Справа № 298/1354/21
Номер провадження 3/298/328/22
14 липня 2022 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого на «Нафтогаз Груп», за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №433199 від 26 листопада 2021 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 Ужгородського РУП Кулєв А.М., 23.11.2021 року близько 20.50 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно свого шовгора гр. ОСОБА_2 , з яким разом проживає, а саме: вчинив дії психологічного та фізичного впливу, які полягали в нецензурних висловлюваннях та застосуванні фізичної сили, які могли завдати шкоду психологічному та фізичному здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, судом вживалися заходи щодо належного повідомлення останнього про час, місце та дату розгляду справи.
За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 173-2 КУпАП України, не є обов'язковою, тому суд вважає за можливе справу розглянути.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року (далі Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як домашнє насильство.
З фабули протоколу слідує, що 23.11.2021 року близько 20.50 год. в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно свого шовгора гр. ОСОБА_2 , з яким разом проживає, а саме: вчинив дії психологічного та фізичного впливу, які полягали в нецензурних висловлюваннях та застосуванні фізичної сили, які могли завдати шкоду психологічному та фізичному здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
Водночас фабула протоколу не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки в такому не розкрито зміст дій ОСОБА_1 . Обвинувачення, яке поставлено в провину ОСОБА_1 є не конкретним, що порушує право останнього на захист.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
З письмових пояснень ОСОБА_3 від 23 листопада 2021 року, письмових пояснень ОСОБА_2 від 23 листопада 2021 року та письмових пояснень ОСОБА_1 від 26 листопада 2021 року, слідує, що між ними після відпочинку виник сімейний конфлікт, в якому брали участь обопільно заявниця, потерпілий, правопорушник та його мама. При цьому, наведені в поясненнях відомості не доводять винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Між тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають разом за однією адресою місця проживання в АДРЕСА_1 ,проживають однією сім"єю або ж є родичами, а відсутність зазначених відомостей позбавляє можливості для кваліфікації дій, як домашнє насильство.
Що стосується наявного в матеріалах справи рапорта інспектора відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Фетько-Долгірєва Д.В. від 23.11.2021 року №2432, рапорта інспектора відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Фетько-Долгірєва Д.В. від 23.11.2021 року №2431, рапорта інспектора-чергового відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Олень А.С. від 24.11.2021 року №2994,то такі вказують лише на факт реєстрації повідомлення, яке надійшло зі служби «102» та, на переконання судді, не можуть бути покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Стосовно наявних в матеріалах справи листів т.в.о. начальника СД відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатської області Ю.Семйон, за №1624 від 24.11.2021 року, за №1625 від 24.11.2021 року та за №1630 від 26.11.2021 року, про відсутність даних які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв'язку з цим внесення відповідної інформації до ЄРДР, то такі лише вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 кримінального правопорушення, та жодним чином не підтверджують факту вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що доказова база, яка долучена до протоколу, ґрунтується лише на письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 від 23.11.2021 року, письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 від 23.11 2021 року, та не підтверджується доказами, в розумінні ст.251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .
Таким чином, із зібраних працівниками поліції матеріалів справи, які передано на розгляд до суду, встановлено, що такі матеріали справи не містять достовірних та беззаперечних доказів провини ОСОБА_1 .
Інших належних доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, до суду не надано, і таких доказів в ході судового розгляду судом не встановлено.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Отже, з урахуванням наведених вище обставин, приходжу висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеним.
З огляду на вказане, суддя вважає за необхідне провадження в справі закрити, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Зизич В.В.