Справа № 202/3471/22
Провадження № 1-кс/202/2673/2022
11 липня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 05.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання посилається на те, що У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000324 від 05.07.2022 за фактом висловлення погрози вбивства військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 лейтенантам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 04 липня 2022 року близько 22 годині 40 хвилин, солдат ОСОБА_4 з іншими військовослужбовцями виконували обов'язки військової служби, патрулювали територію прилеглу до місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Так, солдат ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за відсутності підстав, передбачених ст. 20-22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України застосував зброю, а саме автомат АК-74, серійний № НОМЕР_2 та почав безпідставно здійснювати постріли в хаотичному порядку, здійснивши близько 100 пострілів.
Після чого, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період і проходячи її на посаді солдата резерву 2 резервного взводу резервної роти військової частини НОМЕР_1 , 04 липня 2022 року близько 23 години, перебуваючи у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог ст.ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 14, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, будучи невдоволеним виконанням обов'язків з військової служби своїми начальниками за військовим званням: заступником командира батареї з морально психологічного забезпечення мінометної батареї 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 та офіцера-психолога реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_6 , висловив погрозу вбивством щодо начальників ОСОБА_5 та ОСОБА_6
05.07.2022 під час огляду місця події, а саме відкритої ділянки місцевості в м. Краматорськ Донецької області біля будівель Новокраматорського машинобудівельного заводу та ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля тимчасового місця дислокації в/ч НОМЕР_1 виявлено та вилучено двадцять дві гільзи калібру 5,45.
Також в ході огляду заступником командира 1 ДШБ з МПЗ військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 видано автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1986 року випуску та одну гільзу зеленого кольору калібру 5,45 мм, яка знаходилась в автоматі, які вилучені в ході слідчої дії.
Постановою слідчого від 05.07.2022 вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
На даний час є достатньо підстав вважати, що предмети, вилучені під час вказаного огляду має значення для подальшого досудового розслідування, та необхідне для подальшого детального огляду, призначення відповідних перевірок, судових експертиз та встановлення осіб, які мають відомості, що можуть бути використані в якості доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у тому числі у реалізації на вказане майно, оскільки в разі повернення його є достатні підстави вважати, що воно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене чи відчужене, що може значно перешкодити кримінальному провадженню.
При цьому слід зауважити, що з урахуванням обставин даного кримінального провадження ймовірним законним володільцем автомату є військова частина, тобто за відсутності такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту вони відповідно до приписів Кримінального процесуального кодексу України мають бути повернуті до військової частини, уповноважені особи якої жодним чином не будуть обмежені у його використанні, що у тому числі включає можливість його переробки, використання за цільовим призначенням, з великою долею вірогідності призведе до зміни його властивостей, що в свою чергу завадить об'єктивному експертному дослідженню. Вказане в свою чергу потягне отримання недостовірного висновку експерта, а отже і неможливість встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Крім того, з урахуванням інтенсивності бойових дій, що тривають на території Донецької області існує висока вірогідність знищення (псування, втрати) даних речових доказів у разі перебування їх у розпорядженні особи, в даному випадку у володінні військових, для яких потреби досудового розслідування не є пріоритетними, а втрата чи фізичне знищення зазначеного речового доказу в свою чергу взагалі позбавить сторону обвинувачення можливості провести експертизи у кримінальному провадженні.
Арешт вказаного майна, як захід забезпечення кримінального провадження, виправдовує потреби досудового розслідування з метою виконання завдань кримінального провадження, пов'язаних із забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення, а також використання вказаного майна в якості доказів.
Таким чином, з метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
У зв'язку із викладеним прокурор звернувся до суду із відповідним клопотанням.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, передбачено ч. 1 ст. 167 КПК України.
Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно вилучено 05.07.2022 в ході огляду місця події.
Зазначене клопотання отримано 06.07.2022, тобто в межах строку, визначеного ч.ч. 3, 5 ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином. До суду надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив суд клопотання задовольнити.
Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
На підставі викладеного, враховуючи положення ч.1 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності учасників.
У зв'язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась, відповідно до вимог ч. 4 ст.107 КПК України.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську перебуває кримінальне провадження, внесене 05.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 405 КК України.
Відповідно до копії протоколу огляду місця події від 05.07.2022 встановлено, що 05.07.2022 на відкритій ділянці місцевості в м. Краматорськ Донецької області біля будівель Новокраматорського машинобудівельного заводу та Краматорської ТЕЦ, біля тимчасового місця дислокації в/ч НОМЕР_1 виявлено та вилучено двадцять дві гільзи калібру 5,45. Крім того заступником командира 1 ДШБ з МПЗ військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 видано автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1986 року випуску та одну гільзу зеленого кольору калібру 5,45 мм, яка знаходилась в автоматі, які вилучені в ході слідчої дії.
05.07.2022 тимчасово вилучене в ході огляду майно постановою слідчого з визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що тимчасово вилучені 05.07.2022 в ході огляду місця події: двадцять дві гільзи калібру 5,45 та автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1986 року випуску та одну гільзу зеленого кольору калібру 5,45 мм визнані речовими доказами та мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення і можуть бути використаний як доказ факту та обставин що встановлюються під час кримінального провадження та, разом із інформацією, що у них міститься, є необхідною умовою для проведення експертного дослідження із застосування спеціальних знань.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на тимчасово вилучене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатиме вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаних речових доказів може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення, пересування, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
З метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 05.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050010000324 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованого майна відповідно до розділу «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 05.07.2022 в ході огляду місця події майно, а саме: двадцять дві гільзи калібру 5,45 та автомат АК-74 № НОМЕР_2 , 1986 року випуску та одну гільзу зеленого кольору калібру 5,45 мм із забороною відчуження, розпорядження та користування вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Порядок зберігання речових доказів визначити згідно із розділом «Зберігання речових доказів» Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1