Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/303/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
14.07.2022 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2022 року, в кримінальному провадженні, внесеного 09.05.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120190000345, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України, якою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні 3-х малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-01 липня 2003 року Слов'янським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст..75 КК України, ОСОБА_8 звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
-03 липня 2006 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
-11 листопада 2008 року Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ст..391 КК України, із застосуванням ст..71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 8 місяців. 30 березня 2010 року звільнився по відбуттю строку покарання, встановлено адміністративний нагляд на 1 рік;
-08 листопада 2013 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч.5 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 198480 грн., -
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням заступника начальника ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 25 червня 2022 року, погодженого із прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2022 року підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 25 серпня 2022 року.
Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування ОСОБА_8 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обов'язків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що його підзахисний перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник вказує про те, що при обранні запобіжного заходу, слідчим суддею, в порушення вимог статей 177 та 178 КПК України не враховано, що підозрюваний ОСОБА_8 у зв'язку з активними воєнними діями в Донецькій області на даний час орендує будинок у м. Києві, останнім часом проживає там постійно, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей.
З посиланням на норми кримінально процесуального закону захисник вказує, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які докази, які свідчили б про те, що більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Зокрема, зазначає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, оскільки не вилучено жодних предметів вчинення крадіжки та не надано жодних речових доказів або даних відео фіксації, що б підтверджувало його знаходження на місці крадіжки 09.05.2020 року.
При таких обставинах, захисник вважає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час розслідування кримінального провадження внесеного 09 травня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120190000345, слідством встановлено, що ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення та сховище, вчинену у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
25 червня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та продовжити злочинну діяльність.
Також, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_8 офіційно ніде не працює, у зв'язку з чим може продовжити злочинну діяльність у разі зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 25 січня 2021 року до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду по суті направлено обвинувальний акт за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194, по якому остаточне рішення ще не прийнято.
Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість підозрюваного ОСОБА_8 зникнути з тимчасового місця проживання у м. Києві, оскільки раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних майнових злочинів проти власності, вчинив нове кримінальне правопорушення маючи непогашену судимість, у зв'язку з чим може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зокрема, колегія суддів, враховує той факт, що підозрюваний ОСОБА_8 зареєстрований в м. Слов'янськ Донецької області, у зв'язку з чим він може переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення відповідальності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв'язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Вище зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.183, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 червня 2022 року, в кримінальному провадженні № 12020120190000345 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 198480 грн. в межах строку досудового слідства - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4