Справа № 178/770/22
"14" липня 2022 р. суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, згідно якої просить суд розірвати шлюб між ними та після розірвання шлюбу визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком дитини ОСОБА_1 .
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
В п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
В порушення вимог ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст. 161 СК України.
При розгляді спору щодо визначення місця проживання дитини обов'язковим є залучення органу опіки та піклування і надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників справи.
Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Нормою ст. 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно ч.1, 2ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Позивачем не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що малолітній ОСОБА_3 проживає із позивачем, перебуває на його утриманні.
Позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до служби у справах дітей з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови даних органів у розгляді його звернення.
В постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі N 200/952/18 (провадження N 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".
З позову слідує, що між сторонами спір щодо визначення місця проживання дитини як такий відсутній, тобто позивачем не вказано в чому саме полягає спір між ним та відповідачем, не надано до матеріалів позову медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), акти обстеження житлово-побутових умов як позивача так і відповідача, документи, що підтверджують право власності на житло у позивача.
Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст.16 ЦК України), в позовній заяві не зазначено якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права відносно місця проживання дитини. Не роз'яснено в чому саме спір між позивачем і відповідачем в цій частині. Не вказано на спосіб захисту свого порушеного права, який він просить визначити у рішенні.
Згідно з положеннями ч. 1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч. ч. 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
В порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини.
Враховуючи вимогу позивача про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 разом із ним, позивачу необхідно визначитись з питанням про залучення в якості третьої особи органу опіки та піклування, зазначивши його у позовній заяві відповідно до вимог ч. 3 ст.175 ЦПК України та надати для нього примірник позовної заяви з додатками, необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини, до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що позивач звертався до органів опіки та піклування з даним питанням, не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України, не надано характеризуючих даних про особу матері (батька) дитини, їх майновий стан та житлові умови, інше, позивачем не надано довідки та характеристики з місця роботи, проживання, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини.
Враховуючи викладене, вищевказані недоліки позовної заяви, обумовлюють залишення її без руху та надання позивачеві строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернена.
СуСуддя В. В. Лісняк