Справа №295/4196/22
Категорія 305
3/295/2141/22
07.07.2022 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Зіневич І. В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирськійобласті ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого
за ст.ст. 173,185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
08.05.2022 об 13 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 в загальному коридорі під'їзду, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння висловлювався нецензурною лайкою в адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, при цьому голосно стукав у двері вищевказаної квартири, в результаті чого пошкодив двері, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, 08.05.2022 об 13 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 знаходився поблизу будинку 112 по вулиці Князів Острозьких в м. Житомирі з явними ознаками алкогольного сп'яніння образливо чіплявся до громадян. На законну вимогу інспектора УПП в Житомирській області ст. лейтенанта поліції Сударєва І.А. припинити адміністративне правопорушення, а саме образливі чіпляння до громадян гр. ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі в адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КупАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи.
Разом з тим, виклик ОСОБА_1 в судові засідання здійснювався шляхом розміщення на офіційному веб-порталі Богунського районного суду м. Житомира.
Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , який не з'являється до суду у судові засідання, з метою розгляду справи у розумні строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, а також приймаючи до уваги строки накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 у судові засідання неповажними і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Так, ОСОБА_1 умисно порушив громадський порядок зумовлений закономірностями соціального розвитку системи правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певної організаційної форми.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доведена доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №123908 від 08.05.2022; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 08.05.2022, з яких убачається, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ображав останню словами нецензурної лайки та вибивав вхідні двері квартири; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області від 08.05.2022; протоколом АА № 119876 про адміністративне затримання гр. ОСОБА_1 від 08.05.2022 та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який долучений до матеріалів справи.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Диспозиція ст.185 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення особою злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення тих же дій щодо члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов'язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку.
З суб'єктивно сторони даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №123907 від 08.05.2022; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 08.05.2022, з яких убачається, що гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ображав останню словами нецензурної лайки та вибивав вхідні двері квартири; рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області від 08.05.2022; протоколом АА № 119876 про адміністративне затримання гр. ОСОБА_1 від 08.05.2022 та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який долучений до матеріалів справи.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.185 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП є повністю доведеною.
Разом з тим, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення та особа порушника.
Відповідно до положень ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, зважаючи на норми ст.36 КУпАП суд дійшов висновку про остаточне накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ст.185 КУпАП, оскільки правопорушення за диспозицією даної статті є більш серйозним ніж за ст. 173 КУпАП.
Разом з тим, суд вважає за доцільне об'єднати в одне провадження матеріали справи № 295/4196/22 та № 295/4192/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.173, 185 КУпАП, оскільки такі складені відносно однієї і тієї ж особи.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 38, 173, 185, 247, 283-284 КУпАП, суд
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 295/4196/22 та № 295/4192/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення присвоїти єдиний унікальний номер судової справи № 295/4196/22 та номер провадження 3/295/2141/2022.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн (п'ятдесят одна) грн .
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 496 ( чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.В.Зіневич