вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" червня 2022 р. Справа № 910/11372/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Воєводи І.А.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Саад Шаді Мухамед
від відповідача: Халупний А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролего Естейт"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 (повне рішення складено 23.12.2021) (суддя Літвінова М.Є.)
у справі № 910/11372/21 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролего Естейт"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГЛОРІЯ ПАРК"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
Короткий зміст клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката
1. 27.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГЛОРІЯ ПАРК" (далі - ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК", відповідач) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якій відповідач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролего Естейт" (далі - ТОВ "Пролего Естейт", позивач) 17 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (т. ІІІ, а.с. 109-111).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
2. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 клопотання ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/11372/21 задоволено; стягнуто з ТОВ "Пролего Естейт" на користь ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 500,00 грн.
3. Додаткове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, натомість відповідачем у зв'язку з розглядом вказаної справи понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується доданими до зазначеного клопотання доказами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
4. Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: 1) додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 скасувати; 2) ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ "Пролего Естейт" від 21.10.2021 задовольнити у повному обсязі, - стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 30 920,00 грн.
5. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що відповідачем вчинено дії, спрямовані на порушення прав позивача на мирне володіння майном та доступ до спільного майна; враховуючи подання відповідачем клопотання про зменшення витрат, він міг визнати позов та таким чином зменшити розмір витрат.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
6. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.04.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Пролего Естейт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Корсак В.А.
7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 задоволено клопотання ТОВ "Пролего Естейт"про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 та поновлено ТОВ "Пролего Естейт" зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію оскаржуваного додаткового рішення; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.06.2022.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Пролего Естейт"; розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.06.2022 о 10 год. 30 хв.
9. У зв'язку з перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 № 09.1-08/1844/22 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11372/21.
10. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.06.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Пролего Естейт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
11. Ухвалою від 22.06.2022 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. апеляційну скаргу ТОВ "Пролего Естейт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 прийнято до свого провадження; розгляд справи постановлено здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 28.06.2022 о 10 год. 30 хв.
Позиції учасників справи
12. ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК" відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Пролего Естейт" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 не надало.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
13. ТОВ "Пролего Естейт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК" про визнання недійсними з моменту прийняття усіх рішень загальних зборів ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК", які відбулися 21.06.2020, оформлених протоколом № 21/06/20 загальних зборів ОСББ (дата формування протоколу загальних зборів: 16.07.2020).
14. Згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2021 у справі № 910/11372/21 (т. ІІІ, а.с. 76-78), представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2021 до початку судових дебатів повідомив, що має намір подати заяву про розподіл судових витрат.
15. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/11372/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
16. 27.10.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив суд стягнути з позивача 17 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
17. 08.11.2021 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Пролего Естейт" надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач просив суд зменшити витрати до 3 500,00 грн (т. ІІІ, а.с. 134-135).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
18. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
19. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України).
20. За статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
21. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
22. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
23. За змістом 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
24. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.
25. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
26. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
27. Відповідно до приписів статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
28. Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
29. Положеннями ч. 3 ст. 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
30. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
31. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
32. Положеннями ст. 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
33. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
34. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
35. Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
36. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
37. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
38. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
39. Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
40. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
41. У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
42. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
43. Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
44. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
45. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
46. Таким чином, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.
47. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
48. 01.08.2021 між адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (далі - Виконавець) та ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК" (далі - Замовник) укладено договір № 15/06 про надання правової допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець за завданням Замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги (надалі - Послуги), які полягають в:
- наданні необхідних консультацій (усних та письмових);
- висловленні юридичної думки (точки зору);
- представництві інтересів Замовника на переговорах, перед третіми особами (фізичними та юридичними особами), в державних органах, в органах місцевого самоврядування;
- представництві інтересів Замовника в загальних, господарських, адміністративних судах усіх рівнів (у т.ч. Верховному суді) з усіх питань, з усіма правами Замовника як учасника відповідних процесів будь-яких проваджень без виключення;
- захисті Замовника у кримінальних провадженнях у досудовому розслідуванні та судовому розгляді;
- представництві Замовника у виконавчих провадженнях;
- представництві Замовника перед третіми особами;
- підготовці та аналізі юридично значимих документів та організації вчинення правочинів тощо;
- інші види послуг, погоджені сторонами у відповідній додатковій угоді до цього Договору (т. ІІІ, а.с. 114-117).
49. Відповідно до п. 1.2 Договору безпосередній перелік послуг, що надаються у той чи інший період, їх об'єм та особливості оплати, визначаються сторонами у додатках до цього Договору, які є його невід'ємними частинами. Строки надання окремих послуг погоджуються сторонами шляхом обміну листами, за потреби.
50. Згідно з додатковою угодою № 1 від 01.08.2021 до Договору, предметом договору № 15/06 про надання правничої допомоги від 01.08.2021 є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів Замовника в Господарському суді міста Києва у справі № 910/11372/21 (т. ІІІ, а.с. 118).
51. У п. 2 додаткової угоди № 1 від 01.08.2021 до Договору сторони дійшли згоди відповідно до п. 6.2 Договору визначити розрахунок винагороди за цим Договором у рамках даної Додаткової угоди:
- підготовка і подання відзиву на позовну заяву по справі № 910/11372/21 - 3 500 грн;
- представництво інтересів Замовника в одному судовому засіданні по справі - 2 000 грн;
- ознайомлення з матеріалами справи 1 раз по справі - 1 200 грн;
- підготовка і подання одного процесуального документа (наприклад: заперечення на відповідь на відзив/письмові пояснення тощо) по справі - 2 000 грн.
52. Оплата за юридичний супровід інтересів Замовника сплачується в залежності від наданих послуг, що вказані в цій додатковій угоді, на підставі виставленого рахунку Виконавцем. Доказом надання правової допомоги Виконавцем Замовнику є підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (п. 3 додаткової угоди № 1 від 01.08.2021 до Договору).
53. 31.08.2021 та 20.10.2021 між Замовником та Виконавцем складено та підписано акт № 1 та акт № 2 прийому-передачі наданих послуг до Договору (т. ІІІ, а.с. 119-120).
54. Відповідачем на виконання умов Договору та додаткової угоди № 1 від 01.08.2021 до нього сплачено на рахунок адвоката Халупного А.В. винагороду в розмірі 17 500,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. ІІІ, а.с. 112-113).
55. Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
56. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20.
57. При цьому, як визначено в постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, "втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
58. За наведених обставин, з огляду на надані відповідачем докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що понесені ОСББ "ГЛОРІЯ ПАРК" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 17 500,00 грн є підтвердженим.
59. Натомість відповідачем ані на стадії розгляду клопотання відповідача в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі на додаткове рішення від 10.11.2021 не доведено неспівмірності цих витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, що виключає необхідність задоволення клопотання позивача про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 3 500,00 грн.
60. При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що в прохальній частині апеляційної скарги він просить скасувати тільки додаткове рішення від 10.11.2021, яким вирішено питання розподілу судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу відповідача.
61. Питання щодо розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, в якій він просив стягнути з відповідача на користь позивача 30 920,00 грн витрат на професійну правничу допомогу не розглядалось та не вирішувалось під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення від 10.11.2021, з огляду на що навіть за умови скасування оспорюваного додаткового рішення від 10.11.2021, прийняття замість нього нового рішення, яким було б задоволення заяви позивача та стягнення на його користь 30 920,00 грн витрат на правову допомогу, - є процесуально неможливим.
62. Вказані процесуальні дії можливо вчинити виключно за наслідками перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/11372/21, яким відмовлено в задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яке позивач скасувати не просить, відповідно, і не оскаржує.
63. Вчинення таких дій у процедурі апеляційного перегляду додаткового рішення від 10.11.2021, а не додаткового рішення від 01.11.2021, буде порушенням принципів диспозитивності, правової визначеності та не відповідатиме визначеному ГПК України порядку оскарження та перегляду судових рішень.
64. Не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і посилання позивача на те, що відповідач міг зменшити розмір понесених ним витрат шляхом визнання позову, оскільки це суперечить визначеним ГПК України принципам змагальності та розпорядження учасником справи процесуальними правами на власний розсуд.
65. Інших об'єктивних доводів, які б свідчили про необхідність зменшення присуджуваних до стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, позивачем не наведено.
66. При цьому, за наслідками апеляційного перегляду рішення від 20.10.2021 у справі № 910/11372/21 судом не встановлено факту порушення прав позивача (як він зазначає, на мирне володіння та доступ до спільного майна) оспорюваними рішеннями зборів співвласників у частині, що підлягає розгляду в межах розгляду цієї справи, а тому і вказана обставина не може слугувати підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
67. Також, слід зазначити, що реалізація відповідачем права на отримання професійної правничої допомоги, а не здійснення участі у справі шляхом самопредставництва, є його власним вибором, а понесення витрат на професійну правничу допомогу - наслідком таких дій.
68. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
69. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
70. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
71. При цьому, вищевикладені обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
72. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
73. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
74. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Судові витрати
75. Під час оскарження додаткового рішення судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролего Естейт" залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21 залишити без змін.
3. Поновити дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/11372/21.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 18.07.2022
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
С.В. Владимиренко