79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" липня 2022 р. Справа №914/2656/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Скрипчук О.С.
суддів Марка Р.І.
Матущака О.І.
секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури № 15/г-178вих-22 від 18.02.2022 (вх. № 01-05/570/22 від 21.02.2022)
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 (повний текст рішення складено 24.01.2022, суддя Ділай У.І, м. Львів)
у справі № 914/2656/21
за позовом Виконувача обов'язків першого заступника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача-1: Волинської обласної ради, м.Луцьк
позивача-2: Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА, м.Луцьк
позивача-3: Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, м.Луцьк
позивача-4: Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м.Львів
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 382 513,22 грн за договором №7 на постачання природного газу від 30.12.2020
за участю представників:
від позивачів: не з'явилися;
від відповідача: не з'явився;
прокурор: Панькевич Р.В.
Виконувач обов'язків першого заступника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА, Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, Західного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 382 513,22 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 позов задоволено частково. Суд виніс рішення, яким визнав недійсними: додаткову угоду № 1 від 16.01.2021, додаткову угоду № 2 від 18.01.2021, додаткову угоду № 3 від 19.01.2021, додаткову угоду № 4 від 20.01.2021, додаткову угоду № 5 від 21.01.2021, додаткову угоду № 6 від 22.01.2021, додаткову угоду №7 від 23.01.2021, додаткову угоду № 8 від 26.01.2021, додаткову угоду № 9 від 28.01.2021 до Договору № 07 від 30.12.2020. Позовні вимоги про стягнення 382 513,22 грн. залишено без розгляду.
Залишаючи позовні вимоги в частині стягнення 382 513,22 грн без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позов заявлений прокурором в інтересах Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, який не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Волинський Академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка є самостійною юридичною особою, що не перешкоджає йому самостійно звернутися до суду для захисту порушених прав.
Не погоджуючись з даним рішення суду заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу № 15/г-178вих-22 від 18.02.2022 (вх. № 01-05/570/22 від 21.02.2022), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 скасувати в частині залишення позовних вимог без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що позовні вимоги про стягнення коштів є похідними від позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод до договору. Задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів сприятиме ефективному захисту інтересів держави прокурором у цій справі.
Сторони не подали відзивів на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 11.12.2020 опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-23-003088-b та проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу ДК 021:2015:09120000-6» - 180 тис. метрів кубічних з очікуваною вартістю 1 260 000,00грн. За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТзОВ «Кастум» з пропозицією 730 800 грн (остаточна пропозиція 664 200 грн).
30.12.2020 між Волинський академічний обласним музично-драматичним театром імені Т.Г. Шевченка та ТзОВ «Кастум» укладено договір № 7 на постачання природного газу, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу природний газ в необхідних для нього обсягах, а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірах, в строки та порядку, що визначені договором.
В подальшому, між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 від 16.01.2021, якою збільшено ціну газу до 4059 грн за 1 тис. куб. м газу. Аналогічні додаткові угоди в частині збільшення ціни газу сторонами укладено: від 18.01.2021 - до 4464,90 грн (додаткова угода № 2); від 19.01.2021 - до 4911,39 грн (додаткова угода № 3); від 20.01.2021 - до 5402,52 грн (додаткова угода № 4); від 21.01.2021 - до 5942,77 грн (додаткова угода № 5); від 22.01.2021 - до 6537,04 грн (додаткова угода № 6); від 23.01.2021 - до 7190,74 грн (додаткова угода № 7); від 26.01.2021 - до 7909,81 грн (додаткова угода № 8); від 28.01.2021 - до 8700,79 грн (додаткова угода № 9).
Зміна ціни в сторону збільшення за одиницю товару обґрунтована наступним:
- Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 04.01.2021 № 1/21, у якій зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України, станом на 04.12.2020 становила 7682,33 грн, а 04.01.2021 -10045,99 грн;
- Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 05.01.2021 № 11/21, у якій зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі Gaspool до кордону України, станом на 21.12.2020 становила 8323,66 грн, а 05.01.2021 - 10383,30 грн;
- Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 12.01.2021 № 37/21, у якій зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі СЕGН до кордону України, станом на 07.01.2020 становила 9030,33 грн, а 09.01.2021 - 9874,08 грн;
- Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 12.01.2021 № 38/21, у якій зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі NCG до кордону України, станом на 08.01.2020 становила 9971,78 грн, а 11.01.2021 - 10331,05 грн;
- Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 12.01.2021 № 39/21, у якій зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України, станом на 06.01.2020 становила 9567,67 грн, а 11.01.2021 -10606,88 грн;
- Цінова довідка Харківської торгово-промислової палати від 12.01.2021 № 53/21, у якій зазначено, що згідно з інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа» приведена вартість природного газу на європейському хабі ТТF до кордону України, станом на 11.01.2020 становила 10606,68 грн, а 12.01.2021 - 11424,42 грн.
Прокуратура вважає, що додаткові угоди № 1 від 16.01.2021, № 2 від 18.01.2021, № 3 від 19.01.2021, № 4 від 20.01.2021, № 5 від 21.01.2021, № 6 від 22.01.2021, № 7 від 23.01.2021, № 8 від 26.01.2021, № 9 від 28.01.2021 є недійсними, оскільки укладені з порушеннями п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Звертаючись до суду у даній справі прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» на користь Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка 382 513,22 грн, на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Враховуючи те, що прокурор оскаржує рішення суду першої інстанції частково, суд апеляційної інстанції враховуючи приписи ст. 269 ГПК України переглядає рішення суду в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення 382 513,22 грн.
Так, судом встановлено, що прокурор звертаючись до суду першої інстанції просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» на користь Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка 382 513,22 грн. ч. 1 ст. 670 ЦК України.
Ч. 1 ст. 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань (абзац 1-3 ч. 3).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.
Беручи до уваги положення статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Велика Палата Верховного Суду у справі № 911/2169/20 (постанова від 06.07.2021, опублікована 22.07.2021) дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган;
2) у разі відсутності такого органу.
При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
З урахуванням наведеного, оскільки Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб'єктом владних повноважень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка є неправомірним.
Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка є юридичною особою публічного права, права та обов'язки якої набуває з моменту державної реєстрації та самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах компетенції, передбаченої чинним законодавством України та має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у судах.
З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Оскільки судом встановлено відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка, відтак подана позовна заява у частині позовних вимог, заявлених прокуратурою в інтересах держави в особі позивача-4 про стягнення коштів підлягає залишенню без розгляду.
Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури за № 15/г-178вих-22 від 18.02.2022 (вх. № 01-05/570/22 від 21.02.2022) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.01.2022 у справі № 914/2656/21 - залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Р.І. Марко