Провадження № 22-ц/803/3363/22 Справа № 175/2372/21 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
18 липня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2022 року у цивільній справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
У червні 2021 року Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» звернулась до суду з вищевказаним позовом (т. 1 а.с. 1-6), в обґрунтування якого посилалась на те, що у 2009 році власниками житлових будинків, які розташовані на території житлового мікрорайону «Золоті ключі» смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, була створена Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі».
Відповідач ОСОБА_1 є власником будинку у мікрорайоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 загальною площею 355,3 кв.м., здійснює користування внутрішньоквартальними мережами, що знаходяться в оперативному управління позивача, приймає участь у Зборах Асоціації.
Згідно п. 6 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги «У разі укладення договору про надання комунальної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об'єднання та рішеннями його уповноважених органів управління».
Відповідно до зазначених положень закону, Статутом позивача визначено порядок відшкодування за рахунок внесків членів Асоціації витрат позивача на утримання майна, що знаходиться у спільному користуванні членів Асоціації, та розміри внесків затверджуються Загальними зборами Асоціації. Згідно Протоколу від 06.01.20р. внесок складав 1 038 грн з доданням нарахувань за вивіз ТБВ, компенсації за водопостачання, водовідведення згідно приладів обліку.
Відповідач повинен здійснювати сплату щомісячних платежів за отримані житлово - комунальні послуги та утримання, ремонт загального майна на користь Асоціації, однак ОСОБА_1 частково не сплачує внески членів Асоціації та на сьогодні його заборгованість складає 29 710,61 грн.
Також згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Інфляційні втрати позивача склали 3 607,23 грн згідно розрахунку.
Просила ухвалити рішення, яким стягнути на її користь з відповідача заборгованість за комунальні послуги в розмірі 29 710,61 грн, інфляційні витрати 3 607,23 грн та судовий збір.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2022 року позовні вимоги Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» заборгованість в розмірі 29 710,61 грн та інфляційні втрати у розмірі 3 607,23 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті Ключі» судові витрати у розмірі 2 270,00 грн (т. 2 а.с. 113-114, 118).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (т. 2 а.с. 121-125).
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Позивач по справі скористався своїм правом щодо подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, з огляду на безпідставність її доводів.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у 2009 році власниками житлових будинків та земельних ділянок, розташованих на території житлового мікрорайону «Золоті ключі» в смт Ювілейне (наразі смт Слобожанське) Дніпропетровського району Дніпропетровської області створено Асоціацію «Власників житлових будинків «Золоті Ключі».
Згідно ст. 8 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» в редакції, що діяла на момент створення Асоціації «Власників житлових будинків « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди).
Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» створена та діє як об'єднання власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Цивільного кодексу України та Статуту.
Згідно з ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Оскільки спільне використання майна не врегульовано іншими законами, суд вірно вважав, що до правовідносини сторін по справі регулюються нормами Закону про ОСББ і доводи апеляційної скарги вказаного висновку не спростовують.
За змістом ст. 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання.
У разі відмови власника приміщення сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону).
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 22 Закону про ОСББ у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.
Згідно п. 6 ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, у разі укладення договору про надання комунальної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об'єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.
На підставі свідоцтва про право власності серії та номеру НОМЕР_1 від 20.11.2008 року виданого Виконавчим комітетом Ювійлейної селищної ради відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, загальною площею 355,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Розділу 2 п. 1 Статуту метою створення Асоціації є забезпечення і захист прав власників житлових будинків та власників нежитлових приміщень ареалу компактного проживання «Золоті ключі», дотримання ними своїх обов'язків; обслуговування елементів благоустрою, обладнання, інженерної інфраструктури; належне утримання та використання інженерних систем, обладнання, об'єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, справедливий розподіл між власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень витрат на обслуговування, утримання, використання та ремонт інженерних систем, обладнання, об'єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об'єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання; забезпечення комфортних та безпечних умов проживання на території.
Завданням та предметом діяльності Асоціації є забезпечення реалізації прав власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень на володіння та користування спільним майном, забезпечення утримання, використання, обслуговування та ремонт інженерних систем, обладнання, об'єктів благоустрою та інших предметів інфраструктури, об'єднаних спільною прибудинковою територією ареалу компактного проживання; сприяння власникам житлових будинків та власникам нежитлових приміщень в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання власниками житлових будинків та власниками нежитлових приміщень своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю Асоціації.
Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, та громадських формувань, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію.
Відповідно до п. 1 Розділу IV Статуту джерелами фінансування є внески і платежі власників.
Відповідно до п. 2 Розділу IV Статуту сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного та резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами є обов'язковою умовою для усіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на проведення робіт з утримання, реконструкції, реставрації, поточного і капітальних ремонтів, технічного переоснащення встановлюється пропорційно до загальної площі садиби або нежитлового приміщення, що перебувають у його власності відповідно до методики розрахунку, прийнятого загальними зборами. Порядок сплати, перелік та розміри внесків та платежів співвласників встановлюються загальними зборами.
Згідно п. 2 Розділу V Статуту співвласник зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, не допускати порушення прав та інтересів інших співвласників, своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, та інші.
Методика розрахунку щомісячних платежів яка затверджена загальними зборами Асоціації передбачає нарахування платежів (внесків) з розрахунку розміру земельної ділянки. Коефіцієнт 1 застосовується до земельної ділянки розміром в 600 кв.м. При розрахунку внесків (платежів) для кожного окремого домоволодіння коефіцієнт 1 корегується в залежності від площі земельної ділянки.
Розрахунок з вивозу відходів та утилізації твердих побутових відходів, адміністративно - господарських витрат, обслуговування зелених зон на території, освітлення місць загального користування відбувається шляхом множення коригуючого коефіцієнту 1 на базове нарахування.
Розрахунок по ручній роботі з вбирання території здійснюється шляхом множення довжини фасадної частини садиби на базове нарахування.
Згідно ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України передбачено що власник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями пов'язаними зі спільним майном.
У відповідності до ст. 381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правові відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Асоціація є колективним замовником послуг щодо вивозу та утилізації твердих побутових відходів, послуг з водопостачання та водовідведення, послуг по забезпеченню - пропускного режиму на територію, доказом чого є Договори та додаткові угоди додані до позовної заяви.
В силу зазначених вимог закону відповідач як власник житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язаний утримувати спільне майно, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також виконувати рішення загальних зборів Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі».
Відповідно до зазначених положень закону Статутом позивача визначено порядок відшкодування за рахунок внесків членів Асоціації витрат позивача на утримання майна, що знаходиться у спільному користуванні членів Асоціації, та розміри внесків затверджуються Загальними зборами Асоціації (Протоколи загальних зборів додаються). Згідно Протоколу від 06.01.20р. внесок складав 1 038 грн з доданням нарахувань за вивіз ТБВ, компенсації за водопостачання, водовідведення згідно приладів обліку.
Вивезення ТБВ нараховується будинкам категорії «житловий» та складається із двох складових: 74,00 грн (42000/2/284/ = 74,00 грн) та платіж з урахуванням коефіцієнта від площі ділянки.
Враховуючи викладене вище, за період з 01.05.2018р. по 31.04.2021 р. відповідачу нараховано 61 219,07 грн, відповідачем сплачено 31 508,46 грн, отже, до стягнення належить сума заборгованості зі сплати внесків у розмірі 29 710,61 грн. Інфляційні втрати позивача склали 3 607,23 грн. Загальна сума заборгованості складає 33 317,84 грн.
Задовольняючи позовні вимоги Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі», суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 як власник житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язаний утримувати спільне майно, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а тому виникла заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахування інфляційних витрат, згідно вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи вищевикладене.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Посилання апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального закону, а саме зміст ст. 385 ЦК України та ст. 8 ЗУ “Про ОСББ”, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі» була заснована у 2009 році, то і керуватися необхідно було матеріальним законом, який діяв на той час.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України (в редакції 2009 року), власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків.
Згідно, ст. 8 ЗУ “Про ОСББ” (в редакції 2009 року), до складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди).
Таким чином, станом на 2009 рік, об'єднання власників квартир (житла) могло бути створено також власниками житлових будинків, а до складу асоціації могли входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова