про повернення позовної заяви
15 липня 2022 року Справа № 480/4488/22
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу освіти Глухівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Відділу освіти Глухівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Так, позивачем у позовні заяві зазначено позовні вимоги до двох різних осіб, а саме позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме дії директора ЗОШ №3 Глухівської міської ради - Маринченка Е.О. в частині недотримання порушення Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» (відповідь Управління ДСЯО у Сумській області від 11.01.2022 №01-24/К-70/08/22; лист з ОСОБА_3 від 16.02.2022 №22/0462-02 №21-2824).
2. Зобов'язати Відділ освіти Глухівської міської ради (як безпосереднє вище керівництво) притягнути директора Глухівської ЗОШ №3 до відповідного виду відповідальності - за порушення Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».
3. Прийняти рішення для задоволення прохання 1 та 2 та стягнути з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів - відділу освіти Глухівської міської ради, суму судового збору на користь позивача у повному обсязі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Виключний перелік підстав для повернення позовної заяви зазначено у ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із ч. 2 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, а саме з першої вимоги позивача, він просить суд визнати протиправною бездіяльність директора ЗОШ №3 Глухівської міської ради - Маринченка Е.О. в частині недотримання порушення Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».
Як сам зазначає позивач у позовній заяві, вказана бездіяльність полягає у неналежному виконанні директором ЗОШ №3 Глухівської міської ради - Маринченком Е.О., ст.26 Закону України «Про освіту».
Відповідно до змісту вказаної норми, керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, окрім іншого, розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.
Звертаючись до суду з вказаною вимогою позивач визначає директора ЗОШ №3 Глухівської міської ради - Маринченка Е.О., як суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим вважає, що вказана позовна вимога підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд не погоджується з вказаною позицією позивача, у зв'язку з наступним.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що спір у цій справі виник щодо протиправної бездіяльності директора ЗОШ №3 Глухівської міської ради - Маринченка Е.О., яка на думку позивача, полягала у неналежному реагуванні на звернення позивача та його дружини щодо неправомірних дій вчителя ОСОБА_4 , яка продовжувала використовувати друковані робочі зошити куплені за кошти батьків в комунальній школі, чим порушила право учасників освітнього процесу на безоплатну освіту та вчинила дискримінацію малолітнього сина позивача між іншими дітьми класу.
Окрім того, зазначає, що вказана бездіяльність полягає у неналежному реагуванні директора на повідомлення, що дії вчителя мають ознаки булінгу.
Слід зазначити, що за своєю природою відносини, які склалися між сторонами, пов'язані з наданням освітніх послуг.
Як вже зазначалось вище, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень, є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Суд зазначає, що з наданих позивачем матеріалів встановлено, що ЗОШ №3 Глухівської міської ради та її директор не є суб'єктами владних повноважень у розумінні положень КАС України та не виконують окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час організації освітнього процесу сина позивача і розгляду звернень позивача до директора школи.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Виходячи із змісту позовних вимог, позивач прагне захистити свої власні цивільні права, як учасника освітнього процесу, оскільки його син до 22.12.2021 був учнем ЗОШ №3 Глухівської міської ради.
Суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Оскільки спір у цій справі стосується приватноправових відносин, то захист прав позивача має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові 08.04.2020 по справі №463/6961/18.
Підсумовуючи вищевикладені мотиви, суд зазначає, що позовна вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності директора ЗОШ №3 Глухівської міської ради - Маринченка Е.О., повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Щодо іншої позовної вимоги позивача, а саме зобов'язати Відділ освіти Глухівської міської ради (як безпосереднє вище керівництво) притягнути директора Глухівської ЗОШ №3 до відповідного виду відповідальності - за порушення Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», суд зазначає, що вказана вимога за своїм предметом та суб'єктним складом підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Сумським окружним адміністративним судом.
Разом з тим, відповідно до п. 6 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Таким чином, оскільки позивач заявив в одному позові позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (цивільного та адміністративного), суд повертає дану позовну заяву позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу освіти Глухівської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя С.М. Глазько