14 липня 2022 року м. Харків Справа № 905/446/22
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.
за участю представника Приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" на ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22,
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння", м.Київ,
до: Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область,
про стягнення: 28839520,37 грн,-
Приватне акціонерне товариство "ВК "Укрнафтобуріння", м.Київ, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область, про стягнення 28839520,37 грн.
03.06.2022 до суду надійшла заява представника приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 28 839 520,37 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області 06.06.2022 заяву Приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову задоволено; вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному акціонерному товариству "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", в межах суми позову 28 839 520,37 грн (двадцять вісім мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень 37 копійок), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, р/р НОМЕР_1 в ПАО "ПУМБ", РЦ в м.Маріуполь; вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить приватному акціонерному товариству "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" в межах суми позову 28 839 520,37 грн (двадцять вісім мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень 37 копійок).
Приватне акціонерне товариство "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, приняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні відповідної заяви.
В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує про відсутність будь-яких доказів підтвердження існування наведених позивачем у заяві про забезпечення позову обставин, якими останній обґрунтовує необхідність вжиття судом заходів до забезпечення позову у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" на ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" на ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22 на 14.07.2022 о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; запрононувано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові; роз'яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату; запропоновано учасникам справи заздалегіть визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд;явку представників учасників справи визнано необов'язковою; запропонуовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд"(за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.; витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 задоволено клопотання представника ПрАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ" про участь в режимі відеоконференції.
06.07.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22 без змін.
У судове засідання, яке відбулось 14.07.2022, з'явився представник Приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння".
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Приватне акціонерне товариство "ВК "Укрнафтобуріння", м.Київ, звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область, про стягнення 28839520,37 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № ПГ-С/21-001/01 від 08.12.2020 з додатковими угодами до нього, в частині оплати вартості отриманого газу за період січень-лютий 2022 року.
03.06.2022 до суду надійшла заява представника приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову (вх. 4160/22 від 03.06.2022), в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат", в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 28 839 520,37 грн.
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач протягом тривалого часу не виконує взяті на себе грошові зобов'язання за договором постачання природного газу № ПГ-С/21-001/01 від 08.12.2020 та залишив без відповіді неодноразові вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 28839520,37 грн за вказаним договором. Крім того, відповідач не звертався до позивача щодо узгодження порядку погашення вказаної простроченої заборгованості та не вчиняє будь-яких дій щодо мінімізації (часткового виконання) прострочених грошових зобов'язань перед позивачем. Також від відповідача не надходило будь-яких повідомлень про неможливість виконання вказаних зобов'язань з будь-яких об'єктивних (незалежних від нього) причин.
Позивач у заяві про забезпечення позову наголошує на тому, що обґрунтуванням потенційної неможливості виконання в подальшому рішення суду (в разі задоволення позову) є об'єктивні негативні фактори щодо потенційної платоспроможності відповідача. Так, відповідно до установчих документів, статутний фонд відповідача складає тільки 3 026 730,00 грн. При цьому, чистий прибуток за результатами 2021 року склав тільки 5 877 000 грн. Крім того, за наявною загальнодоступною інформацією (https://opendatabot.ua/c/00191721) станом на 01.01.2022, у боржника існує податковий борг у розмірі 2 657 385,65 грн. Такі фінансові показники, на думку позивача, дають підстави вважати про потенційну неможливість виконання відповідачем, зокрема, своїх грошових зобов'язань перед відповідачем з огляду на кратне співвідношення простроченої заборгованості перед позивачем щодо, власне, можливості їх реального виконання з огляду на фактичні фінансові показники відповідача. Також потенційно є всі підстави вважати, що, з огляду на активні бойові дії за місцезнаходженням відповідача (територія Донецької області, Волноваський район), його господарська діяльність може бути зупинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.
За позицією заявника, вищевказані обставини свідчать про свідоме протиправне ухиляння відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого протягом січня-лютого 2022 року газу від позивача за договором постачання природного газу № ПГ-С/21-001/01 від 08.12.2020 та є підставами вважати, що відповідачем не буде здійснюватися погашення існуючої простроченої заборгованості перед ПрАТ "ВК "УКРНАФТОБУРІННЯ".
Заявник наголошує на тому, що непогашення відповідачем вказаної заборгованості негативно впливає на фінансовий стан позивача, оскільки сума простроченої заборгованості є дуже значною та створює передумови неможливості позивачем виконання власних грошових перед контрагентами позивача та податкових зобов'язань перед бюджетами різних рівнів. Відтак, подальше зволікання з забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів позивача призведе до утворення безнадійної заборгованості, що у свою чергу спричинить стійку неплатоспроможність та значно підвищить ризики подальшого банкрутства постачальника. Разом із тим, вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача є оптимальним та співмірним способом захисту прав позивача з огляду на предмет та підстави позовних вимог, оскільки накладення арешту на майно/грошові кошти в межах суми позовних вимог практично (в разі задоволення позовних вимог) дасть можливість реально виконати рішення суду та відновити порушені майнові права позивача та зумовить тільки обмеження відповідача щодо користування та розпорядження ліквідним майном.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, ураховуючи, що проведення активних бойових дій за місцезнаходженням відповідача може спричинити тимчасову або повну затримку господарської діяльності останнього, що, в свою чергу, може вплинути на його фінансовий стан та платоспроможність. На думку суду, в умовах воєнного стану та з огляду на проведення активних бойових дій у місцезнаходженні відповідача, зокрема його виробничих потужностей, існує реальна загроза знищення/розкрадання майна, що належить відповідачу на праві власності, а також існує ймовірність зменшення грошових активів, за рахунок яких можуть бути задоволені позовні вимоги, що, в свою чергу, може суттєво ускладнити виконання рішення суду у майбутньому.
Проаналізувавши матеріали справи та викладені заявником доводи колегія суддів погоджується з наведеними заявником аргументами та позицією суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду,- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний таких захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Тобто, саме лише посилання в заяві на недобросовісність та потенційну неможливість виплати відповідачем грошових коштів у розмірі суми боргу не свідчить про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 17.10.2019 у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк якого продовжений.
Суд враховує, що місцезнаходженням боржника є Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка.
Поряд з цим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.2022 №104) затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27 травня 2022, до якого включено, зокрема, Волноваський район.
Отже, факт проведення активних бойових дій на території, де знаходиться відповідач, є загальновідомою обставиною.
При цьому суд апеляційної інстанції, всупереч аргументам апелянта, погоджується із доводами позивача щодо того, що проведення активних бойових дій за місцезнаходженням відповідача може спричинити тимчасову або повну затримку господарської діяльності останнього, що, в свою чергу, може вплинути на його фінансовий стан та платоспроможність.
В умовах воєнного стану та з огляду на проведення активних бойових дій у місцезнаходженні відповідача, зокрема його виробничих потужностей, дійсно існує реальна загроза знищення/розкрадання майна, що належить відповідачу на праві власності, а також існує ймовірність зменшення грошових активів, за рахунок яких можуть бути задоволені позовні вимоги, що, в свою чергу, може суттєво ускладнити виконання рішення суду у майбутньому.
Таким чином, з метою мінімізації ризиків втрати відповідачем повністю або частково грошових активів та збереження титулу майна відповідача, за рахунок яких може бути фактично виконано судове рішення у разі задоволення позовних вимог, в умовах воєнного стану суд вважає обґрунтованими вимоги заявника про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача в розмірі заявленої позивачем ціни позову на час розгляду даної справи
Оцінивши викладені позивачем критерії застосування заходів до забезпечення позову, судом встановлено існування прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову.
Так, згідно із ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
При цьому, за приписом ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майном згідно із ст.139 Господарського кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Колегія суддів враховує що, предметом позовних вимог є, зокрема, стягнення грошових коштів з відповідача.
Одночасно, й запропоновані позивачем заходи забезпечення позову також стосуються саме коштів відповідача - як накладення арешту на такі кошти, так й на все майно відповідача.
Таким чином, відповідні заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому, обраний спосіб забезпечення не кореспондується із позовними вимогами позивача про стягнення заборгованості, а містить виключно вимоги щодо накладення арешту на кошти та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог, що, у свою чергу, виключно обмежує право розпорядження такими коштами та майном і жодним чином не позбавляє таких коштів і такого майна чи права володіння ними.
За таких обставин та враховуючи значну ціну позову, для забезпечення ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позову, суд вважає доцільним застосувати такий обмежувальний захід, як накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачу, в розмірі суми позову 28 839 520,37 грн (двадцять вісім мільйонів вісімсот тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять гривень 37 копійок), що надасть позивачеві тимчасову правову охорону його прав та інтересів у реалізації права, за захистом яких він звернувся до суду. Такий засіб забезпечення позову передбачає обмеження можливості розпорядження відповідачем грошовими коштами в межах суми заявлених позовних вимог, що перебувають на його рахунках, та не заважає відповідачу вільно користуватися та розпоряджатися своїми грошовими коштами. Адже, арештованими є лише кошти на суму в межах ціни позову, що не може заважати нормальному функціонуванню підприємства та вільному використанню інших коштів на відповідному банківському рахунку, які перевищують зазначену суму.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Крім того, відповідні заходи не пов'язані з правом, а стосуються убезпечення від вчинення будь-яких дій поза правовим полем до вирішення спору про право і дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача.
Задоволені судом заходи забезпечення жодним чином не порушують інтересів відповідачів та інших осіб, в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав позивача, є адекватними і пов'язаними з предметом спору.
Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, враховуючи те, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, зважаючи на те, що вжиття заходів забезпечення не призведе до завдання будь-якої істотної шкоди інтересам сторін у спорі, але невжиття їх може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів сторін, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про необхідність задоволення заяви приватного акціонерного товариства "ВК "Укрнафтобуріння" про забезпечення позову.
У разі якщо буде встановлено, що підстави для задоволення позову будуть відсутніми, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" та залишення без змін ухвали Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22.
У силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольский вогнетривкий комбінат" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Донецької області 06.06.2022 у справі № 905/446/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 15.07.2022.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян
Суддя І.А. Шутенко