79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" липня 2022 р. Справа №914/3304/20
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Скрипчук О.С.
суддів Галушко Н.А.
Матущака О.І.
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу BPS International GmbH б/н і дати (вх. № 01-05/4080/021 від 07.12.2021)
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 (повний текст рішення складено 04.11.2021, м. Львів, суддя Б.І. Яворський)
у справі № 914/3304/20
за позовом: BPS International GmbH, м. Мюнхен, Федеративна Республіка Німеччина
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Жилочкіна Максима Володимировича, м. Львів
до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Пахолок Соломії Богданівни, м. Львів
до відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Пукшина Андрія Володимировича, с. Бачина Львівської області
до відповідача-4: Фізичної особи-підприємця Колгана Миколи Дмитровича, м. Львів
про стягнення безпідставно отриманих коштів у загальній сумі 133 927,00 євро
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Жилочкіна Максима Володимировича, м. Львів
до відповідача за зустрічним позовом: BPS International GmbH, м. Мюнхен, Федеративна Республіка Німеччина
про стягнення 15 136,00 євро заборгованості за договором № 281217 від 28.12.2017,
за участю представників (за первісним позовом):
від позивачів: Надійко Л.В.;
від відповідачів: Панасишин Н.Д.
BPS International GmbH звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до ФОП Жилочкіна Максима Володимировича, ФОП Пахолок Соломії Богданівни, ФОП Пукшина Андрія Володимировича та ФОП Колгана Миколи Дмитровича про стягнення безпідставно отриманих коштів у загальній сумі 133 927,00 Євро.
Позов обґрунтований тим, що у 2018 році в BPS International GmbH виникла необхідність в розробці сучасного програмного забезпечення - онлайн платформи Соnnесtеd-ВІМ 3.0. З метою її розробки позивачем велися переговори із ФОП Жилочкіним М.В., за результатами яких була досягнута домовленість, щодо створення відповідачем 1 на замовлення BPS International GmbH програмного забезпечення, а також передачу позивачу майнових прав на вказане створене програмне забезпечення. При цьому, створення програмного забезпечення Соnnесtеd-ВІМ 3.0 мало здійснюватися за наступними етапами: a) Рroof оf Соnсерt - на якій виконавець повинен здійснити перевірку практичної можливості розробки програмного забезпечення; b) Рrоtоtуре - створення прототипу програмного забезпечення Соnnесtеd-ВІМ 3.0; c) Commercial version - створення комерційної програмного забезпечення Соnnесtеd-ВІМ 3.0. Разом з тим, договір на створення за замовленням програмного забезпечення Соnnесtеd-ВІМ 3.0, як єдиний документ не укладався між BPS International GmbH безпосередньо ОСОБА_1 . Всі перемовини щодо розробки програмного забезпечення Соnnесtеd-ВІМ 3.0. проводилися в ході особистих зустрічей між представниками позивача та ОСОБА_1 , під час Sкуре-конференцій, письмово шляхом обміну електронними листами, а також в телеграм каналі і в середовищі Тrеllо. При цьому, позивач неодноразово звертав увагу на необхідності укладення договору, який би врегулював взаємини між сторонами, однак відповідач 1 постійно необґрунтовано відмовляв в укладанні договору. До створення програмного забезпечення Соnnесtеd-ВІМ 3.0. були безпосередньо залучені також ОСОБА_2 (відповідач 3), ОСОБА_3 (відповідач 4), ОСОБА_4 (відповідач 2), ОСОБА_5 , Погорілко Олег, Кутельмах Максим. BPS International GmbH за створення програмного забезпечення - Соnnесtеd-ВІМ 3.0. перерахувало на користь відповідачів грошові кошти в загальній сумі 133 927,00 Євро. Оскільки договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності між BPS International GmbH і відповідачами не укладався у належній формі, тобто письмова форма договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності не дотримана, а відтак, сторонами не визначено способи та умови використання об'єкту замовлення позивачем, то в силу ст.1107 ЦК України такий договір №281217 від 28.12.2017 є нікчемним. Позивач стверджує, що вказане свідчить про те, що відповідачі отримали грошові кошти без достатньої правової підстави.
Крім того, ФОП Жилочкін М.В. звернувся до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до BPS International GmbH, м. Мюнхен, Федеративна Республіка Німеччина про стягнення 15 136,00 євро заборгованості за договором № 281217 від 28.12.2017.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Жилочкін М.В. зазначає, що між сторонами існували договірні відносини і він належним чином виконував умови договору. Відповідач (BPS International GmbH) отримав і завантажив усі результати послуг. Про добросовісне надання послуг свідчить і тривала співпраця із гнучкою оплатою рахунків (інвойсів), і не заявлення жодних претензій протягом періоду співпраці з кінця 2017 року. За умовами п.3.1 договору вартість послуг за розробку та актуалізацію кожної версії комп'ютерної програми зазначається в рахунках до даного договору. Замовник на підставі рахунку виконавця здійснював оплату на банківський рахунок виконавця. Після проведення взаємного обрахунку між сторонами було погоджено борг в сумі 15136,00 євро, на яку ФОП Жилочкін М.В. виставив рахунок, однак замовник його не оплатив.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 у даній справі первісні позовні вимоги задовольнити частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Фізичної особи-підприємця Жилочкіна Максима Володимировича на користь BPS International GmbH 2 550,00 євро безпідставно отриманих коштів. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до моменту укладення договору ФОП Жилочкін М.В. виставив два інвойси: 13.09.2017 рахунок (інвойс) №061017 на загальну вартість 500 євро та 29.11.2017 рахунок (інвойс) №291117 на загальну вартість 2050,00 євро, які були оплачені BPS International GmbH 17.10.2017 та 01.12.2017 відповідно. Оскільки станом на момент здійснення відповідної оплати був відсутній письмовий договір між позивачем і відповідачем 1 про розробку комп'ютерних програм, то у цій частині (стягнення 2550,00 євро) вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що між відповідачем 1 та кожним з відповідачів 2, 3 і 4 були укладені договори про надання послуг, за умовами яких оплата за надані послуги може здійснюватися третіми особами (детальніше про їх умови зазначалося вище). Відповідні акти про надання послуг відповідачі 1, 2, 3 і 4 підписали, зазначивши про надання відповідних послуг і їх оплату. Тому вимоги позивача до відповідача 2, 3 і 4 про стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України не підлягають до задоволення.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з BPS International GmbH заборгованість 15 136,00 євро, суд першої інстанції зазначив наступне.
Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що 15 136,00 євро це заборгованість за розробку програмного забезпечення Connected-BIM Development у 2018-2019 роках. Розділом 3 договору №28.12.2017 сторони визначили, що вартість послуг за розробку чи актуалізацію кожної версії комп'ютерної програми зазначається в рахунках та актах до даного договору. Замовник на підставі рахунка виконавця здійснює оплату на банківський рахунок виконавця. Рахунки, які систематично виставляв ФОП Жилочкін М.В. і які отримував та оплачував BPS International GmbH протягом 2017-2020, стосувалися наданих поточних послуг. Натомість заборгованість 15 136,00 євро, яка відображена у інвойсах (рахунках) від 07.08.2020 та від 20.07.2020 це, на переконання ФОП Жилочкіна М.В., заборгованість за період 2018-2019 роки. При цьому, вперше вона відображена у рахунках (інвойсах) аж у серпні 2020, і до цього чомусь такі рахунки (інвойси) не виставлялися. Більше того, відповідач 1 не надав доказів, що такі рахунки (інвойси) позивачем були отримані, а останній не визнає факту такого отримання. Враховуючи це, а також те, що будь-яких доказів надання послуг, в тому числі актів, на суму, вказану в інвойсах (15 136,00 євро), немає, суд вважає недоведеним існування заборгованості 15 136,00 євро у позивача перед відповідачем 1.
Не погоджуючись з даним рішенням суду BPS International GmbH подало апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-05/4080/021 від 07.12.2021), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 скасувати в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог, прийняти цій частині нове рішення, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд послався на наявність дійсного договору № 281217 від 28.12.2017, який було надано суду відповідачем-1. Однак, договір № 281217 від 28.12.2017 не відповідає вимогам, визначеним ст. 1112 ЦК України, оскільки не містить всіх істотних умов договору про створення за замовленням та використанням об'єкта інтелектуальної власності, що свідчить про його неукладеність.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що жоден інвойс (рахунок на оплату), який оформлявся Жилочкіним М.В. для оплати послуг за створення програмного забезпечення Connected-BIM не містить посилання на договір № 281217 від 28.12.2017. Перерахування грошових коштів, які є предметом даного спору було здійснено не на підставі договору № 281217 від 28.12.2017.
Апелянтом до апеляційної скарги додано переклад, з російської на українську мову, аудіо запису розмови між представником BPS International GmbH та Жилочкіним М.В. Водночас, апелянт просить вважати поважними причини не подання перекладу аудіо запису до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що до суду першої інстанції не подавав переклад розмови між представником BPS International GmbH та Жилочкіним М.В., оскільки до матеріалів справи було додано відповідний аудіо запис розмови на російській мові, яка на його думку, була зрозуміла для суду та сторін.
Відповідачі заперечили щодо долучення до матеріалів справи перекладу з російської на українську мову аудіо запису розмови між представником BPS International GmbH та Жилочкіним М.В. Адже, суд першої інстанції в ухвалі від 09.06.2021 звертав увагу позивача щодо необхідності перекласти на українську мову подані ним докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи те, що суд першої інстанції в ухвалі від 09.06.2021 зазначив щодо необхідності перекласти на українську мову подані позивачем докази, а останній не виконав вимог ухвали суду, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що апелянт не подав до суду першої інстанції доказ (переклад з російської на українську мову аудіо запис розмови між представником BPS International GmbH та Жилочкіним М.В), з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За таких обставин, клопотання апелянта про поновлення строку на подання до суду апеляційної інстанції нового доказу є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.
Враховуючи те, що новий доказ доданий до апеляційної скарги через канцелярію суду, суд апеляційної інстанції долучає його до справи, однак, не приймає вказаний документ в якості доказу по справі.
Відповідачами за первісним позовом подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 30.12.2021 (вх. № 01-04/41/22 від 05.01.2022), в якому просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2017 ФОП Жилочкін Максим Володимирович (виконавець) та BPS International GmbH (замовник) уклали договір №281217 (надалі договір). Згідно п.1 якого виконавець зобов'язався надає послуги по розробці та актуалізації комп'ютерних програм і баз даних та передає замовнику відповідні бази даних (комп'ютерні програми) та всі права на користування ними, а замовник - оплатити їх вартість на розрахунковий рахунок виконавця (а.с. 39, т. 2).
Відповідно до розділу 3 договору вартість послуг за розробку чи актуалізацію кожної версії комп'ютерної програми зазначається в рахунках та актах до даного договору. Замовник на підставі рахунка виконавця здійснює оплату на банківський рахунок виконавця. Витрати за переказ коштів сплачуються за рахунок замовника
Поставка послуг (розробка, передача та/або інсталяція) замовнику баз даних (комп'ютерних програм) здійснюється особисто виконавцем або з використанням засобів зв'язку (п.4.1 договору). Сторони погоджують, що замовник дістає право використовувати всі комп'ютерні програми, які розробляються на підставі цього договору, на свій розсуд та всіма можливими способами. Після отримання оплати виконавець передає замовнику на необмежений строк виключні та необмежені по предмету та місцю дії права користування на ці продукти (п.4.2 договору). Акти про передачу кодів, документації та всіх прав на користування мають бути складені протягом 90 днів з моменту отримання виконавцем коштів на розрахунковий рахунок (п.4.3 договору). Одночасно виконавець повинен передати покупцю усі оригінали та копії програм (включаючи вихідні коди), документацію та інші документи, що мають відношення до цих продуктів. В разі, якщо деякі копії записані на машинних носіях продавця, замість передачі має бути застосовано повне стирання цих записів (п.4.4 договору). Для всіх спорів, які можуть статися по цьому договору або у зв'язку з ним, місцем вирішення спорів є суд по місцю реєстрації відповідача: Львівський обласний господарський суд (Україна, м.Львів, вул.Личаківська,81); земельний суд у Мюнхені (п.6.3 договору). Договір діє з моменту підписання сторонами і до виконання сторонами своїх зобов'язань, що витікають з нього.
Протягом з жовтня 2017 по червень 2020 ФОП Жилочкін М.В. виставляв BPS International GmbH рахунки (інвойси) за розробку програмного забезпечення, а BPS International GmbH здійснювало відповідні оплати, зокрема:
- 13.09.2017 рахунок (інвойс) №061017 на загальну вартість 500 євро. Оплата 17.10.2017;
- 29.11.2017 рахунок (інвойс) №291117 на загальну вартість 2050 євро. Оплата 01.12.2017;
- 28.12.2017 рахунок (інвойс) №281217 на загальну вартість 3000 євро. Оплата - 04.01.2018;
- 15.02.2018 рахунок (інвойс) №150218 на загальну вартість 2000 євро. Оплата 23.02.2018;
- 05.03.2018 рахунок (інвойс) №050318-1 на загальну вартість 6500 євро. Оплата - 12.03.2018;
- 16.04.2018 рахунок (інвойс) №160418 на загальну вартість 6600 євро. Оплата - 17.04.2018;
- 09.07.2018 рахунок (інвойс) №090718 на загальну вартість 16950 євро. Оплати - 10.07.2018, 20.07.2018, 31.07.2018;
- 04.10.2018 рахунок (інвойс) №041018 на загальну вартість 5900 євро. Оплачено 22.10.2018 2000,00 євро;
- 06.05.2019 рахунок (інвойс) №060519 на загальну вартість 3000 євро. Оплата - 08.05.2019;
- 24.05.2019 рахунок (інвойс) №240519 на загальну вартість 5000 євро. Оплата - 31.05.2019;
- 30.07.2019 рахунок (інвойс) №300719 па загальну вартість 9080 євро. Оплата - 05.08.2020;
- 29.08.2019 рахунок (інвойс) №290819 на загальну вартість 6583 євро. Оплата - 19.09.2019;
- 23.09.2019 рахунок (інвойс) №230919 на загальну вартість 17666 євро. Оплати - 11.10.2019, 14.10.2019;
- 13.12.2019 рахунок (інвойс) №131219 на загальну вартість 6583 євро. Оплата - 13.12.2019;
- 24.01.2020 рахунок (інвойс) №240120 на загальну вартість 8483 євро. Оплата - 07.02.2020;
- 20.02.2020 рахунок (інвойс) №200220 на загальну вартість 4000 євро. Оплата - 25.02.2020;
- 30.03.2020 рахунок (інвойс) №300320 на загальну вартість 4483 євро. Оплата - 31.03.2020;
- 30.03.2020 рахунок (інвойс) №300320 на загальну вартість 4000 євро. Оплата - 31.03.2020;
- 05.05.2020 рахунок (інвойс) №050520 на загальну вартість 8483 євро. Оплата - 11.05.2020;
- 25.05.2020 рахунок (інвойс) №250520 на загальну вартість 4000 євро. Оплата - 29.05.2020;
- 25.05.2020 рахунок (інвойс) №250520 на загальну вартість 4483 євро. Оплата - 29.05.2020;
- 15.06.2020 рахунок (інвойс) №150620 на загальну вартість 2000 євро. Оплата - 25.06.2020;
- 15.06.2020 рахунок (інвойс) №150620 на загальну вартість 6483 євро. Оплата - 24.06.2020.
У матеріалах справи містяться дані рахунки (інвойси) та відповідні банківські виписки, а представники сторін визнали факт виставлення рахунків та відповідної оплати.
Також, судом встановлено, що 01.11.2019 ФОП Жилочкін М.В. (замовник) та ФОП Пукшин А.В. (виконавець) уклали договір про надання послуг (а.с. 58, т. 2). за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання протягом строку дії даного договору, в рамках власної господарської діяльності, надавати визначені цим договором «Послуги»/виконувати «Роботи», а замовник (чи призначена ним третя особа), приймати їх та оплачувати, відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору). Під терміном «Послуги»/«Роботи» в даному Договорі розуміються послуги та роботи у вигляді розробки програмного забезпечення Connected-BIM Development, що включає: тестування програмного забезпечення (далі - ПЗ); адміністрування ПЗ; обслуговування та підтримку ПЗ; вдосконалення, усунення неполадок забезпечення продуктивної роботи ПЗ; налаштування та супровід ПЗ; аудит конфігурації ПЗ; перевірку ІТ-безпеки; оптимізацію роботи існуючої ІТ-системи; адміністрування усіх локальних мереж; підтримку активного і пасивного мережевого обладнання; інші послуги та роботи визначені замовником (чи призначеною ним третьою особою) та виконавцем у додатках до цього договору. Відповідно до п.2.1. договору виконавець надає послуги/виконує роботи замовнику (чи призначеній ним третій особі) на свій ризик та особисто. Виконавець має право за згодою замовника (чи призначеної ним третьої особи) залучити до надання послуг/виконання робіт інших осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої діяльності. Залучення інших осіб до надання послуг/виконання робіт повинно здійснюватися у повній відповідності з умовами цього договору з дотриманням положень про конфіденційність, передання прав на об'єкти інтелектуальної власності, персональних даних. Для надання послуг/виконання робіт у рамках даного договору замовник (чи призначена ним третя особа) може надавати виконавцеві технічні завдання (в письмовій (шляхом підписання окремого документа, надсилання електронного повідомлення на електронну пошту виконавця, у соціальні мережі виконавця, надання доступу до електронних документів у відповідних інформаційних системах, чи шляхом повідомлення у будь-яких інших сервісах обміну електронними повідомленнями без обмеження (в подальшому також будь-які канали зв'язку), або в усній формі), які містять перелік, обсяги, строки та порядок надання послуг/виконання робіт. Вартість години послуг/робіт виконавця вказується у відповідному акті. Винагорода за передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на результати наданих послуг/виконаних робіт, якщо такі права виникнуть у виконавця, внаслідок надання послуг/виконання робіт за даним договором, включається у вартість таких послуг/робіт, передбачених цим договором, а також відповідними актами (п.3.3 договору). Оплата на користь виконавця може здійснюватися третіми особами, не лише безпосередньо замовником. У такому випадку виконавець вказує замовнику загальну кількість годин, витрачених виконавцем на надання послуг/виконання робіт за даним договором. Така оплата може здійснюватися у еквіваленті гривні в іноземній валюті на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата третіми особами за послуги/роботи виконавця вважається підтвердженням виконання зобов'язання перед замовником. У такому випадку підписання акту чи обмін примірниками акту здійснюється якщо хоча б одна із сторін письмово заявляє про це (п.3.6 договору). Договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного року, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.11.1 договору). 30.03.2020 ФОП Жилочкін М.В. та ФОП Пукшин А.В. підписали акт №3003320 прийому-передачі послуг на суму 4000,00 євро, а 15.06.2020 акт №150620 прийому-передачі послуг на суму 2000,00 євро. відповідно до умов договору від 01.11.2019.
Окрім цього, 11.11.2019 ФОП Жилочкін М.В. (замовник) та ФОП Колган М.Д. (виконавець) уклали договір про надання послуг (а.с. 70, т.2), за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання протягом строку дії даного договору, в рамках власної господарської діяльності, надавати визначені цим договором «Послуги»/виконувати «Роботи», а замовник (чи призначена ним третя особа), приймати їх та оплачувати, відповідно до умов цього договору (п. 1.1. договору). Під терміном «Послуги»/«Роботи» в даному Договорі розуміються послуги та роботи у вигляді розробки програмного забезпечення Connected-BIM Development, що включає: тестування програмного забезпечення; адміністрування ПЗ; обслуговування та підтримку ПЗ; вдосконалення, усунення неполадок забезпечення продуктивної роботи ПЗ; налаштування та супровід ПЗ; аудит конфігурації ПЗ; перевірку ІТ-безпеки; оптимізацію роботи існуючої ІТ-системи; адміністрування усіх локальних мереж; підтримку активного і пасивного мережевого обладнання; інші послуги та роботи визначені замовником (чи призначеною ним третьою особою) та виконавцем у додатках до цього договору. Відповідно до п.2.1. договору виконавець надає послуги/виконує роботи замовнику (чи призначеній ним третій особі) на свій ризик та особисто. Виконавець має право за згодою замовника (чи призначеної ним третьої особи) залучити до надання послуг/виконання робіт інших осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої діяльності. Залучення інших осіб до надання послуг/виконання робіт повинно здійснюватися у повній відповідності з умовами цього договору з дотриманням положень про конфіденційність, передання прав на об'єкти інтелектуальної власності, персональних даних. Для надання послуг/виконання робіт у рамках даного договору замовник (чи призначена ним третя особа) може надавати виконавцеві технічні завдання (в письмовій (шляхом підписання окремого документа, надсилання електронного повідомлення на електронну пошту виконавця, у соціальні мережі виконавця, надання доступу до електронних документів у відповідних інформаційних системах, чи шляхом повідомлення у будь-яких інших сервісах обміну електронними повідомленнями без обмеження (в подальшому також будь-які канали зв'язку), або в усній формі), які містять перелік, обсяги, строки та порядок надання послуг/виконання робіт. Вартість години послуг/робіт виконавця вказується у відповідному акті. Винагорода за передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на результати наданих послуг/виконаних робіт, якщо такі права виникнуть у виконавця, внаслідок надання послуг/виконання робіт за даним договором, включається у вартість таких послуг/робіт, передбачених цим договором, а також відповідними актами (п.3.3 договору). Оплата на користь виконавця може здійснюватися третіми особами, не лише безпосередньо замовником. У такому випадку виконавець вказує замовнику загальну кількість годин, витрачених виконавцем на надання послуг/виконання робіт за данин договором. Така оплата може здійснюватися у еквіваленті гривні в іноземній валюті на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата третіми особами за послуги/роботи виконавця вважається підтвердженням виконання зобов'язання перед замовником. У такому випадку підписання акту чи обмін примірниками акту здійснюється якщо хоча б одна із сторін письмово заявляє про це (п.3.6 договору). Договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного року, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.11.1 договору). 25.05.2020 ФОП Жилочкін М.В. та ФОП Колган М.Д. підписали акт №250520 прийому-передачі послуг на суму 4483,00 євро. відповідно до умов договору від 11.11.2019.
06.01.2020 ФОП Жилочкін М.В. (замовник) та ФОП Пахолюк С.Б. (виконавець) уклали договір про надання послуг (а.с. 83, т. 2). За договором виконавець зобов'язується надати послуги, передбачені п.2.1. цього договору, а замовник чи будь-хто визначений ним, зобов'язується прийняти надані послуги і оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно з цим договором, виконавець надає замовнику послуги у сфері project management (управління проектами) в процесі розробки, що включає наступні послуги: планування процесу розробки; визначення команди; розподілення завдань у команді; забезпечення процесу зворотного зв'язку (між командою та особою, яка здійснює замовлення); контроль/коригування результатів робіт та дотримання термінів виконання; забезпечення ведення проектної документації; складання плану програмного проекту; погодження термінів розробки; аналіз ризиків; визначення складових програмного продукту та розподіл відповідальності за його виконання між членами команди; визначення та розподіл робочих ресурсів між командою; організація робочого процесу (підготовка продукту, тестування, виправлення); контроль якості виконання завдань; вирішення та аналіз конфліктних ситуацій в межах команди, а також між командою та особою, яка здійснює замовлення (вищим керівництвом, стейкхолдерами тощо); підготовка звітності для клієнта; попередня презентація, презентація готового рішення, демо-версій; участь у проведенні співбесід для нових членів команди. Відповідно до п.3.3. оплата на користь виконавця може здійснюватися третіми особами, не лише безпосередньо замовником. У такому випадку виконавець вказує замовнику загальну кількість годин, витрачених виконавцем на надання послуг/виконання робіт заданим договором. Така оплата може здійснюватися у еквіваленті гривні в іноземній валюті на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата третіми особами за послуги/роботи виконавця вважається підтвердженням виконання зобов'язання перед замовником. У такому випадку підписання акту чи обмін примірниками акту здійснюється якщо хоча б одна із сторін письмово заявляє про це. 20.02.2020 між ФОП Жилочкіним М.В. та ФОП Пахолок С.Б. було підписано Акт №200220 прийому-передачі послуг, яким зафіксовано, що виконавцем надано послуги згідно умов договору від 06.01.2020 на загальну суму 4000,00 євро.
07.08.2020 ФОП Жилочкін М.В. виписав BPS International GmbH рахунок (інвойс) №070820 за розробку програмного забезпечення на загальну вартість 31307,00 євро, з яких 15136,00 євро це заборгованість за 2018-2019р.р. 21.08.2020 ФОП Жилочкін М.В. виписав BPS International GmbH рахунок (інвойс) №210820 за розробку програмного забезпечення у 2018-2019р.р. на суму 15136,00 євро.
Позивач (BPS International GmbH) заперечив факт отримання таких рахунків (інвойсів) від 07.08.2020 та від 20.08.2020, а відповідач 1 не надав доказів їх передачі чи надіслання позивачу.
16.11.2020 позивач надсилав відповідачам претензії про повернення безпідставно отриманих коштів. У відповідях відповідачі заперечили факт безпідставності отримання коштів і наголосили, що усі кошти отримані за належно надані послуги.
BPS International GmbH зазначає, що він з відповідачем 1 проводив перемовини і між ними була досягнута домовленість щодо створення останнім програмного забезпечення Connected-BIM 3.0, а також передачу товариству майнових прав на вказане створене програмне забезпечення, однак, письмовий договір не було укладено, хоча програмне забезпечення розроблялося протягом 2017-2020р.р. ФОП Жилочкін М.В. виставляв відповідні рахунки на оплату за надані послуги, а BPS International GmbH здійснювало їх оплату. Відповідач 1, спростовуючи такі твердження позивача, зазначає, що письмовий договір на розробку програмного забезпечення між сторонами було укладено 28.12.2017, послуги надавалися за цим договором, а тому твердження позивача не відповідають дійсності.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідачів кошти у сумі 133 927,00, оскільки, на його переконання, вони бути отримані ними без належної правової підстави (ст.1212 ЦК України), оскільки письмова форма договору не була дотримана, як цього вимагає ст.1107 ЦК України.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Враховуючи те, що апелянт оскаржує частково рішення суду, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 269 ГПК України переглядає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачами виникли відносини щодо створення програмного забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно із ч.ч.1,2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Частиною 1 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.2,4 ст.433 ЦК України комп'ютерні програми (твори) є об'єктами авторського права; твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження; комп'ютерні програми охороняються як літературні твори.
Згідно ст.18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.
Відповідно до ст.1107 ЦК України розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється, зокрема на підставі договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності. Договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1112 ЦК України за договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником.
На підтвердження своєї позиції про укладення письмового договору відповідач 1 подав договір №281217 від 28.12.2017, за умовами якого виконавець (ФОП Жилочкін М.В.) зобов'язався надати послуги по розробці та актуалізації комп'ютерних програм і баз даних та передає замовнику (BPS International GmbH) відповідні бази даних (комп'ютерні програми) та всі права на користування ними, а замовник - оплатити їх вартість на розрахунковий рахунок виконавця. Замовник на підставі рахунка виконавця здійснює оплату на банківський рахунок виконавця (розділ 3 договору).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Даний договір підписаний двома сторонами (ФОП Жилочкіним М.В. та представником BPS International GmbH). Доказів його розірвання чи визнання недійсним позивач не надав.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір від 28.12.2017 № 281217 про створення комп'ютерних програм та баз даних.
Твердження апелнта про відсутність письмового договору, який би регулював взаємовідносини між сторонами щодо розробки комп'ютерних програм, починаючи з 28.12.2017, є недоведеним.
Відсутність у договорі чіткої назви програмного забезпечення Connected-BIM 3.0 не впливає на кваліфікацію правовідносин між сторонами, адже формулювання «комп'ютерні програми», яке вживається у п.1.1 договору (предмет договору), дозволяє вважати, що до його предмету може входити розробка різних програм. Крім того, в інвойсах (рахунках), які були подані самим позивачем, зазначено не тільки розробка програмного забезпечення «Connected-BIM 3.0», а й, наприклад, розробка програмного забезпечення «Server infrastructure testing and updating», «Basic Autodesk Forge integration», «API Update», «Company and project registration», «BPS Dashboard», «Auto devices-free», «Templates support», «Connected-BIM Development» (а.с.55, 57, 59, 60 Т.1). Відсутність у рахунках (інвойсах) згадки про договір №281217 не спростовує факт його існування та регулювання ним правовідносин між сторонами. Відповідно не є обґрунтованими твердження апелянта про те, що кошти сплаченим ним відповідачу 1 у період з 28.12.2017 були такими, що отримані ФОП Жилочкіним М.В. без належної правової підстави, адже, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст.1212 ЦК України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 по справі №927/491/19).
А відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення 131 377,00 євро. безпідставно отриманих коштів. Адже, зазначені кошти були сплачені на підставі договору №281217 від 28.12.2017.
Посилання апелянта на те, що договір №281217 від 28.12.2017 є нікчемним не ґрунтуються на нормах права та не підтверджуються матеріалами справи.
За таких обставин рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. В задоволенні апеляційної скарги BPS International GmbH б/н і дати (вх. № 01-05/4080/021 від 07.12.2021) відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.10.2021 у справі № 914/3304/20 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.А. Галушко
Суддя О.І. Матущак