05.07.2022 Єдиний унікальний номер 176/2010/21
Номер провадження: 2/205/1685/2022
05 липня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», які розміщені за посиланням www/bistrozaim.
17.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1916831784065 на суму 4 100 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 312 грн. 00 коп. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
17.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1916831925255 на суму 300 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 96 грн. 00 коп. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
18.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1919949927122 на суму 200 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 56 грн. 00 коп. за кожен день такого користування строком на 14 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
Кредитні договори були укладені в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми.
Товариство виконало свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів, а саме, кошти за Кредитними договорами перераховані на банківську картку позичальника платіжною системою ТОВ «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «WayForPay».
У свою чергу відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не повернув позику у встановлений термін, в зв'язку з чим, станом на 20.09.2021 року, за ним, ОСОБА_1 , утворилась заборгованість в загальному розмірі 292 012 грн. 11 коп., яка складається : за Кредитним договором № 1916831784065 від 17.06.2019 року із суми кредиту - 4 100 грн. 00 коп., процентів за користування кредитом - 245 325 грн. 95 коп., індексу інфляції за весь період прострочення - 2 998 грн. 49 коп. та 3% процентів річних від простроченої суми - 8 154 грн. 84 коп., а всього 260 579 грн. 29 коп. ; за Кредитним договором № 1916831925255 від 20.09.2019 року із суми кредиту 300 грн. 00 коп., процентів за користування кредитом - 17 950 грн. 68 коп., індексу інфляції за весь період прострочення - 219 грн. 40 коп. та 3% проценти річних від простроченої суми - 596 грн. 68 коп., а всього 19 066 грн. 76 коп.; за Кредитним договором № 1919949927122 від 18.07.2019 року із суми кредиту - 200 грн. 00 коп., процентів за користування кредитом - 11 671 грн. 70 коп., індексу інфляції за весь період прострочення - 106 грн. 22 коп. та 3% процентів річних від простроченої суми - 378 грн. 14 коп., а всього 12 366 грн. 06 коп.
У зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 1916831784065 від 17.06.2019 року у загальному розмірі 260 579 грн. 29 коп., за Договором про надання фінансових послуг № 1916831925255 від 17.06.2019 року у загальному розмірі 19 066 грн. 76 коп. та Договором про надання фінансових послуг № 1919949927122 від 18.07.2019 року у загальному розмірі 12 366 грн. 06 коп., а також, судовий збір у розмірі 4 380 грн. 19 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просить слухати справу у її відсутність, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження Національної комісії фінансових послуг № 1803 від 23.07.2015 року та № 163 від 26.01.2017 року. Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» є кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія) та статуту (копія).
Судом встановлено, що 17.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1916831784065 на суму 4 100 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 312 грн. 00 коп. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
Судом також встановлено, що 17.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1916831925255 на суму 300 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 96 грн. 00 коп. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
Також, судом встановлено, що 18.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 1919949927122 на суму 200 грн. 00 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 56 грн. 00 коп. за кожен день такого користування строком на 14 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
Відповідно до заяви-анкети ОСОБА_1 підтвердив, що доступ до заповнення від його імені заяв-анкет на офіційному сайті відповідача (www.bistrozaim.ua) належить лише йому, інші особи не мають можливості скористатись від його імені можливістю отримання інтернет-кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт www.bistrozaim.ua є дійсними та ним особисто: всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто.
Згідно наданого позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» алгоритму укладення договору за допомогою мережі «Інтернет», після подачі відповідної заяви позичальником отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» прийнято позитивне рішення про надання кредиту та 17.06.2019 року, 18.07.2019 рок через платіжну систему за допомогою ТОВ «ВЕР ФОР ПЕЙ» здійснено переказ кредитних коштів в сумі 4 100 грн., 300 грн. 00 коп. та 200 грн. 00 коп. на платіжну картку, вказану позичальником у заяві.
Матеріалами справи також підтверджено, що згідно довідки ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на банківську кредитну картку ОСОБА_1 перераховані кошти за Договором про надання фінансових послуг № 1916831784065 від 17.06.2019 року у розмірі 4 100 грн. 00 коп., за Договором про надання фінансових послуг № 1916831925255 від 17.06.2019 року у розмірі 300 грн. 00 коп. та Договором про надання фінансових послуг № 1919949927122 від 18.07.2019 року у розмірі 200 грн. 00 коп.
Позивач наголошує, що в порушення умов вказаних Договорів, Відповідач допустив прострочення повернення коштів і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 20.09.2021 року виникла заборгованість за Договором про надання фінансових послуг № 1916831784065 від 17.06.2019 року у загальному розмірі 260 579 грн. 29 коп., за Договором про надання фінансових послуг № 1916831925255 від 17.06.2019 року у загальному розмірі 19 066 грн. 76 коп. та Договором про надання фінансових послуг № 1919949927122 від 18.07.2019 року у загальному розмірі 12 366 грн. 06 коп.
Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов'язання за вищевказаним кредитним договором не виконує, то позивач, як кредитор за таким договором, вимушений звернутись до суду для вирішення даного спору у судовому порядку.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, суд доходить висновку, що в даному випадку між сторонами було укладено кредитний договір в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в електронній формі.
Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 1916831784065 від 17.06.2019 року позичальник ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 4 100 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 16 днів, зі сплатою відсотків.
Доказів повернення (сплати) відповідачем вказаних грошових коштів на рахунок позивача матеріали справи не містять.
Також відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 1916831925255 від 17.06.2019 року позичальник ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 300 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 16 днів, зі сплатою відсотків.
Доказів повернення (сплати) відповідачем вказаних грошових коштів на рахунок позивача матеріали справи не містять.
Також згідно укладеного між сторонами кредитного договору № 1919949927122 від 18.07.2019 року позичальник ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 200 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 14 днів, зі сплатою відсотків.
Доказів повернення (сплати) відповідачем вказаних грошових коштів на рахунок позивача матеріали справи не містять.
Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів. У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем, підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначеними у кредитному договорі, то позов в цій частині ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, суд приходить до висновку, що станом на 20.09.2021 року за Договором про надання фінансових послуг № 1916831784065 від 17.06.2019 року, за Договором про надання фінансових послуг № 1916831925255 від 17.06.2019 року та Договором про надання фінансових послуг № 1919949927122 від 18.07.2019 року, за тілом кредиту виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд вказує про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального закону слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі до 02.07.2019 року та до 31.07.2019 року.
Таким чином, позикодавець Товариство з обмеженою відповідальністю Служба миттєвого кредитування», відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування (16 днів та 14 днів), тобто до 02.07.2019 року та до 31.07.2019 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Згідно розрахунку ОСОБА_1 було сплачено 27.05.2018 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», кошти у розмірі 91 грн. 60 коп., 78 грн. 56 коп. та 107 грн. 68 коп., що повністю покриває суму нарахованих процентів за вказаний період, а відтак проценти за такий календарний проміжок часу не підлягають стягненню, оскільки є фактично сплаченими.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 01.08.2019 року по 20.09.2021 року то суд вказує, що такий період не охоплюється строком дії кредитного договору. А оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 01.08.2019 року по 20.09.2021 року є безпідставною та задоволенню також не підлягає.
Щодо стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, суд вказує на наступне.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, за період з 01.08.2019 року по 20.09.2021 року, індекс інфляції за весь період прострочення за Договором № 1916831784065 від 17.06.2019 року становить - 2 998 грн. 49 коп. та 3% річних від простроченої суми становить - 8 154 грн. 84 коп., індекс інфляції за весь період прострочення за Договором № 1916831925255 від 17.06.2019 року становить - 219 грн. 40 коп. та 3% річних від простроченої суми становить - 596 грн. 68 коп. та індекс інфляції за весь період прострочення за Договором № 1919949927122 від 18.07.2019 року становить - 106 грн. 22 коп. та 3% річних від простроченої суми становить - 378 грн. 14 коп.
Проте, суд не повністю погоджується з правильністю нарахування зазначених сум, оскільки в ці суми Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» було враховано відсотки за користування кредитом, нарахованих за період з 01.08.2019 року по 20.09.2021 року.
Враховуючи заборгованість за тілом кредиту в сумі 4 100 грн. 00 коп., 200 грн. 00 коп. та 300 грн. 00 коп. яка є доведеною та підлягає задоволенню, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути індекс інфляції за весь період прострочення та 3% річних.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, підлягають лише частковому задоволенню, зокрема з відповідача підлягає стягненню заборгованість станом на 20.09.2021 року, а саме: за Кредитним договором № 1916831784065 від 17.06.2019 року в загальному розмірі 15 253 грн. 33 коп., що складається із: 4 100 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 2 998 грн. 49 коп. - індекс інфляції, 8 154 грн. 84 коп. - 3 % річних від простроченої суми; Кредитним договором № 1916831925255 від 17.06.2019 року в загальному розмірі 1 116 грн. 08 коп., що складається із: 300 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 219 грн. 40 коп. - індекс інфляції, 596 грн. 68 коп. - 3 % річних від простроченої суми; за Кредитним договором № 1919949927122 від 18.07.2019 року в загальному розмірі 694 грн. 36 коп., що складається із: 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, пеня - 10 грн. 00 коп., 106 грн. 22 коп. - індекс інфляції, 378 грн. 14 коп. - 3 % річних від простроченої суми.
Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з'явився, заперечень на позов, у тому числі будь-яких власних розрахунків на спростовування таких доводів сторони позивача, не надав, що позбавляє суд можливості оцінити такі доводи сторони відповідача в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2958 грн. 58 коп. (117 063 грн. 77 коп. х 4 380 грн. 10 коп. : 292 012 грн. 11 коп.).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. ст. 141, 263-265, 280-282,354 ЦПК України,ст.ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (місце знаходження: 69037, Запорізська область, мє Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул.. Незалежної України, буд. 39-А, оф.25, код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість станом на 20.09.2021 року за Кредитним договором № 1916831784065 від 17.06.2019 року в загальному розмірі 15 253 грн. 33 коп., що складається із: 4 100 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 2 998 грн. 49 коп. - індекс інфляції, 8 154 грн. 84 коп. - 3 % річних від простроченої суми.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом Кредитним договором № 1916831784065 від 17.06.2019 року у розмірі 245 325 грн. 96 коп. - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (місце знаходження: 69037, Запорізська область, мє Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул.. Незалежної України, буд. 39-А, оф.25, код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість станом на 20.09.2021 року за Кредитним договором № 1916831925255 від 17.06.2019 року в загальному розмірі 1 116 грн. 08 коп., що складається із: 300 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, 219 грн. 40 коп. - індекс інфляції, 596 грн. 68 коп. - 3 % річних від простроченої суми.
5. В частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом Кредитним договором № 1916831925255 від 17.06.2019 року у розмірі 17 950 грн. 68 коп. - відмовити.
6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (місце знаходження: 69037, Запорізська область, мє Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул.. Незалежної України, буд. 39-А, оф.25, код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість станом на 20.09.2021 року за Кредитним договором № 1919949927122 від 18.07.2019 року в загальному розмірі 694 грн. 36 коп., що складається із: 200 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту, пеня - 10 грн. 00 коп., 106 грн. 22 коп. - індекс інфляції, 378 грн. 14 коп. - 3 % річних від простроченої суми.
7. В частині позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом Кредитним договором № 1919949927122 від 18.07.2019 року у розмірі 11 671 грн. 70 коп. - відмовити.
8. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (місце знаходження: 69037, Запорізська область, мє Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул.. Незалежної України, буд. 39-А, оф.25, код ЄДРПОУ 38839217) понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у вигляді судового збору в розмірі 2 958 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 58 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.