15 липня 2022 року Справа № 160/7033/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О., -
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_2) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити певні дії, -
09 травня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_2), в якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, викладене в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини; зобов'язати Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 у зв'язку з втратою 10 відсотків працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року відкрито провадження у справі №160/7033/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
30.07.2015 року ОСОБА_1 пройшов медичну комісію при Дніпродзержинському ОМВК та був визнаним придатним до військової служби, що підтверджується записом на сторінці 16 військового квитка.
31.07.2015 року ОСОБА_1 був зарахований до збройних сил України, на контрактній основі, що підтверджується записом на сторінці 2 та 26 військового квитка.
В період часу з 30.07.2015 року до 17.06.2021 року ОСОБА_1 проходив службу в збройних силах України по контракту, що підтверджується записами в військовому квитку та наказами Міністерства оборони України.
За час проходження служби в збройних силах України ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в наступні періоди, а саме: з 23.09.2015 р. по 15.12.2015 р., що підтверджується довідкою №2011 від 22.02.2016р.; з 30.04.2018 р. по 20.06.2018 р., з 06.07.2018 р. по 02.08.2018 р., з 03.08.2018 р. по 15.08.2018 р., що підтверджується довідкою №1660 від 10.05.2019 р.; з 11.12.2019 р. по 14.02.2020 р., що підтверджується довідкою №908 від 14.02.2020 р. а також посвідченням учасника бойових дій.
В період часу з 2018 року по 2021 рік ОСОБА_1 неодноразово звертався за медичною допомогою з приводу отримання травм під час перебування в ООС, а саме: з приводу перелому середньої третини обох кісток правої гомілки, з приводу зниження слуху з 2019 року після перебування в зоні ООС; з приводу гіпертонічної хвороби 1 стадії; з приводу захворювання нирок.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №253 від 24.06.2021 року наданого головою ВЛК, зазначені захворювання пов'язані з проходженням військової служби.
Звільнившись з збройних сил України, ОСОБА_1 продовжив лікування та медичні обстеження, що підтверджується випискою із медичної картки хворого №2551.
На початку липня 2021 р. в тримісячний термін після звільнення з військової служби, ОСОБА_1 звернувся із заявою до 3 відділу у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
13.09.2021 р. 3 відділом у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки було повідомлено ОСОБА_1 про те, що йому відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як згідно витяга з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р. Постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань - відмінено.
ОСОБА_1 не погодившись з рішенням в протоколі №393 від 26.08.2021 р. засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм - пройшов додаткове медичне обстеження та медичну комісію (МСЕК).
Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА №003080 від 07.02.2022 р. - ОСОБА_1 втратив 10 відсотків працездатності в результаті захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
На підставі означеного вище, представник відповідача просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, викладене в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини; зобов'язати Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 у зв'язку з втратою 10 відсотків працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
01.07.2022 р. відповідачем було направлено на адресу суду відзив на позовну заяву від 01.07.2022 р., в тексті якого зазначено наступне.
ОСОБА_1 відповідно до витягу з наказу №120 від 17.06.2021 року звільнено з військової у запас згідно з підпунктом «а» пункту 2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у зв'язку з закінченням строку контракту).
26.05.2021 року постановою ВЛК військової частини НОМЕР_3, затвердженої 18 Регіональною ВЛК від 07.07.2021 року, в свідоцтві про хворобу №253, діагноз та причиновий зв'язок захворювання : Захворювання Так пов'язані з проходженням військової служби; Травма, Так пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статей розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби. Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі. морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах забезпечення, військових комісаріатах, організаціях, навчальних закладах.
26.08.2021 року 18 Регіональною ВЛК від 07.07.2021 року протоколом №393 змінено причинний зв'язок захворювання сержанта запасу ОСОБА_1 та встановлено, що захворювання «Гіпертонічна хвороба І стадії. СН0», ТАК, пов'язане із Захистом Батьківщини. Постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3, затвердженої 18 Регіональною ВЛК від 07.07.2021 року, №253 по причинному зв'язку захворювань - відмінити.
07.02.2021 року відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серія 12ААА №003080 громадянину ОСОБА_1 встановлено 10 відсотків втрати працездатності, захворювання Так пов'язане з Захистом Батьківщини.
Представник відповідача зазначає, що, на початку липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до третього відділу Кам'янського РТЦК та СП м. Пятихатки щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ступеня втрати працездатності, відповідно до ст. 16 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а 13.09.2021 року комісія Міністерства оборони України йому відмовила у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
Представник відповідача також зазначає, що 07.02 2022 року у позивача органами МСЕК не було встановлено відсотка втрати працездатності. Позивач після звільнення 17.06.2021 р. до уповноваженого органу Кам'янського РТЦК та СП м. Пятихатки та Міністерства оборони України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ступеня втрати працездатності у тримісячний термін, не звертався, так як і підстав звернення у зв'язку з відсутністю довідки МСЕК щодо відсотка втрати працездатності, не було.
Про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 звернувся до уповноваженого органу Кам'янського РТЦК та СП після 07.02.2022 року на підставі встановлення органами МСЕК 10% втрати працездатності.
25.03.2022 року Комісія Міністерства оборони України пунктом 21 протоколу №38 прийняла рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що відображено у протоколі №26, зокрема у зв'язку: п.7 ч.2. ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону України від 06.09.2018 року №2522-VIII) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відповідна норма набрала чинності 06.09.2018 року та діяла на час встановлення громадянину ОСОБА_1 10 відсотків втрати працездатності 07 лютого 2022 року.
Представник відповідача зазначає, що п.7 ч.2. ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавцем чітко визначено часовий проміжок між звільненням з військової служби та втратою працездатності, а саме три місяці. Цей термін є виключний та не може бути змінений.
ОСОБА_1 ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини встановлено 07.02.2022 року, а дата звільнення з військової служби - 17.06.2021 року, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Представник відповідача зазначає, що при розгляді справи за даним позовом до компетенції суду не належить право приймати рішення про зобов'язання Міністерство оборони України вчинити дії щодо призначення та виплати такої одноразової грошової допомоги.
Відповідно до абз. 7 п. 4.7. Наказу МОУ №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Абз. 1 пункту 13 Порядку №975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Отже, уповноважений орган - це обласні військові комісаріати (ТЦКСП)..., а саме в даному випадку ТЦКСП.
Абз. 2 пункту 13 Порядку №975 визначено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Представник відповідача зазначає, що Міністерство оборони України тільки приймак рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а в подальшому у разі прийняття позитивного рішення, кошти перераховує уповноваженому органу, який приймав документи від заявника, і останній у своє чергу видає наказ про виплату даної допомоги та перераховує кошти безпосередньо заявнику, або видає через касу.
На підставі викладеного вище, представник відповідача просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом Серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.
30.07.2015 року ОСОБА_1 пройшов медичну комісію при Дніпродзержинському ОМВК та був визнаним придатним до військової служби, що підтверджується записом на сторінці 16 військового квитка, копія якого міститься в матеріалах справи.
31.07.2015 року ОСОБА_1 був зарахований до збройних сил України, на контрактній основі, що підтверджується записом на сторінці 2 та 26 військового квитка, копія якого міститься в матеріалах справи.
В період з 30.07.2015 року до 17.06.2021 року ОСОБА_1 проходив службу в збройних силах України по контракту, що підтверджується записами в військовому квитку та наказами Міністерства оборони України, а саме: №92 від 26.04.2019 р.; №249 від 29.03.2020 р.; №120 від 17.06.2021 р., копії яких містяться в матеріалах справи.
За час проходження служби в збройних силах України ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в наступні періоди, а саме: з 23.09.2015 р. по 15.12.2015 р., що підтверджується копіями довідок, які містяться в матеріалах справи, а саме: №2011 від 22.02.2016 р.; з 30.04.2018 р. по 20.06.2018 р., з 06.07.2018 р. по 02.08.2018 р., з 03.08.2018 р. по 15.08.2018 р., що підтверджується довідкою №1660 від 10.05.2019 р.; з 11.12.2019 р. по 14.02.2020 р., що підтверджується довідкою №908 від 14.02.2020 р. а також посвідченням учасника бойових дій, копія якого міститься в матеріалах справи.
В період з 2018 року по 2021 рік ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою з приводу отримання травм під час перебування в ООС, а саме: з приводу перелому середньої третини обох кісток правої гомілки, з приводу зниження слуху з 2019 року після перебування в зоні ООС; з приводу гіпертонічної хвороби 1 стадії; з приводу захворювання нирок.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №253 від 24.06.2021 року, наданого головою ВЛК, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначені захворювання пов'язані з проходженням військової служби.
Звільнившись зі збройних сил України, ОСОБА_1 продовжив лікування та медичні обстеження, що підтверджується випискою із медичної картки хворого №2551, копія якої міститься в матеріалах справи.
На початку липня 2021 р., в тримісячний термін після звільнення з військової служби, ОСОБА_1 звернувся із заявою до 3 відділу у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
13.09.2021 р. 3 відділом у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки було повідомлено ОСОБА_1 про те, що йому відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки відповідно до Витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р. Постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань - відмінено.
ОСОБА_1 не погодившись з рішенням в протоколі №393 від 26.08.2021 р. засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм - пройшов додаткове медичне обстеження та медичну комісію (МСЕК).
Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА №003080 від 07.02.2022 р., копія якої міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 втратив 10 відсотків працездатності в результаті захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що в матеріалах справи також міститься протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2022 р. №38, в тексті якого зазначено, що розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Відповідно постанови КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975: «21. Молодшому сержанту в запасі ОСОБА_2 (Дніпропетровський ОТЦКСП), якого 17.06.2021 звільнено з військової служби та 07.02.2022 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 10% втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААА№ 003080 від 07.02.2022).
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України від 06.09.2018 р. № 2522-VIII) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності і без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Заявника звільнено з військової служби 17.06.2021, а 07.02.2022 р. встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов 'язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.02.2019 справа № 816/1458/18 та від 13.06.2019 справа № 816/2213/18, від 19.11.2020 № 2040/6292/18 від 19.01.2022 справа № 826/6254/18».
Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини між сторонами в справі щодо порядку та підстав призначення та нарахування одноразової грошової допомоги у разі інвалідності військовослужбовців, як складової їх соціального захисту, регулюються правовими нормами Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII).
Згідно приписів статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Тобто, вищевказаний Закон пов'язує право на отримання одноразової допомоги з настанням певних обставин, а саме: у разі загибелі, у разі встановлення інвалідності, у разі встановлення ступеня втрати працездатності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі Постанова № 975) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок). Зазначений Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до п.11 постанови КМУ від 25.12.2013 р. № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності; до заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Підставою відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідачем, відповідно до протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2022 р. №38 зазначено, що «згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України від 06.09.2018 р. № 2522-VIII) передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності і без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
При цьому, суд зазначає, що позивач оскаржує саме рішення Міністерства оборони України, викладене в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини.
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивач в липні 2021 р., в передбачений п.7 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в тримісячний термін після звільнення з військової служби, звернувся із заявою до 3 відділу у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
13.09.2021 р. 3 відділом у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки було повідомлено ОСОБА_1 про те, що йому відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як відповідно до витяга з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р. Постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань - відмінено.
Однак, довідкою МСЕК серії 12ААА №003080 від 07.02.2022 р., копія якої міститься в матеріалах справи, підтверджено, що ОСОБА_1 втратив 10 відсотків працездатності в результаті захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
При цьому, суд зазначає, що, як в оскаржуваному рішенні Міністерства оборони України, викладеному в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини, так і в протоколі засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.032022 р. №38, відповідачем не було зазначено відповідного пункту постанови КМУ від 25.12.2013 р. № 975, який став підставою відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Відтак, оскільки матеріали справи містять докази, що звернення позивача в липні 2021 р., тобто в тримісячний термін після звільнення з військової служби (17.06.2021 р.), у відповідності до п.7 ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким визначено, що отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби, із заявою до 3 відділу у м. П'ятихатки Кам'янського РТЦК та СП м. П'ятихатки про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однак у зв'язку з безпідставним відміненням хвороби позивача по причинному зв'язку, відповідно до витяга з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021 р., яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань - відмінено, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, викладеного в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 у зв'язку з втратою 10 відсотків працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, суд зазначає наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Разом з цим, положеннями пункту 4.7 Положення №530 (тут й надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
У разі часткової втрати працездатності внаслідок поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання (без установлення групи інвалідності) подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання (додаток 11); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення відсотка та причинного зв'язку втрати працездатності; копії довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу, витягу з протоколу засідання ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); у разі втрати працездатності внаслідок отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва) - копія документа про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), зокрема про те, що травма (поранення, контузія, каліцтво) не пов'язана з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а саме копія довідки про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або копія акта про нещасний випадок (архівної довідки про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)), або інші документи про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), зазначені в абзаці першому пункту 21.8 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800; копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з пунктом 4.8 Положення №530, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту фінансів Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів.
Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та військові комісаріати (ТЦКСП)), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.
Крім того, наказом Міністерства оборони України від 12.02.2018 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2018 за №267/31719, внесені зміни, зокрема, до додатку 13 Положення №530, що набрали чинності з 10.04.2018, якими передбачено, що командування зазначає свою позицію з питання, чи має заявник право на отримання зазначеної грошової допомоги ( командування вважає, що має/не має права на отримання зазначеної грошової допомоги ).
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
Водночас, на військкомат покладено обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття відповідного рішення.
Як слідує з матеріалів адміністративної справи Міністерством оборони України вже прийнято рішення про відмову в призначені одноразової грошової допомоги.
З огляду на висновки суду про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд, з метою належного відновлення порушених права позивача, вважає за необхідне, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, якою визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2022 р. №38, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, та зобов'язати Міністерство оборони України призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття рішення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
При цьому, суд зазначає, що у Висновку №11 від 18.12.2008 року Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 р. у справі №11-164сап21, в тексті якої зазначено, що не повинно викликати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в наступній редакції:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, викладене в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини;
- визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2022 р. №38, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , у зв'язку з втратою 10 відсотків працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_2) про визнання протиправним та скасування рішення; зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, викладене в протоколі засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №393 від 26.08.2021р. яким постанову ВЛК військової частини НОМЕР_3 в свідоцтві про хворобу №253 від 26.05.2021 року по причинному зв'язку вказаних захворювань відмінено, як підтвердження захворювання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 , що пов'язане з захистом Батьківщини.
Визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 25.03.2022 р. №38, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , у зв'язку з втратою 10 відсотків працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, передбачену ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова