Справа № 420/9544/22
15 липня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 11 липня 2022 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 401 від 31.05.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині, що стосується застосований до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 458 о/с віл 22.06.2022 в частині звільнення старшого інспектора з особливих доручень відділу служби « 102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Херсонській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу служби «102» управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Херсонській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, судом встановлено наявність підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог КАС України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону, наділена правом підписання відповідних документів. З урахуванням ч.8 ст.18 КАС України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
З матеріалів позовної заяви вбачається, що адміністративний позов ОСОБА_1 поданий до суду засобами поштового зв'язку і при цьому адміністративний позов не підписано позивачем особисто, а позов оформлений шляхом роздрукування копії документу, на якому присутній роздрукований підпис позивача. Також додані до позову копії документів не засвідчені підписом позивача, так як роздруковані із зображенням такого підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позовна заява має містити підпис позивача або його представника. При цьому, позовна заява має бути підписана власноручно, відтворення підпису за допомогою факсиміле або інших технічних засобів відтворення зображення підпису процесуальним законом не допускається.
З урахуванням положень частини восьмої статті 44 КАС України позовна заява може містити електронний цифровий підпис, прирівняний до власноручного підпису, відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Суд звертає увагу на те, що оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №640/5124/19.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана позивачем чи його повноважним представником.
Отже, позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні КАС України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, то подання заяв шляхом роздрукування скопійованого документу, на якому присутнє зображення підпису позивача, - не є власноручним підписом цієї особи в розумінні приписів КАС України, не відповідає вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа - суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.18, 43, 169, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов