ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2022Справа № 910/17501/19 (910/299/22)
За позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, ідентифікаційний номер 23697280)
до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про визнання недійсним договору.
в межах справи №910/17501/19
За заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від позивача -Бабенко А.І.
від відповідача-1-не з'явилися
від відповідача-2- Бойко Є.В.
вільний слухач- ОСОБА_3
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/17501/19 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 .
Як вбачається з позовної заяви, одним із відповідачів у справі вказано ОСОБА_1 , тобто фізичну особу, що не є підприємцем.
Відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2022 вирішено звернутись до до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації (проживання) якої є АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за формою, наведеною в додатку 3 до Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207. Зобов'язано Голосіївську районну в місті Києві державної адміністрації протягом П'ЯТИ днів з моменту отримання запиту суду надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації (проживання) якої є АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Так, до Господарського суду міста Києва надійшла довідка Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про реєстрацію місця проживання особи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 25.03.2004 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.03.2022.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
За наведених обставин призначене на 14.03.2022 судове засідання з розгляду справи № 910/17501/19 (910/299/22) не відбулося з об'єктивних причин, що не залежать від суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 підготовче засідання призначено на 20.06.2022.
20.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи.
20.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про зобов'язання відповідачів надати суду у формі заяви свідка відповіді на запитання, викладені у клопотанні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 відкладено підготовче засідання у справі №910/17501/19 (910/299/22) на 13.07.2022.
22.06.2022 від Акціонерного банку "Укргазбанк" до суду надійшло клопотання про зобов'язання відповідачів надати суду у формі заяви свідка відповіді на запитання, викладені у клопотанні.
13.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із проханням поновити строк на його подачу.
У судовому засіданні 13.07.2022 представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про призначення експертизи, а також на вирішенні питання про задловолення клопотання про надання відповідей.
Предстанвик відповідача-2 заперечував проти заявлених клопотань.
Розглянувши висловлене у відзиві на позовну заяву клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на його подачу, суд дійшов висновку дане клопотання задовольнити та поновити відповідачу пропущений строк.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частина 4 статті 119 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідачем одночасно з клопотанням про поновлення строку подано відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку залучити відзив до матеріалів справи.
Щодо поданого позивачем клопотання про зобов'язання відповідачів надати суду у формі заяви свідка відповіді на запитання, викладені у клопотанні, суд зауважує наступне.
За положеннями статті 90 ГПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем запитання до відповідачів викладені в позовній заяві.
Положеннями статті 88 ГПК України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
За положеннями частин 5, 6 статті 90 ГПК України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Водночас, розглянувши клопотання позивача про зобов'язання відповідачів надати суду у формі заяви свідка відповіді на запитання, суд зауважує, що поставлені позивачем запитання не стосується обставин, що мають значення для справи.
У зв'язку з цим суд наголошує на необхідності дотримання позивачем вимог статті 90 ГПК України при поставлені запитань іншим учасникам справи.
Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити в задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідачів надати суду у формі заяви свідка відповіді на запитання, викладені у клопотанні.
Також судом під час судового засідання розглянуто подане позивачем клопотання про призначення судової експертизи.
Згідно частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За положеннями частини 2 статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до положень статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 100 ГПК України).
З урахуванням характеру спору, до предмету доказування у даній справі входить, насамперед, встановлення обставин щодо часу складання, підписання та отримання грошових коштів за борговою розпискою, підписаною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, для з'ясування обставин, що мають значення для цієї справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити обставини щодо дати складання боргової розписки та дійсність підписів на ній неможливо, та жодною стороною висновок експерта з відповідних питань не наданий.
Отже, з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення комплексної судової експертизи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 01.06.2006, заява N 61679/00, пункт 71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до п. 1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 08.10.98, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705//3145 (далі - Інструкція) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник експертної установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам експертної установи, визначає, який з них є провідним. Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії. Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох експертних установ, комісія експертів формується керівником провідної експертної установи разом з керівниками інших експертних установ- співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної експертної установи.
Відтак, доручити проведення судової експертизи суд дійшов висновку Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Суд наголосив, що вибір відповідної експертної установи здійснений судом з урахуванням їх завантаженості задля відсутності затримки проведення судової експертизи в справі.
Витрати по проведенню експертизи суд дійшов висновку покласти на позивача, виходячи з положень статтей 13, 14, 74 ГПК України.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що у випадку призначення судом експертизи провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
У зв'язку з призначенням судом комплексної судової експертизи, провадження у справі підлягає зупиненню на час проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 100, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» у задоволенні клопотання № 117/35609/2022 від 17.06.2022 про зобов'язання учасників справи надати відповідь на запитання.
2. Призначити у справі № 910/17501/19 (910/299/22) комплексну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ вул. Смоленська, 6).
3. На вирішення експерта поставити такі питання:
- Чи виконано підпис на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року, ОСОБА_1 чи іншою особою?
- Чи виконано підпис на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року, ОСОБА_2 чи іншою особою?
- Чи відповідає давність виконання боргової розписки, датованої 17.12.2015 року, вказаній у розписці даті, а саме - 17 грудня 2015 року?
- Якщо не відповідає, то яка фактична давність виконання боргової розписки, датованої 17.12.2015 року?
- Чи могла боргова розписка, датована 17.12.2015 року, бути створена пізніше?
- Чи відповідає давність виконання підпису ОСОБА_1 на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року, вказаній у розписці даті, а саме - 17 грудня 2015 року?
- Якщо не відповідає, то яка фактична давність виконання підпису ОСОБА_1 на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року?
- Чи міг підпис ОСОБА_1 на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року, бути створений пізніше?
- Чи відповідає давність виконання підпису ОСОБА_2 на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року, вказаній у розписці даті, а саме - 17.12.2015 року?
- Якщо не відповідає, то яка фактична давність виконання підпису ОСОБА_2 на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року?
- Чи міг підпис ОСОБА_2 на борговій розписці, датованій 17.12.2015 року, бути створений пізніше?
- Чи піддавалась боргова розписка, датована 17.12.2015 року, штучному старінню?
4. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
5. Ухвалу та матеріали справи № 910/17501/19 (910/299/22) надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України .
6. Зобов'язати сторони на вимогу експерта негайно надати всі документи та матеріали, які необхідні для проведення експертизи. Докази надання до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України і матеріалів для експертного дослідження у встановленому порядку направити до Господарського суду міста Києва.
7. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» попередньо оплатити вартість експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі.
8. Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 15.07.2022
Суддя Д.В. Мандичев