вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.07.2022м. ДніпроСправа № 904/1061/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Дробота А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (м. Дніпро)
до Українського державного університету науки і технологій (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Медяний О.Ю.;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулось з позовом до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості у загальній сумі 297418,01грн, з яких: 266826,80грн - основна заборгованість, 12281,31грн - пеня, 1842,20грн - 3% річних, 16468,50грн - інфляційні збитки. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №42АВ491-1097-21 від 22.02.2021 у вигляді несвоєчасної оплати величини вартості перевищення річної замовленої потужності. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано на підставі п.п. 8.1, 8.2 договору пеню у розмірі 12281,31грн, частини 2 статті 625 ЦК України 3% річних у сумі 1842,20грн та інфляційні втрати у сумі 16468,50грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.06.2022. Зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2022 відкладено підготовче засідання на 16.06.2022 у зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив явку свого представника та не надав відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 05.07.2022.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час (05.07.2022), ухвала суду від 09.05.2022 не була відправлена учасникам даної справи засобами поштового зв'язку.
В той же час, відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 09.05.2022 була доставлена до електронної скриньки відповідача -udunt@diit.edu.ua - 09.05.2022.
Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 09.05.2022 отримав ухвалу суду від 09.05.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідача (а.с. 56 том 1).
При цьому, суд зазначає, що ухвали Господарського суду від 02.06.2022 і 16.06.2022 теж були доставлені до електронної скриньки відповідача - udunt@diit.edu.ua. Зазначене підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 68-69, 74 том 1).
Також, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи телефонограмою, яку отримано представником відповідача 20.06.2022 (а.с. 73 том 1).
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи.
У судове засідання 05.07.2022 представник відповідача не з'явився, явку повноважних представників не забезпечив, відзиву на позов не надав.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 05.07.2022 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуг з розподілу природного газу, строк дії договору, умови надання послуг та їх оплати, факт надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, наявність підстав для стягнення вартості перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої річної потужності, правомірність заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператор ГРМ (до мереж якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - договір розподілу природного газу), в порядку визначеному цим розділом.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в укованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу в установленому Кодексом газорозподільних систем порядку 22.02.2021Дніпровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (далі -Споживач) було підписану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №42АВ491-1097-21 (далі - договір, а.с.9 том 1).
Відповідно до пункту 1.1 договору, цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (пункт 1.2 договору).
Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору оператор ГРМ це оператор газорозподільної системи в особі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", що здійснює розподіл природного газу, а споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ. За цим договором споживачем є Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.
Відповідно до пункту 2.1 договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Цей договір укладається на невизначений строк. При цьому, розпорядник коштів бере на себе зобов'язання в межах бюджетного періоду, а саме з 01 січня до 31 грудня 2021 року (пункт 12.1 договору).
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до заяви-приєднання до умов договору: вартість тарифу (на послуги з розподілу природного газу) з 01.01.2021 - 1,116грн за 1 м3 з ПДВ.
В подальшому, між позивачем, відповідачем та Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна було укладено Додаткову угоду №ДУ-3/42АВ491-1097-21 від 20.12.2022, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до умов договору про наступне:
« 1. Згідно наказу Міністерства освіти і науки України №464 від 26.04.2021 «Про утворення Українського державного університету науки і технологій» Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна реорганізовано шляхом приєднання до Українського державного університету науки і технологій.
Враховуючи реорганізацію сторони по договору - Споживача, Сторони оговорили, що Український державний університет науки і технологій, відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України, на правах правонаступника приймає права та обов'язки споживача по Договору, та зобов'язується вчиняти дії по виконанню зобов'язань споживача по Договору. Заборгованість по Договору, яку необхідно сплатити правонаступником на користь Оператора ГРМ, складає - 167605,02.
2. Сторони дійшли згоди розірвати Договір з 01.01.2022. Останнім днем дії вказаного Договору вважати 31.12.2021, а в частині невиконаних зобов'язань по сплаті за послуги розподілу природного газу, Договір діє до повного їх виконання.
3. Всі інші умови Договору залишаються без змін та доповнень і є чинними протягом строку дії Договору.» (а.с. 18 том 1).
Сторони договору підписавши акт приймання-передачі природного газу №ДНГ0037548 від 30.09.2020 погодили, що величина річної замовленої потужності на 2021 рік становить 901102,43м3 та не може бути менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (а.с. 34 том 1).
Пунктом 6.3 договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 6.4 договору).
Пункт 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачає, що фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Пункт 6.5 Типового договору передбачає, що:
- у випадку якщо Споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об'єктах (об'єкту) в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищення річної замовленої потужності;
- визначення фактичного обсягу використання потужності (протягом календарного року) та замовленої Споживачем річної потужності здійснюється сумарно по всіх об'єктах Споживача, що не є побутовим, що знаходяться в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ, крім випадків, передбачених главою 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем.
Так, нормами Кодексу газорозподільних систем передбачено, що для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об'єкта, у випадку якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність (у тому числі змінену відповідно до абзацу другого цього пункту), до завершення повного календарного року величина перевищення має бути сплачена споживачем з коефіцієнтом 1,1 до тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу (пункт 5 глави 6 розділу VI Кодексу).
У випадку приєднання нового об'єкта споживача, що не є побутовим (за умови наявності інших об'єктів з періодом експлуатації не менше одного повного газового року), величина річної замовленої потужності та Фактичне використання такої потужності визначаються по цьому об'єкту споживача окремо. По інших об'єктах споживача величина річної замовленої потужності та фактичне використання такої потужності визначаються сумарно по всіх об'єктах.
Відповідно до пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2021 року по грудень 2021 року споживачу було розподілено 1140194,55м3, що на 239092,12м3 більше ніж річна замовлена потужність на 2021 рік.
Зазначене підтверджується, наявними в матеріалах справи, актами приймання-передачі природного газу (а.с. 34-45 том 1).
У зв'язку з перевищенням замовленої потужності Оператором ГРМ було складено акт №ДНГ81028061 від 31.12.2021 на суму 266826,80грн, який був направлений разом з рахунком на адресу споживача та отриманий останнім 11.01.2022 (а.с. 46-48 том 1).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Суд зауважує, що послуги, визначені умовами договору, у повній мірі відповідають послугам, що були надані позивачем та передані відповідно до вказаного вище акту.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг. Відомості щодо їх наявності суду також не повідомлені.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пункт 6.5 Типового договору передбачає, що споживач, що не є побутовим, зобов'язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.
Як вбачається з матеріалів справи, в оплату вартості перевищення на суму 266826,80грн позивачем було виставлено рахунок на оплату №61048167 від 31.12.2021 (а.с. 47 том 1).
Відповідно до пункту 7.4 договору розподілу природного газу споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, взяті на себе зобов'язання, не виконав, у зв'язку з чим перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 266826,80грн.
Вказане і є причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 6.5 договору порядок розрахунків за надані послуги, приймаючи до уваги отримання відповідачем акту та рахунку 11.01.2022 і не надання на них зауважень, господарський суд встановив, що строк оплати вказаних послуг є таким, що настав.
Крім того, суд зазначає, що на підставі укладеного договору між сторонами виникли господарські відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Статтею 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідач є юридичною особою, а відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Між тим, ані приписи Господарського кодексу України, ані норми Цивільного кодексу України не допускають привілейованого становища суб'єктів господарювання, що пов'язані із фінансуванням від третіх осіб, в тому числі бюджетного фінансування.
Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
При цьому, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається випадком, внаслідок якого боржник може бути звільнений від відповідальності.
Тому відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для звільнення його від виконання його зобов'язань за договором розподілу природного газу перед позивачем.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Враховуючи викладене, відсутність фінансування (бюджетних коштів) не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 №910/123/17 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Протягом судового розгляду справи відповідачем не спростовано позовних вимог позивача та не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов'язань на суму 266826,80грн.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження повної оплати вартості перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої річної потужності на суму 266826,80грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 266826,80грн.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 8.2 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, він суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.2 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 26.01.2022 по 19.04.2022 в сумі 12281,31грн.
Перевіркою розрахунку пені, наведеного у позовній заяві (а.с. 3-4 том 1), судом встановлено, що в ньому невірно визначено суму заборгованості, а саме зазначено суму боргу 266826,00грн замість 266826,80грн, але вірно визначено період прострочення.
Таким чином, враховуючи межі позовних вимог до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 12281,31грн.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2022 року по березень 2022 року у сумі 16468,50грн та 3% річних за період з 26.01.2022 по 19.04.2022 у розмірі 1842,20грн.
Перевіркою розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, наведеного у позовній заяві (а.с. 3-4 том 1), судом встановлено, що позивачем було невірно визначено суму заборгованості, саме зазначено суму боргу 266826,00грн замість 266826,80грн, але вірно визначено період прострочення.
Враховуючи межі позовних вимог до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 16468,50грн та 3% річних у розмірі 1842,20грн.
За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 297418,01грн, з яких: 266826,80грн - основний борг, 12281,31грн - пеня, 1842,20грн - 3% річних, 16468,50грн - інфляційні втрати.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 4461,27грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Українського державного університету науки і технологій про стягнення заборгованості у загальній сумі 297418,01грн, з яких: 266826,80грн - основна заборгованість, 12281,31грн - пеня, 1842,20грн - 3% річних, 16468,50грн - інфляційні збитки, задовольнити.
Стягнути з Українського державного університету науки і технологій (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 2, ідентифікаційний код 44165950) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5, ідентифікаційний код 20262860) заборгованість у загальній сумі 297418,01грн, з яких: 266826,80грн - основна заборгованість, 12281,31грн - пеня, 1842,20грн - 3% річних, 16468,50грн - інфляційні збитки та 4461,27грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 15.07.2022.
Суддя В.О. Татарчук