Справа №938/708/21
Провадження № 2/938/41/22
15 липня 2022 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Чекан Н.М.
за участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.
представника позивача - адвоката Шургот О.В.
представника відповідача Верховинської селищної ради - Мотуз Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Верховинської селищної ради про визнання недійсним рішення, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Верховинської селищної ради про визнання недійсним рішення, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Свої вимоги мотивує тим, що з 19.12.2011 року вона є власником земельної ділянки кадастровий номер 2620885001:01:001:0215 площею 0,2016 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: присілок Грунь с. Кривопілля Верховинського району Івано Франківської області, яку придбала за оплатним договором у ОСОБА_3 , якому вона належала на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯК № 812874, виданого управлінням Держкомзему у Верховинському районі Івано-Франківської області 04.03.2010 року. Її право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано 19.11.2013 року. В 2020 році ОСОБА_1 повідомили, що іншими особами проводяться обміри належної їй земельної ділянки та розробляється проект землеустрою. Для з'ясування таких обставин позивач звернулася до Кривопільського старостинського округу Верховинського району Івано-Франківської області, який листом її повідомив про те, що земельна ділянка площею 0,2016 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2620885001:01:001:0215 не внесена на публічну кадастрову карту України, тому сесією Кривопільської сільської ради було надано дозвіл на розробку проекту відводу жителю села Кривопілля ОСОБА_2 , а в подальшому на засіданні цієї ради 20.10.2020 року даний проект затверджено. Таким чином, позивач дізналась про те, що куплена нею земельна ділянка з невідомих причин не була внесена до електронного державного реєстру земельних ділянок, хоча кадастровий номер визначено, а сама ділянка формувалась за відповідним проектом відведення попередньому власнику ОСОБА_3 . Задля внесення відомостей про земельну ділянку до державного реєстру, в порядку визначеного законом, ОСОБА_1 звернулась в геодезичну службу в заявою про встановлення меж в натурі, однак при реєстрації земельної ділянки Рiшенням №PB-7101534432021 від 13.09.2021 року Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Золотоноському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, прийнятого за результатаом розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 09.09.2021 року (реєстраційний номер ЗВ-9712685192021), відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому, було рекомендовано усунути перетин із ділянкою 2620885001:01:001:0663; площа співпадає на 71,8192%, яку передано у власність ОСОБА_2 , з ділянкою 2620882001:01:001:0306, площа співпадає на 7,2988%. Таким чином, земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , було повторно надано у власність іншій особі, лише з тих підстав, що земельна ділянка із кадастровим номером 26208850001:01:001:0215 не внесена на публічну кадастрову карту України, що свідчить про порушення права власності позивача, є незаконним та підлягає захисту шляхом подання даного позову.
Ухвалою суду від 24.11.2021 року дана позовна заяваприйнята до провадження та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 20.01.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
23.02.2022 року від відповідача Верховинської селищної ради поступила заява про визнання позову(а.с. 99).
Ухвалою суду від 27.04.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача - адвокат Шургот О.В. у судовому засіданні 15.06.2022 року суду пояснила, що 19.12.2011 року земельну ділянку площею 0,2016 га у с. Кривопілля позивач придбала за договором купівлі-продажу в ОСОБА_3 , якому вона належала на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯК №812874 виданого управлінням Держкомзему у Верховинському районі Івано-Франківської області 04.03.2010 року. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та занесено до двох реєстрів Державного земельного кадастру та Державного реєстру реєстрації речових прав на нерухоме майно. Крім того, під час укладення договору купівлі- продажу нотаріус перевірив наявність заборон на відчуження та перешкод не було встановлено. Таким чином, позивач є власником з 2011 року та у 2013 році зареєструвала земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У 2020 році сусіди повідомили, що по земельній ділянці здійснюються обміри. Про те, що у земельної ділянки є власник сусіди також повідомляли, однак обміри вже ж таки проводилися та рішенням Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 20.10.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Площа перетину земельних ділянок співпадає на 72 %, що порушує право власності позивача набуте в законному порядку. Щодо належності доказів, що свідчать про перетин земельних ділянок, представник позивача вказала, що висновок спеціаліста - геодезиста є таким, який може бути доказом перетину земельних ділянок. Окрім того, до матеріалів додано також і висновок щодо перевірки електронного документу з викопіюванням з кадастрової карти та рішення №РВ-7101534432021 про відмову у внесенні відомостей до державного земельного кадастру,виданих державним кадастровим реєстратором Максименком Є.В., які додатково і беззаперечно свідчать про перетин земельних ділянок і ступінь перетину складає 71,8192% від загальної площі ділянки. Представник позивача зазначила, що у добровільному порядку вирішити з відповідачем виниклий спір не можливо та просила суд визнати недійсним рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , припинити право власності відповідача на земельну ділянку площею 0,1495 га із кадастровим номером 2620885001:01:001:0663 та скасувати державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки, оскільки саме ці способи захисту необхідні для відновлення порушеного права позивача.
Представник відповідача - Верховинської селищної ради Мотуз Л.В. у судове засідання з'явилася, вказала, що Верховинська селищна рада позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та не заперчує щодо їх задоволеня, крім того представник підтвердила те, що Верховинська селищна рада є правонаступником Кривопільської сільської ради та надала підтверджуючі документи з цього приводу, які відповідач отримав системі Електронний суд.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку(а.с.146, 154).
Верховинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки листом від 22.06.2022 року №1191 повідомив суд про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до лав Збройних Сил України не призивався.
Оглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, суд ухвалює таке судове рішення.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
За змістом ч.2 ст.373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно зі ст.78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.81 ЗК України (в редакції чинній станом на 19.12.2011 року, тобто на час придбання позивачем спірної земельної ділянки) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Відповідно до п. «а» ч.2 ст. 126 ЗК у редакції, що діяла у період з 02.05.2009 по 01.01.2013, документом, який підтверджує набуття права власності на земельну ділянку, що на момент відчуження перебувала в приватній власності, може виступати будь-який договір, за яким набувається у власність земельна ділянка (купівля-продаж, дарування, міна тощо).
Також у ч.6 ст. 126 ЗК України (у редакції Закону України від 07.07.2011 № 3613-УІ) при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених ч.2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК№812874, виданого 04.03.2010 року, ОСОБА_3 , який проживає в Івано-Франківській області Верховинського району с. Кривопілля на підставі рішення Кривопільської сільської ради 27 сесії 5 скликання від 10.11.2008 року був власником земельної ділянки площею 0,2016 га, розташованої присілок С.Грунь, с.Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:001:0215 (а.с. 12).
У подальшому на підставіДоговору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2011 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку, площею 0,2016 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯК №812874, виданого управлінням Держкомзему у районі Івано-Франківської області 04.03.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землi за № 011030000025 на підставі рішення Кривопільської сільської ради 27 сесії 5 скликання від 10.11.2009 року, кадастровий номер земельної ділянки - 2620885001:01:001:0215.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2620885001:01:001:0215, дата реєстрації земельної ділянки 04.03.2010 є власністю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки серія та номер:463 виданого 19.12.2011 року, видавник ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, державний акт на земельну ділянку: серія та номер ЯК№812874, виданий 04.03.2010, видавник: Кривопільська сільська рада (а.с.32).
Отже, відповідний договір разом з державним актом на право власності на земельну ділянку, яка була відчужена, є належним правовстановлювальним документом, на підставі яких право власності набула позивач.
Згідно з ч.ч.9,10 Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.
Відповідно до п.4 Розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
У п.3 ч.6. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» вказано, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Дослідженими доказами, що представлені позивачем встановлено, що земельна ділянка площею 0,2016 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2620885001:01:001:0215, що розташована АДРЕСА_1 , яку позивач придбала у ОСОБА_3 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯК№812874, зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за актом №011030000025 Кривопільською сільською радою, а тому відомості про неї підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяви про це її власниками( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) та без стягнення плати за таке перенесення.
Однак, незважаючи на вищевказане, земельна ділянка площею 0,2016 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2620885001:01:001:0215 в автоматизованому порядку не була перенесена до Державного земельного кадастру, а відповідно й на публічну кадастрову карту України. Зазначене призвело до того, що в подальшому її частині площею 0,1495 га присвоєно новий кадастровий номер 2620885001:01:001:0663 та передано у власність ОСОБА_5 (а.с.16,18-26 ).
Факт співпадіння земельних ділянок кадастровий номер 262088500101001:0215 та кадастровий номер 2620885001:01:001:0663, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджується рішенням № PB-7101534432021 від 13.09.2021 року Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (а.с. 17) та Ситуаційною схемою розміщення земельних ділянок (а.с.53), розробленою спеціалістом - ФОП ОСОБА_6 , який здійснював виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с.Кривопілля, присілок Середній Грунь на підставі: заяви-договору гр. ОСОБА_1 , витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серія АМ№665574 від 19.11.2013 року, технічного завдання на виконання робіт (а.с.27-54).
Зокрема, зі вказаних доказів, які є висновками спеціалістів, вбачається, що площа перетину ділянки кадастровий номер 2620885001:01:001:0215 з ділянкою кадастровий номер 2620885001:01:001:0663 співпадає на 0,1448 га, що становить 71.8192%.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначено, що для висновків про порушення права позивача мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у його власності, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази, зазвичай, можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.
Отже, земельній ділянці, яку придбала позивач за договором купівлі-продажу та зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у 2013 роціреєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 216387026208, що знаходиться в Івано-Франківській області Верховинського району селі Кривопілля, присілок Середній Грунь, присвоєно та зареєстровано кадастровий номер 2620885001:01:001:0215, однак через не внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного реєстру земель та її відсутністю на публічній кадастровій карті України позивач не може здійснити державну реєстрацію земельної ділянки через перебування в межах такої земельної ділянки іншої земельної ділянки, яка належить відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується висновком спеціаліста, який є належним та допустимим доказом у справі.
Верховний Суд зазначає, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09. 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Згідно зі ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України).
Крім цього, у ч. 1 ст. 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у постанові № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3 ст.152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Усунення будь-яких порушень прав особи на землю може бути застосовано судом у разі встановлення, що таке порушення мало місце, в чому саме полягає таке порушення та якими доказами це підтверджується.
Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.12.2018 року у справі № 2-3007/11 (провадження № 14-525цс18) сформулювала правову позицію, відповідно до якої в спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки; визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Аналогічний висновок сформульовано також Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 року в справі №303/813/14-ц.
Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав
Відповідно до п.3 .10. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про задоволення позову в повному обсязі.
Також суд враховує, що вказаний позов заявлено до належного відповідача - Верховинської селищної ради, незважаючи на оскарження рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 20.10.2020 року. Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Івано-Франківської області», с.Кривопілля належить до Верховинської територіальної громади, а відповідно до рішення Верховинської селищної ради від 17.12.2020 року №21-2/2-20 (а.с.156-158) вказана селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Кривопільської сільської ради.
У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.
Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Зокрема, відповідно до ч.8, ч.9 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Хоча в позовній заяві сторона позивача зазначила про стягнення з відповідачів витрат понесених на професійну правничу допомогу в сумі від 7000 до 10000 грн., проте до закінчення судових дебатів у цій справі не подала відповідні докази та не зробила про це відповідної заяви до закінчення судових дебатів. Враховуючи вищевказане, не підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Сторона позивача понесла витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2724 грн. за заявлені нею три позовні вимоги нематеріального характеру (по 908 грн. за кожну вимогу).
За загальним правилом, закріпленого в ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, відповідно до п.9 ст. 141 ЦПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що даний спір між позивачем та відповідачами виник першопочатково у зв'язку з прийняттям рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 20.10.2020 року, яке судом визнається недійсним, та на підставі якого у відповідача ОСОБА_5 й виникнуло та зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1495 га із кадастровим номером - 2620885001:01:001:0663, то суд вважає, що судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2724 грн. слід покласти на правонаступника Кривопільської сільської ради - Верховинську селищну раду.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 247, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Верховинської селищної ради про визнання недійсним рішення, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки - задоволити.
Визнати недійсним рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області 30 сесії 7 демократичного скликання від 20.10.2020 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1495 га та передано її безоплатно в приватну власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:001:0663.
Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1495 га із кадастровим номером - 2620885001:01:001:0663, яка знаходиться за адресою - с. Кривопілля, присілок Середній Грунь, Верховинський район, Івано-Франківська область ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2209466726208, номер запису про право власності 38959125.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1495 га із кадастровим номером - 2620885001:01:001:0663, яка знаходиться за адресою - Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Кривопілля, присілок Середній Грунь.
Стягнути зі Верховинської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2724 гривень 00 копійок (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової карти платника податку - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
ОСОБА_2 - с.Кривопілля, Верховинського району, Iвано-Франківської області, 78706.
Верховинська селищна рада - код ЄДРПОУ - 04357294, вул. Івана Франка, 3, смт Верховина Iвано-Франківської області, 78701.
Суддя Наталія ЧЕКАН