Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12.07.2022м. ХарківСправа № 922/4342/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037,м. Харків, вул. Мефодіївська, 11)
до Фізичної особи-підприємця Подус Ольги Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явися;
відповідача - не з'явися;
Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичої особи-підприємця Подус Ольги Анатоліївни (далі - відповідач), у якому просив суд стягнути з відповідача 305 216,87 грн., з яких: вартість спожитої теплової енергії без укладення договору за період з листопада 2016 по квітень 2021 в сумі 254 939,34 грн.; інфляційні втрати за період 01.09.2018 - 18.09.2021 в сумі 35357,29 грн.; 3 % річних за період 01.09.2018-18.09.2021 в сумі 14920,24 грн. Вартість спожитої теплової енергії, 3% річних, інфляційні та судовий збір стягнути на р/рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 922/4342/21, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін на 07 грудня 2021 року.
В судовому засіданні 07.12.2021 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21 грудня 2021 року о 14:40 год.
Ухвалою від 21.12.2021 задоволено клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, підготовче засідання відкладено на 11 січня 2022 року о 15:30 год..
11.01.2022 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву за вх.№ 461, в якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву; продовжити термін підоготовчого засідання на незначний час для ознайомлення з матеріалами справи 922/1816/15, отримання додаткових доказів, надання зазначених доказів та результатів експертного розрахунку тарифів з постачання теплової енергії за період; в будь-якому випадку застосувати строки позовної давності щодо стягнення сум за послуги теплопостачання за період до 28.10.2018 року; засідання призначене на 11.01.2022 відкласти на іншу найближчу зручну для суду дату.
В судовому засіданні 11.01.2022 суд протокольною ухвалою поновив строк для подання відзиву на позовну заяву, задовольнив клопотання про відкладення підготовчого засідання представника відповідача, на підставі ст. 177 ГПК України постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25 січня 2022 року о 15:00 год..
19.01.2022 представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив за вх.№1186, яку долучено судом до матеріалів справи.
25.01.2022 представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів за вх.№1709, яке долучено судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 25.01.2022 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 лютого 2022 року о 14:45 год..
В судовому засіданні 08.02.2022 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 22 лютого 2022 року о 14:20 год..
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2022 року виправлено описку в протокольній ухвалі господарського суду Харківської області від 08.02.2022 по справі №922/4342/21, вказано вірні дату та час проведення судового засідання по суті - "01 березня 2022 року о 14:40 год. ".
22.02.2022 представником позивача через канцелярію суду подано повідомлення про описку в розрахунках за вх.№4242, в якому представник позивача зазначає, що У поданих розрахунках заборгованості, наданих до позовної заяви та відповіді на відзив, була допущена описка, а саме: замість 2945.30грн. нарахувань за 11.2020р. вказано 2263.60грн. нарахувань за 11.2020р.; замість 10682.12грн. нарахувань за 12.2020р. вказано 11363,82грн. нарахувань за 12.2020р. В зв'язку з чим, позивач вважати вірними суми нарахувань за 11.2020р. в сумі 2945.30грн., за 12.2020р. 10682,12грн., що підтверджується розрахунком нарахувань та рахунками фактурами поданими разом з позовною заявою. Позивач зазначає, що загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача не змінилася, та складає 305216,87грн., з яких: 254939,34грн. (вартість спожитої теплової на потреби опалення без укладання договору) +14920,24грн. (З % річних), + 35357,29грн. (інфляційні пірати).
Повідомлення про описку прийнято та долучено до матеріалів справи для подальшого розгляду справи з його урахуванням.
Ухвалою Господарського суду Харківської області 09.05.2022 відкладено розгляд справи № 922/4342/21. Зазначено, що про дату, час і місце наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково відповідною ухвалою.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України ухвалою від 20.06.2022 учасників справи повідомлено, що судове засідання по суті у справі відбудеться "12" липня 2022 р. о(б) 09:00 год. у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 105.
30.06.2022 представником позивача до суду подано заяву за вх. №6049 про проведення судового засідання без участі представника позивача за наявними матеріалами.
В призначене судове засідання 12.07.2022 учасники справи своїх представників не направили.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець Подус Ольга Анатоліївна (відповідач у справі) займала нежитлові приміщення в житлових будинках за адресами: м. Харків, вул. Свистуна 16 та м. Харків, вул. Академіка Павлова 132.
Так, відповідач займав приміщення, яке розташоване за адресою: вул. Академіка Павлові 132 в м. Харкові, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.04.2004 р., що підтверджується копіями вказаного договору та витягу з Єдиного реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3487940 від 30.04.2004 р.
Згідно з рішенням №869 від 15.09.2004 р. виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, квартира №179 переведена у нежиле приміщення та надано дозвіл відповідачу на реконструкцію цього приміщення під перукарню з улаштуванням окремого входу.
Окрім того, згідно договору оренди № 514 від 28.08.2012р. відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №№ХХХ, 30, 30а, 30б, 30г, З0е, 30д, 30ж, 30з, 30и, 30к, 30л, 30м загальною площею 201,8 кв. м. в житловому будинку, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: вул. Свистуна 16 в м. Харкові.
Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів.
Так, КП “Харківські теплові мережі” на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021 здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача, що розташовані в житлових будинках за адресою: вул. Свистуна 16 та вул. Академіка Павлова 132 в м. Харкові.
Як вказує позивач, система опалення вищезазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.
У зв'язку з тим, що житлові будинки, у яких розташовані нежитлові приміщення відповідача, оснащені приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався позивачем згідно показань приладу обліку, встановленого у будинку, з урахуванням максимального теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача, виконаного згідно з нормативним документом “Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94.
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитлових приміщеннях, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань (з урахуванням теплових втрат від наружної стіни будинку до місця установки приладу обліку відповідно до п. 7.2.43 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71), які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням (п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198), а між власниками житла пропорційно площам квартир (п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630).
Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень з листопада 2016 року по квітень 2021 року підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалюваних сезонів до житлового будинку, де розташовані нежитлові приміщення відповідача. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувачем цього будинку.
Крім того, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об'єкта.
У порушення статті 24 Закону України "Про теплопостачання'" відповідач не уклав договір з КП "Харківські теплові мережі" та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору.
В той же час, як вказує позивач, відсутність письмового договору між відповідачем та КП "Харківські теплові мережі" не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідачу направлялися рахунки-фактури та вимоги за спожиту теплову енергію, проте станом на 01.10.2021 по особовому рахунку відповідача 17500-8281 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору в сумі 254939,34 грн., яка утворилася за період з листопада 2016 року по квітень 2021 року.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом, в якому позивач просить стягнути з відповідача 305 216 грн. 87коп. з яких: вартість спожитої теплової енергії без укладання договору за період з листопада 2016 по квітень 2021 в сумі 254939,34 грн.; інфляційні втрати за період 01.09.2018 - 18.09.2021 в сумі 35357,29 грн.; 3% річних за період 01.09.2018 - 18.09.2021 в сумі 14920,24 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. І такими діями є реальне постачання теплової енергії КП ''Харківські теплові мережі” у приміщення відповідача та її отримання відповідачем.
Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 6 статті 19 Закону України “Про теплопостачання” передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Як було встановлено судом, станом на 01.10.2021 по особовому рахунку відповідача 17500-8281 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору в сумі 254939,34 грн., яка утворилася за період з листопада 2016 року по квітень 2021 року.
В той же час, заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.01.2022 № 294064912 , право власності на нежитлове приміщення, 1-го поверху № 1-:-4, 7-:-12 в літ. А-12 площею 68,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова 132, перейшло з 16.10.2019 року до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛЬКОР ІНВЕСТ» в якості звернення стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку». А отже, розрахунок в даному випадку мав бути здійснений виключно за період фактичного володіння відповідачем нерухомим майном.
Зважаючи на вказані доводи відповідача, слід звернути увагу, що КП «Харківські теплові мережі» не заперечує той факт, що відповідач по справі на даний час не займає нежитлове приміщення по вул. Академіка Павлова 132 в м. Харкові, що було враховано в розрахунку заборгованості, який було надано разом з позовною заявою.
Напроти, позивачем було зазначено, що саме відповідно до звернення відповідача 24.04.2021р. стосовно проведення корегування по приміщенню вул. Академіка Павлова 132 в м. Харкові, в зв'язку з тим що воно більше не належить ФОП Подус О.А., КП «Харківські теплові мережі» було зроблено корегування нарахувань по приміщенню вул. Академіка Павлова 132 в м. Харкові. Тому в розрахунку заборгованості, який було надано до суду разом з позовною заявою, враховувався лише період коли відповідач по справі займав нежитлове приміщення, а саме за період з листопада 2016 року по квітень 2019 року, з урахуванням нежитлових приміщень по вул. Свистуна 16, де період заборгованості склав листопад 2016 року по квітень 2021 року.
В той же час, факт використання відповідачем приміщення по вул. Академіка Павлова 132 в м. Харкові в спірний період (листопад 2016 - квітень 2019) підтверджується копією договору купівлі-продажу №5457-В-С від 01 березня 2017року та копією рішення №869 від 15.09.2004 р. виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, які були надані разом з позовною заявою та знаходяться в матеріалах справи.
Також, відповідач в відзиві на позовну заяву зазначає, що у відповідача за адресою: вул. Свистуна 16 у м. Харків система опалення взагалі відсутня, що підтверджується наданими в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду по справі №922/1816/15 доказами (технічний паспорт КП «ХаркміськБТІ» на житловий будинок, звіт про проведення технічного обстеження).
Згідно ч.4.ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, слід звернути увагу, що постановою Вищого Господарського суду України від 30.08.2016 по справі №922/1816/15 висновки апеляційного господарського суду визнані помилковими та зазначено, що додаткові докази які були надані відповідачем до суду другої інстанції (технічний паспорт КП «ХаркміськБТІ» на житловий будинок, звіт про проведення технічного обстеження ) не можуть бути прийняті як і надання їм переваги перед іншими доказами у справі, що суперечить наведеним приписам процесуального законодавства та принципам господарського судочинства.
Натомість, в постанові Вищого Господарського суду України від 30.08.2016 по справі №922/1816/15 зазначено: « Згідно з приписами Закону України "Про теплопостачання" (редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Відповідно до приписів пункту 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Разом з тим, за приписами частей 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Отже, у розумінні приписів наведених норм обов'язок відповідача сплатити за спожиту теплову енергію виникає в силу закону.»
Приймаючи до уваги наведене, посилання відповідача на докази, які надавались ним по справі № 922/1816/15 до апеляційної інстанції є необґрунтованим.
Разом з цим, факт наявності системи опалення в нежитлових приміщеннях по вул. Свистуна 16 підтверджується актом прийманпя-передачі від 28.08.2012, де в розділі «Коротка технічна характеристика» зазначено, що у спірному приміщенні на момент його передачі відповідачеві було освітлення, опалення, водопровід та каналізація.
Крім того, слід зазначити, що у період до 17.09.2019 питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулювалися Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житло-комунального господарства від 22.11.2005 р. № 4 (із змінами, внесеними наказом Мінжитокомунгоспу від 06.11.2007 № 169). Цей Порядок визначав процедуру надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового будинку при відмові споживачів від централізованого опалення та гарячого водопостачання. Внесені наказом Мінжитокомунгоспу від 06.11.2007 № 169 зміни, які набрали чинності з 14.12.2007, унеможливлювали відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і передбачали можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку.
Тобто з 14.12.2007 року чинним законодавством України не передбачалась можливість відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках окремих квартир та нежитлових приміщень.
Згідно з Порядком № 4 єдиною можливою підставою відключення від мереж централізованого опалення був відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП.
В той же час рішенням Харківської міської ради від 23.02.2011 № 162/11 був затверджений Порядок перепланування і (або) переобладнання жилих будинків та житлових приміщень, у місті Харкові (далі Порядок № 162/11), який діяв до 19.04.2017 (до його скасування рішенням Харківської міської ради від 19.04.2017 № 606/17).
Згідно з Порядком № 162/11 відповідність виконаних робіт по переобладнанню оформлялося актом про відповідність виконаних робіт проектній документації, який складався у п'яти примірниках, підписувався всіма членами комісії та затверджувався головою відповідної Адміністрації.
Узаконення самочинно виконаного переобладнання приміщень згідно з Порядком № 162/11 відбувалося на підставі рішення виконавчого комітету міської ради про збереження самочинно виконаного переобладнання.
Таким чином, при наявності одного з вищезазначених документів (акта постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП, акта про відповідність викопаних робіт проектній документації, рішення виконавчого комітету міської ради про збереження самочинно виконаного переобладнання) відключення приміщень від мереж централізованого опалення вважаюся законним (не самовільним).
Пунктом 7 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги від 09.11.2017. № 2189-VIII передбачено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов'язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
З 17 вересня 2019 року (з дня офіційного опублікування в "Офіційному віснику України, 2019, № 71) набрав чинності Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169 (далі Порядок № 169).
Відповідно до Порядку № 169 орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі Комісія). Орган місцевого самоврядування розглядає звернення про відключення від ЦО та/або ГВП у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян". Рішення Комісії оформлюється протоколом протягом п'яти робочих днів із дня проведення засідання Комісії та має рекомендаційний характер.
Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії.
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.
Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.
Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проекту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечиш ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків.
Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/ нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб'єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.
Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб'єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення).
Таким чином, у разі самовільного відключення від мережі централізованого опалення, у тому числі у разі відсутності приладів опалення в приміщенні, власник повинен сплачувані за теплову енергію. Єдиною підставою для відключення окремих приміщень від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Проте, відповідний Акт в матеріалах справи відсутній.
А отже, оскільки приміщення по вул. Свистуна 16 так і приміщення по вул. Академіка Павлова 132 у м. Харкові не обладнані окремим вводом та не відключені від загальної системи опалення житлових будинків, акти на включення та відключення системи опалення на початку та кінці опалювального сезону свідчать не тільки про підключення житлового будинку, а і про підключення нежитлових приміщень відповідача.
Посилання відповідача на розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Свистуна 16, де замовником розрахунку є ТОВ «Жилбудсервіс-2», суд також вважає необґрунтованим, зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів відношення цього розрахунку до даної справи.
Втім, слід зазначити, що факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний та факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості щодо сплати вартості спожитої теплової енергії підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем. Докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 254939,34 грн. в матеріалах справи відсутні. Разом з цим, строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати існуючої заборгованості є таким, що настав.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії без укладання договору за період з листопада 2016 по квітень 2021 в сумі 254939,34 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідач зазначає, що розрахунок наведений у позовній заяві містить акти та відомості нарахування за період з 2016 року по 2021 рік, з розбивкою нарахувань помісячно. Окрім того, в матеріалах справи містяться відповідні вимоги, які направлялися на адресу відповідача. Однак, позовна заява подана лише 28.10.2021, відтак, відповідач вважає, що розрахунок має базуватися виключно на даних за період з 28.10.2018 року по 2021 рік, решта даних знаходиться поза межами строків позовної давності, а отже в силу ст. 256, 257 ЦК України позивач втратив право на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - не строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до строку не зараховується.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України 09.11.2018 по справі 911/3685/17, в якій зазначається, що діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акту звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
На думку Верховного Суду, діями, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з огляду на конкретні обставини справи можуть бути:
- визнання пред'явленої претензії;
- зміна договору, з якої видно, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;
- письмове прохання відстрочити сплату боргу;
- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;
- письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі було сплачено 26.04.2021р. за теплову енергію відповідно о/р 17000-6606 за 2017р. та 29.04.2021р. за теплову енергію відповідно о/р 17000-6606 за 2018р., які були віднесені підприємством за вказані роки. Особовий рахунок 17000-6606 був присвоєний саме нежитловим приміщенням за адресою: Свистуна 16, який в свою чергу входить в об'єднуючий о/р 17500-8281. Факт оплат підтверджується копією банківської виписки від 26.04.2021 та 29.04.2021.
А отже, проведення відповідачем оплати за теплову енергію з призначенням платежу за 2017 та 2018 роки, свідчить про визнання відповідачем свого боргу, у зв'язку з чим перебіг позовної давності переривається, а тому строк позовної давності до вимог позивача у даній справі не застосовується.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період 01.09.2018 - 18.09.2021 в сумі 35357,29 грн. та 3 % річних за період 01.09.2018-18.09.2021 в сумі 14920,24 грн., суд зазначає наступне.
В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи вищенаведене та не здійснення відповідачем своєчасної оплати спожитої теплової енергії, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період 01.09.2018 - 18.09.2021 в сумі 35357,29 грн. та 3 % за період 01.09.2018-18.09.2021 в сумі 14920,24 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Подус Ольги Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037,м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119, на р/рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) вартість спожитої теплової енергії без укладення договору за період з листопада 2016 по квітень 2021 в сумі 254 939,34 грн., інфляційні втрати за період 01.09.2018 - 18.09.2021 в сумі 35357,29 грн., 3 % річних за період 01.09.2018-18.09.2021 в сумі 14920,24 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 4578,25 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037,м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119).
Відповідач: Фізична особа-підприємець Подус Ольга Анатоліївна ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено "15" липня 2022 р.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/4342/21