15 липня 2022 року Справа № 160/23864/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірним та скасування рішення №046350008621 від 21.10.2021р., зобов'язання вчинити певні дії, -
26.11.2021р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 23.02.2022р., просить:
- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачеві у призначенні пенсії відповідачем №046350008621 від 21.10.2021р.;
- зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 06.09.2021р.;
- стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги в сумі 5000 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 30.08.1996р. по теперішній час він перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «Павлоградвугілля». 06.09.2021р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), на яку отримав рішення про відмову у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р., за яким згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону №1058 відсутнє через відсутність необхідного для цього 25-річного підземного стажу, при цьому, позивача повідомлено про те, що з 10.07.2025р. він матиме право на пенсію за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058. Позивач вважає наведене рішення відповідача неправомірним, оскільки згідно пільгових довідок №644 від 11.10.2021р. та №981 від 25.09.2021р. він має пільговий стаж роботи під землею 25 років 1 місяць 3 дні, що також і підтверджується записами трудової книжки. Також, позивач вказує на те, що пенсійний орган відмовив йому у призначенні пенсії у зв'язку із не врахуванням для визначення права на пільгову пенсію незалежно від віку періоду роботи під землею на посаді начальника зміни у зв'язку із тим, що позивач нібито в той час працював не повний робочий день під землею, а також і пенсійним органом не враховано час перебування на курсах з відривом від виробництва за професією гірник підземний з 09.09.1996р. по 17.10.1996р. у зв'язку з тим, що після курсів позивач нібито не працював за спеціальністю.
Ухвалою суду від 22.03.2022р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідача, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.76).
19.04.2022р. засобами поштового зв'язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити в задоволенні адміністративного позову позивача в повному обсязі посилаючись на те, що відповідно до записів №14-16 трудової книжки серії НОМЕР_1 , у період з 24.03.2008 по 11.10.2012 позивач працював на шахті Тернівська (ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” ПАТ “ДТЕК “Павлоградвугілля”) начальником зміни, пов'язаним з підземними роботами, при цьому, згідно довідки про підтвердження пільгового трудового стажу від 11.10.2021 №644, виданої ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” з 24.03.2008 по 11.10.2012 позивач виконував роботи в гірничому виробництві на посаді начальника зміни, що передбачає зайнятість на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік, та передбачає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч.2 п.1 ст.114 Закону №1058, тобто, оскільки, період роботи позивача з 24.03.2008 по 11.10.2012 на посаді начальника зміни не передбачає зайнятість повний робочий день на підземних гірничих роботах, цей період віднесено до Списку №1, а не до підземних робіт за провідними/непровідними професіями; на підставі довідки про підтвердження пільгового трудового стажу від 11.10.2021 №644 до Списку №1 віднесено період навчання на курсах з відривом від виробництва та час складання іспитів по професії “машиніст гірничих виїмкових машин” з 23.02.2007 по 01.04.2007 та з 11.06.2007 по 12.06.2007. Відповідно до розрахунку стажу, розрахованого по 11.10.2021, повний страховий стаж ОСОБА_1 становить 50 років 3 місяці 21 день, а пільговий стаж складається з: підземних робіт за провідними професіями (20) - 2 місяця 9 днів, підземних робіт за непровідними професіями в тому числі період навчання за фахом (25) - 20 років 1 місяць 19 днів, робота за Списком №1 - 4 роки 7 місяців 29 днів, тому, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст. 114 Закону №1058 - повний робочий день на підземних роботах протягом 25 років, відсутні підстави для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач-1 вказує на те, що позивачем до суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не надано доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вважає, що відсутні всі правові підстави для відшкодування витрат позивачу на правничу допомогу. Також і відповідач-1 вказує на те, що має дискреційні повноваження у даних спірних правовідносинах. Окрім того, у відзиві на позов відповідач-1 вказує на те, що оскаржуване рішення №046350008621 від 21.10.2021р. було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву позивача про призначення пенсії по суті не розглядало та не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії (а.с.81-84).
Ухвалою суду від 16.05.2022р. було залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області як другого відповідача до участі у цій справі та зобов'язано відповідача-2, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.95).
21.06.2022р. засобами поштового зв'язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-2 (Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області) надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що відповідно до поданих позивачем документів, органом Пенсійного фонду встановлено, що станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (13.10.2021) ОСОБА_1 досяг віку 46 років 03 місяці 4 дні, страховий стаж - 50 років 3 місяці 21 день (в т.ч. додаткові роки за список №1 - 24 роки), до пільгового стажу враховано всі періоди, що становить: роботи підземні провідні професії 202 (20) - 2 місяці 9 днів, роботи підземні за постановою 202 (25) - 20 років 1 місяць 19 днів, роботи за Списком №1 - 4 роки 7 місяців 29 днів, отже, згідно поданих документів, позивач безпосередньо був зайнятих повний робочий день на підземних роботах - 22 роки 10 місяців 19 днів, разом з тим, необхідний пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначений пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить не менше 25 років для працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах. Таким чином, у зв'язку з відсутністю встановленого законодавством спеціального стажу роботи (25 років), позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. З статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак, з 10.07.2025 року матиме право на пенсію за віком згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За викладеного, відповідач-2 вважає, що рішення органу Пенсійного фонду від 21.10.2021 за №046350008621 про відмову у призначенні пенсії прийняте із дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач-2 вказує на те, що зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви та наявності сталої численної судової практики Верховного Суду Касаційного адміністративного суду щодо його вирішення у подібних спірних правовідносинах, даний спір не потребує глибокого правового аналізу й дослідження, а відтак і значних часових затрат, а відповідно, розмір витрат в сумі 5000,00 грн. є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в період провадження в суді першої інстанції, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) - (а.с.104-107).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 15.07.2022р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням положень ч.6 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої надав, зокрема, трудову книжку та довідки про підтвердження пільгового трудового стажу ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” №644 від 11.10.2021р. та №981 від 23.09.2021р., що підтверджується копіями оскаржуваного рішення, наявними у справі (а.с.15,86-87,110) та не заперечується сторонами у справі.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р. позивачеві було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону №1058 відсутнє через відсутність необхідного для цього 25-річного підземного стажу, при цьому, позивача повідомлено про те, що з 10.07.2025р. він матиме право на пенсію за віком згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058, що підтверджується змістом копій відповідного рішення (а.с.15,86-87,110).
При цьому, у наведеному оспорюваному рішенні зазначено, що станом на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах (13.10.2021) ОСОБА_1 досяг віку 46 років 03 місяці 4 дні, страховий стаж заявника становить 50 років 3 місяці 21 день (в т.ч. додаткові роки за список №1 - 24 роки), пільговий стаж становить: роботи підземні провідні професії 202 (20) - 2 місяці 9 днів, роботи підземні за постановою 202 (25) - 20 років 1 місяць 19 днів, роботи за Списком №1 - 4 роки 7 місяців 29 днів, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди (а.с.15,86-87,110).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з рішенням відповідача-2 про відмову позивачеві у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р., у зв'язку з чим позивач просить захистити його порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання такого рішення неправомірним, його скасування та зобов'язання відповідача-1 призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 06.09.2021р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058).
Частиною 3 ст.114 Закону №1058 визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Так, як встановлено судом із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої надав, зокрема, трудову книжку та довідки про підтвердження пільгового трудового стажу ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” №644 від 11.10.2021р. та №981 від 23.09.2021р. (а.с.15,86-87,110), що сторонами не заперечується.
Згідно довідки ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” №981 від 23.09.2021р. ОСОБА_1 працював на шахті «Благодатна» в/о «Павлоградвугілля»:
- з 30.08.1996р. по 08.09.1996р. за професією, посадою учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті та отримував 100% тарифної ставки робітника підземного, відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 (0 років 0 місяців 10 днів);
- з 09.09.1996р. по 16.10.1996р. - курси з відривом від виробництва за професією «гірник підземний» (0 років 01 місяць 08 днів);
- з 17.10.1996р. по 19.02.1997р. за професією, посадою гірник підземний з повним робочим днем в шахті, відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 (0 років 4 місяці 03 дні), що підтверджується змістом копії відповідної довідки (а.с.22).
Також і згідно довідки ВСП “Шахтоуправління Павлоградське” ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” №644 від 11.10.2021р. ОСОБА_1 дійсно працює повний робочий день в ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПАВЛОГРАДСЬКЕ» (ш.«Тернівська») ПАТ «ДТЗК «ПАВЛОГРАДВІГІЛЛЯ» з наступних професій (посад):
- з 27.02.1997р. по 30.06.2000р. виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля пов'язаний з підземними роботами, професія, посада - гірник підземний. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч.3 ст.114 Закону №1058 (3 роки 4 місяці 4 дні);
- з 01.07.2000р. по 22.02.2007р. виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), професія, посада - гірничий майстер підземної дільниці. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч.3 ст.114 Закону №1058 (6 років 7 місяців 22 дні);
- з 23.02.2007р. по 01.04.2007р. - курси з відривом від виробництва з професії «машиніст гірничих виїмкових машин», під час навчання отримував 100% тарифної ставки начальника зіни (0 років 1 місяць 9 днів);
- з 02.04.2007р. по 10.06.2007р. виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада - учень машиніста гірничих виїмкових машин (практика), отримував 100% тарифної ставки машиніста гірничих виїмкових машин. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч.3 ст.114 Закону №1058 (0 років 2 місяці 9 днів);
- з 11.06.2007р. по 12.06.2007р. - іспит професії «машиніст гірничих виїмкових машин», під час навчання отримував 100% тарифної ставки начальника зіни (0 років 0 місяців 2 дні);
- з 13.06.2007р. по 23.03.2008р. виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), професія, посада - гірничий майстер підземної дільниці. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч.3 ст.114 Закону №1058 (0 років 9 місяців 11 днів);
- з 24.03.2008р. по 11.10.2012р. виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), професія, посада - начальник зміни. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1а Постанова кабінету міністрів України № 36 от 16.01.2003 р., та ч.2 п.1 ст.114 Закону №1058 (4 роки 6 місяців 18 днів);
- з 12.10.2012р. по теперешній час виконував в гірничому виробництві ведення гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля, з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада - гірничий майстер підземної дільниці. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених ч.3 ст.114 Закону №1058 (по 08.10.2021р. - 8 років 11 місяців 27 днів, що підтверджується змістом копії відповідної довідки (а.с.21).
Інформація у вищенаведених довідках кореспондується із записами в трудовій книжці позивача, копія якої наявна у справі (а.с.17-18).
Зі змісту копій розрахунку страхового стажу позивача вбачається, що всі вищенаведені періоди роботи позивача були зараховані пенсійним органом при розгляді заяви про призначення пенсії до його пільгового стажу, згідно інформації наявної у пільгових довідках та трудовій книжці (а.с.40,90,91).
Отже, з урахуванням аналізу вищенаведених норм та встановлених судом обставин щодо проведеного розрахунку пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058 через відсутність необхідного пільгового стажу підземного - 25 років, пенсійним органом правомірно було відмовлено позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, а, відповідно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірним та скасувати рішення про відмову позивачеві у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачем-2 наведено у відзиві обґрунтовані обставини, що були підставами для прийняття оспорюваного рішення з урахуванням ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, які підтверджуються наявними у справі доказами.
Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність рішення відповідача-2 про відмову позивачеві у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р., з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, та встановлених судом обставин у справі.
Є безпідставними та відхиляються судом посилання позивача у позові на те, що згідно пільгових довідок №644 від 11.10.2021р. та №981 від 25.09.2021р. він має пільговий стаж роботи під землею 25 років 1 місяць 3 дні, що також і підтверджується записами трудової книжки, оскільки судом самостійно було проведено розрахунок такого стажу позивача згідно наведених довідок та трудової книжки, згідно якого підземний стаж позивача складає менше 25 років (20 років 5 місяців 7 днів).
Судом відхиляються посилання позивача у позові на те, що пенсійний орган відмовив йому у призначенні пенсії у зв'язку із не врахуванням для визначення права на пільгову пенсію незалежно від віку періоду роботи під землею на посаді начальника зміни у зв'язку із тим, що позивач нібито в той час працював не повний робочий день під землею, оскільки, по-перше, зі змісту вищенаведених проаналізованих судом доказів та встановлених вище обставин у справі судом не встановлено невірного зарахування пільгового стажу позивача; по-друге, період роботи позивача за наведеною посадою зараховано до пільгового стажу за Списком №1 згідно довідки №644, яка не була позивачем оскаржена у встановленому законодавством порядку, таких доказів суду не надано.
Також і судом відхиляються посилання позивача у позові на те, що пенсійним органом не враховано час перебування на курсах з відривом від виробництва за професією гірник підземний з 09.09.1996р. по 17.10.1996р. у зв'язку з тим, що після проходження курсів позивач нібито не працював за спеціальністю, оскільки наведений період було враховано до пільгового стажу позивача, про що свідчить інформація наявна у копіях розрахунку страхового стажу позивача станом на 13.10.2022р. - «навчання за фахом» (а.с.40,90,91).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність рішення відповідача-2 про відмову позивачеві у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р., суд приходить до висновку, що пенсійний орган, відмовивши позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом не встановлено порушень прав позивача у рішенні відповідача-2 про відмову позивачеві у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р., а тому слід відмовити позивачеві у задоволенні даних позовних вимог.
Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання неправомірним та скасування рішення відповідача-2 про відмову позивачеві у призначенні пенсії №046350008621 від 21.10.2021р. (основної вимоги), а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача про зобов'язання пенсійного органу призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 06.09.2021р.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанцією №35804140 від 26.11.2021р. (з урахуванням ставок судового збору, встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір» та заявлених позивачем позовних вимог згідно уточненого адміністративного позову від 23.02.2022р.), а також і витрати на професійну правничу допомогу, слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірним та скасування рішення №046350008621 від 21.10.2021р., зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва