Справа № 180/1988/19
Провадження № 1-кп/0182/136/2022
15.07.2022 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2019 за № 12019040330000429 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Марганець, Дніпропетровської області, який фактично мешкає у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
У провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження від 14.08.2019 за № 12019040330000429 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.
20.06.2022 до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане разом з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .
20.06.2022 за клопотанням прокурора судом обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук, а також надано згоду на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком дії на шість місяців.
15.07.2022 об 11-00 год. обвинувачений був розшуканий і доставлений до суду на підставі ухвали суду.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Але ОСОБА_3 з січня 2021 зовсім перестав з'являтись в судові засідання, про причини неявки не повідомляє ні суд, ні прокурора, тобто переховується від суду. Обвинувачений неодноразово не з'являвся у судові засідання на 11.02.2021, 19.02.2021, 01.06.2021, 04.08.2021, 16.09.2021, 06.10.2021, 28.10.2021, 24.02.2022. Тому ухвалою суду від 12.01.2022 судом було доручено працівникам Марганецького ВП №1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській обл. доставити обвинуваченого приводом на 24.02.2022. Але обвинувачений до суду доставлений не був, за місцем фактичного мешкання він відсутній і не проживає, місцезнаходження його встановити не виявилось можливим.
Отже, вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 , якому достовірно відомо про те, що на розгляді суду перебуває кримінальне провадження стосовно нього, переховується від суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
Оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, який підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 покинув місце проживання, ризик впливу на потерпілого та свідків з метою зміни ними показів, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що у нього немає офіційної роботи та постійного джерела доходу, у його оточенні немає осіб, які б могли уберегти його від вчинення нових злочинів; а запобігання цим ризиком не можливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки він не має постійного місця проживання та стійких соціальних зв'язків, родичів, які могли б його забезпечувати, що він не має постійного місця роботи, прокурор просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання. При цьому просить врахувати, що обвинувачений переховувався від суду, у зв'язку з чим був оголошений у розшук. Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 20.06.2022 надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також зазначив, що існує ризик вчинення ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень, бо він не має джерела доходів та родичів, які б могли його забезпечувати.
ОСОБА_3 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, пояснивши, що він не знав, що перебуває у розшуку. Він не переховувався від суду, просто змінив місце проживання, але не повідомив про це суд, а телефон загубив. Тому йому не було відомо, що його викликають до суду. Просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкає разом з другом другий тиждень. Зобов'язується з'являтися до суду та більше не порушувати.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за зазначеною ним адресою, посилаючись на відсутність доказів наявності ризиків.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, справа перебуває в провадженні суду, але ОСОБА_3 з січня 2021 перестав з'являтись в судові засідання, почав переховуватись від суду, приводом примусово до суду також доставлений не був, т.я. за місцем мешкання не проживав, його місцеперебування було невідоме, тому ухвалою від 20.06.2022 він був оголошений у розшук. Тому, на думку суду, існують ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, вчинення інших нових кримінальних правопорушень, а запобігання цим ризикам не можливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки він не має постійного місця проживання та стійких соціальних зв'язків, родичів, які могли б його забезпечувати, що він не має постійного місця роботи.
Суд також вважає, що клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких доказів можливості проживання за вказаною ним адресою та згоди власників або осіб, які там мешкають, на його проживання та утримання суду не надано.
Тому, зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає, що доведено наявність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Т.я. обвинувачений вчинив злочин із застосуванням насильства, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави йому не визначається.
Керуючись ст. 176-177, 193-194, 196-197, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців, тобто ухвала діє до 14.09.2022.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту доставлення до суду, тобто з 11-00 год. 15.07.2022.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1