Справа № 212/3339/22
1-і/212/181/22
15 липня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання про продовження тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022231070000068 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Новокаховського міського суду Херсонської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Новокаховського міського суду Херсонської області та передано Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, до якого 14 липня 2022 року надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2022 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 18 липня 2022 р.
Обвинувачений ОСОБА_5 був повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення ухвали суду на офіційну електронну адресу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» та через запровадження в Україні воєнного стану запропоновано провести розгляд справи в порядку дистанційного судового провадження в режимі відео конфереції. Однак, у визначені судом дату та час, представники адміністрації ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» не забезпечили з'єднання з Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу в режимі відеоконференції, а загальновідомим є факт перебоїв із мобільним зв'язком та інтернет зв'язком у Херсонській області.
За наведених обставин суд позбавлений можливості забезпечити участь у судовому засіданні обвинуваченого у розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу через збройну агресію Російської Федерації, на підставі чого, ураховуючи об'єктивні обставини перебування обвинуваченого у ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», розташованого у місцевості, наближеної до районів, де ведуться бойові дії, а також через відсутність в установі Інтернет зв'язку, необхідного для здійснення відеоконференції, то з огляду на особливості правового режиму воєнного стану в Україні, як виняток, вказані обставини слід вважати виключним випадком для розгляду клопотання за відсутності обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 вважала доцільним продовжити тримання ОСОБА_5 під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК, які не зменшились.
Захисник ОСОБА_4 залишив вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на розсуд суду.
Суд вказує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК, які суд при вирішенні питання продовження запобіжного заходу враховує разом із даними про особу обвинуваченого.
За п. 7, 8, 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року, якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків. У разі коли територіальну підслідність кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування змінено, а матеріали кримінальних проваджень через воєнні дії не було передано або передано не в повному обсязі, оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають урахувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Суд встановив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, однак на час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об'єктивних передумов, оскільки не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі.
Також суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, маючи судимість не зняту та не погашену у встановленому законом порядку, тому тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, в цілому свідчить про наявність реального ризику переховування від суду.
Суд при цьому зважає на рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Отже, є наявними обставини, визначені пп. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199, 331 КПК.
Окрім цього Верховна Рада України 24 лютого 2022 року запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, який наразі було продовжено, тому як відповідний ризик суд враховує запровадження воєнного стану в Україні та збройну агресію РФ.
За ч. 6 ст. 615 КПК в разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
На підставі викладеного вмотивування та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, а також запобіганню визначених ризиків, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому термін дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів. Підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлені, оскільки інший запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
Керуючись ст. 177, 181, 183, 194, 199, 331 КПК, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 12 вересня 2022 року включно.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити уповноваженій особі за місцем тримання обвинуваченого під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1