Постанова від 13.07.2022 по справі 17-14-01/1494

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. Справа№ 17-14-01/1494(925/373/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.

у присутності представників сторін:

Коваленко Д.К. - особисто - паспорт серія НС667400, виданий Звенигородським РВУМВС України в Черкаській області;

від ПАТ «Черкасиобленерго» - не з'явилися,

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021

(повний текст складено 03.09.2021)

у справі № 17-14-01/1494(925/373/21) (суддя Спаських Н.М.)

за позовом ОСОБА_1

до публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

про стягнення 374 838,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 по справі № 17-14-01/1494(925/373/21) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь ОСОБА_1 80 482,80 грн. сплачених коштів, 10 140,83 грн. пені на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 967-03/18-19 від 19.09.2019 року та 5622,60 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 року у справі № 17-14-01/1494(925/373/21) в частині відмови у стягненні 183410,12 грн збитків (упущеної вигоди) та винести у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 183 410,12 грн збитків (упущеної вигоди).

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте в частині відмови у стягненні 183410,12 грн. підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що для того, щоб стягнути з відповідача упущену вигоду у вигляді неотриманих коштів від продажу електроенергії по зеленому тарифу потрібно було, щоб відповідач з самого початку знав, що позивач має намір виробляти таку електроенергію і продавати її, оскільки положення ст. 22 ЦКУ не встановлюють такої вимоги для відшкодування упущеної вигоди як те, що особа, яка порушує права іншої особи повинна наперед знати, що в наслідок такого порушення управлена сторона зазнає збитків.

Апелянт зазначає, що згідно абзацу 2 п. 4.1.2 Кодексу систем розподілу послуга зі стандартного приєднання надається на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, що укладається за типовою формою наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, у зв'язку з чим публічному акціонерному товариству «Черкасиобленерго» було відомо, що ОСОБА_1 має намір виробляти електроенергію і продавати її по зеленому тарифу.

Крім того, аналогічні умови наведені на офіційній сторінці відповідача.

Також апелянт вказує, що потужність електроустановки, яку мав приєднати до мережі відповідач становить 30 кВт за 1 годину, отже, якби відповідач вчасно надав позивачу послуги, останній б з 24.03.2020 року виробляв електроенергію за зеленими тарифами затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та отримував би в 2020 році відповідні кошти в межах потужностей своєї електроустановки, про що надано відповідні розрахунки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: ОСОБА_2, суддів: Пантелієнка В.О., Доманської М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 у справі № 17-14-01/1494(925/373/21) та призначено до розгляду на 02.11.2021 року.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 року, у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 26.10.2021 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Сотнікова С.В., Отрюха Б.В.

04.11.2021 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення суду першої інтанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обгрунтовуючи поданий відзив відповідач зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні збитків (упущеної вигоди) таким, що прийняте із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно з'ясованими обставинами, які мають значення для справи.

У відзиві відповідач вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками (упущеною вигодою) позивача у розмірі 183410,12 грн, оскільки позивач не надає підтвердження того, що істотними умовами Договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №967-03/18-19 від 19.09.2019 року було передбачено приєднання до електричних мереж системи розподілу сонячних панелей позивача, які він мав намір використовувати саме для виробництва «зеленої енергії».

Відповідач наголошує на відсутність доказів, які б підтверджували реальну, а не абстрактну (гіпотетичну) можливість отримання такої суми доходів, які позивачем було визначено як упущену вигоду у розмірі 183410,12 грн., оскільки, розрахунки позивача є теоретичними, мають вірогідний характер, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу за звичайних обставин та не підтверджені відповідними документами, які б свідчили про конкретний розмір прибутку, який міг і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснив протиправні дії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 року пийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 по справі № 17-14-01/1494(925/373/21) та призначено до розгляду на 08.12.2021 року.

26.11.2021 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача.

Обгрунтовуючи подану відповідь апелянт зазначає, що твердження відповідача про те, що апелянт планує збільшити потужність електроустановки лише до 6 КВат є безпідставним, оскільки відповідно до технічним умов стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок вбачається, що 6 кВт це існуюча на дату подання заяви потужність електромережі, а відповідно до п.3 технічних умов стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок величина максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної потужності становить 50 кВт.

Крім того, технічними умовами, що розроблені відповідачем, Додатком №2 до Порядку приєднання, улаштування вузлів обліку та визначення обсягів виробленої електричної енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру генеруючи установок приватних господарств по ПАТ «Черкасиобленерго» та актом перевірки відповідності встановленої генеруючої установки приватного домогосподарства від 03.09.2020 року підтверджується намір апелянта приєднати до мережі саме сонячні панелі.

08.12.2021 року до початку судового засідання від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшло клопотання про залишення без розгляду відповіді ОСОБА_1 на відзив публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», оскільки під час розкриття конверту надісланого від ОСОБА_1 канцелярією відповідача було виявлено лише наявність самої відповіді без додатків, що були зазначені ОСОБА_1 у додатках до відповіді на відзив, а також у описі вкладення до листа, про що канцелярією публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» було складено відповідний акт.

Присутні в судовому засіданні 08.12.2021 року учасники справи надали усні пояснення по справі.

У судовому засіданні 08.12.2021 року оголошено перерву по справі до 26.01.2022 року.

24.01.2022 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшли додаткові пояснення по справі.

В поданих додаткових поясненнях представник відповідача зазначає, що акт перевірки відповідності встановленої генеруючої установки приватного домогосподарства від 03.09.2020 року, ніяк не стосується взаємовідносин, що склалися у зв'язку із виконанням сторонами у мов Договору №967-03/18-19 від 19.09.2019 року, так як стосується улаштування вузлів обліку та визначення обсягів виробленої електричної енергії сонячного випромінювання та ніяким чином не стосується стандартного приєднання до електричних мереж розподілу відповідача.

Так само і Додаток №2 до порядку приєднання, улаштування вузлів обліку та визначення обсягів виробленої електричної енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру генеруючи установок приватних господарств по ПАТ «Черкасиобленерго», а саме варіанти однолінійної схеми підключення генеруючої установки приватного домогосподарства, поданий позивачем, як доказ того, що відповідач знав про встановлення генеруючих установок (сонячних панелей) апелянтом під час виконання Договору, ніяким чином не стосується послуги стандартного приєднання, а відноситься до послуги з улаштування вузлів обліку після встановлення генеруючих установок.

26.01.2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Копитової О.С. у відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 року, у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2022 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Отрюха Б.В., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 року розгляд справи №17-14-01/1494(925/373/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначено на 30.03.2022 року.

04.04.2022 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача від 20.01.2022 року.

Обгрунтовуючи заперечення апелянт зазначає, що в акті перевірки відповідності встановленої генеруючої установки приватного домогосподарства від 03.09.2020 року, який підписаний публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго», відповідачу було відомо про збільшення потужності до 50 кВт.

04.04.2022 року на електронну адресу суду від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року.

11.04.2022 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшло ідентичне за змістом клопотання про відкладення розгляду справи, що було подане 04.04.2022 року.

13.04.2022 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення ідентичні за змістом, що були подані 04.04.2022 року на електронну адресу суду.

16.05.2022 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшли додаткові пояснення щодо апеляційної скарги.

В додаткових поясненнях відповідач зазначає, що у заяві про приєднання електроустановки певної потужності поданої позивачем відповідачу від 21.08.2019 року зазначено, що до заяви додаються поміж інших документів також проектні дані - орієнтовні значення показників, що відносяться до нового обладнання та електроустановок, які заплановані до впровадження користувачем або замовником.

Відповідно до проектних даних, що являються додатком № 1 до заяви про приєднання електроустановки певної потужності від 21.08.2019 року позивач серед обладнання та електроприймачів, які заплановані до впровадження замовником, не зазначав електрогенеруючі установки (сонячні панелі) та не повідомляв відповідача про намір їх встановлення.

В зв'язку з введенням Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану в Україні та Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року та перебуванням головуючого судді Копитової О.С. у відпустці з 26.03.2022 року по 27.05.2022 року розгляд справи №17-14-01/1494(925/373/21) не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 року розгляд справи №17-14-01/1494(925/373/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 призначено на 13.07.2022 року.

04.07.2022 року на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких апелянт просить суд не приймати до розгляду доданий відповідачем до додаткових пояснень від 06.05.2022 року доказ, а саме Додаток №1, оскільки він не був поданий до суду першої інстанції.

11.07.2022 року на електронну адресу суду від від публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Присутній в судовому засіданні 13.07.2022 року ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача та надав усні пояснення по справі.

13.07.2022 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч.2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, до господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго». Позивач в поданій позовній заяві просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_1 кошти в загальному розмірі - 374838, 58 грн., з яких: 80482,80 грн. сплачених коштів, 183410,12 грн. збитків (упущеної вигоди), 10945,66 грн. пені та 100000,00 грн. моральної шкоди на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №967-03/18-19 від 19.09.2019 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 по справі № 17-14-01/1494(925/373/21) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь ОСОБА_1 80 482,80 грн. сплачених коштів, 10 140,83 грн. пені на підставі договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 967-03/18-19 від 19.09.2019 року та 5622,60 грн. на відшкодування сплаченого судового збору. В решті вимог у позові відмовлено.

Обгрунтовуючи рішення в частині відмови в стягненні збитків (упущеної вигоди) на суму 183410,12 грн. місцевим судом зазначено, що оскільки відносини між сторонами унормовані Договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №967-03/18-19 від 19.09.2019 року, то саме із цього договору виконавець-відповідач повинен мати можливість зробити чіткі висновки, на які права позивача вплине неналежне виконання зобов'язання. При цьому в умовах договору не згадується, що приєднання до електричних мереж системи розподілу відповідача стосується сонячних панелей для генерування ними електроенергії по зеленому тарифу та станом на період березень-серпень 2020 року, за який позивач заявляє до стягнення збитки у вигляді упущеної вигоди, у позивача не було укладено договору із енергопостачальником на придбання у позивача зеленої електроенергії, яка виробляється в будинку по АДРЕСА_1 . Також судом першої інстанції відхилено доводи позивача про те, що договір із енергопостачальником на придбання у позивача міг бути укладений раніше, якби відповідач вчасно виконав умови договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, оскільки це є припущенням позивача.

Зазначене рішення в частині відмови в сумі 183410,12 грн. збитків (упущеної вигоди) переглядається в апеляційному порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині відмови у стягненні 183410,12 грн. збитків (упущеної вигоди), з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовує свої вимоги щодо завдання збитків (упущеної вигоди) на суму 183410,12 грн., тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань та порушив строки виконання умов Договору №967-09/18-19 від 19.09.2019 року, щодо своєчасного підключення електроустановки позивача до електричних мереж системи розподілу.

Судом встановлено, що 19.09.2019 між ПАТ "Черкасиобленерго" (виконавець послуг) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір на стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 967-03/18-19 (а.с. 14 том 1). За умовами даного Договору до електричних мереж системи розподілу Виконавця послуг, оператора малої системи розподілу або іншого власника електричних мереж приєднується житловий будинок Замовника по АДРЕСА_1 . .

В розділі І Договору сторонами погоджено, що точка забезпечення потужності об'єкта Замовника встановлюється ПЛ-10 кВ Л-8 "Стецівка" , опора № 129. Точка приєднання (межа балансової належності об'єкта Замовника) встановлюється: на вихідних клемах ввідного автоматичного вимикача в ВРП-0,4 кВ (контейнер обліку) на об'єкті Замовника. Тип приєднання об'єкта Замовника - стандартне ІІ ступінь. Величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання) - 47 кВт. Категорія надійності електропостачання ІІІ. Ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності і буде становити 0,4 кВ.

Згідно предмету Договору Виконавець послуги забезпечує приєднання електроустановок об'єкта Замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об'єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору.

Замовник оплачує Виконавцю послуг вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього Договору (розділ 2).

Умовами розділу 3 Договору передбачено, що Виконавець послуг зобов'язаний розпочати та забезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу у строки. встановлені цим Договором, після сплати Замовником вартості наданих Виконавцем послуг приєднання електроустановок Замовника до електричних мереж систем розподілу в точці приєднання (п. 3.1., 3.2.3).

Пунктом 3.2.4. сторонами погоджено, що на дату 31.12.2019 Замовник зобов'язаний ввести в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування, власний об'єкт та електричні мережі зовнішнього та внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) надавши Виконавцю послуг документи, що підтверджують готовність до експлуатації електроустановок об'єкта Замовника.

Згідно умов п. 3.7. Договору, узгоджений сторонами строк, в який Виконавець послуг забезпечує приєднання (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об'єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) об'єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу становить 180 днів, що обґрунтовується вимогами нормативних документів, що визначають строки проектування та будівництва або іншими причинами, які погоджені сторонами.

Обидві сторони визнають, що вказаний у даному пункті 180денний термін обраховується від дати проведення оплати позивачем послуг приєднання електроустановок Замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.

Позивачем надано квитанцію №ПН1840484 від 23.09.2019 року щодо оплати рахунку №969 від 19.09.2019 року на суму 80482,80 грн. зі стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж згідно договору №967-03/18-19 від 19.09.2019 року.

Крім того, як вбачається з технічних умов стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок №437/2019, що підписані позивачем і відповідачем, що 6 кВт це існуюча на дату подання заяви потужність електромережі, а відповідно до п.3 технічних умов стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок величина максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної потужності становить 50 кВт.

Судом встановлено, що позивачем надано докази оплати рахунку №969 від 19.09.2019 року на суму 80482,80 грн., які підтверджуються квитанцією №ПН1840484 від 23.09.2019 року, щодо стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж згідно договору №967-03/18-19 від 19.09.2019 року, а відповідачем надано послугу приєднання позивачу лише 07.08.2020 року, тобто має місце відповідне порушення.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При цьому на позивача покладається обов'язок довести факт завдання йому збитків, розмір зазначених збитків, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та завданими збитками. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Апеляційний суд зазначає, що право особи на відшкодування збитків у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов'язку має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов'язків.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.

Також апеляційний суд зазначає, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Законодавство в сфері альтернативної енергетики і зокрема зеленого тарифу регулюється Законом України «Про альтернативні джерела енергії» від 20.02.2003 року, Постановою №170 від 27.02.2014 року та Постановою №310 від 14.03.2018 року Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики.

Вказаним Законом визначено, що енергія, вироблена з альтернативних джерел, - це електрична, теплова та механічна енергія, яка виробляється на об'єктах альтернативної енергетики і може виступати товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; Об'єкти альтернативної енергетики - це енергогенеруюче та інше обладнання, що виробляє енергію за рахунок використання альтернативних джерел енергії, частка яких становить не менш як 50 відсотків від встановленої потужності всіх задіяних на об'єкті джерел енергії.

Відновлювані джерела енергії - це відновлювані невикопні джерела енергії, а саме енергія сонячна, вітрова, аеротермальна, геотермальна, гідротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

"Зелений" тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

"Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9- 4 цього Закону (ст. 9-1 Закону).

Стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передбачене цією статтею, поширюється, зокрема, на споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичні кооперативи, приватні домогосподарства, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії та для яких встановлено "зелений" тариф".

"Зелений" тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється єдиним за кожним видом альтернативного джерела енергії та для комбінованих вітро-сонячних генеруючих систем.

Для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється до 1 січня 2030 року.

Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цьогоЗакону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Як вбачається з матеріалів справи відмовляючи позивачу у задоволенні збитків (упущеної вигоди) місцевим судом вказано про недоведеність понесених збитків, а також те, що відповідачу не було відомо що позивач має намір виробляти електроенергію і продавати її по зеленому тарифу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого суду, оскільки відповідно до умов Договору №967-03/18-19 від 19.09.2019 року відповідач зобов'язується підключити електроустановки до електричних мереж системи розподілу позивача з максимальним розрахунковим навантаженням 50 кВт. Крім того, тип приєднання об'єкта Замовника: стандартне, ІІ ступінь; Величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання) 47 кВт та категорія надійності електропостачання ІІІ.

Технічними умовами стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, що погоджені та підписані позивачем та відповідачем, встановлена потужність електронагрівальних установок 6 кВт, а величина максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної потужності становить 50 кВт.

Позивачем надано докази оплати відповідачу суми у розмірі 80482,80 саме щодо стандартного приєднання електроустановок до електричних мереж згідно Договору №967-03/18-19 від 19.09.2019 року.

Крім того, позивач наголошує, що звертаючись з відповідною заявою про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, керувався положеннями Кодексу систем розподілу, відповідними додатками до нього та умовами, що розміщені на офіційній сторінці відповідача в мережі інтернет.

Відповідачем зазначена заява прийнята та відповідно укладено з позивачем Договір №967-03/18-19 від 19.09.2019 року, у зв'язку з чим на думку апеляційного суду не можна вести мову про те, що публічному акціонерному товариству «Черкасиобленерго» не було відомо, що ОСОБА_1 має намір виробляти електроенергію і продавати її по зеленому тарифу.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є доводи позивача стосовно того, що саме бездіяльність відповідача та зволікання з виконання умов Договору та своєчасного підключення електроустановок до електричних мереж системи розподілу позбавило його можливості з 24.03.2020 року виробляти електроенергію за «зеленими» тарифами затвердженими НКРЕКП та отримувати в 2020 році відповідні кошти в межах потужностей своєї електроустановки.

При визначені розміру згенерованої енергії позивач виходив із загальновідомих фактів, які розміщені в загальному доступі в мережі інтернет (https://dateandtime.info), а саме тривалості сонячної пори дня (протягом якої власне і генерується енергія) в період з 24.03.2020 року по 07.08.2020 року.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків щодо тривалості сонячної пори дня вбачається, що світловий день в березні становив в середньому 12 годин, в квітні 13 годин, в травні 14 годин, в червні-серпні 15 годин, тобто при мінімальній активності сонця в період з 24.03.2020 року по 07.08.2020 року позивачу завдано збитків на суму 5450,88 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 183410,12 грн.

Дослідивши подані розрахунки, апеляційний суд вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до норм статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення..

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності та помилково прийняв рішення про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення упущеної вигоди.

Враховуючи доводи апеляційної скарги суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 року в оскаржуваній частині - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 року у справі №17-14-01/1494(925/373/21) задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 26.08.2021 року у справі №17-14-01/1494(925/373/21) в частині відмови у стягненні 183 410,12 грн. скасувати.

3.Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на користь ОСОБА_1 183 410,12 грн.

4.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (ідентифікаційний код 22800735, м.Черкаси, вул. Гоголоя, 285) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 126, 50 грн.

5. Доручити господарському суду Черкаської області видати накази.

6. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.

7.Матеріали справи №17-14-01/1494(925/373/21) повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.07.2022 року.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко