15 липня 2022 року Справа № 160/1812/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування компенсації за невикористане речове майно та зобов'язання останнього розглянути питання щодо наявності у позивача права на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна при звільненні, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 04.03.2022 року позовну заяву після відкриття провадження залишено без руху та у встановлений строк позивач усунув її недоліки, у зв'язку з чим ухвалою суду від 28.06.2022 року продовжено розгляд справи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав про відсутність підстав для задоволення позову з оглядну на їх необгрунтованість. Зазначає, що діюча на даний час Постанова КМУ від 14.02.2018 № 81 не передбачає компенсації за недоотримане на момент звільнення речове майно.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.
Судом встановлено та не є спірним, що позивач проходив службу цивільного захисту в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області починаючи з грудня 2012 року.
Відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 22.12.2021 року № 481 був звільнений з 24.04.2021 року.
Підставою позовну визначено протиправну бездіяльність відповідача, який не здійснив нарахування та виплату позивачеві грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна при звільненні, у зв'язку з чим позивач і звернувся до сулу із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що згідно зі статтею 93 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.
Частиною 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 111 Кодексу цивільного захисту України, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту забезпечуються форменим одягом і відповідними знаками розрізнення за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншому центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Опис та зразки форменого одягу і відповідних знаків розрізнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та норми забезпечення форменим одягом затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Використання форменого одягу і знаків розрізнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту сторонніми особами тягне за собою відповідальність відповідно до закону.
У державних аварійно-рятувальних службах форменим одягом забезпечуються основні працівники за рахунок коштів, передбачених на утримання таких державних аварійно-рятувальних служб, за нормами та зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 115 Кодексу цивільного захисту України, держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
У відповідності до приписів статті 94 Кодексу цивільного захисту України, фінансове забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансове забезпечення діяльності підрозділів з питань цивільного захисту, що функціонують у складі центральних органів виконавчої влади, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансове забезпечення діяльності підрозділів з питань цивільного захисту суб'єктів господарювання здійснюється за рахунок коштів таких суб'єктів господарювання. Фінансове забезпечення діяльності сил цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.
В силу пункту 10 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (далі Положення №593), першим днем проходження служби цивільного захисту вважається день прийняття громадянина на службу цивільного захисту, зарахування його в кадри ДСНС, присвоєння йому відповідного спеціального звання та призначення на посаду в апарат ДСНС, її територіальні органи, підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські та інші формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення), заклади освіти цивільного захисту, наукові установи та інші підрозділи, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи і підрозділи цивільного захисту).
Особи рядового і начальницького складу забезпечуються форменим та спеціальним одягом, знаками розрізнення, спорядженням і засобами індивідуального захисту (пункт 25 Положення №593).
Контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, зокрема, за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби (п.п.3 п.176 Положення №593).
На виконання статті 111 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 14 лютого 2018 року № 81 затвердив Норми забезпечення форменим одягом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі Постанова №81).
До Постанови № 81 діяли Норми забезпечення форменим одягом та іншим речовим майном старшого начальницького складу, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 795 «Про затвердження опису та зразків форменого одягу і відповідних знаків розрізнення особового складу органів і підрозділів цивільного захисту і норм забезпечення форменим одягом», пунктом 2 якої було закріплено, що особам рядового та начальницького складу, звільненим після закінчення строку контракту, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, недоотриманий на момент звільнення формений одяг не видається і грошова компенсація не нараховується.
Вказана постанова втратила чинність 02.03.2018.
Таким чином, права позивача на отримання форменого одягу та відшкодування його вартості до 02.03.2018 року не були порушені.
Щодо обов'язку забезпечення позивача форменим одягом після 02.03.2018 року, суд зауважує, що позивач був звільнений у 2021 року, проте, ані Кодексом цивільного захисту України, ані Постановою №81 не передбачено нарахування та виплату грошової компенсації за не забезпечення осіб рядового і начальницького складу під час проходження служби цивільного захисту форменим одягом і відповідними знаками розрізнення.
Таким чином, після звільнення зі служби цивільного захисту у позивача відсутнє право на забезпечення форменим одягом і відповідними знаками розрізнення, а у відповідачів відсутній обов'язок щодо нарахування та виплати компенсації за нього.
При цьому, з огляду на позовні вимоги, предметом розгляду в цій справі є не забезпечення під час проходження служби цивільного захисту форменим одягом і відповідними знаками розрізнення, відповідно до норм Постанови №81, тобто з 02.03.2018. Однак, із зобов'язанням вчинити певні дії щодо компенсації позивачу коштів за неотриманий формений одяг позивач до суду не звертається та не додає доказів нарахування відповідачем сум такої компенсації, а просить суд лише визначити за ним відповідне право.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що законодавством, яке регулює проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту та порядком забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту форменим одягом, не визначено право таких осіб на отримання грошової компенсації замість предметів речового майна, і відповідно не встановлено обов'язку органів та підрозділів цивільного захисту здійснювати виплату такої компенсації.
При цьому суд вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18, оскільки у тому випадку спірні правовідносини стосувались отримання військовослужбовцями грошової компенсації замість неодержаного речового майна. В той час як позивач проходив службу в органах цивільного захисту та не ставить питання у позові про відшкодування вартості неотриманого майна.
З урахуванням цих обставин позивач немає права на отримання компенсації вартості за речове майно, що не отримано.
Судом також встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є належним відповідачем у справі, адже фінансування, у тому числі ДПРЗ здійснюється саме за його рахунок.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна