3/130/310/2022
130/490/22
Іменем України
04.07.2022 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянув матеріали, які надійшли від Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст.130 КпАП України,
22.02.2022 року до Жмеринського міськрайонного суду надійшли на розгляд адміністративні матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за ознаками того, що він о 09 годин 40 хвилин 14.02.2022 року керував автомобілем "Рено Сценік", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, по вул. 151 Стрілецької дивізії в м. Жмеринка Вінницької області, де був затриманий працівниками патрульної поліції, на пропозицію яких щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився.
ОСОБА_1 за його викликом в сьогоднішнє судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду даної справи у відповідності до вимог ч.2 ст.268 КУпАП.
Захисник Полігас В.М. попередньо подав до суду клопотання про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказав про неналежне оформлення поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, так як він складений до моменту виявлення події адміністративного правопорушення, а саме о 09 годин 40 хвилин 14.02.2022 року, а сама подія відбулася о 20 годин 40 хвилин - 21 година 00 хвилин 14.02.2022 року, про що свідчать решта документів в матеріалах справи, що вважає порушенням вимог ст.256 КпАП України. Також зауважив про відсутність будь-яких доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, визначений ст.266 КУпАП та постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103.
У відповідності до положень ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.3,6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 14.02.2022 року серії ААБ №321522 (а.с.1) за викладення суті адміністративного правопорушення та опису встановлених обставин кваліфікуючою ознакою даного адміністративного правопорушення вказано відмову ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження тесту на алкогольне сп'яніння, що відповідно є основними елементами складу даного адміністративного правопорушення.
При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення, який направлено до суду, зазначено двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак долучений до матеріалів справи відеозапис (а.с.8) не містить відомостей щодо присутності двох свідків під час огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, відеозапис немає жодних ідентифікуючих даних стосовно дати та часу його здійснення.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, зокрема з метою виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Разом з тим, долучений до матеріалів справи відеозапис не містить відомостей щодо повідомлення певним поліцейським відповідних відомостей про себе, стосовно роз'яснення поліцейським прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також, працівниками поліції не було забезпечено проведення огляду водія в обмежений законом двогодинний термін з моменту виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 в Жмеринській ЦРЛ за відсутності акту медичного огляду згідно письмового направлення із відомостями про доставлення останнього поліцейським до даної лікарні (а.с.6) Натомість складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулось дочасно до проведення у встановленому порядку огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння у вказаному вище медичному закладі.
З наведених підстав вказаний відеозапис та решта вказаних письмових документів суддею визнаються неналежним доказом, так як він не містять відомостей щодо обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 та становить об'єктивні підстави закриття провадження у справі, узгоджуючись з положеннями ст.62 Конституції України, наведеної практики Європейського суду з прав людини та вимогами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях та ухвалюватись за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, керуючись ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.221, 247, 251, 252, 264, 265, 276, 280, 283, 284 КУпАП України, -
Закрити провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Вернік В.М.