Справа № 338/518/22
14 липня 2022 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за частиною 1статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
30 червня 2022 року до суду надійшов адміністративний матеріал від відділення поліції № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №460822 від 26 червня 2022 року, цього дня о 10 годині 28 хвилин а смт. Солотвин по вулиці Дутчина, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810, що підтверджується тест №5521 від 26 червня 2022 року результат огляду становить 0,22‰ в проміле, чим порушив вимоги п.п. а п.2.9 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП).
У судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 не визнав, пояснив, що справді 26 червня 2022 року у вказаний час рухався на своєму автомобілі у смт Солотвин по вулиці Дутчина де був зупинений працівниками поліції. При перевірці документів у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Таке звинувачення він заперечив, та пояснив, що дійсно напередодні допомагав сусіду по господарству та випили з ним незначну кількість алкоголю. Однак те, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння заперечив та на запропоновану пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера не відмовився. Після проходження огляду з його результатом не погодився, оскільки сп'яніння у нього по суті і не було виявлено, а результат виявився фактично у межах норми, тобто 0,22‰. На його заперечення працівники поліції не відреагували, а тому він був змушений самостійно проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Пройшовши огляд у медичному закладі лікарем КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» було видано довідку про те, що ні алкогольного, ні наркотичного сп'яніння у нього не виявлено. Огляд був проведений 26 червня 2022 року о 12 годині 10 хвилин, тобто фактично через годину після зупинки його працівниками поліції. На підставі наведеного просив провадження у справі відносно нього про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУ ПАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративного правопорушення - адвокат Петришин С. Р. у судовому засіданні зазначив, що підтримує позицію свого клієнти та вказав на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки визначений рівень вмісту алкоголю в межах абсолютної похибки приладу «Drager Alcotest 6810», що не може вважатися перебуванням у стані алкогольного сп'яніння. За результатами проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810», у ОСОБА_1 було виявлено 0,22‰ проміле. Вважає, що вказаний результат огляду не може свідчити про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, оскільки такий є в межах абсолютної похибки.
Крім того, зазначив, що згідно показників ДРАГЕРА АЛКОТЕСТ 6810 останнє калібрування було: 2021.10.04 року.
Так, Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 р. №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік.
Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
Проте, Інструкцією з експлуатації газоаналізатору «Alcotest 6810» визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування». А розділом «Інтервали технічного обслуговування» передбачено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка калібровки, яка має проводитися кожні 6-ть місяців.
Профільна Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (п.п. 3-4 Розділу ІІ) передбачає, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Крім того, нормами частини 2 статті 8 Закон Україну «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Отже, технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатору «Alcotest 6810» має проводитись кожні 6-ть місяців, згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбечено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.
Враховуючи cказане, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості вважає, що матеріали адміністративної справи містять достатню кількість доказів про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки у його діях відсутній складу адміністративного правопорушення, а тому просив провадження у справі закрити.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Частиною 1 статті 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення
Згідно зі ст. 252 КУПАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Суддя оцінює докази, надані під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При вирішенні справи слід керується стандартом доказування, зазначеним в кількох рішеннях ЄСПЛ "поза розумним сумнівом".
У справі "Кобець проти України" суд повторив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 4 липня 2018 року у справі N 688/788/15-к).
Ніхто не повинен […] піддаватися покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена "поза розумним сумнівом (рішення у справі "Севтап Везнедароглу проти Турції").
В конкретному випадку сторона обвинувачення не довела перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів складу адміністративного правопорушення, передбаченого 1 статті 130 КУпАП, в діянні ОСОБА_1 оскільки факт, перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, не доведено відповідно до стандарту доведення "поза розумним сумнівом", а отже відсутня - об'єктивна сторона правопорушення.
Згідно п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 6 зазначеної Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатора марки «Drager ALKOTEST № 6810», що підтверджується тестом № 5521.
Згідно зафіксованих та роздрукованих показників алкотесту «Drager», огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено 26 травня 2022 року о 10:30 годині, при температурі повітря +26,0 °С, стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 становив 0,22‰.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно Інструкції з використання приладу аналізатор Alcotest 6810 та його технічних характеристик вбачається, що аналізатор дозволяється використовувати при навколишній температурі від -5 до +500С та вологості повітря від 10 до 100% (без конденсату). Аналізатор в залежності від температури навколишнього повітря може давати похибки у результатах вимірів. Наприклад, при температурі від -5 до +50С - відносна похибка становитиме +- 20%, а при діапазоні температури від +25 до +350С відносна похибка становитиме +- 15%. (Розрахунок похибки: 0,2*15%=0.03 (похибка). Допустима норма з врахуванням похибки: 0.2+0.03=0.23).
Однак інспектор не врахував даний факт та повторно не провів тест.
Таким чином, згідно зафіксованих показників алкотесту «Drager», стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 становив 0,22‰, а межа допустимої абсолютної похибки концентрації алкоголю у видихуваному повітрі (0,03), тобто допустима норма (0,2) не перевищена.
Крім того, слід враховувати ті обставини, що в Україні на законодавчому рівні допустимий рівень алкоголю в крові взагалі не передбачений, тому в даному випадку підлягають застосування норми міжнародного права в галузі дорожнього руху.
Так, пунктом 5 статті 8 Віденської конвенції «Про дорожній рух », від 8 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, передбачено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а і у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень утримання алкоголю у крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається».
Тобто мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря яке видихається, що становить згідно таблиці перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі що видихається 0,25 %.
Пунктом 7 Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266КУпАП.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до закладу охорони здоров'я, що міститься у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази такої відмови.
Відповідно до довідки №15 КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» підписаної лікарем ОСОБА_2 громадянин ОСОБА_1 самостійно звернувся до зазначеного закладу та у останнього алкогольного, наркотичного сп'яніння не виявлено.
Згідно з результатом токсикологічного дослідження №1320 проведеного у КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» при токсикологічному дослідженні у сечі ОСОБА_1 не виявлено етанол, в концентрації (за методикою ГРХ) сеча 0,00 г/л (‰). Коефіцієнт варіації методики не вище 5%. Наркотичних речовин у сечі не виявлено.
Інших доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння до протоколу не додано та про наявність таких в протоколі не зазначено.
За таких обставин, наданими до суду та дослідженими в судовому засіданні доказами не доведено вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: