Справа № 11-818 2006 року Головуючий в 1 інстанції
Категорія : ст. 121 ч.1 КК України Дроботенко Ю.Б.
Доповідач Віщик В.М.
2006 року липня 21 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Гладія С.В.
суддів: Довгаль С.А. Віщика В.М.
з участю прокурора Калька О.С.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Машівського районного суду Полтавської
області від 20 квітня 2006 року.
Цим вироком ,-
ОСОБА_2, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, освіта середня , не одружений, не працюючий, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, засуджений: за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч.З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 125 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України засудженому ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 5000 грн. у відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим в інкримінованих йому діях, що вчинені за таких обставин.
21 листопада 2005 року близько 2-30 год. ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном проник у приміщення терапевтичного відділення Машівської центральної районної лікарні по АДРЕСА_1 звідки таємно викрав телевізор та подовжувач на загальну суму 1307 грн.31 коп.
2 лютого 2006 року близько 19 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку гр-ки ОСОБА_3 в с.Калинівка Машівського району на грунті раптово виниклих неприязних відносин з мотиву помсти за образи умисно наніс потерпілій ОСОБА_3 не менше трьох ударів кухонним ножем в шию та у тулуб, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді гематоми та різаних ран м'яких тканин голови, шиї, правої верхньої кінцівки, внаслідок чого від загоєння рани на обличчі залишився шрам, що не зникає без хірургічного лікування і є непоправним знівеченням обличчя.
Після цього там же і з тих же мотивів ОСОБА_2 під час бійки наніс удари кулаком та ножем в обличчя ОСОБА_4, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді гематоми та різаної рани м'яких тканин голови та гематоми м'яких тканин шиї
В апеляції засудженого ОСОБА_2 порушено питання про зміну вироку місцевого суду та про пом'якшення йому покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину; це покарання, на думку апелянта, є явно несправедливим внаслідок суворості. На обгрунтування апеляційних вимог засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що він у відповідності до ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, має постійне місце проживання, працює на тимчасових та сезонних роботах, є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має державні нагороди за гасіння пожежі на ЧАЕС, має на утриманні матір похилого віку.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_1 на підтримку апеляції, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому дій доведена зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно перевірені в судовому засіданні, докладно наведені у вироку і не заперечуються, як і кваліфікація його дій за ч.1 ст. 121, ч.З ст. 185, ч.2 ст. 125 КК України, яка судом визначена правильно.
Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
У вироку судом наведені конкретні обставини, що пом'якшують покарання, виходячи з яких ОСОБА_2 за найбільш тяжкий злочин призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 121 КК України.
У справі не міститься даних, які б давали підстави для застосування щодо ОСОБА_2 ст.69 КК України і призначення йому покарання за цей злочин нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією вказаної статті закону.
За правилами ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено у найбільш гуманний щодо засудженого ОСОБА_2 спосіб - шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.
Судом враховано, що ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв органам досудового слідства у встановленні істини по справі, взято до уваги також і стан здоров'я засудженого.Посилання апелянта на наявність у нього державних нагород не підтверджено документами, окрім грамоти, пред'явленої адвокатом в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Таким чином, судом при призначенні покарання враховані всі дані щодо особи засудженого, які мають суттєве значення.
Вирок суду законний, обґрунтований, підстави для його зміни відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362,365, 366 КК України, колегія суддів Апеляційного суду, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Машівського районного суду Полтавської області від 20 квітня 2006 року щодо нього - без змін.
С.В.ГЛАДІЙ С.А. ДОВГАЛЬ В.М.ВІЩИК