15 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/16931/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., озглянувши заяву про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №33/37-4/1016 від 17 вересня 2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка виготовлена Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області” та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст.51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці №33/37-4/1016 від 17 вересня 2021 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , яка виготовлена Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області” та направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року у справі №440/16931/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Полтавській області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 1 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області” від 17 вересня 2021 року №33/37-4/1016 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області” від 17 вересня 2021 року №33/37-4/1016 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на листопад 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" із урахуванням раніше виплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
13 липня 2022 року від ОСОБА_1 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про повернення судового збору у справі №440/16931/21.
Надаючи оцінку заяві про повернення судового збору, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до частин першої - третьої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з частиною першою статті 9 вказаного Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевіряючи наявність підстав для повернення судового збору, суд не знаходить підстав, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про судовий збір", для повернення судового збору, виходячи з наступного.
Так, частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Позивачем заявлено вимоги немайнового характеру (основну та похідну).
Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складала 908,00 грн /0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" №0.0.2366796006.1 від 06 грудня 2021 року /а.с.33/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, залученою до матеріалів справи.
Отже, при звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у належному розмірі та обставини щодо внесення ним судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, відсутні.
Крім того, у цій справі клопотання про зменшення розміру позовних вимог позивачем не заявлялося, а також не винесено ухвали про повернення заяви або скарги, відмову у відкритті провадження у справі, залишення заяви або скарги без розгляду або закриття (припинення) провадження у справі.
Суд зауважує, що частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 січня 2022 року у справі №440/16931/21 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, а також вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн, підстави для повернення позивачу витрат зі сплати судового збору у цій справі відсутні.
На підставі викладеного, заява ОСОБА_1 про повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір",
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення судового збору у справі №440/16931/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Клочко