Справа № 420/12580/21
14 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №UA500110/2021/000058/2 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/000061/2, №UA500110/2021/000062/2, №UA500110/2021/000063/2, №UA500110/2021/000064/2 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/000005/2 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/000009/2 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/000010/2 від 17 липня 2021 року;
- визнати протиправними та скасувати картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби за №UA500110/2021/00087 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/00091, №UA500110/2021/00092, №UA500110/2021/00093, №UA500110/2021/00094 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/00477 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/00484 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/00485 від 17 липня 2021 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 20.11.2020 року між компанією «Atum VI s.r.o.» (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мейлан» (як покупцем) було укладено контракт №ATUM/МEI-201120, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо і на умовах, зазначених у даному контракті, а також в інвойсах і доповненнях до нього.
На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент «Atum VI s.r.o» (Словакія) поставило позивачу відповідні партії товарів.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем були подані до Одеської митниці Держмитслужби митні декларації від 18.06.2021 року №UА500110/2021/014292, від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014732, №UА500110/2021/014738, №UА500110/2021/014742, №UА500110/2021/014837, від 08.07.2021 року №UА500020/2021/201218, від 16.07.2021 року №UА500020/2021/202181, від 17.07.2021 року №UА500020/2021/202442, а також повний та змістовний пакет документів, передбачених Митним кодексом України.
Проте, відповідачем було необґрунтовано винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2021/000058/2 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/000061/2, №UA500110/2021/000062/2, №UA500110/2021/000063/2, №UA500110/2021/000064/2 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/000005/2 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/000009/2 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/000010/2 від 17 липня 2021 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2021/00087 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/00091, №UA500110/2021/00092, №UA500110/2021/00093, №UA500110/2021/00094 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/00477 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/00484 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/00485 від 17 липня 2021 року.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача та вважаючи їх протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 14.09.2021 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» до Одеської митниці Держмитслужби було прийнято судом до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.
09.11.2021 року від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на адміністративний позов (т. 2 а.с. 26-37), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому позивачем на вимогу контролюючого органу не було надано додаткових документів, які усувають виявлені розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої ним митної вартості.
З огляду на зазначене митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів UA500110/2021/000058/2 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/000061/2, №UA500110/2021/000062/2, №UA500110/2021/000063/2, №UA500110/2021/000064/2 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/000005/2 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/000009/2 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/000010/2 від 17 липня 2021 року, відповідно до яких митну варіть товарів було визначено за 6-м резервним методом, а також за методом визначення митної вартості за ціною подібних (аналогічних) товарів.
Крім того, за зазначених обставин Одеською митницею Держмитслужби були прийняті картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2021/00087 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/00091, №UA500110/2021/00092, №UA500110/2021/00093, №UA500110/2021/00094 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/00477 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/00484 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/00485 від 17 липня 2021 року.
Таким чином відповідач вважає, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан».
15.11.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
13.12.2021 року судом було задоволено клопотання представника позивача та відповідача та залучено до розгляду справи в якості другого співвідповідача по справі №420/12580/21 Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
13.01.2022 року у справі №420/12580/21 було проведено підготовче судове засідання, в якому були надані пояснення, додаткові письмові докази ти висловлені власні правові позиції щодо суті спірних правовідносин.
Також 13.01.2022 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 11.03.2022 року.
Водночас, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації.
З огляду на вищезазначені обставини, судове засідання, призначене на 11.03.2022 року, не відбулося через існуючу загрозу життю та здоров'ю людей.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженого Законом України №7168 від 16.03.2022 року воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2212-IX від 21.04.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.05.2022 року.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №2263-IX від 22 травня 2022 року, воєнний стан продовжений до 23.08.2022 року.
Відповідно до статті 64 Конституції України, навіть в умовах воєнного та надзвичайного стану не може обмежуватися право особи на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто, за будь-яких умов, суди, зокрема адміністративні, повинні здійснювати судовий контроль за рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, посадових і службових осіб, що є частиною системи національної безпеки України.
Викладене свідчить про наявність у суду обов'язку здійснювати правосуддя навіть в умовах запровадженого воєнного стану.
06.06.2022 року судом було надіслано учасникам справи лист, в якому запропоновано сторонам по справі висловити власну процесуальну позицію щодо можливості подальшого розгляду справи №420/12580/21 в порядку письмового провадження або щодо їхньої можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EASYCON».
Також судом було зауважено, що якщо учасник справи заперечує проти подальшого розгляду справи №420/12580/21 в порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EASYCON», необхідно зазначити суду обґрунтовані підстави такого заперечення, зокрема, повідомити суду: які правові позиції щодо спірних правовідносин не знайшли свого відображення у заявах по суті справи, вже поданих учасниками справи; які правові позиції або фактичні обставини справи не були висловлені або повідомлені у підготовчих судових засіданнях; які додаткові письмові докази сторони можуть або бажають надати до суду та чому такі докази не були надані сторонами або учасниками справи протягом часу проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.06.2022 року було задоволено клопотання представників позивача та відповідачів про проведення судового засідання у справі №420/12580/21 призначеного на 04.07.2022 року о 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Водночас 04.07.2022 року учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Від представника Одеської митниці надійшло клопотання про відкладення розгляду справу на іншу дату, у задоволенні якого судом 04.07.2022 року було відмовлено ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання.
Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа №420/12580/21 підготовлена до розгляду по-суті; стан розгляду справи на даний час не потребує заслуховування додаткових усних пояснень сторін; учасники справи були заслухані судом у відкритих судових засіданнях у справі №420/12580/21; надання сторонами до суду відзиву на адміністративний позову; неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглядати в подальшому справу в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зареєстровано як юридична особа 08.10.2015 року (номер запису: 10681020000040917) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.21 Виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону; 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.29 Виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.40 Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 47.64 Роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
20.11.2020 року між компанією «Atum VI s.r.o.» (як продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мейлан» (як покупцем) було укладено контракт №ATUM/МEI-201120, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари народного споживання у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо і на умовах, зазначених у даному контракті, а також в інвойсах і доповненнях до нього (т. 1 а.с. 13-17).
Пунктом 2.1 та пунктом 2.2 контракту №ATUM/МEI-201120 від 20.11.2020 року встановлено, що сума контракту становить 3000000 доларів США, термін дії контракту - один рік з моменту його підписання до 20.11.2021 року.
На виконання зазначеного контракту на адресу позивача компанією «Atum VI s.r.o.» був поставлений відповідний товар: велосипеди двоколісні, сідла, іграшки колісні з пластами та металу (беговел для катання дітей, без педалей та механізмів), запасні частини до двохколісних велосипедів, частини двохколісних велосипедів (педалі, багажник, ручка гальма, рама, колеса, та ін..), частини гальмівної системи, камери гумові, шини пневматичні гумові для велосипедів, прилади для освітлювання використовувані на велосипедах.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем були подані до Одеської митниці Держмитслужби наступні митні декларації:
- від 18.06.2021 року №UА500110/2021/014292 (т. 1 а.с. 63-65), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару становить 21 055,36 дол. США. При цьому позивачем, разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист від 22.04.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 22.04.2021 року; домашній коносамент від 22.04.2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 16.06.2021 року; декларація про походження товару від 22.04.2021 року; прайс-лист виробника товару від 08.04.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 17.06.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №171220 від 17.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; звіт зважування від 17.06.2021 року; копія митної декларації країни відправлення;
- від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014732 (т. 1 а.с. 82-83), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару становить 14 282,81 дол. США. При цьому позивачем, разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист від 23.06.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.04.2021 року; домашній коносамент від 03.05.2021 року; наряд від 22.06.2021 року; декларація про походження товару від 29.04.2021 року; прайс-лист виробника товару від 15.04.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 16.06.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №151220 від 15.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; акт про зважування від 23.06.2021 року; лист від 23.06.2021 року, копія митної декларації країни відправлення;
- від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014738 (т. 1 а.с. 100-101), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару становить 10 622,70 дол. США. При цьому позивачем, разом із митною декларацією, було надано наступні документи: пакувальний лист від 03.05.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 03.05.2021 року; домашній коносамент від 03.05.2021 року; наряд від 22.06.2021 року; декларація про походження товару від 03.05.2021 року; прайс-лист виробника товару від 19.04.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 16.06.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №161220 від 16.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; акт про зважування від 23.06.2021 року; копія митної декларації країни відправлення;
- від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014742 (т. 1 а.с. 118-119), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару становить 10 959,86 дол. США. При цьому позивачем, разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист від 03.05.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 03.05.2021 року; домашній коносамент від 03.05.2021 року; наряд від 22.06.2021 року; декларація про походження товару від 03.05.2021 року; прайс-лист виробника товару від 19.04.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 16.06.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №161220 від 16.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; акт про зважування від 23.06.2021 року; копія митної декларації країни відправлення;
- від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014837 (т.1 а.с.135-136), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару становить 15 004,46 дол. США. При цьому позивачем разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист від 29.04.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 29.04.2021 року; домашній коносамент від 03.05.2021 року; наряд від 22.06.2021 року; декларація про походження товару від 29.04.2021 року; прайс-лист виробника товару від 15.04.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 16.06.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №151220 від 15.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; акт про зважування від 23.06.2021 року; копія митної декларації країни відправлення;
- від 08.07.2021 року №UА500020/2021/201218 (т. 1 а.с. 166-178), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару 1 становить - 9 693,85 дол. США., товару 2 - 9 947,08 дол. США., товару 3 - 66,20 дол. США., товару 4 - 16,26 дол. США., товару 5 - 62,52 дол. США., товару 6 - 77,56 дол. США., товару 7 - 2942,50 дол. США., товару 8 - 336,00 дол. США., товару 9 - 18,80 дол. США., товару 10 - 6,40 дол. США., товару 11 - 32,00 дол. США., товару 12 - 1,25 дол. США., товару 13 - 4,57 дол. США., товару 14 - 16,22 дол. США., товару 15 - 13,32 дол. США., товару 16 - 15,06 дол. США., товару 17 - 1,20 дол. США. При цьому позивачем, разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист від 03.05.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 03.05.2021 року; домашній коносамент від 03.05.2021 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 07.07.2021 року; декларація про походження товару від 03.05.2021 року; прайс-лист виробника товару від 19.04.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 06.07.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №211220 від 21.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; звіт зважування від 07.07.2021 року; копія митної декларації країни відправлення;
- від 16.07.2021 року №UА500020/2021/202181 (т. 1 а.с. 192-193), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару становить 34 353,20 дол. США. При цьому позивачем разом із митною декларацією було надано наступні документи: пакувальний лист від 24.05.2021 року; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 24.05.2021 року; домашній коносамент від 24.05.2021 року; автотранспортні накладні (Road consignment note) від 15.07.2021 року; декларація про походження товару від 24.05.2021 року; прайс-лист виробника товару від 10.05.2021 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - цінова довідка від 15.07.2021 року; зовнішньоекономічний договір №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №221220 від 22.12.2020 року, №160321 від 16.03.2021 року, №230421 від 23.04.2021 року; акти про зважування від 15.07.2021 року; копія митної декларації країни відправлення;
- від 17.07.2021 року №UА500020/2021/202442 (т. 1 а.с. 211-213), в графі 42 якої товариство з обмеженою відповідальністю «Мейлан» зазначило, що вартість товару 1 становить 11 131,15 дол. США., товару 2 - 3 966,50 дол. США., товару 3 - 420,10 дол. США.
При цьому вартість товару в графах 42 відповідних митних декларацій товариством з обмеженою відповідальністю «Мейлан» було зазначено за основним методом, а саме за ціною договору (контракту).
Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан», та перевірки документів, поданих декларантом до митного органу з метою підтвердження митної вартості товарів разом з митними деклараціями, контролюючим органом було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також, на думку контролюючого органу, надані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) по митній декларації від 18.06.2021 року №UА500110/2021/014292:
- відповідно до п. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в копії митної декларації країни відправлення 310120210519646550 від 22.04.2021 року зазначені умови поставки - СРТ та не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не відповідає умовам поставки зазначеним у інвойсі №ATUM/MEI-1084 від 22.04.2021 року;
2) по митній декларації від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014732:
- відповідно до п. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в копії митної декларації країни відправлення 310120210519646802 від 03.05.2021 року зазначені умови поставки - СРТ та не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не відповідає умовам поставки зазначеним у інвойсі №SL-MTB-04С від 29.04.2021 року;
3) по митній декларації від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014738
- відповідно до п. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в копії митної декларації країни відправлення 310120210519646800 від 03.05.2021 року зазначені умови поставки - СРТ та не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не відповідає умовам поставки зазначеним у інвойсі №ATUM/MEI-0219 від 03.05.2021 року;
4) по митній декларації від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014742:
- відповідно до п. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в копії митної декларації країни відправлення 310120210519646801 від 03.05.2021 року зазначені умови поставки - СРТ та не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не відповідає умовам поставки зазначеним у інвойсі №ATUM/MEI-0214 від 03.05.2021 року;
5) по митній декларації від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014837:
- відповідно до п. «в» п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- в копії митної декларації країни відправлення 310120210519646803 від 03.05.2021 року зазначені умови поставки - СРТ та не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, що не відповідає умовам поставки зазначеним у інвойсі №SL-MTB-04D від 29.04.2021 року;
6) по митній декларації від 08.07.2021 року №UА500020/2021/201218:
- у коносаменті від 03.05.2021 року №GSZS0004685 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони в включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
- наданий до митного оформлення прайс-лист від 19.04.2021 року не містить умов поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару, разом з цим, згідно прайс-листа ціна товару не відповідає інформації щодо ціни товару згідно Інвойсу;
- в наданому до митного оформлення висновку про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями від 06.07.2021 року (цінова довідка) №06-07/21, підготовленому ЧП «Азов експерт», зазначено, що дата складання оцінки: 06.07.2021 року, місце знаходження об'єкту оцінки: м. Одеса, вул, Хаджібєєеська дорога 4/1 г пункт пропуску «Одеський торговельний порт», але відповідно до відміток про прибуття вантажу, що містяться у ЄАІС Держмитслужби та наявності відміток митного органу про прибуття товару до пункту пропуску «Одеський торговельний порт», транспортний засіб з вантажем прибув до пункту пропуску «Одеський торговельний порт» 08.07.2021 року;
7) по митній декларації від 16.07.2021 року №UА500020/2021/202181:
- наданий до митного оформлення прайс-лист від 10.05.2021 року не містить умов поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару, разом з цим, згідно прайс-листа ціна товару не відповідає інформації щодо ціни товару згідно інвойсу, що наданий до митного оформлення від 24.05.2021 року № ATUM/MEI-7107;
- у коносаменті від 24.05.2021 року №GSZS0007107 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони в включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
7) по митній декларації від 17.07.2021 року №UА500020/2021/202442:
- у коносаменті від 29.04.2021 року №SZLSE21049016 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAID» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони в включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого інвойсу поставка товару здійснюється на умовах СРТ Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
- наданий до митного оформлення прайс-лист від 15.04.2021 року не містить умов поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару, разом з цим, згідно прайс-листа ціна товару не відповідає інформації щодо ціни товару згідно Інвойсу;
- відповідно до пп. «в» п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних пакуванням. Згідно п.6.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.11.2020 року №ATUM/МEI - 201120 вартість палет, тари та упаковки входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
З огляду на вищезазначене, відповідачем відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України було запропоновано декларанту надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи.
18.06.2021 року, 23.06.2021 року, 12.07.2021 року, 16.07.2021 року та 17.07.2021 року позивачем в рамках консультації із митним органом по митним деклараціям від 18.06.2021 року №UА500110/2021/014292, від 23.06.2021 року №UА500110/2021/014732, №UА500110/2021/014738, №UА500110/2021/014742, №UА500110/2021/014837, від 08.07.2021 року №UА500020/2021/201218, від 16.07.2021 року №UА500020/2021/202181, від 17.07.2021 року №UА500020/2021/202442 були надані відповідні пояснення та поінформовано відповідача, що декларантом були надані всі документи, які є в наявності, і надати додаткові документи для підтвердження митної вартості декларант не має можливості (т. 1 а.с. 214-221).
За таких умов Одеською митницею Держмитслужби були винесені наступні рішення про коригування митної вартості товарів:
- №UA500110/2021/000058/2 від 18 червня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 та №2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США (т. 1 а.с. 233-234);
- №UA500110/2021/000061/2 від 23 червня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США (т. 1 а.с. 235-236);
-№UA500110/2021/000062/2 від 23 червня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США (т. 1 а.с. 237-238);
-№UA500110/2021/000063/2 від 23 червня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США (т. 1 а.с. 239-240);
-№UA500110/2021/000064/2 від 23 червня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США (т. 1 а.с. 241-242);
- №UA500020/2021/000005/2 від 12 липня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США; по товару №2 , є більшим та становить 5,52 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 3,52 дол. США; по товару №3 , є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №4 , є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №5 , є більшим та становить 5,03 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №6, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №7, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №8, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №9, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №10, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №11, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №12, є більшим та становить 5,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; по товару №13, є більшим та становить 1,82 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 0,60 дол. США; по товару №14, є більшим та становить 2,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 0,60 дол. США; по товару №15, є більшим та становить 2,35 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,36 дол. США; (т.1 а.с.243-247);
-№UA500020/2021/000009/2 від 16 липня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 5,01 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США (т. 1 а.с. 248-249);
-№UA500020/2021/000010/2 від 17 липня 2021 року. При цьому у рішенні зазначено, що на підставі аналізу баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» відповідачем встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить 2,02 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 0,60 дол. США; по товару №2 , є більшим та становить 1,82 дол. США за кг, ніж заявлено декларантом 0, 60 дол. США (т. 1 а.с. 250-251).
Також відповідачем були складені картки відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2021/00087 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/00091, №UA500110/2021/00092, №UA500110/2021/00093, №UA500110/2021/00094 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/00477 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/00484 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/00485 від 17 липня 2021 року (т.1 а.с. 222-232).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження та скасування.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан», відзив Одеської митниці та надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МКУ).
Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умовах повної ринкової конкуренції).
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.
Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.
Керуючись ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п. 1 ч. 5 ст.54 МК України).
Як встановлено ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно з ч. 1 ст. 54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.
За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).
Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).
Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).
Так прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.
У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року.
Як було встановлено судом, позивачем було визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною контракту. Водночас відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу та методу визначення митної вартості за ціною подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Згідно статті 61 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.
Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються.
Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.
Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
З даного приводу суд зазначає, що відомості, які містяться в ЄАІС та АСМО «Інспектор», мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Верховним Судом було сформовано правову позицію, що «формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню» (постанови від 21.02.2018 року по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 року по справі №818/1186/17).
Також суд зазначає, що згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України (крім номерів митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів), не містять жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
З огляду на викладені вище обставини суд доходить висновку, про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу та визначення більшої митної вартості за резервним методом.
При цьому суд критично ставиться до посилання відповідача у спірних рішеннях на відсутність у поданих до митного оформлення документах інформації щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (оскільки до ціни не включена така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
Так відповідно до п. 6.3 Контракту №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року вбачається, що вартість палет, тари та упаковки включена в вартість товару. Продавець відповідає за будь-яке псування вантажу, через погану упаковку і за всі додаткові транспортні витрати, викликані невірною маркуванням вантажу.
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої Декларантом, зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими «Atum VI s.r.o.», не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.
Стосовно посилань Одеської митниці Держмитслужби, що відповідно до наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах «СРТ Одеса», тобто вартість страхування не включена у вартість товару, проте, у наданих до митного оформлення документах (контрактів, інвойсів, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, суд зазначає наступне.
Так, згідно наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ, згідно з Інкотермс-2020.
Умова поставки CPT Інкотермс-2020 (Carriage Paid To) перекладається як «фрахт/ перевезення оплачено до» та означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання по зовнішньоекономічному контракту, коли передав в розпорядження перевізника продукцію, випущену митницею в рамках процедури експорту (також сплачуються вивізні мита і збори, якщо це необхідно).
При цьому транспортування до призначеного пункту, можливі витрати, пов'язані з транзитом по території іноземної держави і оплатою митних складів в разі затримок оформлення, оплачуються продавцем, а імпортне митне оформлення і розвантаження при прибутті залишається обов'язком покупця.
Суд зазначає, що відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 24.12.2020 року по справі №814/1046/16.
Отже, враховуючи те, що контрактом №ATUM/МEI/-201120 від 20.11.2020 року не передбачалися умови щодо обов'язку однієї із сторін щодо страхування товару, а відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що сторонами вказаного контракту здійснювалось страхування товару, відсутність інформації щодо страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
Стосовно посилань митного органу, що у наданих до митного оформлення прайс-листах не міститься умова поставки товарів, відповідно до яких зазначена ціна товару, разом з цим, згідно прайс-листа ціна товару не відповідає інформації щодо ціни товару згідно Інвойсу, суд зазначає наступне.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Згідно загальноприйнятої світової практики, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису.
При цьому для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, контролюючим органом можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.
Каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.
Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій - не передбачено.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним.
У контексті спірних правовідносин, прайс-лист не є тим обов'язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару та не є єдиним доказом, який в кінцевому результаті впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. При цьому, він містить необхідну для предмета доказування інформацію і у сукупності з іншими наявними у справі доказами дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Щодо посилань Одеської митниці Держмитслужби, що у коносаментах зазначені умови оплати фрахту «FREІGHT PREPAІD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення, проте, до митного оформлення не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, товар ТОВ «МЕЙЛАН» постачався на умовах CРТ.
Відповідно до правил Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов'язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов'язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
Отже, наведене свідчить про те, що, погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що ціна визначена контрактом вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.
З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.
Відтак, додаткові витрати на транспортування ТОВ «МЕЙЛАН» не понесло.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19, від 21.02.2020 року у справі №813/1229/16 та від 23.01.2020 року у справі №814/4204/15.
На думку суду, з наданих до митного оформлення документів відповідач мав об'єктивну можливість встановити умови поставки товару, пункт його розвантаження та, відповідно, географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Також на думку суду, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.
Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі №826/17973/14, в якій зазначено, що: «…однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості...».
Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2021/000058/2 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/000061/2, №UA500110/2021/000062/2, №UA500110/2021/000063/2, №UA500110/2021/000064/2 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/000005/2 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/000009/2 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/000010/2 від 17 липня 2021 року та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2021/00087 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/00091, №UA500110/2021/00092, №UA500110/2021/00093, №UA500110/2021/00094 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/00477 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/00484 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/00485 від 17 липня 2021 рокує необґрунтованими, а тому протиправним та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому суд критично ставиться до всіх інших посилань представників позивача та відповідача, покладених в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, з огляду на наступне.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення №120 від 20.07.2021 року, про сплату судового збору за подання адміністративного позову у сумі 40 860,00 грн.
На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631).
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 3, код ЄДРПОУ 40058407) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ 43333459), Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500110/2021/000058/2 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/000061/2, №UA500110/2021/000062/2, №UA500110/2021/000063/2, №UA500110/2021/000064/2 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/000005/2 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/000009/2 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/000010/2 від 17 липня 2021 року.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500110/2021/00087 від 18 червня 2021 року, №UA500110/2021/00091, №UA500110/2021/00092, №UA500110/2021/00093, №UA500110/2021/00094 від 23 червня 2021 року, №UA500020/2021/00477 від 12 липня 2021 року, №UA500020/2021/00484 від 16 липня 2021 року, №UA500020/2021/00485 від 17 липня 2021 року.
Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мейлан» (код ЄДРПОУ 40058407) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 40 860,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький