15 липня 2022 року Суми Справа № 480/13930/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сидорука А.І.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
ПОЗИЦІЇ СТОРІН. ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо зниження позивачу, розміру раніше призначеної пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення на підставі довідки від 30.04.2021 та відмови у її перерахунку та виплати з 01.12.2019; визнати протиправними дії щодо обмеження розміру виплати призначеної позивачу пенсії розміром 10-ти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу, відповідно до вказаної довідки, із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум та здійснювати виплату позивачу нарахованої пенсії у повному обсязі без обмежень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/5416/21, проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 та протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 86% до 70%, а також обмежено виплату пенсії 10 прожитковими мінімумами, наслідком чого стало неправильне визначення розміру пенсії позивачу.
Судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, про що 24.12.2021 було постановлено відповідну ухвалу.
Відповідач про відкриття провадження повідомлений належним чином 02.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оскільки правом подання відзиву відповідач не скористався, суд, на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Позивачу з 20.12.2008 була призначена пенсія за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ у розмірі 86% сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про призначення пенсії позивачу (а.с. 8).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/5416/21 від 16.09.2021 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі довідки № 33/39-59 від 30.04.2021 (а.с. 12-14).
08.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в які просив здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 з розрахунку 86% сум грошового забезпечення (а.с. 16).
Відповідач у листі за № 1800-0202-8/58672 від 02.12.2021 зазначив позивачу, щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії з розрахунку 86% сум грошового забезпечення та зазначив, що виплата пенсії обмежується максимальним розміром (а.с. 18-19).
На переконання позивача, відповідач протиправно перерахував пенсію позивачу з 01.12.2019 виходячи з 70 % сум грошового забезпечення, а не з 86% таких сум та протиправно обмежив її виплату максимальним розміром. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
ВИСНОВКИ СУДУ. МОТИВИ ВИСНОВКІВ.
Щодо зниження пенсії з 86% до 70% при перерахунку пенсії.
На час призначення пенсії позивачу (20.12.2008) норма ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ передбачала, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Як встановлено судом, пенсія позивачу призначена з розрахунку 86% сум грошового забезпечення. Даний факт підтверджується протоколом про призначення пенсії позивачу.
Так, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80". У той же час згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
У подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, якими цифри "80" (відсотків) замінено цифрами "70".
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії з 01.12.2019) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що дана норма Закону стосується виключно призначення пенсії за вислугу років, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Нормою, яка регулює перерахунок вже призначеної пенсії є саме ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Суд звертає увагу, що норма ст. 63 Закону № 2262-ХІІ не містить жодних положень щодо відсоткового обмеження пенсії при здійсненні її перерахунку.
Враховуючи той факт, що відповідач при здійсненні перерахунку позивачу вже призначеної пенсії керувався нормою закону, яка регулює порядок призначення пенсії, суд вважає що відповідач діяв всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того суд враховує, що ст. 58 Конституції закріплено принцип незворотності дії в часі законів та інших правових актів, відповідного до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Імперативність даної норми в контексті спірних відносин полягає в тому, що зміна розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями Закону, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру відсоткового співвідношення пенсії до грошового забезпечення у розмірі 86%, з якого і повинен бути проведений відповідний перерахунок.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає в цій частині позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо обмеження розміру пенсій максимальним розміром.
Як було встановлено судом, позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії на підставі оновленої довідки з 01.12.2019. Відповідач, повідомляючи листом про відсутність підстав для перерахунку, заперечив право позивача на отримання пенсії без обмежень її максимального розміру, з посиланням на ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.
Як зазначає відповідач у листі, оскільки розмір пенсії позивача після її перерахунку з 01.12.2019 перевищив максимально встановлений розмір, суму виплату пенсії обмежено 10-ма прожитковими мінімумами, установленим для осіб, які втратили працездатність.
Отже, відповідач не заперечує, що позивачу було обмежено пенсію максимальним розміром, який дорівнює 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини вказаного рішення, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Суд зазначає, що внесені вказаним законом зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Суд звертає увагу, що однорідні/тотожні обмеження розміру пенсії, були передбачені двома нормативно-правовими актами: ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.11.2011 та ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Разом з тим, ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” є чинною та неконституційною не визнавалася.
Натомість, як вже зазначалось, ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ була визнана такою, що не відповідає Конституції України - тобто неконституційною.
Зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які передбачали обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами та які визнані неконституційними, були внесені підпунктом 8 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року.
Враховуючи те, що вказані положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, 20.12.2016 визнані неконституційними, застосування відповідачем до спірних правовідносин статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 щодо обмеження розміру пенсії позивача, є протиправним, оскільки у разі неоднозначного трактування норми права підлягає застосуванню та норма, яка визначає найбільш сприятливий підхід для особи, а не для органу державної влади, що відповідає завданню адміністративного судочинства.
В той же час, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру виплати призначеної позивачу пенсії розміром 10-ти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок, виплату пенсії позивачу та здійснювати її виплату пенсії у повному обсязі без обмежень.
Суд звертає увагу, що у даному конкретному випадку позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплати пенсію без обмеження її максимальним розміром з 01.12.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Натомість вимога зобов'язати відповідача виплачувати пенсію без обмежень її максимального розміру, є передчасною, оскільки заявлена на майбутнє, а суд захищає лише порушені права особи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, оскільки дії відповідача щодо відсоткового обмеження перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу та з обмеженням її максимального розміру з 01.12.2019, не відповідають критеріям правомірності, встановленим ст. 2 КАС України.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,4 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 268-272, 287 КАС України, суд
1. Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру з 86% до 70% грошового забезпечення, при перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання по Сумській області МВС України від 30.04.2021 № 33/39-59 та обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (вул. Пушкіна, буд. 1, м. Суми, 40009, ідент. код 21108013) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання по Сумській області МВС України від 30.04.2021 № 33/39-59 з 01.12.2019, із розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням виплачених сум.
4. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області (вул. Пушкіна, буд. 1, м. Суми, 40009, ідент. код 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано 15.07.2022
Суддя А.І. Сидорук