Справа № 420/9539/22
14 липня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2, третя особа військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 11 липня 2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2, третя особа військова частина НОМЕР_1, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 27.09.2021 року №117 «Про притягнення військовослужбовця військової частики НОМЕР_2 до юридичної відповідальності» щодо притягнення капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 199121,04 грн.;
2. Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 незаконно утримане грошове забезпечення на суму 31824,88 грн.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Статтею 49 КАС України передбачено, що треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
У позовній заяві військова частина НОМЕР_1 зазначена в якості третьої особи, однак без зазначення, з якими вимогами щодо предмета спору (самостійними чи без самостійних) та на чиїй стороні (позивача чи відповідача).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.4 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Суддя зазначає, що позовна заява підписана та подана до суду від імені позивача представником Рудзей Юрієм Володимировичем.
На підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги, однак не надано ордеру чи довіреності.
Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.122 КАС України (у чинній редакції) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом даного позову є, як вбачається з тексту позовної заяви, правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 27.09.2021 №117 «Про притягнення військовослужбовця військової частики НОМЕР_2 до юридичної відповідальності» щодо притягнення капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 199121,04 грн.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.
Однак, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 29.06.2022 (дата відправлення позовної заяви засобами поштового зв'язку), тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
При цьому, позивач у позовній заяві не зазначає, коли саме дізнався про оскаржуваний наказ.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
До позовної заяви додано заяву про поновлення позивачу строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, яка з посиланням на ч.4 ст.122 КАС України обґрунтована тим, що позивач подав до відповідача скаргу, відповідь на яку отримано 21.06.2022.
Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (ч.1).
Отже, Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» не визначено строку оскарження наказу командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності.
Водночас, такий строк на думку судді має бути розумним та не повинен перевищувати строків оскарження такого наказу у судовому порядку.
Відтак, суддя ставиться критично до доводів заяви, оскільки скаргу до командира військової частини НОМЕР_1 позивачем було подано лише 30.05.2022, тобто через вісім місяців з дати прийняття оскаржуваного наказу.
Крім того суд враховує, що позивач вже звертався з аналогічним позовом до Одеського окружного адміністративного суду 12.05.2022 (справа №420/6856/22), тобто до оскарження наказу військової частини НОМЕР_2 від 27.09.2021 №117 у позасудовому порядку.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано належним чином обґрунтованого клопотання про його поновлення.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з доказами на підтвердження повноважень представника та обґрунтованої заяви про поновлення позивачу строку звернення до суду (з копією учасникам справи).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2, третя особа військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко