ідентифікаційний код 39376931) на користь Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 8, ідентифікаційний код 26547581) 1868,58грн - частину витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 8, ідентифікаційний код 26547581) 1868,58грн- частину витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2022 у справі №904/643/22 здійснювати нарахування:
- процентів за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 на суму основного боргу в розмірі 225110,02грн з 05.02.2022 до моменту виконання цього рішення, за формулою: (СОБ х РП х КДП):360:100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу; РП - розмір процентів, 28% річних; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу; 360 - кількість днів у році;
- пені за договором про надання гарантії №BGV/UA/03-2-03666 від 08.04.2021 з 05.02.2022 до моменту виконання цього рішення, за формулою: Пеня = С х 2ОСД х Д / 100, де: С - сума заборгованості за період; 2ОСД - розмір пені 0,1% але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; Д - кількість днів прострочення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 18.07.2022.
Суддя В.О. Татарчук