ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2022Справа № 910/1885/22
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова лінія 1" (Одеське шосе 8, Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко Трейдінг Груп" (Маршала Малиновського 12, приміщення 15, Київ, 04210)
про стягнення 67 024,34 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: не викликались.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова лінія 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 67 024,34 грн., з яких 58 036,27грн. основного боргу, 815,29 грн. інфляційних втрат, 6 0342,13грн. 50% річних, 2 130,65грн. пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем Договору від 21.10.2021 №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3, останньому було поставлено товар, який не був оплачений на суму 58 036,27грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
27.04.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Маршала Малиновського 12, приміщення 15, Київ, 04210.
Проте, поштовий конверт № 0105492117770 було повернуто суду 15.06.2022 з відміткою пошти: адресат відсутній за вказаною адресою.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
21.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова лінія 1" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інко Трейдінг Груп" (відповідач, покупець) було укладено: - договір №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3, відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов'язується протягом строку договору передавати у власність Покупця товари в асортименті, кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та рахунках-фактурах, разом із усіма їх приналежностями та документами, що стосуються товарів, а Покупець зобов'язується прийняти товари та оплатити їх на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору Покупець проводить розрахунки з Постачальником за товар на умовах відтермінування платежу до 10 календарних днів, починаючи з дати поставки такої партії товару шляхом прямого безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок відповідного торгівельного центру ТОВ "Нова лінія 1", що вказується у наданому Постачальником Покупцю рахунку-фактурі.
Згідно п. 6.1 Договору приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною, яка складається Постачальником в 2-х оригінальних примірниках та підписується уповноваженими представниками Сторін в момент фактичної передачі товару.
Право власності на поставлений товар виникає у Покупця з моменту прийому товару у Постачальника (п. 6.4. Договору).
На виконання своїх зобов'язань, по зазначеному Договору ТОВ "Нова лінія 1" було здійснено на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 58 036,27грн.
Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інко Трейдінг Груп" (Відповідач) своїх зобов'язань щодо оплати за отриманий товар не виконало.
Пунктом 8.1 вказаного Договору Сторони узгодили, що у випадку не своєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми неоплаченої партії, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань, а також додатково 50 % річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення (згідно п. 2 ст.625 Цивільного кодексу України).
Нарахування та сплата пені за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим Договором здійснюється без обмеження певним строком, протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні були виконані, до дня їх фактичного виконання на користь Постачальника (п. 8.2 Договору).
Відповідно до п. п.10.1., 10.2 Договору, строк дії цього договору встановлюється з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та його скріплення печатками і діє до 21.06.2022 року, але в будь - якому разі до повного його виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Судом встановлено, вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками, отже є таким, що набув чинності.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Договору від 21.10.2021 №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3 не здійснив оплату за отриманий товар за видатковою накладною від 01.11.2021 № Рнк/NСВ-0053030. Таким чином, за твердженням позивача, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 58 036,27грн. за видатковою накладною № Рнк/NСВ-0053030. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 815,29 грн. інфляційних втрат, 6 0342,13грн. 50% річних, 2 130,65грн. пені.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Нова лінія 1" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору від 21.10.2021 №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3 позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв товар за видатковою накладною від 01.11.2021 № Рнк/NСВ-0053030 на загальну суму 58 036,27грн.
Факт поставки Відповідачу продукції підтверджується вищевказаною видатковою накладною від 01.11.2021 № Рнк/NСВ-0053030 на суму 58 036,27грн., яка підписана позивачем та відповідачем за довіреністю від 26.10.2021 за №126 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інко Трейдінг Груп" (відповідача) на отримання товару- цементу ПЦ ІІ/А-Ш500 25кг, що зазначений в зазначеній накладній.
Зважаючи на п.5.2 Договору, кінцевий термін оплати товару за вказаною видатковою накладною - 11.11.2021.
Суд відзначає, що вказана видаткова накладна підписана уповноваженими особами сторін, без претензій до кількості чи якості поставленого товару.
Отже, як встановлено судом, Позивачем було виконане зобов'язання за Договором від 21.10.2021 №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3 та поставлено Відповідачу Товар на загальну вартість 58 036,27грн. за видатковою накладною від 01.11.2021 № Рнк/NСВ-0053030.
Отримавши Товар за Договором поставки від 21.10.2021 №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3, у Відповідача перед Позивачем, згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов'язання по оплаті грошових коштів за отриманий Товар на загальну суму 58 036,27грн.
Всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем не надано суду доказів належної оплати за одержаний товар на суму 58 036,27грн.
При цьому, Відповідач надав Гарантійний лист від 17.11.2021 №161, в якому зазначив: "Даним листом беремо на себе зобов'язання в термін до 30.11.2021 року здійснити погашення грошової заборгованості згідно Договору поставки №ВПЛ/14/10/21 НЛ-3 від 21.10.2021 на загальну суму грн. (П'ятдесят вісім тисяч тридцять шість гривень 27 копійок) ".
Таким чином, станом на час розгляду справи Відповідач має заборгованість перед Позивачем по Договору поставки року в розмірі 58 036,27грн.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 58 036,27грн. доведений суду належним чином.
Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.
Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 58 036,27грн. основного боргу.
Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 6 0342,13грн. 50% річних та 815,29грн. інфляційних втрат.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.
Пунктом 8.1 вказаного Договору Сторони узгодили, що у випадку не своєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику додатково 50 % річних (від суми заборгованості) за кожен день прострочення (згідно п. 2 ст.625 Цивільного кодексу України).
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню 6 0342,13грн. 50% річних за період прострочення з 12.11.2021 по 26.01.2022.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 042,13грн. 50% річних.
Щодо інфляційних втрат.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання.
За розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню 815,29грн. інфляційних втрат за період прострочення з 12.11.2021 по 31.12.2021.
Суд здійснивши перевірку рахунку інфляційних втрат, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 815,29грн. інфляційних втрат.
Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 2 130,65грн. пені.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 8.1 вказаного Договору Сторони узгодили, що у випадку не своєчасної оплати Товару Покупець за кожен день прострочення сплачує пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той час, від суми неоплаченої партії, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань
За таких обставин, судом встановлено, що сторони у договорі досягли згоди про застосування такого виду відповідальності як пені.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Оскільки заявлений до стягнення розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені та розрахунок пені за період з 12.11.2021 по 26.01.2022 є вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 130,65 грн. пені також підлягає задоволенню судом.
За встановлених обставин, з огляду на обґрунтованість позовних вимог та підтвердження їх матеріалами справи, суд дійшов до висновку щодо задоволення позову повністю.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова лінія 1" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко Трейдінг Груп" (Маршала Малиновського, буд 12, приміщення 15, Київ, 04210, Ідентифікаційний 41773408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова лінія 1" (Одеське шосе 8, Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, 08162, ідентифікаційний код: 30728887) 58 036 (п'ятдесят вісім тисяч тридцять шість) грн.27коп. основного боргу, 50% річних у розмірі 6 042 (шість тисяч сорок дві) грн. 13коп., інфляційні втрати у розмірі 815 (вісімсот п'ятнадцять) грн.29коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко