58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
05 липня 2022 року Справа № 926/582/22
За позовом Комунального підприємства “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ново Буд”
про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду в сумі 76 662,51 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - адвокат Красовський О.В.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ново Буд” про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду в сумі 76 662,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16 грудня 2020 року між Комунальним підприємством “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ново Буд” укладено Договір підряду №233д на виконання робіт по облаштуванню зупинок очікування транспорту на підпірній стіні на території КП “МТК “Калинівський ринок” м. Чернівці матеріалами, обладнаннями і механізмами ТОВ “Ново Буд”.
В подальшому позивач вказує, що між сторонами укладені Додаткові угоди № 1, 2 в яких продовжено строк дії Договору, востаннє до 31 грудня 2021 року. Також у Додатковій угоді № 2 сторонами вирішено призупинити виконання робіт до дати закінчення карантину.
Далі, позивач зазначає, що 22 квітня 2021 року скасовано червоний рівень епідеміологічної небезпеки в Чернівецькій області, а тому відповідач мав усі можливості для здійснення робіт передбачених Договором, однак на день звернення з позовної заявою до суду, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором підряду №236д.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2022 року, судову справу № 926/582/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. підготовче засідання призначено на 01 березня 2022 року.
Ухвалою суду від 01 березня 2022 року задоволено клопотання адвоката позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи; підготовче засідання у справі № 926/582/22 відкладено на 01 квітня 2022 року.
Ухвалою суду від 01 квітня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 квітня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі № 926/582/22 відкладено на 15 квітня 2022 року.
Ухвалою суду від 15 квітня 2022 року підготовче засідання у справі № 926/582/22 відкладено на 10 травня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 травня 2022 року вирішено застосувати практику Європейського суду з прав людини та вийти за межі строків передбачених частиною 3 статті 177 ГПК України; підготовче засідання у справі № 926/582/22 відкладено на 25 травня 2022 року.
16 травня 2022 року до канцелярії Господарського суду Чернівецької області від адвоката відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що 26 березня 2022 року між сторонами укладено Додатковий договір № 2, в якому сторони домовились про призупинення виконання робіт до дати закінчення оголошеного рішенням КМУ карантину. Далі адвокат відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 31 травня 2022 року.
Таким чином, на думку відповідача, останнім не порушено умов Договору, оскільки дія карантинних обмежень, встановлених постановами Кабінету Міністрів України не закінчена. Також адвокат відповідача зазначає, що скасування червоної зони не спростовує погоджені сторонами умови щодо призупинення повноцінного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань до дати закінчення оголошеного рішенням КМУ карантину.
18 травня 2022 року через систему “Електронний суд” адвокатом позивача подано відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача вказує, що Кабінетом Міністрів України неодноразово вносили зміни до карантинних та обмежувальних протиепідеміологічних заходів, в тому числі було дозволено проведення будівельних робіт в умовах карантину. Так, на думку позивача, чинне законодавство України надавало відповідачу можливість виконання робіт згідно умов Договору.
Крім цього, адвокат позивача стверджує, що підтвердженнями існування форс-мажорних обставин, зокрема - й у формі запроваджених урядом карантинних обмежень є сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Далі представник позивача вказує, що Позивачу відповідні документи від Відповідача не надходили, що могли б пояснити не виконання взятих на себе зобов'язань.
25 травня 2022 року через систему “Електронний суд” адвокатом відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
У поданому запереченні адвокат відповідача зазначає, що доводи позивача стосовно підтвердження форс-мажорних обставин торгово-промисловою палатою України є помилковими, оскільки між сторонами була домовленість, яка не потребувала підтвердження обставин, що відбулися незалежно від волі сторін. Щодо поважності незавершення облаштування зупинок на території позивача, станом на дату розгляду справи в судовому порядку, позивач вказує, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, що заважає належному виконанню робіт.
25 травня 2022 року через систему “Електронний суд” адвокат відповідача також звернувся із поясненнями, які за своєю суттю є аналогічними до раніше поданого заперечення.
Ухвалою суду від 25 травня 2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30 травня 2022 року.
Ухвалою від 30 травня 2022 року підготовче засідання у справі № 926/582/22 відкладено на 09 червня 2022 року.
Ухвалою суду від 09 червня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 926/582/22; призначено справу до розгляду по суті на 20 червня 2022 року.
Судове засідання 20 червня 2022 року не відбулось, у зв'язку з відрядженням головуючого судді Проскурняка О.Г., про що сторони були повідомлені заздалегідь телефонограмою.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 червня 2022 року судове засідання по розгляду справи № 926/582/22 по суті призначено на 05 липня 2022 року.
Адвокат позивача у судовому засіданні 05 липня 2022 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач явку належного представника у судовому засіданні 05 липня вкотре не забезпечив. При цьому, 05 липня 2022 року до канцелярії суду надійшло клопотання адвоката відповідача, в якому вказано, що останній не може взяти участь в судовому засіданні, оскільки він прийматиме участь в іншому судовому засіданні яке відбудеться у Першотравневому районному суді м. Чернівці.
Пунктом 2 частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Так, 16 грудня 2020 року між Комунальним підприємством “Міський торговельний комплекс “Калинівський ринок” (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ново Буд” (далі - Підрядник) укладено Договір підряду №233д.
Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно пункту 1.1. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах даного Договору, на свій ризик виконати роботи з: “Облаштування зупинок очікування транспорту на підпірній стіні на території КП МТК “Калинівський ринок в м. Чернівці”, своїми матеріалами, обладнаннями і механізмами згідно технічного завдання до закупівлі UA-2020-11-30-005094-b (Додаток № 1 до даного договору), проектно-кошторисної документації (Додаток № 2 до даного договору) та цінової пропозиції поданої до закупівлі UA-2020-11-30-005094-b (Додаток № 3 до даного договору), а Замовник зобов'язується прийняти та здійснити оплату виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт (КБ-3).
Відповідно до пункту 1.2. Договору, Підрядник в межах кошторису, складеного згідно з Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1.-1.2013, виконує на свій ризик власними (залученими) силами та відповідними засобами всі передбачені проектно-кошторисною документацією роботи, здає в обмовлені строки об'єкт в експлуатацію замовнику, усуває протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкту недоліки, які зумовлені неякісним виконанням робіт
Отже, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
В пункті 3.1. Договору сторонами визначено, що ціна договору є твердою та становить 1 766 821,12 (Один мільйон сімсот шістдесят шість тисяч вісімсот двадцять одна) гривня, 12 копійок, в т.ч. ПДВ 294 470,20 (Двісті дев'яносто чотири тисяч вісімсот двадцять одна) гривень 20 копійок, згідно пп. 3 п. 297.1 ст. 297 ПК України, включаючи всі обов'язкові платежі, відповідно до цінової пропозиції поданої в закупівлі UA-2020-11-30-005094-b (Додаток № 3 до даного Договору) та проектно-кошторисної документації (Додаток № 2 до даного договору).
Згідно пункту 4.1. Договору, до початку виконання робіт Замовник може перерахувати підряднику авансовий платіж на придбання матеріалів в розмірі передбаченому проектно-кошторисною документацією.
17 грудня 2020 року відповідач звернувся до позивача з листом № 02/12 із вимогою сплатити авансовий платіж на придбання матеріалів в розмірі передбаченому проектно-кошторисною документацією.
Як вбачається з платіжного доручення № 1367, що міститься в матеріалах справи, 18 грудня 2020 року позивачем перераховано на користь відповідача 1 200 000,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1. Договору, Роботи повинні бути виконані до 31 грудня 2020 року.
Згідно пункту 11.3. Договору, даний Договорів підряду набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами його умов.
31 грудня 2020 року між Сторонами укладено Додатковий договір № 1 до Договору підряду № 233д, в якому виклали деякі пункти Договору підряду в новій редакції, а саме:
- Пункт 5.1. Договору, роботи повинні бути виконані до 31 березня 2021 року.
- Пункт 11.3. Договору, даний Договір підряду набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 березня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами його умов.
В подальшому, 26 березня 2021 року між Сторонами укладено Додатковий договір № 2 до Договору підряду № 233д, в якому Замовник та Підрядник домовились про призупинення виконання робіт до дати закінчення оголошеного рішенням КМУ карантину. А також виклали пункт 5.1. Договору підряду в такій редакції “закінчення виконання робіт до 31 грудня 2021 року”.
Як вбачається з Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) та Акта про приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), які містяться в матеріалах справи, відповідачем у 2021 році виконано будівельні роботи за Договором підряду № 233д на суму 1 015 228,08 грн.
Тобто, вартість невиконаних робіт за Договором підряду складає 751 593,04 грн.
На думку позивача, відповідачем построчено виконання будівельних робіт за період з 01 січня 2022 року по 02 лютого 2022 року, а тому ним нараховано штрафні санкції на загальну суму 76 662,51 грн, з яких пеня за 32 дні прострочення виконання - 24 050 грн. та штраф за прострочення понад тридцять днів - 52 611,51 грн.
Згідно пункту 8.1., 8.3. Договору, за невиконання чи неналежне виконання умов Договору Сторонами несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань Підрядник несе відповідальність в порядку, передбаченому пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Як вбачається зі змісту частини 2 статті 231 ГК України, санкція даної статті застосовується, якщо хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Згідно частини 2 статті 22 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Відповідно до частини 2 статті 13 ГК України, державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання - виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.
Однак ні КП “МТК “Калинівський ринок”, ні ТОВ “Ново Буд” не належать до державного сектора економіки. Крім цього, позивачем не надано доказів, що Договір підряду №233д укладений від імені держави, фінансування здійснюється за рахунок Державного бюджету чи за рахунок державного кредиту.
Відтак, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що штрафні санкції нараховані відповідачем є не обґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам частини 2 статті 231 ГК України, згідно якої здійснювалось нарахування.
Доводи позивача про можливості виконання відповідачем будівельних робіт, з урахуванням скасування в Чернівецькій області червоного рівня епідеміологічної небезпеки, оцінюються судом критично, з огляду на наступне.
Згідно статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У Додатковому договорі № 2 до Договору підряду № 233д Сторони домовились про призупинення виконання робіт до дати закінчення оголошеного рішенням КМУ карантину.
Зазначений Додатковий договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печаткам Сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 9 грудня 2020 року “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” вирішено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Станом на день звернення з позовом до суду, дія карантинних та протиепідемічних обмежувальних заходів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України не вичерпала свою дію.
Відтак, своїм вільним волевиявленням сторони погодили умови призупинення виконання робіт саме до рішення Кабінету Міністрів України про закінчення карантину, а отже рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки щодо скасування червоного рівня епідеміологічної небезпеки в Чернівецькій області не зобов'язує відповідача поновити виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду в сумі 76 662,51 грн заявлені необґрунтовано та не підлягають задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України” наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України”).
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи зазначене, судовий збір слід залишити за позивачем.
Інших судових витрат не заявлено.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 74, 123, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано - 15 липня 2022 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк