29.06.2022 року м.Дніпро Справа № 912/4031/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: Любченко В.М. (в приміщенні іншого суду)
від відповідача: Антонов Антон Антонович (поза межами суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 (повний текст складено та підписано 13.12.2021 суддя Глушков М.С.) у справі №912/4031/20
за позовом Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Ак. Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_12 ( АДРЕСА_11 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_13 ( АДРЕСА_12 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_14 ( АДРЕСА_13 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_15 ( АДРЕСА_14 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_11 ( АДРЕСА_15 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_16 ( АДРЕСА_16 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_17 ( АДРЕСА_17 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_18 ( АДРЕСА_18 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_19 ( АДРЕСА_12 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_20 ( АДРЕСА_19 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_21 ( АДРЕСА_20 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_22 ( АДРЕСА_11 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_23 ( АДРЕСА_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_24 ( АДРЕСА_21 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_25 ( АДРЕСА_22 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_26 ( АДРЕСА_5 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_27 ( АДРЕСА_23 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_28 ( АДРЕСА_23 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_29 ( АДРЕСА_23 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_30 ( АДРЕСА_24 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_31 ( АДРЕСА_25 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_32 ( АДРЕСА_26 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_33 ( АДРЕСА_9 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_34 ( АДРЕСА_27 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_35 ( АДРЕСА_11 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_36 ( АДРЕСА_28 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_37 ( АДРЕСА_29 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_38 ( АДРЕСА_30 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_39 ( АДРЕСА_24 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_40 ( АДРЕСА_14 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_41 ( АДРЕСА_31 )
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та відновлення становища, яке існувало до порушення
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Селянське (фермерське) господарство "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:
- визнання незаконною відмову та явне зволікання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні Селянському (фермерському) господарству "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича договору оренди землі від 25.08.2010, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича, зареєстрованого від 08.09.2010 за № 041037300201, площею 81,3037 га на території Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області;
- визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 25.08.2010, зареєстрованого у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2010 за № 041037300201, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією з одного боку та Селянським (фермерським) господарством "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича з другого боку, в редакції, викладеній у пункті 3 прохальної частини позову;
- визнання незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про поділ земельної ділянки кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 на 41 (сорок одну) окрему земельну ділянку, яким присвоєно кадастрові номери: 3522884600:02:000:5233; 3522884600:02:000:5234; 3522884600:02:000:5235; 3522884600:02:000:5236; 3522884600:02:000:5237; 3522884600:02:000:5238; 3522884600:02:000:5239; 3522884600:02:000:5240; 3522884600:02:000:5241; 3522884600:02:000:5242; 3522884600:02:000:5243; 3522884600:02:000:5244; 3522884600:02:000:5245; 3522884600:02:000:5246; 3522884600:02:000:5247; 3522884600:02:000:5248; 3522884600:02:000:5249; 3522884600:02:000:5250; 3522884600:02:000:5251; 3522884600:02:000:5252; 3522884600:02:000:5253; 3522884600:02:000:5254; 3522884600:02:000:5255; 3522884600:02:000:5256; 3522884600:02:000:5257; 3522884600:02:000:5258; 3522884600:02:000:5259; 3522884600:02:000:5260; 3522884600:02:000:5261; 3522884600:02:000:5262; 3522884600:02:000:5263; 3522884600:02:000:5264; 3522884600:02:000:5265; 3522884600:02:000:5266; 3522884600:02:000:5267; 3522884600:02:000:5268; 3522884600:02:000:5269; 3522884600:02:000:5270; 3522884600:02:000:5271; 3522884600:02:000:5272; 3522884600:02:000:5273;
- скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами: 3522884600:02:000:5233; 3522884600:02:000:5234; 3522884600:02:000:5235; 3522884600:02:000:5236; 3522884600:02:000:5237; 3522884600:02:000:5238; 3522884600:02:000:5239; 3522884600:02:000:5240; 3522884600:02:000:5241; 3522884600:02:000:5242; 3522884600:02:000:5243; 3522884600:02:000:5244; 3522884600:02:000:5245; 3522884600:02:000:5246; 3522884600:02:000:5247; 3522884600:02:000:5248; 3522884600:02:000:5249; 3522884600:02:000:5250; 3522884600:02:000:5251; 3522884600:02:000:5252; 3522884600:02:000:5253; 3522884600:02:000:5254; 3522884600:02:000:5255; 3522884600:02:000:5256; 3522884600:02:000:5257; 3522884600:02:000:5258; 3522884600:02:000:5259; 3522884600:02:000:5260; 3522884600:02:000:5261; 3522884600:02:000:5262; 3522884600:02:000:5263; 3522884600:02:000:5264; 3522884600:02:000:5265; 3522884600:02:000:5266; 3522884600:02:000:5267; 3522884600:02:000:5268; 3522884600:02:000:5269; 3522884600:02:000:5270; 3522884600:02:000:5271 3522884600:02:000:5272; 3522884600:02:000:52730 та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру;
- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області об'єднати земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522884600:02:000:9005 в одну земельну ділянку в тих самих межах та площі, що існували до її поділу та внести відповідну інформацію до Державного земельного кадастру;
- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відновити скасований кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 земельної ділянки площею 81,3037 га на території Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області;
- стягнення з відповідача судових витрат.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/4031/21 у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ухилилося у передбаченому Законом порядку врегулювати розбіжності щодо умов продовження договору оренди землі. Відповідач усунувся від розгляду заяви позивача про поновлення договору оренди, яка мала бути розглянута в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та жодних підстав відмови позивачу в поновленні дії договору оренди землі від 25.08.2010 у розумінні вищевказаної статті не навів, чим порушив права позивача на поновлення договору оренди, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору, яка викладена в листах від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20, від 10.09.2020 № С-11241/1-186/0/17-20 суперечить положенням ст. 644, 645 Цивільного кодексу України. Вказана відмова порушує права позивача на поновлення Договору у визначеному ч. 1-5, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку.
Однак, за висновками суду першої інстанції, звернення до суду з вказаним позовними вимогами не захистить в повній мірі порушеного права позивача на оренду спірної земельної ділянки, оскільки вказана земельна ділянка поділена, тобто не існує як об'єкт цивільних прав, не використовується позивачем та перебуває у власності фізичної особи на підставі цивільно-правових угод (правочинів), які є чинними, та використовується останньою, а тому позовні вимоги не забезпечують ефективного захисту та відновлення порушеного права Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Селянське (фермерське) господарство "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- заявлені позивачем вимоги у повній мірі відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду щодо обрання належного, ефективного та повного способу захисту порушеного права.
Вимога про визнання незаконною відмову та явне зволікання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні СФГ «ТІОС» договору оренди землі від 25.08.2010 ґрунтується на прямій нормі закону - ч. 11 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Суд лише констатував факт усунення відповідача від належного розгляду звернення позивача, проте правової оцінки такому факту не надав ні в мотивувальній частині рішення ні в резолютивній.
- єдиним ефективним способом захисту прав орендаря у подібній ситуації є визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з викладенням її змісту резолютивній частині рішення суду.
- вимоги: про визнання незаконними дій ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо поділу земельної ділянки; про скасування державної реєстрації в ДЗК земельних ділянок з новими кадастровими номерами; про зобов'язання ГУ Держгеокадастру в області об'єднати земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522884600:02:000:9005 в одну земельну ділянку; про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відновити скасований кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 земельної ділянки площею 81,3037 - є похідними вимогами від перших двох і заявлені в порядку передбаченому абз. 2 ч. 1 ст. 173 ГПК України.
- поза увагою суду залишено те, що як раз у цій справі і оскаржуються заходи поділу земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача.
- посилання на висновки ВП ВС без надання правової оцінки діям відповідача з поділу земельної ділянки (одна з вимог позову) - є передчасним. Така вимога судом фактично не розглянута.
- відмовляючи у позові суд також виходив з того, що припинення існування переданої в оренду ділянки з визначеним кадастровим номером та формування в її межах нових ділянок і передання їх у власність фізичним особам унеможливлюють захист права на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах та не забезпечує ефективного захисту та відновлення порушеного права, оскільки формування нових ділянок, зареєстрованих у встановленому законом порядку, шляхом поділу раніше сформованої ділянки свідчить про виникнення нового з погляду положень закону об'єкта цивільних прав.
- висновки Великої Палати Верховного Суду застосовані і у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 по справі № 917/130/19 в якій Суд відзначив правильність висновків апеляційного господарського суду, що факт скасування кадастрового номеру та поділу земельної ділянки в її існуючих межах та площах на менші земельні ділянки, яким присвоєно нові кадастрові номери, не свідчить про виникнення нового, у розумінні закону, об'єкту цивільних прав, а отже, втрату позивачем права на поновлення орендованої ним земельної ділянки, оскільки фактично ті площі в їх існуючих межах, які перебували в оренді як були так і залишились існувати в натурі.
- поділ земельної ділянки, що знаходилась в користуванні у позивача, присвоєння нових кадастрових номерів поділеній ділянці - жодним чином не впливає на можливість захисту порушених прав СФГ «ТІОС».
- безпідставним висновок суду, що наявність дійсних договорів купівлі-продажу з іншою особою та договору оренди на спірну ділянку за наслідками задоволення такої позовної вимоги та продовження дії договору оренди фактично призведе до одночасної дійсності договорів купівлі-продажу та оренди, що очевидно не вирішить спору про право оренди та не забезпечить захисту чи відновлення порушеного права позивача.
- звернення до висновків КГС ВС є безпідставним, оскільки вони стосуються неможливості одночасної дії двох договорів оренди землі. Такі висновки не можуть бути застосовані до спірних правовідносини.
- перехід прав власності на поділену земельну ділянку в її існуючих межах та площах на менші земельні ділянки до третьої особи - ОСОБА_1 є належною підставою переходу до нового власника прав та обов'язків наймодавця за договором оренди землі, що був укладений з СФГ «ТІОС».
- одночасна дійсність договорів купівлі-продажу та договору оренди ніяк не суперечить правовій природі орендних відносин, оскільки неоспорене у даній справі право власності на землю залишиться за її власником, тоді як право користування цією землею зберігатиметься за позивачем.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що:
- суд першої інстанції цілком обгрунтовано дійшов висновку, що звернення до суду з вказаним позовом не захистить в повній мірі порушеного права позивача на оренду спірної земельної ділянки кадастровий номер 3522884600:02:000:9005, оскільки вказана земельна ділянка поділена, тобто не існує, як об'єкт цивільних прав, не використовується позивачем та перебуває у власності фізичної особи на підставі цивільно-правових угод (правочинів), які є чинними, та використовується останньою.
- суд врахував, що безумовною підставою для відмови у задоволенні позову може бути припинення існування переданої в оренду ділянки з визначеним кадастровим номером.
- будь-яких доказів в спростування добросовісності набувача майна, яким є я, ОСОБА_1 , позивачем до суду не надано.
- на підставі договору купівлі-продажу право власності на спірні земельні ділянки було зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується відповідально інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельних ділянок. Відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3522884600:02:000:9005 можливе тільки після видання відповідного наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області припинення права оренди земельної ділянки та пред'явлення вимог про його скасування. Такого документа в судовій справі № 912/4031/20 не має.
- доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 1 ст. 770 ЦК України надуманими і безпідставними. Земельна ділянка з кадастровим номером 3522884600:02:000:9005 вибула з державної власності, тобто її не існує як об'єкт цивільних прав, не використовується ані позивачем, ані відповідачем та перебуває у власності та користуванні фізичної особи на підставі цивільно- правових угод, які є чинними. Отже, твердження позивача про поновлення договору оренди на підставі ч. 1 ст. 770 ЦК України стосується ділянки, якої не існує, тобто порушуються приписи п. 1 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" щодо визначення такої істотної умови договору, як об'єкт оренди.
Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/4031/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.02.2022 о 12:20 годин.
В судове засідання 23.02.2022р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися.
Ухвалою суду від 23.02.2022 в судовому засіданні уголошено перерву до 04.04.2022 на 12:00.
30.03.2022 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшло клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до наказу голови суду №14 від 04.03.2022 року розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом з 09.03.2022 року не відбуватиметься до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
Ухвалою суду від 01.04.2022 судові засідання у справі № 912/4031/20 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
В судове засідання 04.04.2022р. представник апелянта не з'явився. Від голови СФГ «ТІОС» Ткаченка О.І. надійшла заява про зупинення провадження у справі без ЕЦП.
Ухвалою суду від 04.04.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2022 на 12:00 год. Заяву голови СФГ «ТІОС» Ткаченка О.І. про зупинення провадження, відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду. Судові засідання у справі № 912/4031/20 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
Ухвалою суду від 25.04.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2022 на 12:00 год. Залучено до участі у справі третіх осіб. Надано дозвіл Головному управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та третім особам надати відповіді на визначені питання. Судові засідання у справі № 912/4031/20 вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
25.05.2022 ухвалою суду в судовому засіданні оголошено перерву до 22.06.2022 на 12:20 год. Вирішено проводити судові засідання у справі № 912/4031/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку “EasyCon”.
Ухвалою суду від 22.06.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 29.06.2022 на 11:30 годин. Судове засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції з Господарським судом Кіровоградської області.
28.06.2022 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання прозивача про залучення до участі у справі правонаступника, де позивач просить залучити до участі у справі правонаступника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у спірних правовідносинах - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Ухвалою від 22.03.2021 господарський суд постановив - залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Колегія суддів констатує, що статус ОСОБА_1 у справі №912/4031/20 визначено, а тому відсутні підстави для залучення її у справі, як правонаступника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Про дату час і місце розгляду справи треті особи були повідомлені належним чином, що підтверджується скеруванням на їхні поштові адреси ухвал Центрального апеляційного господарського суду, а також наданими позивачем доказами про спрямування третім особам копії позовної заяви та апеляційної скарги, як було визначено ухвалою суду від 25.04.2022.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Беручи до уваги, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.
29.06.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
25.08.2010 між Компаніївською районною державною адміністрацією (Орендодавець) з одного боку СФГ "ТІОС" (Орендар) з другого боку, укладено Договір оренди землі за умовами якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради (т. 1 а.с. 18-21).
Об'єктом оренди за укладеним Договором оренди землі від 25.08.2010 є земельна ділянка площею 81,3037 га, у тому числі ріллі - 81,3037 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (запасу) Петрівської сільської ради.
Договір оренди землі від 25.08.2010 зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2010 р. за № 041037300201.
17.06.2020 СФГ "ТІОС" звернулось до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з клопотанням від 12.06.2020 № 1-06 про поновлення договору оренди земельної ділянки, у якому повідомлялось про намір продовжити дію Договору оренди землі та просило внести зміни в існуючий договір оренди земельної ділянки, шляхом укладення додаткової угоди до нього, якою поновити дію договору оренди землі (продовжити строк дії) на 7 років та встановити розмір орендної плати на рівні 12 % нормативної грошової оцінки землі (т. 1 а.с. 28). Разом з даним клопотанням від 12.06.2020 СФГ "ТІОС" надало відповідачеві проект додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення терміну дії договору на 7 років з встановленням розміру орендної плати - 12 % нормативної грошової оцінки (а.с. 29).
За результатами розгляду клопотання позивача, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надало СФГ "ТІОС" лист-узгодження істотних умов договору оренди землі від 10.09.2020 № С-11241/0-186/0/17-20, яким запропонувало СФГ "ТІОС" надати агрохімічний паспорт поля, а також узгодити істотні умови договору оренди землі у частині встановлення розміру орендної плати на рівні 12% від нормативно грошової оцінки землі на рік, продовження строку його дії на 7 років (т.1 а.с. 30).
Заявою від 07.10.2020 СФГ "ТІОС" надало відповідачеві агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки № 161944; погодило встановлення орендної плати на рівні 12% від нормативно грошової оцінки землі на рік та продовження строку дії договору на 7 років (т.1 а.с. 31-32).
Розглянувши заяву СФГ "ТІОС" від 07.10.2020 стосовно долучення документів до раніше поданої заяви про поновлення договору оренди землі, відповідачем надано позивачеві лист-повідомлення від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20, в якому повідомлялось, що проектом додаткової угоди до договору оренди землі не враховано положення ст. 126 Земельного кодексу України, а саме умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності (т.1 а.с. 33).
Також, у листі-повідомленні від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило СФГ "ТІОС" про зміст положень ст. 79-1 Земельного кодексу України та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051.
У підсумку, за вищенаведених обставин та керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренди землі", Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградські області повідомило про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого від 08.09.2010 за № 041037300201, площею 81,337 га на території Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
За твердженням позивача, право СФГ "ТІОС" на поновлення Договору оренди землі від 25.08.2010, зареєстрованого 08.09.2010 за № 041037300201 є порушеним; належним способом захисту порушеного права у судовому порядку є визнання поновленим Договору оренди землі зареєстрованого 08.09.2010 за № 041037300201, на умовах запропонованої позивачем відповідачу Додаткової угоди.
15.12.2020 СФГ ТІОС" стало відомо, що відповідачем здійснено поділ земельної ділянки площею 81,3037 гектарів, у тому числі ріллі - 81,3037 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (запасу) Петрівської сільської ради земельну ділянку, кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 на 41 земельні ділянки, яким присвоєно окремі кадастрові номери.
В подальшому зазначені земельні ділянки було придбано за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1 .
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що СФГ "ТІОС" в межах строку, встановленого Договором, звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням №1-06 від 12.06.2020 про поновленням Договору, згідно з яким направив додаткову угоду про поновлення Договору на сім років з орендною платою в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т. 1, а.с. 28-29), виконавши свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії Договору оренди, як це передбачено його умовами та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"; того, що за результатами розгляду листа-повідомлення позивача від 12.06.2020, відповідач погодився на усі запропоновані умови, однак усунувся від розгляду заяви позивача про поновлення договору оренди, яка мала бути розглянута в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та жодних підстав відмови позивачу в поновленні дії договору оренди землі від 25.08.2010 у розумінні вищевказаної статті не навів, чим порушив права позивача на поновлення договору оренди, у зв'язку з чим відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору, яка викладена в листах від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20, від 10.09.2020 № С-11241/1-186/0/17-20 визнана судом першої інстанції такою, що суперечить положенням ст. 644, 645 Цивільного кодексу України та порушує права позивача на поновлення Договору у визначеному ч. 1-5, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку.
Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм, відтак при розгляді цієї справи суди колегія суддів самостійно перевіряє доводи сторін щодо застосування закону, який регулює спірні правовідносини та вважає за необхідне надати правильну правову кваліфікацію цим відносинам і зобов'язанням сторін, що в свою чергу відповідає правовій позиції викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18).
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, наведені положення законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 6-3005цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16.
Колегія суддів констатує, що право позивача на укладання договору оренди і відповідно, користування земельною земельною ділянкою кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 було порушено внаслідок прийняття Відповідачем низки правових актів індивідуальної дії, які визначені позивачем як незаконні дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області по поділу земельної ділянки кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 на 41 (сорок одну) окрему земельну ділянку, з присвоєнням кадастрових номерів: 3522884600:02:000:5233; 3522884600:02:000:5234; 3522884600:02:000:5235; 3522884600:02:000:5236; 3522884600:02:000:5237; 3522884600:02:000:5238; 3522884600:02:000:5239; 3522884600:02:000:5240; 3522884600:02:000:5241; 3522884600:02:000:5242; 3522884600:02:000:5243; 3522884600:02:000:5244; 3522884600:02:000:5245; 3522884600:02:000:5246; 3522884600:02:000:5247; 3522884600:02:000:5248; 3522884600:02:000:5249; 3522884600:02:000:5250; 3522884600:02:000:5251; 3522884600:02:000:5252; 3522884600:02:000:5253; 3522884600:02:000:5254; 3522884600:02:000:5255; 3522884600:02:000:5256; 3522884600:02:000:5257; 3522884600:02:000:5258; 3522884600:02:000:5259; 3522884600:02:000:5260; 3522884600:02:000:5261; 3522884600:02:000:5262; 3522884600:02:000:5263; 3522884600:02:000:5264; 3522884600:02:000:5265; 3522884600:02:000:5266; 3522884600:02:000:5267; 3522884600:02:000:5268; 3522884600:02:000:5269; 3522884600:02:000:5270; 3522884600:02:000:5271; 3522884600:02:000:5272; 3522884600:02:000:5273, які призвели до поділу і подальшої передачі у власність третіх осіб земельної ділянки, яка мала бути предметом цього договору оренди.
Відповідно до пункту б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про особисте селянське господарство»:
Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.
Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про особисте селянське господарство»
Особисті селянські господарства підлягають обліку.
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.04.2017 № 572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2017 р. за № 574/30442 затверджено Порядок обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2022р. надити відповідь, в тому числі, на наступні питання:
Головному управління Держгеокадастру у Кіровоградській області:
- чим підтверджується, що залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 є членами особистих селянських господарств і яких саме? Чим підтвердується наявність у зазначених осіб майна для ведення особистого селянського господарства?
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , відповідно, відповідь на питання:
- чи були Вами утворені особисті селянські господарства, які саме і коли?
- чим підтверджується наявність у Вас майна для ведення особистого селянського господарства? Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин, 1,3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів констатує, що вище перелічені учасники справи не скористалися можливістю надати суду належні і допустимі в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження створення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 особистих селянських господарств та того, що у зазначених осіб були відповідні передумови для ведення особистих селянських господарств на час отримання безоплатно земельний ділянок державної власності.
Вищенаведене дозволяє колегії суддів дійти висновку, що внаслідок прийняття правових актів індивідуальної дії було порушено право позивача на користування земельною ділянкою, а земля була передана із власності держави третім особам за відсутності у останніх відповідних прав на неї.
Земельну ділянку, кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 на 41 земельні ділянки, яким присвоєно окремі кадастрові номери: 3522884600:02:000:5233; 3522884600:02:000:5234; 3522884600:02:000:5235; 3522884600:02:000:5236; 3522884600:02:000:5237; 3522884600:02:000:5238; 3522884600:02:000:5239; 3522884600:02:000:5240; 3522884600:02:000:5241; 3522884600:02:000:5242; 3522884600:02:000:5243; 3522884600:02:000:5244; 3522884600:02:000:5245; 3522884600:02:000:5246; 3522884600:02:000:5247; 3522884600:02:000:5248; 3522884600:02:000:5249; 3522884600:02:000:5250; 3522884600:02:000:5251; 3522884600:02:000:5252; 3522884600:02:000:5253; 3522884600:02:000:5254; 3522884600:02:000:5255; 3522884600:02:000:5256; 3522884600:02:000:5257; 3522884600:02:000:5258; 3522884600:02:000:5259; 3522884600:02:000:5260; 3522884600:02:000:5261; 3522884600:02:000:5262; 3522884600:02:000:5263; 3522884600:02:000:5264; 3522884600:02:000:5265; 3522884600:02:000:5266; 3522884600:02:000:5267; 3522884600:02:000:5268; 3522884600:02:000:5269; 3522884600:02:000:5270; 3522884600:02:000:5271; 3522884600:02:000:5272; 3522884600:02:000:5273.
Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такою правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019р. у справі № 367/2022/15-ц та від 01.10.2019р. у справі № 922/2723/17.
Разом з тим, в подальшому Вказані земельні ділянки фізичними особами, як власниками, відчужені на підставі договорів купівлі-продажу гр. ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 138-261).
Колегія суддів констатує, що позовна заява не містить позовних вимог до ОСОБА_1 .
Відповідно, обраний позивачем спосіб захисту порушенного права шляхом пред'явлення до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області позову з переліком вимог, наведеним у його прохальній частині, за відсутності будь-яких вимог до ОСОБА_1 , не матиме наслідком для Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича відновлення порушенного права на користування спірною земельною ділянкою.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/4031/20 підлягає залишенню без змін, з викладенням його мотивувальної частини в редакції данної постанови, а апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 18 918,00 грн. (т. 4 а.с. 35) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/4031/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/4031/20 - залишити без змін.
Мотивувальну частину рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі №912/4031/20 викласти в редакції даної постанови.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 18 918,00 грн. покласти на Селянське (фермерське) господарство "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича ( АДРЕСА_32 код ЄДРПОУ 24710491)
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2022
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна