14 липня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4103/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ у Закарпатській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 13.05.2022 №32950006680 щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26.05.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є потерпілою (категорії 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.12.1993.
Позивач зазначає, що у періоди з дня народження по даний час була зареєстрована та постійно проживала (перебувала) у с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України УРСР №106 від 23.07.1993 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Вказаний період проживання позивача у с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області підтверджуються довідкою Карасинського старостинського округу Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району від 05.05.2022 №332.
Посилаючись на статтю 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зазначає, що пенсії із зменшенням пенсійного віку призначаються особам, з числа потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема: - які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсія призначається із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на три роки та додатково на один рік за два роки проживання, роботи, але не більше як шість років.
Відтак, наявність у позивача статусу особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи, з урахуванням її віку, тривалості страхового стажу, місця та строку проживання на забрудненій території, дають їй право на призначення пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку із чим, позивач в 10.05.2022 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення їй пенсії із зниженням пенсійного віку та подала перелік необхідних документів.
Рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області від 13.05.2022 №32950006680 їй відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з тим, що позивач проживала в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше 3 років. Зокрема, в рішенні відповідач 2 зазначає, що позивач упродовж 1985-1990 років навчалась у м. Луцьку в Луцькому державному педагогічному інституті ім. Лесі Українки, а даний населений пункт не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Крім того, позивач вказує, що видача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Б (категорія 3) підтверджує той факт, що станом на 1 січня 1993 року вона проживала або відпрацювала чи постійно навчалася у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Вважає, що відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на зниження пенсійного віку на 6 років та достатній страховий стаж для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку у 54 роки.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У відзивах на позов від 20.06.2022 №0300-0902-7/21955 (а.с.21-23) ГУ ПФУ у Волинській області та від 20.06.2022 №0700-0902-8/23277 (а.с.47-49) ГУ ПФУ у Закарпатській області, кожен зокрема, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказали, що ОСОБА_1 10.05.2022 звернулася до відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) м. Камінь-Каширський із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розглянувши заяву позивача про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку та додані до неї документи, рішенням від 13.05.2022 №32950006680 ГУ ПФУ у Закарпатській області відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З поданих позивачем документів для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку встановлено, що вона є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС (3 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.12.1993, виданим Волинською обласною державною адміністрацією та згідно довідки №332 від 05.05.2022, виданої Карасинським старостинським округом Сошичненської сільської ради проживає у с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області з 25.05.1968 по даний час.
Однак, довідкою від 04.05.2022 №03-25/01/979 підтверджується період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1985 по 03.04.1990 у м. Луцьк в Луцькому державному педагогічному інституті ім. Лесі Українки, тобто перебувала на території, яка не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому період проживання позивача на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 8 місяців 28 днів, замість необхідних 3 років.
З огляду на вищевказане, ОСОБА_1 станом на 01.01.1993 прожила, у зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років, а тому не має права на пенсію із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З наведених підстав просять у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.12.1993, виданим Волинською обласною державною адміністрацією (а.с.9).
ОСОБА_1 10.05.2022 звернулася до відділу обслуговування громадян №4 (сервісний центр) м. Камінь-Каширський у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". До заяви долучила: посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.12.1993 (категорії 3); трудову книжку серії НОМЕР_2 від 05.04.1990; документи про стаж; довідку №332 від 05.05.2022, видану Карасинським старостинським округом Сошичненської сільської ради щодо реєстрації та місця проживання позивача; довідку Волинського національного університету імені Лесі Українки від 04.05.2022 №03-25/01/979 про навчання; диплом серії НОМЕР_3 від 20.06.1990; та інші документи (а.с.25-44).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Закарпатській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 .
Рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області від 13.05.2022 №32950006680, позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.8).
У рішенні зазначено, що довідкою про місце реєстрації №332 від 05.05.2022, виданою Карасинським старостинським округом Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 01.01.1993 проживала в зоні гарантованого добровільного відселення, але довідкою Волинського національного університету імені Лесі Українки №03-25/01/979 від 04.05.2022 підтверджується період денної форми навчання з 01.09.1985 по 03.04.1990 у м. Луцьк Волинської області. Даний населений пункт не відноситься до переліку населених пунктів зони гарантованого добровільного відселення.
Документами, доданими до заяви про призначення пенсії, підтверджено період проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення 2 роки 8 місяців 28 днів станом на 01.01.1993, замість необхідних 3 років, а тому ГУ ПФУ у Закарпатській області відмовило заявниці у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ у Закарпатській області, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховано таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дії відповідачів як суб'єктів владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Так у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).
Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
За змістом пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
У пункті 3 частини першої статті 14 Закону №796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону №796-XII.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно абзацу 4 частини 2 статті 55 Закону №796-XII передбачено зменшення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, для потерпілих від аварії на Чорнобильської ЧАЕС, які постійно проживали чи постійно працювали у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. Зменшення віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (категорія 3).
При цьому приміткою до цього пункту визначено, що початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (частина третя статті 55 Закону №796-XII).
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 №106 с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
У відповідності до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
За змістом абзацу 6 Порядку №551 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) серії Б зеленого кольору.
Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Поряд з цим суд наголошує, що документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-XII, є виключно посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 у справі № 21-1048во06 та від 04.09.2015 у справі №690/23/15-а. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17), від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.
Отже, видача позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Б (категорія 3) підтверджує той факт, що станом на 1 січня 1993 року вона проживала або відпрацювала чи постійно навчалася у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.
Зазначене посвідчення недійсним не визнавалось, її статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи не оспорюється; доказів фактичного проживання або реєстрації місця проживання ОСОБА_1 станом на 1 січня 1993 року в іншому місці, аніж с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області відповідач, як суб'єкт владних повноважень, суду не надав.
Судом установлено, що звертаючись до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії, окрім посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (3 категорії) серії НОМЕР_1 , виданого 24.12.1993 Волинською обласною державною адміністрацією, позивачем надано довідку №332 від 05.05.2022, видану Карасинським старостинським округом Сошичненської сільської ради, якою підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає з 25.05.1968 по даний час в с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області, віднесеного до зони гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".
Разом з тим, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно із статтею 55 Закону № 796-ХІІ, відповідач 2 вказав, що підстави для зниження пенсійного віку відсутні, оскільки позивач постійно проживала і була зареєстрована в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року - 2 роки 8 місяців 28 днів, тобто менше 3 років.
Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 55 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зменшення пенсійного віку (не більше на 6 років) можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку (на 3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 01.01.1993 є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання чи роботи у зоні гарантованого добровільного відселення.
З положень статті 55 Закону №796-XII, умовами надання пенсії за віком ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є також наявність відповідного страхового стажу (з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років), зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідачем не заперечується та не ставиться під сумнів, що у позивача наявний страховий стаж 36 років 7 місяців 1 день необхідний для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01.01.1993 постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення в с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області (з 25.05.1968 по даний час), яке віднесене до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 не менше 3 років.
Суд вважає за належне зазначити, що періоди навчання позивача з 01.09.1985 по 03.04.1990 у м. Луцьк Волинської області на території, що не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення доводить лише факт її навчання там, а не проживання. Таким чином, одна з умов Закону (проживання на території дотримана), тобто факт навчання не заперечує факту проживання, а наявність довідки Карасинського старостинського округу Сошичненської сільської ради №332 від 05.05.2022, належним чином підтверджує, що станом на 01 січня 1993 року позивач постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території зони гарантованого добровільного відселення в с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області була зареєстрована та фактично проживала з 25.05.1968 по даний час, що становить більше 3 років станом на 01.01.1993, то позивач має право на зменшення пенсійного віку на 6 років (згідно із статтею 55 Закону № 796-ХІІ - 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років), тобто на призначення пенсії після досягнення 54 річного віку, за наявності відповідного стажу.
Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи приписи пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає, що оскільки, позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії до ГУ ПФУ у Волинській області звернулася 10.05.2022, пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має бути призначена з 26.05.2022 (день, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач 2, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами правомірність свого рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, з огляду на що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 13.05.2022 №32950006680 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26.05.2022.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Закарпатській області (яке протиправно відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") необхідно стягнути судові витрати у розмірі 992,40 грн, сплачені квитанцією від 29.05.2022 №0.0.2560827235.1 (а.с.6).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області від 13 травня 2022 року №32950006680 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26.05.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області судові витрати у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026 Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063).
Суддя Т.М. Димарчук