Справа № 420/26773/21
14 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів,-
24.12.2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0005-2021 від 15.11.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в, VIN НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030/2021/237592 від 11.11.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/020154 від 15.11.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030/2021/237592 від 11.11.2021;
- стягнути з Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
У позові зазначено, що згідно інструкції виробника автомобілю Chevrolet Volt - останній є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух. Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №3948/3949 від 11.06.2021 аналогічного автомобілю, останній є електричним транспортним засобом, який безпосередньо приводиться в рух за допомогою тягового електричного двигуна. Двигун внутрішнього згорання не з'єднаний з трансмісією та призначений для вироблення через генератор додаткової електричної енергії, необхідної для живлення тягового електричного двигуна та заряду акумуляторної батареї. Враховуючи викладене, як стверджує позивач, згідно технічних характеристик автомобіль «Chevrolet» модель «VOLT» він повністю підпадає під опис коду УКТ ЗЕД 8703 80 90 90. У свою чергу, як стверджує позивач, оскаржувані рішення про зміну коду товару та картка відмови у митному оформленні не ґрунтується на жодному доказі (висновку судового експерта; даних виробника; тощо).
Ухвалою суду від 29.12.2021 року позов залишено без руху.
11.01.2022 року (вх.№ЕС/146/22) від представника позивача до суду надійшла заява разом із доказами доплати судового збору.
Згідно довідки, що складена помічником судді 24.01.2022 року, адміністративний позов 24.12.2021 року доставлений до електронного кабінету Одеської митниці.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.
09.02.2022 року (вх.№ЕС/410/22) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, в якому вказано, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Так, у відзиві вказано, що Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення коду товару та прийняття рішення про визначення коду товару від 15.11.2021 № КТUA500030-0005-2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2021/020154 від 15.11.2021 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.
Як вказує відповідач, класифікація товарів здійснюється у відповідності до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), яка побудована на основі до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Пояснень до УКТЗЕД та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації товарів.
У відзиві вказано, що класифікація автомобілів «Chevrolet Volt» здійснюється відповідно їх характеристик в товарній підпозиції 8703 60 УКТ ЗЕД, як гібридного автомобіля з підзарядкою від електромережі (Plug-in Hybrid Electric Vehicles, PHEVs) у відповідності до наказів Держмитслужби України від 01.07.2020 №234 «Про затвердження перехідних таблиць від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року» та від 14.07.2020 №256 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». Отже, на думку відповідача, товар «легковий автомобіль CHEVROLET VOLT…» за митною декларацією від 11.11.2021 № UA500030/2021/237592 повинен класифікуватися у товарній підкатегорії 8703 60 90 30УКТ ЗЕД (ставка мита - 10 %). На підставі вищезазначеного, було винесено рішення про визначення коду товару від 15.11.2021 № КТ-UA500030-0005-2021. Рішення про визначення коду товару прийнято у відповідності до вимог УКТ ЗЕД.
У відзиві також зазначено про необґрунтованість вимоги про стягнення моральної шкоди.
Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
26.10.2021 Позивач придбав у США транспортний засіб Chevrolet Volt, 2012 р.в., VIN НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що для проведення митного оформлення придбаного товару (Chevrolet Volt, 2014 р.в) декларантом до Одеської митниці подану митну декларацію (МД) UA500030/2021/237592 від 11.11.2021 року, в якій заявлено код товару 8703809090: №1 - 1. Легковий автомобіль: 1 шт. Марка - CHEVROLET Модель - VOLT; Календарний рік виготовлення - 2014 р.; Модельний рік виготовлення - 2015 р.; Автомобіль - б/у; Номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ; Номер шасі - немає даних; Номер двигуна - не визначений; Загальна кількість місць - 4; Кількість дверей - 5; Призначення автомобілю - пасажирський; Тип двигуна - гібрид; Робочий об'єм ДВС - 1398 см3; Тягова батарея - 16.5 кВт/г; Колісна формула - 4/2;Тип кузова - хетчбек; Колір - чорний; Показники одометра - 67828; Торгівельна марка - CHEVROLET; Виробник - General Motors LLC Країна виробництва - US, що підтверджується маркуванням захищеною позначкою на центральній лівій стійці кузова транспортного засобу. Вивантажено з контейнера - TEMU6771340.
У декларації вказано, що відповідно до технічної документації виробника Chevrolet Volt є електричним транспортним засобом (ТЗ) з розширеним діапазоном руху. Електрична енергія є первинним джерелом енергії ТЗ, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей ТЗ має два режими роботи: Електричний Режим (ЕР) та Режим Розширеного Діапазону (РРД). В ЕР транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У РРД транспортний засіб отримує енергію як від батареї так і від двигуна. В ЕР транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини. У цьому первинному(основному) режимі ТЗ живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. ТЗ може працювати в цьому режимі до того моменту, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом). Коли ТЗ досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону. У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, який живиться від палива. Це вторинне джерело енергії розширює діапазон руху ТЗ. Автомобіль має пошкодження: переднього та заднього бамперу; лівої та правової задньої фари; тощо.
Також для підтвердження заявленого коду згідно УКТ ЗЕД декларантом надано документи зазначені в графі 44 МД № UA500030/2021/237592.
За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці прийнято рішення про визначення коду товару від 15.11.2021 року № КТ-UA500030- 0005-2021 (а.с.28) відповідно до якого посадові особи митниці не погодились із задекларованим в графі 33 МД №UA500030/2021/237592 кодом товару 8703 90 10 90, та визначили новий код товару 8703 229030.
У рішенні вказано, що під час його прийняття Одеська митниця керувалася такими документами: ЗУ "Про митний тариф України" від 04.06.2020 №674-IX , основні правила інтерпретації УКТЗЕД, пояснення до товарної позиції 8703, Акт про проведення митного огляду від 15.11.2021 № UA500030/2021/237592, рішення про визначення коду товару щодо аналогічних товарів від КТ-UA500030-0004-2021 від 14.09.2021 року.
Крім того, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного, призначення №UA500030/2021/020154 від 15.11.2021 року з причин прийняття рішення про визначення коду товару № КТ-UA500030- 0005-2021 від 15.11.2021 року яким змінено код товару за УКТЗЕД з 8703 90 10 90 (електро: інші) на 8703229030 (ТЗ оснащені двигуном внутрішнього згоряння) (а.с.35-36).
У картці відмови відповідачем роз'яснено, що для митного оформлення товару, необхідно подати нову МД згідно ст.257 Митного кодексу України з урахуванням раніше винесеного рішення про визначення коду товару №UA500030/2021/020154 від 15.11.2021 року. Також декларанту роз'яснено право оскарження рішення про відмову у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного, призначення відповідно до ст.25 Митного кодексу України.
Вважаючи вищевказані рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.
Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч.1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч.2 ст.248 Митного кодексу України засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.
Відповідно до частин 1 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною 2 статті 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ч.3 ст.69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Відповідно до ч.4 ст.69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Частиною 5 статті 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо
Термін “класифікація товару” для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (Порядок №650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Пункт 3 розділу І Порядку №650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно п.1 та п.2 розділу ІІІ Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:
- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних “Класифікаційні рішення” програми “Інспектор 2006” ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів “а” та “б” абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.
Згідно пунктів пункт 5 та 6 розділу ІІІ Порядку №650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.
При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.
У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.
Відповідно до пункту 4.4. розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:
МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;
ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Згідно статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Крім того, з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 №256
Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України "Про Митний тариф України" від 04.06.2020 року № 674-IX класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Спірним у даній справі є питання за яким кодом УКТ ЗЕД необхідно класифікувати ввезений позивачем за (МД) UA500030/2021/237592 від 11.11.2021 року товар (№1 - 1. Легковий автомобіль: 1 шт. Марка - CHEVROLET Модель - VOLT; Календарний рік виготовлення - 2014 р.; Модельний рік виготовлення - 2015 р.; Автомобіль - б/у; Номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ; Номер шасі - немає даних; Номер двигуна - не визначений; Загальна кількість місць - 4; Кількість дверей - 5; Призначення автомобілю - пасажирський; Тип двигуна - гібрид; Робочий об'єм ДВС - 1398 см3; Тягова батарея - 16.5 кВт/г; Колісна формула - 4/2;Тип кузова - хетчбек; Колір - чорний; Показники одометра - 67828; Торгівельна марка - CHEVROLET; Виробник - General Motors LLC Країна виробництва - US), за кодом УКТ ЗЕД 8703 80 10 90 як стверджує позивач чи за кодом 8703 60 90 30 як наполягає відповідач.
Для вирішення вказаного питання необхідно дослідити опис товарів, які класифікуються за вказаними кодами, пояснення щодо їх класифікації та співставити такі описи та пояснення із характеристиками досліджуваного товару.
До коду УКТЗЕД 8703 80 90 90 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі: інші транспортні засоби, що приводяться в рух тільки електричним двигуном: оснащені двигуном внутрішнього згоряння, який не з'єднаний з трансмісією, тобто не бере участі в пересуванні транспортного засобу, який призначений тільки для обертання електрогенератора, та інші транспортні засоби.
До коду УКТЗЕД 8703 60 90 30 відносяться автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, інші транспортні засоби з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з зворотно-поступальним рухом поршня і електродвигуном в якості двигунів для пересування, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії, що використовувалися понад 5 років.
Судом встановлено, що відповідно до технічної документації, яка є загальнодоступною в мережі Інтернет на веб-сайті General Motors LLC як компанії-виробника, автомобіль Chevrolet Volt є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху (ЕКЕУ - Електричний Транспортний засіб, що може працювати у Режимі Розширеного Діапазону). Він використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух в будь-який час (завжди). Електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії. Цей транспортний засіб має два режими роботи: Електричний Режим та Режим Розширеного Діапазону. В Електричному Режимі даний транспортний засіб рухається тільки за рахунок блоку електричної тяги. Він перетворює електричну енергію у механічну для приводу у рух коліс. У Режимі Розширеного Діапазону транспортний засіб отримує енергію як від батареї, так і від двигуна.
В Електричному Режимі транспортний засіб не використовує пальне та не генерує вихлопні речовини з задньої вихлопної труби. У цьому первинному (основному) режимі транспортний засіб живиться (приводиться у дію) електричною енергією, що зберігається у високовольтній батареї. Транспортний засіб може працювати у цьому режимі до того моменту часу, коли у батареї зостається тільки невелика кількість електричного заряду (коли батарея досягає стану з низьким зарядом).
Коли транспортний засіб досягає кінця свого електричного діапазону руху (коли батарея розряджається), він переключається у Режим Розширеного Діапазону (РРД) У цьому вторинному режимі електрична енергія генерується двигуном, якій живиться від палива. Це вторинне джерело електричної енергії розширює діапазон руху транспортного засобу. Функціонування транспортного засобу буде продовжено у режимі РРД до того моменту, коли транспортний засіб може буди підключеним до джерела електричної енергії для поповнення заряду батареї високої напруги та відновлення Електричного Режиму.
Батарея високої напруги буде продовжувати постачати певну кількість енергії; працювати разом з двигуном для забезпечення максимальної (пікової) продуктивності коли це вимагається, наприклад при підйомі на крутий нахил або при маневрах, потребують великого прискорення. Батарея не буде заряджатися, та електричний діапазон роботи транспортного засобу не буде відновлюватися за рахунок енергії від двигуна.
Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, коли транспортний засіб рухається з малою швидкістю, або зупиняється, двигун буде працювати без відключення, якщо транспортний засіб знаходиться в увімкненому стані, за виключенням того, коли блок електричного приводу знаходиться в положенні N (Нейтральне). Двигун відключиться або буде залишатися відключеним при низькій швидкості транспортного засобу у положенні N (Нейтральне). В таких випадках батарея високої напруги не буде заряджатися. При цих умовах, батарея високої напруги, все ще може розряджатися при використанні кондиціонеру або інших навантаженнях на мережу 12 Вольт.
Як у Електричному Режимі, так і у Режимі Розширеного Діапазону, у випадку несправності батареї високої напруги, двигун може працювати без відключення з метою генерації необхідної електрики. Лампочка індикатора несправності буде включена (почне світитися).
Таким чином, відповідно до технічної документації, автомобіль Chevrolet Volt має електричний двигун та двигун внутрішнього згоряння, при чому електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії, тобто автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.
Суд зазначає, що технічна документація на автомобілі Chevrolet Volt є загальнодоступною в мережі Інтернет на веб-сайті General Motors LLC як компанії-виробника автомобіля Chevrolet Volt про те, що даний автомобіль є електричним транспортним засобом з розширеним діапазоном руху та використовує електричну систему тяги, що приводить транспортний засіб у рух завжди.
Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Законних підстав для зміни на власний розсуд опису товару на інший, ніж зазначено в технічній документації, у відповідача немає.
Таким чином, автомобіль Chevrolet Volt слід класифікувати відповідно до техніко-технологічної документації на нього за кодом товару УКТЗЕД 8703 80 90 90.
Необхідно зазначити, що УКТЗЕД та Основні правила його інтерпретації не містять поняття чи коду товару "автомобіль, що обладнаний гібридною силовою установкою", тому класифікація легкового автомобіля можлива:
- або за ознакою двигуна внутрішнього згоряння,
- або за ознакою електродвигуна,
- або, якщо легковий автомобіль має одночасно і електродвигун, і двигун внутрішнього згоряння, за Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД.
Виходячи з наведеного, автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром, і ця обставина однозначно встановлена на підставі технічної документації виробника та не заперечується сторонами, необхідно застосовувати наступні правила класифікації товарів, встановлені Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД:
(b) ... Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис ...
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (а) або З (Ь), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються (товарна позиція 8703 90 10 90 (транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, інші) більша за товарну позицію 8703 22 90 10 (транспортні засоби- оснащені двигуном: внутрішнього згоряння)).
Таким чином, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, автомобіль Chevrolet Volt як легковий автомобіль (товар), який складається з двох компонентів, які є основою для класифікації, повинен класифікуватись:
- за компонентом, який описується конкретніше;
- за компонентом, який визначає його основні властивості,
- або за найбільшим порядковим номером серед товарних позицій.
Оскільки автомобіль Chevrolet Volt описується конкретніше за його основним компонентом - електродвигуном, оскільки електродвигун автомобіля Chevrolet Volt є компонентом, який визначає основні властивості автомобіля Chevrolet Volt, та оскільки товарна позиція 8703 80 90 90 є більшою за товарну позицію 8703 60 90 30, тому автомобіль Chevrolet Volt необхідно класифікувати за товарною позицією 8703 80 90 90.
Аналіз інформації про автомобіль відповідно до його технічної документації дає підстави дійти висновку про те, що автомобіль Chevrolet Volt має електричний двигун та двигун внутрішнього згоряння, при чому електрична енергія є первинним джерелом енергії транспортного засобу, в той час як пальне є вторинним джерелом енергії, тобто автомобіль Chevrolet Volt є двокомпонентним товаром відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.
Аналогічного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 420/5592/19.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ввезений автомобіль належить класифікувати за кодом УКТЗЕД 8703 80 90 90.
Враховуючи вищевикладені висновки суду, оскільки при зміні коду товару за УКТЗЕД відповідач діяв не у межах та не на підставі чинного законодавства, суд вважає, що рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0005-2021 від 15.11.2021 року та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/020154 від 15.11.2021 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Таким чином вимоги позивача в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішую позов в частині вимог про стягнення з Одеської митниці (ЄДРПОУ 44005631) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 5000 грн, суд зазначає.
Фактично, доводи поповича, які на його думку є свідченням наявності підстав для стягнення моральної шкоди зводяться до прийняття відповідачем спірних рішень.
Вирішуючи дану вимогу суд з'ясовує факт доведеності понесення позивачем моральних страждань саме фактом прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, так як саме вона і є предметом розгляду у справі та підлягала перевірці саме її правомірність.
Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.
Суд зазначає, що положеннями статті 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причиного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, позивач повинен довести факт заподіяння йому моральної шкоди.
При цьому, обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 71 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Доказами, які дозволять суду встановити наявність моральної шкоди, її характер та обсяг, в даному випадку можуть бути, зокрема, але не виключно, довідки з медичних установ, виписки з історії хвороби, чеки за оплату медичної допомоги та придбання ліків, тощо.
Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 818/1429/17, від 12.11.2019 року у справі №818/1430/17.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Разом з тим, до суду позивачем не надано доказів настання втрат майнового чи немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ у зв'язку прийняттям саме постанови про відкриття виконавчого провадження, які у розумінні ст.23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.
В той же час, порядок стягнення витрат на правову допомогу визначений приписами КАС України та такі витрати не є шкодою.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв'язку з прийняттям спірних рішень утворювали підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди.
Позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань відповідачами по справі, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок такої бездіяльності відповідача.
При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Крім зазначеного, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд зауважує на тому, що позивач належним чином не обґрунтовує заявлений розмір моральної шкоди.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факти заподіяння відповідачами моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження та самим лише фактом пред'явлення вищевказаного виконавчого документа до примусового виконання, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідачів моральної шкоди є необґрунтованою, недоведеною, а отже не підлягає задоволенню
Таким чином, зважаючи на вищевказані висновки суду, суд вважає , що позовні вимог ОСОБА_1 до Одеської митниці є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару №KT-UA500030-0005-2021 від 15.11.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в, VIN НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030/2021/237592 від 11.11.2021 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500030/2021/020154 від 15.11.2021 щодо автомобіля Chevrolet Volt, 2014 р.в., VIN НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500030/2021/237592 від 11.11.2021 року.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Одеська митниця (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ ВП 44005631).
Суддя С.М. Корой