Справа № 393/118/22
15 липня 2022 року смт Новгородка
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання Шупрудько К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новгородка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася з позовом та просить суд розірвати шлюб, укладений між нею і відповідачем, який зареєстрований 18.11.2015р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №55.
Із змісту позовної заяви вбачається, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 18.11.2015р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №55.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачем. Спільне життя у сторін не склалося, так як вони мають різні характери та погляди на життя. Подальше збереження шлюбу та примирення є неможливим.
Ухвалою суду від 05.05.2022р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
14.06.2022р. відповідач подав до суду заяву про надання строку на примирення, а саме - 6 місяців. У цій же заяві відповідач зазначив, що він вважає, що підстав для розірвання шлюбу не має (а.с.16).
20.06.2022р. позивач подала до суду заяву, в якій просить залишити без задоволення заяву відповідача про надання строку на примирення, так як вони припинили шлюбні відносини, шлюб існує формально, разом не проживають, спільного побуту не мають, їхнє спілкування призводить до конфліктів, а намагання зберегти сім'ю виявились марними (а.с.21-22).
Сторони в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи. До суду сторони подали вищевказані заяви.
Крім того, у телефонограмі від 15.07.2022р. позивач вказує, що вона позов підтримує та наполягає на його задоволенні. У цій же телефонограмі позивач просить суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище '' ОСОБА_4 ''.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.11.2015р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис №55. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_4 . Місце державної реєстрації шлюбу відділ державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, що згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 18.11.2015р. (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 , що згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 01.04.2016р. (а.с.7).
Згідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позивач у тексті позовної заяви зазначає, що спільне життя у сторін не склалося, так як вони мають різні характери та погляди на життя. Подальше збереження шлюбу та примирення є неможливим. Неповнолітня дитина залишиться проживати з нею (а.с.2).
В заяві від 14.06.2022р. відповідач просить суд надати строк на примирення, а саме - 6 місяців (а.с.16).
В заяві від 20.06.2022р. позивач зазначає, що вона та відповідач припинили шлюбні відносини, шлюб існує формально, разом вони не проживають, спільного побуту не мають, а їхнє спілкування призводить до конфліктів, намагання зберегти сім'ю виявились марними, а тому просить залишити без задоволення заяву відповідача про надання строку на примирення. У цій же заяві позивач вказує, що будь-яке примушування до шлюбу буде суперечити її інтересам та моральним засадам суспільства (а.с.21-22).
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Із змісту ст.56 СК України слідує, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу та вказує, що примирення з відповідачем неможливе, проживають сторони окремо, їхнє спілкування призводить до конфліктів, намагання зберегти сім'ю виявились марними, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд також зазначає, що протягом строку з дня відкриття провадження у справі по день даного судового засідання відповідач мав можливість вживати заходи щодо примирення подружжя.
У Постанові Верховного Суду від 30.05.2019р. по справі № 442/6319/16-ц зазначено, що надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для надання сторонам строку на примирення.
У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст.112 СК України, шлюб підлягає розірванню. Тому, позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У телефонограмі від 15.07.2022р. позивач просить після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Згідно ч.2 ст.114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 274-279 суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ; місце проживання АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 18.11.2015р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новгородківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №55, - розірвати.
Залишити позивачу ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".
Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ; місце проживання АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) - 992,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК