Справа № 194/780/22
Номер провадження 1-кс/194/181/22
14 липня 2022 року слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2022 року за №12022041400000203 за ч. 1 ст. 438 КК України, -
Слідчий СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2022 року за №12022041400000203 за ч. 1 ст. 438 КК України.
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що 04.07.2022 року до ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся ОСОБА_5 із заявою про те, що 25.06.2022 року в умовах воєнного стану на всій території України, невстановлена особа шляхом пошкодження - зриву замків на воротах гаражу по АДРЕСА_1 , проникла до гаражу звідки незаконно заволоділа автомобілем марки ВАЗ 2105 д.р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , чим було завдано матеріального збитку останньому, крім того 25.06.2022 року в умовах воєнного стану на всій території України, невстановлена особа шляхом пошкодження - зриву замків на воротах гаражу домоволодіння АДРЕСА_1 , проникла до гаражу звідки незаконно заволоділа мотоциклом марки «ДНЕПР ІІ» д.р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , чим було завдано матеріального збитку останній, що є порушенням законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Об'єктом кримінального правопорушення є автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 . Законним представником за довіреністю ОСОБА_6 є ОСОБА_5 .
Слідчий також вказує, що під час досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 , який має ознаки речового доказу, з обов'язковою забороною розпорядження та відчуження арештованим майном, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Слідчий в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
Прокурор підтримав клопотання слідчого про арешт майна.
Представник власника майна за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить клопотання розглядати без його участі, щодо задоволення не заперечує.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах прихожу до наступних висновків.
Слідчий суддя враховує, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та подано у строк передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що відомості по кримінальному провадженню за №12022041400000203 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Крім того, з матеріалів долучених до клопотання встановлено, що відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 04.07.2022 року вбачається, що 25.03.2022 року у зв'язку з воєнними діями він разом з дружиною ОСОБА_8 , тещею ОСОБА_7 , батьком ОСОБА_6 , виїхали з смт. Тошківка Попаснянського району Луганської області до м. Тернівка. 25.06.2022 року йому стало відомо, що невідомі особи, а саме військові рф, проникли до гаражу по АДРЕСА_1 , звідки викрали автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , який належить його батьку ОСОБА_6 .
З довіреності №1064 від 26.05.2022 року засвідченої державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, вбачається, що ОСОБА_5 має право представляти інтереси свого батька ОСОБА_6 , та діяти в його інтересах.
Згідно технічного паспорту серії НОМЕР_6 , автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , належить ОСОБА_6 .
Згідно постанови слідчого СВ ВП№1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 04.07.2022 року, автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У відповідності з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу по розслідуваному кримінальному провадженню, оскільки автомобіль, міг зберегти на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, що свідчить про необхідність накладення арешту на вказане майно. Майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що відомості внесенні до ЄРДР за №12022041400000203 від 04.07.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, тобто на теперішній час досудове розслідування перебуває на початковій стадії і для забезпечення доказів у кримінальному провадженні звернення до суду слідчим з клопотанням про накладення арешту на майно є цілком обґрунтованим та потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, та завдань арешту майна, які передбачені в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, і тому, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності, вважаю за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на вищезазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Аналізуючи матеріали провадження, приходжу до висновку, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Заборона відчуження та розпорядження вказаним майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до їх приховування, знищення, псування, перетворення, відчуження.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що обмеження майнових прав відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України має тимчасовий характер і повинно бути негайно припинено, якщо у ході подальшого досудового розслідування або за результатами судового розгляду не підтвердиться, що це майно є предметом, доказом кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя враховує те, що власник майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, одразу ж, після зникнення підстав для його застосування.
З огляду на викладене, врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також враховуючи письмову заяву представника власника майна за довіреністю, який не заперечує проти клопотання прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне у зв'язку з метою забезпечення збереження речових доказів та недопустимості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення зазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , належить ОСОБА_6 , шляхом заборони осіб на відчуження та розпорядження вказаним майном, у зв'язку з чим, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 94,98,100,132,170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2022 року за №12022041400000203 за ч. 1 ст. 438 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на автомобіль марки ВАЗ 2105, д.р.н. НОМЕР_1 , ярко зеленого кольору, 1984 року випуску, двигун № НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_6 , шляхом позбавлення права осіб на відчуження та розпорядження майном, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається прокурору.
Виконання ухвали доручити слідчому СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1