Справа № 420/6765/22
14 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього громадянина України, ОСОБА_2 , до Ананьївської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього громадянина України, ОСОБА_2 , до Ананьївської міської ради, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову розглянути на сесії Ананьївської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради, яка викладена у листі від 10.02.2022 року №04-23/566;
- зобов'язати Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, яка буде надана судом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що в інтересах свого малолітнього сина вона звернулась до Ананьївської міської ради із клопотанням про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України, за рахунок сформованої земельної ділянки комунальної власності Ананьївської міської ради Подільського району Одеської області, яка знаходиться за межами села Байтали, Ананьївського (Подільського) району Одеської області. Проте, листом від 10.02.2022 року № 04-23/566 Ананьївська МР, повідомила про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства та від. Позивачка стверджує, що вказана відмова є протиправною, невмотивованою та безпідставною.
Ухвалою суду від 16.05.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
26.05.2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому представника заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Представник стверджує, що за клопотанням позивача підготовлено та направлено 10.02.2022 року за №04-23/566 відповідь, в якій надано роз'яснення щодо неможливості у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, мотивуючи наступним: Згідно поданого картографічного матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «ім.Ілліча». В обґрунтування правової позиції відповідач у відзиві зазначає, що з 01.01.2019 року органи місцевого самоврядування отримали нові повноваження у розпорядженні колективними землями та з 01.01.2025 року буде можливість поповнити свої землі невитребуваними частками (паями) та нерозподіленими землями. З'являються нові можливості для проектування власних соціально-побутових об'єктів та отримання додаткових доходів від сплати за землю, шляхом передачі її в оренду. Органам місцевого самоврядування забороняється протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, яка сформована з невитребуваних часток (паїв), передавати у приватну власність. За винятком, передачі таких ділянок власникам або спадкоємцям цих земель. На теперішній час, за рішеннями ОМС нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї) можуть передаватись в оренду після їх формування в окремі земельні ділянки на строк до дня державної реєстрації права власності спадкоємцями, про що зазначається обов'язково у договорі. З вказаних підстав відповідач вважає прийняту ним відмову правомірною.
14.06.2022 року представником відповідача надано відповідь на відзив, в якій представник заперечує щодо наведених відповідачем доводів та зазначає, що наведене відповідачем у відзиві не спростовує фактичного порушення відповідачем прав позивача та обставин протиправності дій відповідача наведених у позові.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
10.11.2021 року ОСОБА_1 , в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 , звернулась до Ананьївської міської ради із клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0 га за адресою Ананьївська територіальна громада.
До клопотання додано: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, довіреність, графічні матеріали (а.с.6-9).
10.02.2022 року Ананьївською міською радою розглянуто клопотання від 10.11.2021 року та повідомлено листом № 04-23/566, що згідно наданого картографічного матеріалу земельна ділянка знаходиться в межах земель, право власності на які посвідчено державним актом на право колективної власності на землю колишнього КСП «ім. Ілліча». Відповідно до п. 21 «Перехідних Положень» Земельного кодексу України землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Згідно ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, формовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). Враховуючи вищевикладене, рекомендовано звернутися до Відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради, який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51, каб.126 з новим графічним матеріалом на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.10-11).
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «б» ч.1 с.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з положеннями ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
Згідно з ч.1 ст.134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст.136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
З огляду на наведені норми законодавства, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність зобов'язаний розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення про надання такого дозволу або відмову у наданні у місячний строк.
Згідно з ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У відповідності п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що за результатом розгляду клопотання заінтересованої особи повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Суд встановив, що за результатом розгляду заяви позивачки від 10.11.2021 року відповідач надав позивачці відповідь, яка оформлена листом. Тоді як, з огляду на наведені положення законодавства, клопотання позивачки повинно було бути розглянуте на пленарному засіданні ради та, за результатом розгляду клопотання, рада повинна була прийняти відповідне рішення.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав саме для визнання протиправною бездіяльності Ананьївської міської ради щодо неприйняття рішення за клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, яка буде надана судом, суд зазначає наступне.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також «Рекомендація R (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд зазначає, що оскільки відповідач взагалі не приймав рішення у формі акту індивідуальної дії, за результатом розгляду клопотання позивачки, вимога щодо зобов'язання Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, яка надана судом - належить до задоволення.
Щодо витрат на правову що допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд визначає розмір суми витрат на правничу допомогу, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача згідно з умовами договору про подання професійної правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу до позу додано:
Договір про надання професійної правничої допомоги від 20.10.2021 року, додаток № 1 до вказаного договору, акт виконаних робіт від 08.05.2022 року.
Додатком № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 20.10.2021 року передбачено попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат які позивач поніс і які очікує понести відповідно договору про надання юридичних послуг від 20.10.2021 року, зокрема:
Зустріч з Замовником, підготував клопотання до Ананьївської МР, надав консультацію - 30 хв - 500 грн;
Вивчив відповідь Ананьївської МР від 10.02.2021 року, зібрав докази до позову, підготував позов - 1 год - 2000 грн;
Надав консультацію замовнику, підготував акт виконаних робіт і заяву на відшкодування судових витрат, підготовка відповіді на відзив - 30 хв - 500 грн.
Акт виконаних робіт містить аналогічний перелік наданих адвокатом послуг.
Суд зазначає, що з огляду на акт виконаних робіт, до вказаних витрат включено зустріч та усну консультацію, підготовку акту виконаних робіт і заяви на відшкодування судових витрат.
Проте, суд зазначає, що вказані витрати не є витратами, пов'язаними з розглядом справи в розумінні КАС України.
Суд вважає, що за надання вказаних послуг співмірними витратами є 2000 грн.
Згідно з положеннями ч. 2 с. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому у суду відсутні підстави для вирішення питання про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 243, 245, 246, 250, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього громадянина України - ОСОБА_2 до Ананьївської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльності Ананьївської міської ради щодо неприйняття рішення за клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської міської ради.
Зобов'язати Ананьївську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.11.2021 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту Байтали на території Ананьївської сільської ради та прийняти рішення за результатом розгляду вказаної заяви, з урахуванням правової оцінки, яка надана судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ананьївської міської ради витрати на правову допомогу у сумі 2000,00 грн.
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Ананьївська міська рада (вул. Незалежності, 51, м.Ананьїв, Одеська область 66400; код ЄДРПОУ 04056807).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 14.07.2022 року.
Суддя Н.В. Бжассо