07 липня 2022 року Справа № 160/15095/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСидоренко Д.В.
за участі секретаря судового засіданняШевченко І.Є.
за участі:
представника позивача представника відповідача Бутенка О.О. Ваховської Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія "В-Плюс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточненого позову від 13.04.2022 року, просить суд:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08 жовтня 2020 року №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Соборного відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитренко О. В. №9771-13 про опис майна у податкову заставу;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виразилась у не здійсненні перерахунку суми штрафу, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22.05.2019 року в сумі 246755,63 грн. щодо ТОВ ТПК “В-Плюс” відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" та зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити перерахунок суми штрафу 246755,63 грн. щодо ТОВ ТПК “В-Плюс”, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22.05.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ ТПК “В-Плюс” (код ЄДРПОУ 23650947) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених у січні-березні, липні-грудні 2017 року, січні-грудні 2018 року та січні-лютому 2019 року, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки від 29.03.2019 року №17561/04-36-52-41/23630947, відповідно до якого в порушення п.201.10 ст.201 Розділу V Податкового кодексу України, суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 767 податковим накладним в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 1862876,68 грн., тому розмір загальної суми штрафу склав 246755,63 грн.
Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241, яке позивачем оскаржено в адміністративному, а потім у судовому порядку, та за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року і постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №160/8628/19 у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі. ТОВ ТПК “В-Плюс” звернулось до касаційного суду із скаргою на рішення суду першої та другої інстанції, але постановою від 03.06.2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, касаційну скаргу у справі №160/8628/19 за позовом ТОВ ТПК “В-Плюс” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишив без задоволення, рішення попередніх інстанцій - залишив без змін.
Позивач у жовтні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про виконання вимог ст.58 Конституції України та застосування Закону, який пом'якшує відповідальність платника податків, та просив сформувати нове податкове повідомлення-рішення, відкликавши податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241, але від відповідача відповіді на вказану заяву не отримав, тому вважає таку бездіяльність протиправною.
Також, позивач зазначає, що ним було отримано лист від Соборного відділу по роботі з податковим боргом, в якому містились податкова вимога Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08 жовтня 2020 року №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн. та рішення заступника начальника Соборного відділу по роботі з податковим боргом Дмитренко О.В. №9771-13 про опис майна у податкову заставу. Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, враховуючи, що сума податкового боргу є неузгодженою, тому просить суд їх скасувати.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року (суддя Турлакова Н.В.) у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” (49000, м.Дніпро, вул.Набережна перемоги, 44, кв. (офіс) 712, ЄДРПОУ 23650947) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування вимоги та рішення було відмовлено (том 1, а.с.70-73).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія “В-Плюс” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року в справі №160/15095/20 було залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року в справі №160/15095/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія “В-Плюс” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін (том 1, а.с.138-142).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія "В-Плюс" було задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року - скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 1, а.с.186-201).
Адміністративна справа №160/15095/20 повернулася з Верховного Суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Сидоренко Д.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року було прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/15095/20, та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.
11.01.2022 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позов.
11.01.2022 року до суду від ТОВ ТПК "В-Плюс" надійшло письмове клопотання про долучення доказів та виклик свідків. Подано до суду податкові накладні, складені у січні 2017 року, лютому 2017 року, березні 2017 року, липні 2017 року, серпні 2017 року, вересні 2017 року, жовтні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року, січні 2018 року, лютому, 2018 року, березні 2018 року, квітні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року, вересні 2018 року, жовтні 2018 року, листопаді 2018 року, грудні 2018 року, січні 2019 року та лютому 2019 року, які були предметом перевірки, за наслідками якої відповідачем визначені грошові зобов'язання у вигляді штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2019 року №0023435241 в сумі 246755,63 грн.
20.01.2022 року, 27.01.2022 року, 14.04.2022 року, 24.05.2022 року та 07.07.2022 року до суду від відповідача надійшли письмові пояснення, разом із додатковими доказами.
13.04.2022 року до суд від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, шляхом доповнення підстав позову.
16.05.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на уточнення позовних вимог від 13.04.2022 року, в якому відповідач у задоволенні позовної заяви просить суд відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ТОВ ТПК "В-Плюс" не здійснено перерахунок сум штрафів, передбачених податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22.05.2019 року в сумі 246755,63 грн. з податку на додану вартість. Грошові зобов'язання перебували в статусі «узгоджені», у зв'язку із тим, що рішення суду набрало законної сили, тому не підлягають перерахуванню, відповідно до вимог п.73 підрозділу 2 розділу XX на момент набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 року №466-ІХ, про що позивачу було повідомлено. Наголошує, що відповідно до ч.1 ст.325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Щодо податкового боргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що за даними інтегрованої картки платника, починаючи з 02.10.2020 року у позивача безперервно обліковується податковий борг по податку на додану вартість по Соборному району м.Дніпра, який виник внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання, яке було нараховано контролюючим органом з метою реалізації матеріалів акта камеральної перевірки ТОВ ТПК "В-Плюс" від 29.03.2019 року №17561/04-36-52-41/23650947, відповідно до якого винесено податкове повідомлення-рішення від №0023435241. За даними ІКП платника податків, нарахування грошових зобов'язань за вказаним податковим повідомленням-рішенням було поновлено за результатами його судового оскарження. Надалі розмір заборгованості ТОВ ТПК "В-Плюс" змінювався у зв'язку з настанням термінів сплати поточних зобов'язань та проведенням операцій щодо поновлення та виявлення грошових зобов'язань, донарахованих податковим органом, а також здійснення платником перерахування коштів по податку на додану вартість. Наголошує, що ТОВ ТПК "В-Плюс" має заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 253036,10 грн., яка виникла внаслідок несплати: поточних зобов'язань - 143032,40 грн.; грошового зобов'язання, яке було визначено у податковому повідомленню-рішенні від №0023435241, що було скасовано у попередніх роках, та поновлено у поточному році - 109073,76 грн.; пені 929,94 грн. Вважає, що у зв'язку з наявністю в ІКП у позивача податкового боргу, контролюючим органом правомірно було сформовано та надіслано платнику податків податковому вимогу від 08.10.2020 №9771-13, а також рішення контролюючого органу про опис майна.
19.05.2022 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло письмове клопотання про долучення додаткових доказів, в якому він наголошує, що з дня адміністративного оскарження по день ухвалення Верховним Судом постанови у справі №160/8628/19, тобто з 12.06.2019 року по 03.06.2021 року податковий борг, що виник на підставі Акту №17561/04-36-52-41 від 29.03.2019 року та прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241 в сумі 246755,63 грн. не вважався узгодженим. Зауважує, що грошові зобов'язання в сумі 75,86 грн. було сплачено по акту перевірки №39729/04-36-51-30-23650947 від 23.06.2020 року, а також здійснено оплату ПДВ за грудень 2019 року, але відповідачем самостійно було внесено платіж по податковому повідомленню-рішенню №0023435241 від 22.05.2019 року на суму 374,01 грн. та 75,86 грн., тобто загальна сума зарахованих на погашення боргу коштів складає 449,87 грн. Разом з тим зазначає, що податкова вимога від 08 жовтня 2020 року №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн. також стосується як неузгодженого податкового боргу, так і незаконності списання відповідачем коштів в сумі 449,87 грн. на погашення неузгодженого боргу, враховуючи, що вона сформована у період перебування справи №160/8628/19 на стадії касаційного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Також, цією ухвалою суду було викликано працівників ТОВ ТПК “В-Плюс” для дачі показань в якості свідків.
У судовому засіданні 16.06.2022 року було допитано в якості свідка директора ТОВ ТПК "В-Плюс" - ОСОБА_1 , яка повідомила суду обставини здійснення платежів, наявності рахунків, та зарахування переплати по неузгодженому боргу.
У судове засідання, призначене на 07.07.2022 року з'явився представник позивача та представник відповідача, які підтримали власні правові позиції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та показання свідка, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” (вул.Набережна Перемоги, буд.44, кв.712, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 23650947) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та здійснює за основним видом діяльності: 47.73 роздрібну торгівлю фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ ВП 44118658) як платник податку на додану вартість.
Посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ ТПК “В-Плюс” з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у січні 2017, лютому 2017, березні 2017, липні 2017, серпні 2017, вересні 2017, жовтні 2017, листопаді 2017, грудні 2017, жовтні 2018, листопаді 2018, грудні 2018, січні 2018, лютому 2018, березні 2018, квітні 2018, травні 2018, червні 2018, липні 2018, серпні 2018, вересні 2018, січні 2019, лютому 2019, за результатами якої складено Акт від 29.03.2019 року №17561/04-36-52-41/2360947.
За наслідками перевірки встановлено, що в порушення п.201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, суб'єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 767 податковим накладним в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у січні 2017, лютому 2017, березні 2017, липні 2017, серпні 2017, вересні 2017, жовтні 2017, листопаді 2017, грудні 2017, жовтні 2018, листопаді 2018, грудні 2018, січні 2018, лютому 2018, березні 2018, квітні 2018, травні 2018, червні 2018, липні 2018, серпні 2018, вересні 2018, січні 2019, лютому 2019 на загальну суму податку на додану вартість 1862876,68 грн., у тому числі порушення строку реєстрації: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 1335089,58 грн.; від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 450898,63 грн.; від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 76888,47 грн.
На підставі висновків акту перевірки, податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 22.05.2019 року №0023435241, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст.201, та згідно ст.120-1.1 ПК України: 1) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1335089,58 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 133509,30 грн.; 2) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 450898,58 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 90179,74 грн.; 3) за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 76888,74 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 23066,59 грн. Загальна сума штрафу становить 246755,63 грн. (том 1, а.с.15).
Не погодившись з податковим повідомленням рішенням від 22.05.2019 року №0023435241, яким було застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 246755,63 грн., позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія “В-Плюс” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85956515).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія “В-Плюс” було залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року в адміністративній справі №160/8628/19 - залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87386661).
Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року, ТОВ ТПК “В-Плюс” у березні 2020 року подало касаційну скаргу до Верховного Суду, який ухвалою суду від 07.05.2020 року відкрив касаційне провадження (№К/9901/6635/20) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “В-Плюс” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №160/8628/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89138663).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.06.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” було залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №160/8628/19 було залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97428813).
15.10.2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою вих. №10 «Про виконання вимог ст.58 Конституції України та застосування закону, який пом'якшує відповідальність платника податків», в якій просив відповідача застосувати до ТОВ ТПК “В-Плюс” вимоги ст.58 Конституції України та пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в порядку ст.60 Податкового кодексу України сформувати нове податкове повідомлення-рішення, відкликавши податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241 за фактом порушення ТОВ ТПК «В-Плюс” строків реєстрації податкових накладних (том 1, а.с.20-23).
Засобами поштового зв'язку ТОВ ТПК “В-Плюс” від відповідача було отримано податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08 жовтня 2020 року №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн. та рішення заступника начальника Соборного відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дмитренко О. В. №9771-13 про опис майна у податкову заставу (том 1, а.с.17-19).
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а також бездіяльністю відповідача, що виразилась у не здійсненні перерахунку суми штрафу, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22.05.2019 року в сумі 246755,63 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як вже було зазначено судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року (суддя Турлакова Н.В.), залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 року у задоволенні позову ТОВ ТПК “В-Плюс” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування вимоги та рішення було відмовлено.
За висновками суду касаційної інстанції, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.11.2021 року, вказано, що податкові накладні, на підставі яких було визначено грошові зобов'язання у вигляді штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2019 року №002343524, відсутні у матеріалах справи. Також, Верховний Суд вказує, що зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій не дає підстав вважати, що вони досліджували обставини сплати позивачем грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням, а саме в аспекті можливості застосування положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, які визначають умовою визнання зобов'язань неузгодженими саме відсутність сплати таких на час набрання чинності Закону №466-ІХ. Разом з тим, суд зауважив, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо застосування до ТОВ ТПК "В-Плюс" вимог ст.58 Конституції України та п.73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та в порядку ст.60 ПК України, просив сформувати нове податкове повідомлення-рішення, відкликавши податкове повідомлення-рішення №0023435241 від 22 травня 2019 року за фактом порушення ТОВ ТПК "В-Плюс" строків реєстрації податкових накладних, але судові рішення не містять інформації щодо реагування відповідача на це звернення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п.41.1 ст.41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За загальним правилом, передбаченим п.56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Водночас, чинне на час винесення спірних рішень відповідачем законодавство визначало й інші, відмінні від загального правила, випадки та умови визнання грошового зобов'язання узгодженим.
Так, відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, визначеному цією статтею.
Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466-ІХ), який набрав чинності 23 травня 2020 року, змінено ст.120-1 ПК України та викладено п.120-1.1 вказаної статті у такій редакції: "Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п.201.4 ст.201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу…".
Крім того, Законом №466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 73.
Відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення", в редакції Закону №466-ІХ, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п.201.4 ст.201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" п.198.5 ст.198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п.201.4 ст.201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14 липня 2020 року №786-IX (далі - Закон №786-IX) який набрав чинності 8 серпня 2020 року) у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова " 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами " 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова " 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема, від 17 липня 2020 року у справі №640/5138/19, від 06 серпня 2020 року у справі № 200/7002/19-а, від 10 серпня 2020 року у справі №640/6528/19, від 10 вересня 2020 року у справі №520/3188/19, від 11 листопада 2020 року у справі №160/1553/19, від 11 січня 2021 року у справі №480/3000/19, вказував, що законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п.120-1.2 ст.120 ПК України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Тобто, законодавець передбачив ретроспективну дію положень п.73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
Такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ.
Законом №466-ІХ чітко закріплено, що п.73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 01 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" за наведених у цій же нормі умов. У такий спосіб законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, звільнив від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у п.73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.
У рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Судом встановлено, що на час набрання чинності Закону №466-ІХ, питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241, яке оскаржувалось в адміністративній справі №160/8628/19, перебувало на розгляді у суді касаційної інстанції.
Суд звертає увагу, що в Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов'язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов'язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
Законодавцем для цілей п.73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України закріплено відмінне від загального (п.56.18 ст.56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".
Разом з тим, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
Право ж на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі п.73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", відповідач, як контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку ТОВ ТПК “В-Плюс” не здійснив перерахунок суми штрафу 246755,63 грн. і не надіслав (вручив) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.
Також, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо узгодженості грошових зобов'язань, визначених п.56.18 ст.56 ПК України та п.73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а саме, що набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/8628/19 про відмову у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241, яким застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, свідчить про відсутність підстав для перерахунку на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України штрафних санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року по справі №826/15459/18 (адміністративне провадження №К/9901/28680/19), яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, судом врахована при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд вважає визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виразилась у нездійсненні перерахунку суми штрафу, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22 травня 2019 року в сумі 246755,63 грн. щодо ТОВ ТПК “В-Плюс” відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тому з метою поновлення порушеного права позивача, вважає зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок.
Також, наявними у справі дослідженими судом письмовими доказами підтверджується, що грошові зобов'язання у вигляді штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №002343524 були нараховані за несвоєчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, складених у січні 2017 року, лютому, 2017 року, березні 2017 року, липні 2017 року, серпні 2017 року, вересні 2017 року, жовтні 2017 року, листопаді 2017 року, грудні 2017 року, січні 2018 року, лютому 2018 року, березні 2018 року, квітні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року, серпні 2018 року, вересні 2018 року, жовтні 2018 року, листопаді 2018 року, грудні 2018 року, січні 2019 року, лютому 2019 року (том 1, а.с.234-том 4, а.с.248).
Відповідно до п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Отже, передумовою винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків.
Податкові накладні, які наявні в матеріалах справи підтверджують, що грошові зобов'язання у вигляді штрафу на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №002343524 підпадали під ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, тому суми штрафів були неузгоджені.
Щодо посилання відповідачем на те, що сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 22.05.2019 року №002343524 була сплачена у розмірі 449,87 грн. у зв'язку із наявністю переплати, суд зазначає, що сума податкового повідомлення-рішення №0023435241 від 22.05.2019 року складає 246755,63 грн., в оскаржуваній податковій вимозі сума боргу складає 246381,62 грн. Різниця складає 374,01 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що 15.01.2020 року платіжним дорученням №8576 позивачем було здійснено поповнення рахунку ПДВ ТОВ ТПК “В-Плюс” за грудень 2019 року на суму 600,00 грн. Сальдо на початок року було -225,99 грн., отже сума переплати у розмірі 374,01 грн. (600-225,99) виникла у зв'язку із самостійною сплатою позивачем ПДВ за грудень 2019 року щодо зареєстрованих у грудні 2019 року податкових накладних.
Також, 28.09.2020 року ТОВ ТПК “В-Плюс” було сплачено грошове зобов'язання по Акту перевірки №39729/04-36-51-30-23650947 від 23.06.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №9442 від 28.09.2020 року на суму 75,86 грн., наявним в матеріалах справи.
Таким чином, у позивача виникла переплата у розмірі 449,87 грн. (374,01+75,86), але самостійно була зарахована відповідачем в рахунок зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 22.05.2019 року №002343524.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що також підтвердив свідок під час допиту, що ТОВ ТПК “В-Плюс” не здійснювало платежі на виконання неузгодженого податкового боргу, що визначені на підставі Акту №17561/04-36-52-41 від 29.03.2019 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2019 року №0023435241 в сумі 246755,63 грн.
Відповідачем також не доведено, що вказана ним у відзиві та відображена в ІК оплата в сумі 449,87 грн. є наслідком цільового направлення коштів позивачем. Сума 449,87 грн. була переплатою станом на 02.10.2020 року, а не спрямована на погашення неузгодженого податкового боргу, відповідачем самостійно було віднесено її на рахунок сплати позивачем податку на додану вартість.
В розумінні норм статей 14.1.175, 17.1.10, 17.1.11, 87.1., 87.9 ПК України, тільки узгоджене грошове зобов'язання, що не сплачено у передбачені законом строки, може вважатись податковим боргом. Вимоги ч.87.9 ст.87 ПК України передбачають повноваження контролюючого органу на зарахування коштів, сплачених платником податків, згідно з черговістю виникнення податкового боргу, незалежно від того, які саме податки сплачуються таким платником податків.
Як вже було встановлено судом, податкове зобов'язання, що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення №0023435241 від 22.05.2019 року не є узгодженим згідно пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, враховуючи, що зобов'язання за вказаним рішенням перебувало на стадії касаційного оскарження, а тому за таким зобов'язанням відсутній податковий борг. Виходячи з викладеного, зарахування коштів платника податків без згоди останнього на погашення неузгодженого податкового зобов'язання є порушенням процедури зарахування коштів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, враховуючи, що тільки узгоджене грошове зобов'язання, що не сплачено у передбачені законом строки, може вважатись податковим боргом, на підставі якого складається податкова вимога, суд вважає визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 8 жовтня 2020 року №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн.
Рішення заступника начальника Соборного відділу по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дмитренко О.В. №9771-13 про опис майна у податкову заставу є похідним від скасованої податкової вимоги від 8 жовтня 2020 року №9771-13, тому за вказаних вище підстав, таке рішення також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 5797,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9616 від 12.11.2020 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що виразилась у нездійсненні перерахунку суми штрафу, передбаченого податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22 травня 2019 року в сумі 246755,63 грн. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ ВП 44118658) здійснити перерахунок суми штрафу 246755,63 грн. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” (Набережна Перемоги, буд.44, кв.712, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 23650947), передбаченої податковим повідомленням-рішенням №0023435241 від 22 травня 2019 року відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 8 жовтня 2020 року №9771-13 на суму податкового боргу з податку на додану вартість 246381,62 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Соборного відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитренко О.В. №9771-13 про опис майна у податкову заставу від 08.10.2020 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислової компанії “В-Плюс” (Набережна Перемоги, буд.44, кв.712, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 23650947) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5797,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ ВП 44118658).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в строки та порядку, передбачені статями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15.07.2022 року.
Суддя Д.В. Сидоренко