Справа №127/18939/18
Провадження №1-кп/127/774/18
11 липня 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020020002228 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
Встановив
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, а саме
ОСОБА_4 засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт. Вказаний вирок 18 січня 2018 року набув законної сили.
08.02.2018 ОСОБА_4 з'явився до Вінницького міськрайонного відділу з питань пробації ЦЗМУ з питань ВКП та пробації Міністерства юстиції України, де йому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання, в тому числі, що згідно ч. 6 ст.41 Кримінально-виконавчого кодексу України він зобов'язаний додержуватися встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до відпрацювання громадських робіт, повідомляти про зміну місця проживання. Також ОСОБА_4 був попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, про що в цей же день він надав відповідну підписку. Після чого ОСОБА_4 було видано направлення на відпрацювання громадських робіт до Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5».
08.02.2018 керівництвом МКП «ЖЕК № 5» видано наказ про прийняття ОСОБА_4 на відпрацювання громадських робіт з 09.02.2018.
В період з 09.02.2018 до 01.03.2018 ОСОБА_4 відбув 56 годин громадських робіт, після чого з 02.03.2018 на відпрацювання громадських робіт до МКП «ЖЕК № 5» жодного разу не з'явився без поважних причин. 31.05.2018 ОСОБА_4 повторно був попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України, однак, належних висновків не зробив та на відпрацювання громадських робіт не з'являвся без поважних причин.
Таким чином, незважаючи на неодноразові попередження про наслідки ухилення від відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_4 без поважних причин, починаючи з 05.03.2018 умисно ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, не з'являється до МКП «ЖЕК № 5» на відпрацювання громадських робіт, тим самим не виконує встановлені обов'язки та порушує порядок і умови відбування покарання. Станом на 18.07.2018 невідбута частина покарання ОСОБА_4 складає 184 години громадських робіт.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження в зв'язку із закінченням строків притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, просив його задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор, щодо клопотання захисника обвинуваченого не заперечив.
Заслухавши клопотання захисника обвинуваченого, врахувавши думки обвинуваченого та прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно санкції ч. 2 ст. 389 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення - 18.07.2018) ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення - 18.07.2018), злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення - 18.07.2018), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, минуло три роки.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018, внесені зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, викладено у нових редакціях ст. 12 та частину першу ст. 49 КК України.
Відповідно до положення статті 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з положеннями статті 12 КК України (в редакції ЗУ № 2617-VIII від 22.11.2018) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України відноситься до кримінальних проступків, за який, серед іншого, передбачено покарання у виді обмеження волі.
Положеннями ч. 1 ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання чинності вироком суду законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких зупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила злочин від слідства та суду, та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового злочину.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 вчинене 18.07.2018 та з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 3 роки.
Згідно матеріалів кримінального провадження та пояснень прокурора в даному випадку відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, ОСОБА_4 від органу досудового розслідування чи суду не ухилявся, нового кримінального правопорушення не вчинив.
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 суть пред'явленого обвинувачення зрозумів, він розуміє свої права, визначені ч.ч. 2-3 ст. 285 КПК України та підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 , що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності за статтею 49 КК України є нереабілітуючою підставою та не звільняє його від цивільно-правової відповідальності.
Вказане також узгоджується і з позицією Верховного Суду, який у своїй Постанові від 24.05.2018 (справа № 531/2332/14-к) також зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави та бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Враховуючи те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 3 роки, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю в зв'язку із закінченням строку давності, встановленого ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі ст. 49 КК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України.
Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 370-372, 395 КПК України, ст.ст. 12, 49 КК України, ст. 389 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення - 18.07.2018), суд, -
Ухвалив
Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12018020020002228 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України - закрити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя